Постанова
від 30.07.2013 по справі 1-30/11
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-30/11

Провадження №1/761/12/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Антонюк М.С.

при секретарі Зайчук О.В.

з участю прокурора Клюшніченка Д.Ю.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачуються в наступному.

Так, у 2006 році ОСОБА_7 отримав вищу економічну освіту, закінчивши Київський національний економічний університет України ім. В.Гетьмана за спеціальністю «банківська справа». З 01.10.2005 по 13.07.2006 ОСОБА_7 працював генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі Україна», яке займалося біржовою та трейдерською діяльністю, тобто фінансовою діяльністю, отримуючи таким чином необхідний досвід роботи.

На початку 2007 року, ОСОБА_7 вирішив стати на шлях вчинення злочинів, пов'язаних з заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, під приводом отримання від населення грошових коштів в якості інвестицій в інструменти фінансових ринків світу (цінні папери та інш.), визначивши указану злочинну діяльність як єдине джерело отримання доходів та особистого незаконного збагачення.

Так, в січні 2007 року, ОСОБА_7 вступив в попередню злочинну змову з невстановленими слідством особами щодо заволодіння грошовими коштами громадян України. Виконуючи задумане, маючи намір на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом шахрайства, 19.01.2007 ОСОБА_7 зареєстрував в мережі Інтернет електронний гаманець № НОМЕР_3 платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer», який дозволяв проводити безконтрольні операції з грошовими коштами, що значно ускладнювало би виявлення та документування злочинної діяльності правоохоронними органами.

Продовжуючи підготовку до вчинення злочинів, в березні 2007 року, ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, з метою введення громадян в оману, зареєстрували на території Республіки Кіпр компанію «Lodgevine Lіmіtеd» (8 Kennedy Avenue, 1 st Floor, office 101, P.O. Box 26557, CY - 1460 Nicosia, Cyprus), формальним директором якої виступив громадянин Кіпру ОСОБА_9 (ОСОБА_9), який не був обізнаним щодо злочинних намірів ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб.

13.04.2007 громадянином Кіпру ОСОБА_9 видано довіреність ОСОБА_7 на право представництва інтересів компанії «Lodgevine Lіmіtеd» та вчинення юридичних дій від її імені.

Крім цього, ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами, при невстановлених слідством обставинах, з метою використання в злочинній діяльності, було виготовлено печатку кіпрської компанії «Lodgevine Lіmіtеd» та факсиміле підпису її директора ОСОБА_9

В червні-липні 2007 року ОСОБА_7 та невстановлені особи, з метою приховування своєї злочинної діяльності та надання їй видимості законності, створили суб'єкт підприємницької діяльності згідно законодавства України, під виглядом якого мали намір заволодівати грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою.

Маючи намір на створення суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності - фіктивне підприємництво, в червні 2007 року, ОСОБА_7 запропонував своєму знайомому ОСОБА_11 виступити співзасновником у створені суб'єкта підприємницької діяльності в формі товариства з обмеженою відповідальністю, знаючи що останній може допомогти в облаштуванні офісного приміщення та пошуку працівників. ОСОБА_11, не будучі обізнаним щодо злочинних намірів ОСОБА_7, надав останньому свою згоду.

В продовження свого злочинного умислу, направленого на фіктивне підприємництво, ОСОБА_7, з метою ведення громадян в оману та створення враження солідності діяльності, в порушення вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність», було обрано назву новоствореного суб'єкта підприємницької діяльності у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а саме - «Ліонебанк Україна».

Виконуючи свій злочинний намір, спрямований шахрайське заволодіння майном громадян та фіктивне підприємництво, ОСОБА_7 видана довіреність на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13, якою уповноважено проводити юридично-значущі дії щодо реєстрації ТОВ «Ліонебанк Україна» в органах державної влади. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не були обізнаними щодо злочинних намірів ОСОБА_7, спрямованих на фіктивне підприємництво, підготували та подали на початку липня 2007 року до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації документи, необхідних для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а саме статут, протокол зборів учасників загальних зборів товариства, реєстраційні картки та інші необхідні документи.

10.07.2007, на підставі підготовлених та поданих документів, Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією проведено реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліонебанк Україна» (код за ЄДРПОУ 35223533).

Засновниками товариства виступили - ОСОБА_7 та ОСОБА_11.

Генеральним директором новоствореного ТОВ «Ліонебанк Україна», на підставі протоколу № 1 Установчих Зборів товариства від 04.07.2007, призначено ОСОБА_7

Реєструючи ТОВ «Ліонебанк Україна», ОСОБА_7 наміру зайняття фінансово-господарською діяльністю не мав, а створював зазначене товариство з метою прикриття своєї незаконної діяльності, пов'язаної з заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою.

Для організації діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», ОСОБА_7 було орендоване офісне приміщення АДРЕСА_4 З метою створення у клієнтів оманливого враження про надійність та респектабельність ТОВ «Ліонебанк Україна», в офісному приміщенні товариства ОСОБА_11, за рахунок коштів ОСОБА_7, проведено ремонт, закуплено меблі та офісну техніку.

Протягом липня-вересня 2007 року, ОСОБА_7 здійснювався пошук працівників для новоствореного ТОВ «Ліонебанк Україна» на посади фінансових консультантів.

Так, ОСОБА_7 для здіснення своєї злочинної діяльності залучено ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які не були обізнані щодо його злочинних намірів. Продовжуючи підготовку до шахрайського заволодіння грошовими коштами, протягом серпня 2007 року, ОСОБА_7 проводив з ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 семінари, на яких він розповідав останнім про біржову та трейдерську діяльність, а також розповідав про майбутню діяльність ТОВ «Ліонебанк Україна», та вводячи в оману, називав вказане товариство філією міжнародної групи компаній «Lionebank International». Під час семінарів ОСОБА_7 навчав ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 роботі з клієнтами, готуючи їх до роботи на посаді фінансових консультантів новоствореного товариства.

Готуючись до вчинення злочинів, з метою введення громадян в оману, протягом травня-серпня 2007 року, ОСОБА_7 проводив семінари в бізнес-центрі «Форум», що розташований по АДРЕСА_5, на яких він розповідав запрошеним громадянам про вигідність інвестування грошових коштів в інструменти фінансових ринків світу, зокрема в групу інвестиційних компаній «Lionebank International», представником якої на території України та Східної Європи він являється. На зазначених семінарах, ОСОБА_7 розповідав громадянам про надприбутки, які можна отримати від інвестування грошових коштів в інструменти фінансових ринків. При цьому ОСОБА_7 переконував присутніх на семінарах у вигідності та прибутковості передачі грошових коштів в управління групи міжнародних компаній «Lionebank Inrenational», зокрема в її новостворене представництво на території України - ТОВ «Ліонебанк Україна».

В ході підготовки до вчинення злочинів, ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами розроблялися рекламно-інформаційні буклети ТОВ «Ліонебанк Україна», для подальшої роздачі їх майбутнім клієнтам товариства. В зазначені рекламно-інформаційні буклети, з метою введення громадян в оману, за вказівкою ОСОБА_7 вносилася завідомо неправдива інформація щодо історії та діяльності неіснуючої міжнародної групи компаній «Lionebank International», яка позиціонувалась в буклетах як всесвітньо відома та надійна компанія з управління активами, представлена в 33 країнах світу. З метою переконання майбутніх клієнтів в правдивості викладеної інформації, в рекламно-інформаційних буклетах ТОВ «Ліонебанк Україна» зазначалася завідомо неправдива інформація про нібито партнерів товариства - всесвітньовідомі компанії, такі як «Bloomberg», «Reuters», «CQG», «MetaQuotes», «BearStearns», «E-Trade», «Saxo Bank» та інші, а також відомі українські компанії, такі як банківські установи «ПриватБанк» та «Кредобанк», інформаційна компанія «Прайм-Тасс».

Підготувавшись до вчинення злочинів, підшукавши працівників для новоствореного ТОВ «Ліонебанк Україна», 22.08.2007 ОСОБА_7 урочисто відкрив офіс ТОВ «Ліонебанк Україна».

Згідно досягнутої між ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами злочинної домовленості, план злочинної діяльності полягав у заволодінні грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою. Так, громадянам, які звертались до ТОВ «Ліонебанк Україна», фінансовими консультантами товариства, згідно підготовлених та розроблених ОСОБА_7 рекламно-інформаційних буклетів, надавались консультації щодо діяльності міжнародної групи компаній «Lionebank International» та можливості інвестування грошових коштів в кіпрську компанію - «Lodgevine Lіmіtеd». При цьому, громадянам пропонувалось інвестувати грошові кошти відповідно до декількох інвестиційних програм компанії «Lodgevine Lіmіtеd», які давали надприбутки (до 5 % місячних та 54 % річних). Фінансові консультанти товариства, не будучи обізнаними щодо злочинних намірів ОСОБА_7, переконували клієнтів у вигідності інвестування грошових коштів в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd» через її українського партнера - ТОВ «Ліонебанк Україна». В разі отримання згоди клієнта на інвестування грошових коштів в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd», йому пропонувалось заповнити відповідні заяви та відкрити картковий рахунок у відділенні № 40 ЗАТ КБ «ПриватБанк», на який мали надходити дивіденди за внесками. Сам інвестиційний внесок клієнту пропонувалось зробити внісши грошові кошти на електронний гаманець платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer» № НОМЕР_3, зареєстрований ОСОБА_7, через електронний обмінний пункт «AllMoney», який розташований по АДРЕСА_6. Після внесення клієнтом грошових коштів на електронний гаманець ОСОБА_7, фінансовим консультантом ТОВ «Ліонебанк Україна» йому видавався договір та сертифікат кіпрської компанії «Lodgevine Lіmіtеd», які попередньо виготовлялись, підроблялись невстановленими слідством особами та приносились в офіс ТОВ «Ліонебанк Україна» ОСОБА_7 В указаних інвестиційних договорах та сертифікатах компанії «Lodgevine Lіmіtеd» ставився відбиток печатки компанії та факсиміле підпису директора ОСОБА_9 При цьому, ОСОБА_7 створювалося оманливе враження у працівників та клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» щодо виготовлення зазначених договорів та сертифікатів в Республіці Кіпр, шляхом видачі їх клієнтам приблизно через два тижні після здійснення інвестиційного внеску, мотивуючи це тривалістю надходження кореспонденції з Республіки Кіпр.

На початковому етапі діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», з метою залучення більшої кількості громадян-вкладників та створення оманливого уявлення про надійність товариства, ОСОБА_7 щомісячно виплачувалися клієнтам дивіденди за внесками, за рахунок зростання чисельності клієнтів та сум внесків. Тобто, діяльність ТОВ «Ліонебанк Україна» ґрунтувалась за принципом «фінансової піраміди», згідно якого дивіденди вкладникам виплачувались за рахунок надходжень грошових коштів від нових вкладників.

Так, працівниками ТОВ «Ліонебанк Україна», за вказівкою генерального директора ОСОБА_7, велась звітність щодо кількості вкладників, відкритих ними карткових рахунків в ЗАТ КБ «ПриватБанк» та сум щомісячних виплат. На підставі зазначеної звітності, ОСОБА_7, за рахунок надходжень грошових коштів від нових вкладників, щомісячно видавалась необхідна сума грошових коштів, яка передавалась працівниками ТОВ «Ліонебанк Україна» до каси відділення № 40 ЗАТ КБ «ПриватБанк», з метою зарахування грошових коштів на карткові рахунки клієнтів-вкладників відповідно до розробленої відомості.

В цей же час, з метою введення в оману якомога більшої кількості громадян та подальшого заволодіння належними їм грошовими коштами, ОСОБА_7 систематично проводилися семінари в бізнес-центрі «Форум», що розташований по АДРЕСА_5, а також в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна», що розташований по АДРЕСА_4 на яких він розповідав про вигідність інвестування грошових коштів в інструменти світових фінансових ринків, зокрема в компанію «Lodgevine Lіmіtеd».

Також, з метою розширення кількості клієнтів-вкладників за принципом «сітьового маркетингу», ОСОБА_7, шляхом виплати так званих «партнерських грандів», матеріально заохочувались вкладники, які приводили в ТОВ «Ліонебанк Україна» нових вкладників, бажаючих інвестувати в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd».

Крім того, достовірно знаючи, що більшістю вкладників ТОВ «Ліонебанк Україна» являються прихожани релігійної общини «Церква «Посольство Боже», ОСОБА_7, з метою заволодіння коштами громадян шляхом шахрайства, серед клієнтів товариства створюється оманливе враження про належність його до зазначеної релігійної общини. Так, ОСОБА_7 декілька разів з цією метою відвідував зібрання релігійної общини «Церква «Посольство Боже» та спілкувався з її пастором ОСОБА_19, переконуючи клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» - прихожан цієї громади в своїй відданості нормам християнської моралі.

Протягом вересня 2007 року - березня 2008 року, ОСОБА_7 на роботу до ТОВ «Ліонебанк Україна» прийняті фінансові консультанти ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_23, юрист ОСОБА_43, менеджер по рекламі ОСОБА_24, регіональний менеджер ОСОБА_25, начальник служби безпеки ОСОБА_26, які не були освідомлені про злочинні дії ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб.

В жовтні-листопаді 2007 року кількість клієнтів, а відповідно й надходження грошових коштів, почала збільшуватись, у зв'язку з чим ОСОБА_7 вирішив залучити до збирання грошових коштів від громадян ОСОБА_14, який працював фінансовим консультантом ТОВ «Ліонебанк Україна». Так, ОСОБА_7, запропонував ОСОБА_14 тимчасово приймати готівкові грошові кошти від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в якості інвестиції в компанію «Lodgevine Lіmіtеd», безпосередньо в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна», що розташований АДРЕСА_4. ОСОБА_14, будучи не обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7, надав останньому свою згоду.

Для забезпечення прийому грошових коштів в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна», що розташований по АДРЕСА_4 ОСОБА_7 було облаштоване відповідне робоче місце, обладнане сейфом та апаратом для перерахування грошових коштів.

Починаючи з листопада 2007 року, грошові кошти від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в якості інвестицій в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd», систематично приймались як в офісі товариства фінансовим консультантом ОСОБА_14 так і в обмінному пункті «AllMoney», яким не було відомо про злочинні дії ОСОБА_7 і невстановлених слідством осіб. При цьому, місце здійснення внеску визначалось відповідно до суми вкладу, а саме внески понад 5 000 доларів США, як правило, приймались в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна».

При цьому, ОСОБА_14, грошові кошти прийняті від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» - вкладників компанії «Lodgevine Lіmіtеd», кожного дня передавав ОСОБА_7, який за попередньою змовою з невстановленими слідством особами заволодівав ними та розпоряджався на власний розсуд.

В кінці січня 2008 року, з метою маскування злочинного характеру діяльності товариства, ОСОБА_7 вирішував укладати з громадянами - клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» договори про надання консалтингових послуг, завуальовуючи тим самим протиправний зміст своєї діяльності. Так, починаючи з кінця січня 2008 року, за вказівкою генерального директора ТОВ «Ліонебанк Україна» ОСОБА_7, фінансовими консультантами товариства, в разі надання згоди на інвестування грошових коштів в компанію «Lodgevine Lіmіtеd», з клієнтами також укладалися договори про надання консалтингових послуг та акти виконаних робіт до них, з відповідною оплатою послуг в сумі 500 гривень, які зараховувалися на банківський рахунок товариства.

В лютому 2008 року, з метою усунення перешкод в свої злочинній діяльності, ОСОБА_7 домовлявся з власником Інтернет-проекту електронного обмінного пункту «www.allmoney.com.ua» ОСОБА_27 про співпрацю щодо можливості здійснення електронних операцій з грошовими коштами клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в рамках платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer». Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_27 домовились про відсутність комісії при зарахуванні клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» грошових коштів на електронний гаманець ОСОБА_7, зареєстрований в Інтернет-системі «WebMoney Transfer», за рахунок відшкодування ним відповідних витрат ОСОБА_27

19.03.2008 електронний гаманець ОСОБА_7 був заблокований на зарахування коштів адміністратором платіжної системи «WebMoney Transfer», у зв'язку з порушенням регламенту системи, яким заборонено створення фінансових пірамід.

ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, маючи намір на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, грошові кошти, які знаходились на електронному гаманці № НОМЕР_3, перераховувалися на ряд заздалегідь зареєстрованих ними електронних гаманців платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer», з яких кошти (титульні знаки WMZ - електронний аналог долара США) конвертувалися в готівкові грошові кошти та заволодівалися ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами.

Не зважаючи на блокування електронного гаманця, на підставі домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_27, з березня по серпень 2008 року, працівником електронного обмінного пункту «www.allmoney.com.ua» ОСОБА_28 продовжувалося приймання грошових коштів від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в якості інвестицій в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd». Прийняті ОСОБА_28 грошові кошти накопичувалися в офісному приміщенні зазначеного електронного обмінного пункту, що розташований по АДРЕСА_6, після чого, в серпні 2008 року, були передані ОСОБА_7 під розписку.

В липні-серпні 2008 року, ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, визначивши за неможливе подальше продовження злочинної діяльності у зв'язку зі зменшенням кількості клієнтів, а й відповідно надходжень грошових коштів, що перешкоджало здійсненню злочинної діяльності за принципом «фінансової піраміди», вирішили припинити діяльність ТОВ «Ліонебанк Україна», мотивуючи це фінансовою кризою.

Отримавши шляхом шахрайства від громадян грошові кошти, ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, на банківські рахунки ТОВ «Ліонебанк Україна» їх не вносили, для інвестування в інструменти фінансових ринків світу не використовували, а заволодівали ними шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), розподіляючи між собою, та в подальшому використовували їх на власний розсуд.

Наведеним способом, ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, у період часу з липня 2007 року до серпня 2008 року, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), заволодів грошовими коштами 136 громадян на загальну суму 11 995 018 грн. 65 коп., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдали значної шкоди потерпілим, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_7, працюючи згідно протоколу № 1 установчих зборів від 04.07.2007 генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліонебанк Україна» (ЄДРПОУ 35223533) (в подальшому перереєстровано в ТОВ «Ліонеконсалтинг Україна»), розташованого по АДРЕСА_4 діючи відповідно до статуту вказаного товариства, затвердженого Установчими зборами засновників товариства, зареєстрованого 10.07.2007 Святошинською районною у м. Києві районною державною адміністрацією, являючись службовою особою в силу виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, вчинив зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.

Так, відповідно статуту ТОВ «Ліонебанк Україна» в обов'язки ОСОБА_7 як генерального директора підприємства входило вирішення усіх питань діяльності товариства, загальне керівництво, представництво товариства в стосунках з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, укладання договорів та інших угод, відкриття рахунків в установах банків та підписання банківських документів, видання у межах своєї компетенції наказів та інструкцій, затвердження правил та процедур, виконання інших функцій, необхідних для забезпечення організації роботи та діяльності товариства тощо.

ОСОБА_7, будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліонебанк Україна» (далі ТОВ «Ліонебанк Україна»), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном, в період часу з липня 2007 по серпень 2008 року організував діяльність товариства по залученню грошових коштів від громадян в якості інвестицій в інструменти фінансових ринків світу (цінні папери та інш.), під приводом здійснення якої, шляхом обману та зловживання довірою, заволодівав грошовими коштами громадян.

Так, в січні 2007 року, ОСОБА_7 вступив в попередньою злочинну змову з невстановленими слідством особами щодо заволодіння грошовими коштами громадян України під виглядом інвестування грошових коштів в інструменти фінансових ринків.

Виконуючи задумане, маючи намір на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом шахрайства, 19.01.2007 ОСОБА_7 зареєстрував в мережі Інтернет електронний гаманець № НОМЕР_3 платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer», який дозволяв проводити безконтрольні операції з грошовими коштами, що значно ускладнювало би виявлення та документування злочинної діяльності правоохоронними органами.

Виконуючи свій злочинний намір, спрямований шахрайське заволодіння майном громадян та фіктивне підприємництво, ОСОБА_7 видана довіреність на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13, якою уповноважено проводити юридично-значущі дії щодо реєстрації ТОВ «Ліонебанк Україна» в органах державної влади. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не буди обізнаними щодо злочинних намірів ОСОБА_7, спрямованих на фіктивне підприємництво, підготували та подали на початку липня 2007 року до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації документи, необхідних для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а саме статут, протокол зборів учасників загальних зборів товариства, реєстраційні картки та інші необхідні документи.

Засновниками товариства виступили - ОСОБА_7 та ОСОБА_11.

Реєструючи ТОВ «Ліонебанк Україна», ОСОБА_7 наміру на зайняття фінансово-господарською діяльністю не мав, а створював зазначене товариство з метою прикриття своєї незаконної діяльності, пов'язаної з заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою.

Для організації діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», генеральним директором ОСОБА_7 було орендоване офісне приміщення АДРЕСА_4 З метою створення у клієнтів оманливого враження про надійність та респектабельність ТОВ «Ліонебанк Україна», в офісному приміщенні товариства ОСОБА_11, за рахунок коштів ОСОБА_7, проведено ремонт, закуплено меблі та офісну техніку.

Протягом липня-вересня 2007 року, генеральним директором ОСОБА_7 здійснювався пошук працівників для новоствореного ТОВ «Ліонебанк Україна» на посади фінансових консультантів.

Так, генеральним директором ОСОБА_7 для здіснення своєї злочинної діяльності залучено ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які не були обізнані щодо злочинних намірів ОСОБА_7 Продовжуючи підготовку до шахрайського заволодіння грошовими коштами, протягом серпня 2007 року, ОСОБА_7 проводив з ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 семінари, на яких він розповідав останнім про біржову та трейдерську діяльність, а також розповідав про майбутню діяльність ТОВ «Ліонебанк Україна», називаючи її філією міжнародної групи компаній «Lionebank International». Під час указаних семінарів ОСОБА_7 навчав ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 роботі з клієнтами, готуючи їх до роботи на посаді фінансових консультантів новоствореного товариства.

Готуючись до вчинення злочинів, з метою введення населення в оману, протягом травня-серпня 2007 року, ОСОБА_7 проводив семінари в бізнес-центрі «Форум», що розташований по АДРЕСА_5, на яких він розповідав запрошеним громадянам про вигідність інвестування грошових коштів в інструменти фінансових ринків світу, зокрема в групу інвестиційних компаній «Lionebank International», представником якої на території України та Східної Європи він являється. На зазначених семінарах, ОСОБА_7 розповідає громадянам про надприбутки, які можна отримати від інвестування грошових коштів в інструменти фінансових ринків. При цьому ОСОБА_7 переконує присутніх на семінарах у вигідності та прибутковості передачі грошових коштів в управління групи міжнародних компаній «Lionebank Inrenational», зокрема в її новостворене представництво на території України - ТОВ «Ліонебанк Україна».

В ході підготовки до вчинення злочинів, генеральним директором ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами розробляються рекламно-інформаційні буклети ТОВ «Ліонебанк Україна», для подальшої роздачі їх майбутнім клієнтам товариства. В зазначені рекламно-інформаційні буклети, з метою введення громадян в оману, за вказівкою генерального директора ОСОБА_7 вносилася завідомо неправдива інформація щодо історії та діяльності неіснуючої міжнародної групи компаній «Lionebank International», яка позиціонується в буклеті як всесвітньо відома та надійна компанія з управління активами, представлена в 33 країнах світу. З метою переконання майбутніх клієнтів в правдивості викладеної інформації, в рекламно-інформаційних буклетах ТОВ «Ліонебанк Україна» зазначалася завідомо неправдива інформація про нібито партнерів товариства - всесвітньовідомі компанії, такі як «Bloomberg», «Reuters», «CQG», «MetaQuotes», «BearStearns», «E-Trade», «Saxo Bank» та інші, а також відомі українські компанії, такі як банківські установи «ПриватБанк» та «Кредобанк», інформаційна компанія «Прайм-Тасс».

Підготувавшись до вчинення злочинів, підшукавши працівників для новоствореного ТОВ «Ліонебанк Україна», 22.08.2007 генеральний директор ОСОБА_7 урочисто відкрив офіс ТОВ «Ліонебанк Україна».

Згідно досягнутої між ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами злочинної домовленості, план злочинної діяльності полягав у заволодінні грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою. Так, громадянам, які звертались до ТОВ «Ліонебанк Україна», фінансовими консультантами товариства, згідно підготовлених та розроблених генеральним директором ОСОБА_7 рекламно-інформаційних буклетів, надавались консультації щодо діяльності міжнародної групи компаній «Lionebank International» та можливості інвестування грошових коштів в кіпрську компанію - «Lodgevine Lіmіtеd». При цьому, громадянам пропонувалось інвестувати грошові кошти відповідно до декількох інвестиційних програм компанії «Lodgevine Lіmіtеd», які давали надприбутки (до 5 % місячних та 54 % річних). Фінансові консультанти товариства, не будучи обізнаними щодо злочинних намірів генерального директора ОСОБА_7, переконували клієнта у вигідності інвестування грошових коштів в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd» через її українського партнера - ТОВ «Ліонебанк Україна». В разі отримання згоди клієнта на інвестування грошових коштів в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd», йому пропонувалось заповнити відповідні заяви та відкрити картковий рахунок у відділенні № 40 ЗАТ КБ «ПриватБанк», на який мали надходити дивіденди за внесками. Сам інвестиційний внесок клієнту пропонувалось зробити внісши грошові кошти на електронний гаманець платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer» № НОМЕР_3, зареєстрований ОСОБА_7, через електронний обмінний пункт «AllMoney», який розташований по АДРЕСА_6. Після внесення клієнтом грошових коштів на електронний гаманець ОСОБА_7, фінансовим консультантом ТОВ «Ліонебанк Україна» йому видавався договір та сертифікат кіпрської компанії «Lodgevine Lіmіtеd», які попередньо виготовлялись, підроблялись невстановленими слідством особами та приносились в офіс ТОВ «Ліонебанк Україна» генеральним директором ОСОБА_7 В указаних інвестиційних договорах та сертифікатах компанії «Lodgevine Lіmіtеd» ставився відбиток печатки компанії та факсиміле підпису директора ОСОБА_9 При цьому, генеральним директором ОСОБА_7 створювалося оманливе враження у працівників та клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» щодо виготовлення зазначених договорів та сертифікатів в Республіці Кіпр, шляхом видачі їх клієнтам приблизно через два тижні після здійснення інвестиційного внеску, мотивуючи це тривалістю надходження кореспонденції з Республіки Кіпр.

На початковому етапі діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», з метою залучення більшої кількості громадян-вкладників та створення оманливого уявлення про надійність товариства, генеральним директором ОСОБА_7 щомісячно виплачувалися клієнтам дивіденди за внесками, за рахунок зростання чисельності клієнтів та сум внесків. Тобто, діяльність ТОВ «Ліонебанк Україна» ґрунтувалась за принципом «фінансової піраміди», згідно якого дивіденди вкладникам виплачувались за рахунок надходжень грошових коштів від нових вкладників.

Крім того, достовірно знаючи, що більшістю вкладників ТОВ «Ліонебанк Україна» являються прихожани релігійної общини «Церква «Посольство Боже», ОСОБА_7 серед клієнтів товариства створюється оманливе враження про належність його до зазначеної релігійної общини. Так, ОСОБА_7 декілька разів з цією метою відвідував зібрання релігійної общини «Церква «Посольство Боже» та спілкувався з її пастором ОСОБА_19, переконуючи клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» - прихожан цієї громади в своїй відданості нормам християнської моралі.

Протягом вересня 2007 року - березня 2008 року, генеральним директором ОСОБА_7 на роботу до ТОВ «Ліонебанк Україна» приймаються фінансові консультанти ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_23, юрист ОСОБА_43, менеджер по рекламі ОСОБА_24, регіональний менеджер ОСОБА_25, начальник служби безпеки ОСОБА_26

В жовтні-листопаді 2007 року кількість клієнтів, а відповідно й надходження грошових коштів, почала збільшуватись, у зв'язку з чим генеральний директор ОСОБА_7 вирішив залучити до збирання грошових коштів від громадян ОСОБА_14, який працював фінансовим консультантом ТОВ «Ліонебанк Україна». Так, ОСОБА_7, запропонував ОСОБА_14 тимчасово приймати готівкові грошові кошти від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в якості інвестиції в компанію «Lodgevine Lіmіtеd», безпосередньо в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна», що розташований АДРЕСА_4. ОСОБА_14, будучи не обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_7, надав останньому свою згоду.

Для забезпечення прийому грошових коштів в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна», що розташований по АДРЕСА_4 генеральним директором ОСОБА_7 було облаштоване відповідне робоче місце, обладнане сейфом та апаратом для перерахування грошових коштів.

Починаючи з листопада 2007 року, грошові кошти від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в якості інвестицій в кіпрську компанію «Lodgevine Lіmіtеd», систематично приймались як в офісі товариства фінансовим консультантом ОСОБА_14 та і в електронному обмінному пункті «AllMoney». При цьому, місце здійснення внеску визначалось відповідно до суми вкладу, а саме внески понад 5 000 доларів США, як правило, приймались в офісі ТОВ «Ліонебанк Україна».

При цьому, ОСОБА_14, грошові кошти прийняті від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» - вкладників компанії «Lodgevine Lіmіtеd», кожного дня передавав генеральному директору ОСОБА_7, який зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, заволодівав ними та розпоряджався на власний розсуд.

В кінці січня 2008 року, з метою маскування злочинного характеру діяльності товариства, генеральний директор ОСОБА_7 вирішував укладати з громадянами - клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» договори про надання консалтингових послуг, завуальовуючи тим самим протиправний зміст своєї діяльності. Так, починаючи з кінця січня 2008 року, за вказівкою генерального директора ТОВ «Ліонебанк Україна» ОСОБА_7, фінансовими консультантами товариства, в разі надання згоди на інвестування грошових коштів в компанію «Lodgevine Lіmіtеd», з клієнтами також укладалися договори про надання консалтингових послуг та акти виконаних робіт до них, з відповідною оплатою послуг в сумі 500 гривень, які зараховувалися на банківський рахунок товариства.

В лютому 2008 року, з метою усунення перешкод в свої злочинній діяльності, ОСОБА_7 домовлявся з власником Інтернет-проекту електронного обмінного пункту «www.allmoney.com.ua» ОСОБА_27 про співпрацю щодо можливості здійснення електронних операцій з грошовими коштами клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» в рамках платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer». Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_27 домовляються про відсутність комісії при зарахуванні клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» грошових коштів на електронний гаманець ОСОБА_7, зареєстрований в Інтернет-системі «WebMoney Transfer», за рахунок відшкодування ним відповідних витрат ОСОБА_27

Генеральний директор ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, маючи намір на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, грошові кошти, які знаходились на електронному гаманця № НОМЕР_3, перераховувалися на ряд заздалегідь зареєстрованих ними електронних гаманців платіжної Інтернет-системи «WebMoney Transfer», з яких кошти (титульні знаки WMZ - електронний аналог долара США) конвертувалися в готівкові грошові кошти та заволодівалися ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами.

В липні-серпні 2008 року, генеральний директор ТОВ «Ліонебанк Україна» ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, визначивши за неможливе подальше продовження злочинної діяльності у зв'язку зі зменшенням кількості клієнтів, а й відповідно надходжень грошових коштів, що перешкоджало здійсненню злочинної діяльності за принципом «фінансової піраміди», вирішили припинити діяльність ТОВ «Ліонебанк Україна», мотивуючи це фінансовою кризою.

ОСОБА_7, будучи генеральним директором ТОВ «Ліонебанк Україна», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті заволодіння чужим майном, отримані від громадян під приводом інвестування в інструменти фінансових ринків світу грошові кошти, на банківські рахунки ТОВ «Ліонебанк Україна» не вносив, для потреб зазначеної діяльності не використовував, умови укладених інвестиційних договорів не виконував, а заволодівав ними спільно з невстановленими слідством особами, розподіляючи між собою, та в подальшому використовував їх на власний розсуд.

Всього, ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, у період часу з липня 2007 року до серпня 2008 року шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами 136 громадян на загальну суму 11 995 018 грн. 65 коп., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та спричинили тяжкі наслідки, які виразились у заподіянні матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України

Крім того, в червні 2007 року, ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, пов'язаної з заволодінням грошовими коштами громадян під виглядом інвестування грошових коштів в інструменти фінансових ринків світу, вирішили створити суб'єкт підприємницької діяльності у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Виконуючи свій злочинний намір, спрямований на фіктивне підприємництво, ОСОБА_7 видана довіреність на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13, якою уповноважено проводити юридично-значущі дії щодо реєстрації ТОВ «Ліонебанк Україна» в органах державної влади. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не буди обізнаними щодо злочинних намірів ОСОБА_7, спрямованих на фіктивне підприємництво, підготували та подали протягом липня 2007 року до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації документи, необхідних для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а саме статут, протокол зборів учасників загальних зборів товариства, реєстраційні картки та інші необхідні документи.

Генеральним директором новоствореного ТОВ «Ліонебанк Україна», на підставі протоколу № 1 Установчих Зборів товариства від 04.07.2007, призначено ОСОБА_7 Засновниками товариства виступили - ОСОБА_7 та ОСОБА_11.

Після реєстрації ТОВ «Ліонебанк Україна», ОСОБА_7 використовував товариство для прикриття своєї незаконної діяльності, пов'язаної з заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом здійснення діяльності по залученню грошових коштів від громадян, з метою інвестування їх в світові фінансові ринки.

Всього, ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, з використанням ТОВ «Ліонебанк Україна», прикриваючи незаконну діяльність, заволоділи шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) грошовими коштами 136 громадян на загальну суму 11 995 018 грн. 65 коп., тобто заподіяли велику матеріальну шкоду громадянам, яка виразилась у заподіянні матеріальних збитків, які у двісті і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду громадянам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 з липня 2007 року перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ «Ліонебанк Україна», шляхом обману та зловживання довірою, заволодівав грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах, які ним отримувались для інвестування в інструменти фінансових ринків світу, учиняючи таким чином суспільно небезпечне протиправне діяння - особливо тяжкий злочин.

У серпні-вересні 2007 року ОСОБА_7, вищевказаним способом заволодівши грошовими коштами громадян, вирішив легалізувати частину цих коштів, шляхом придбання автомобіля.

Так, 21.09.2007 ОСОБА_7 уклав з ПП «Автострада Київ» договір (угоду) купівлі-продажу автомобіля марки «Toyota Camry 3.5 L», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію - вантажно-митна декларація 100000021/7/397491, розрахувавшись з підприємством, отриманими внаслідок учинення суспільно небезпечних протиправних діянь, готівковими грошовими коштами у розмірі 247 000 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії з легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_7 22.09.2007, з метою набуття права власності на придбаний ним автомобіль, звернувся до МРЕВ-4 м. Києва з відповідною заявою, на підставі чого одержав оформлене на його ім'я свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_4 а також державний номерний знак НОМЕР_2, сплативши за реєстрацію автомобіля грошові кошти у розмірі 7 389 грн. 91 коп.

У подальшому, ОСОБА_7 використовував придбаний автомобіль «Toyota Camry 3.5 L» для власних цілей, легалізувавши у такий спосіб 254 389 грн. 91 коп., одержаних у результаті вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, яке передувало легалізації коштів.

Крім того, в листопаді 2007 року ОСОБА_7, вищевказаним способом заволодівши грошовими коштами громадян, повторно легалізував частину цих коштів шляхом придбання квартири.

Так, 29.11.2007 ОСОБА_7 уклав з громадянкою України ОСОБА_29 нотаріально завірений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2528881, розрахувавшись з останньою отриманими внаслідок учинення суспільно небезпечних протиправних діянь готівковими грошовими коштами у розмірі 1 030 200 гривень та сплативши при цьому державне мито в сумі 10 302 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії з легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_7 29.11.2007, з метою набуття права власності на придбану ним квартиру, звернувся до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з відповідною заявою, на підставі якої 04.12.2007 зазначений вище договір був зареєстрований в реєстровій книзі № 469-185, оформивши таким чином право власності на придбану ним квартиру.

У подальшому, ОСОБА_7 використовував придбану квартиру для особистого проживання, легалізувавши у такий спосіб 1 040 502 гривень, одержаних у результаті вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, яке передувало легалізації коштів.

Усього, ОСОБА_7 легалізував грошові кошти, одержані внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації відмиванню грошових коштів, в сумі 1 294 891 грн. 91 коп., що перевищує шість тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян на час вчинення злочину, тобто становить великий розмір.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується в укладанні угоди з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні вказаних злочинів не визнав та пояснив, що с 2004 по 2006 роки він працював у брокерській компанії Alpari, в цей час спілкувався із багатьма трейдерами із різних країн світу за допомогою всесвітньої мережі Інтернет. Так він познайомився із мешканцями м. Москва ОСОБА_30 та ОСОБА_31. В 2007 році він зустрівся із вказаними особами в м. Москва, де вони запропонували йому взяти участь у створенні інвестиційного фонду в СНД для роботи із роздрібними клієнтами, а також розповіли про групу трейдерів, які працюють під логотипом «Lionebank», показали результати їх роботи. Вони запропонували залучити для роботи в Україні компанію «Lodgevine Limited» (Республіка Кіпр), показали оригінали реєстраційних документів цієї компанії, а також довіреність на них. До його функцій входило створити ТОВ «Ліонебанк Україна» з офісом в м. Києві та філіалами по Україні, знайти та підготувати персонал, організувати рекламну компанію, регулярні семінари для залучення клієнтів, зареєструвати торговий знак «Lionebank» в Україні. Весною 2007 року він разом із своїм другом ОСОБА_11 заснував ТОВ «Ліонебанк Україна», статутний капітал якого внесли порівну. Крім того, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 передали йому два екземпляри агентського договору, який вже був підписаний з боку «Lodgevine Limited». Директором «Lodgevine Limited» став ОСОБА_9, який видав довіреність на нього (ОСОБА_7.).

В серпні 2007 року він відкрив офіс ТОВ «Ліонебанк Україна», який був розташований за адресою: АДРЕСА_4 Більшу частину коштів на відкриття офісу він отримав від ОСОБА_30 Для роботи в офісі він найняв на роботу ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_15, з якими особисто проводив тренінги, передавав їм інформацію про діяльність групи «Lionebank». Крім того, він створив сайт компанії та рекламні буклети, інформацію для яких отримав від ОСОБА_30 В той же час він розпочав проводити семінари для потенційних клієнтів, на яких розповідав про діяльність біржевих ринків, принципи роботи інвестиційних фондів, в тому числі розповідав про «Lionebank», можливість високих заробітків та ризиках, які несуть клієнти. Зазначає, що не агітував громадян брати гроші в кредит у банках, а навпаки наполягав на тому, що вкладати в біржеву діяльність можна тільки власні вільні кошти.

На початку діяльності для створення широкої клієнтської бази вони запропонували клієнтам доходи по внескам в розмірі 60% річних, а в подальшому протягом трьох років планували знизити її до 20 % річних.

Наприкінці 2007 року з метою забезпечення рентабельності українського офісу, вони почали укладати договори про надання консалтингових послуг з боку ТОВ «Ліонебанк Україна», вартість яких оцінювалась у 500 грн.

Інвестиційні договори з компанією «Lodgevine Limited» укладались на суму від 250 до 30000 доларів США під 4% щомісячно, строком на 6 місяців; під 52% річних строком на 1 рік, із виплатою відсотків в кінці строку дії договору, а також за програмою 5Х5, тобто на суму 5000 доларів США строком на 5 місяців і виплатою 5% щомісячно. Крім того, була партнерська програма, за якою кожен клієнт, який приведе нового клієнта, отримує 3% від суми внеску.

Процедура укладання договору була наступною: клієнт заповнював бланк заяви, дані із якого працівник офісу вносив в електронний примірник інвестиційного договору, після чого він (ОСОБА_7.) відправляв такий договір на кіпрську електронну адресу, там його роздруковували, підписували і через два тижні доставляли в Київ. Договори йому передавали ОСОБА_30 або ОСОБА_31 під час особистої зустрічі. Інвестиційні договори підписував ОСОБА_9, а під час його хвороби деякі договори підписав він (ОСОБА_7.) особисто, оскільки мав такі повноваження на підставі довіреності, виписаної на його ім'я останнім в 2007 році. 28 березня 2008 року довіреність була автоматично пролонгована ще на один рік, але 28 серпня 2008 року ОСОБА_9 відкликав свою довіреність. Печатки компанії «Lodgevine Limited» у нього не було крім одного разу, коли літку 2007 року він переоформив власний електронний гаманець на вказану компанію. Для цього ОСОБА_30 передав йому печатку компанії, яку після реєстрації він йому повернув. Факсиміле підпису ОСОБА_9 у нього не було і про її існування йому нічого не відомо.

Для перерахування грошових коштів використовувалась система грошових переказів Webmoney, яка представлена у 30 країнах світу. Вказаною системою вирішили користуватись у зв'язку із неможливістю здійснювати такі грошові перекази з України на Кіпр з огляду на особливості законодавства України. Він особисто користувався вказаною системою з 2005 року. 19.01.2007 року він зареєстрував на своє ім'я електронний гаманець (аналог рахунку), який влітку 2007 року перереєстрував на компанію «Lodgevine Limited». Доступ до розпорядження коштами, які знаходились на вказаному гаманці, мав він та ОСОБА_30 як представник кіпрської компанії. Функцію перегляду балансу мав ОСОБА_14 для контролю внесення коштів клієнтами. ОСОБА_32 запропонував направляти клієнтів для внесення коштів до пункту All Money, який розташований за адресою: м. Київ, вул Червоноармійська, 66. Невдовзі він познайомився із керівником даного проекту ОСОБА_27. ОСОБА_32 разом із ОСОБА_27 заздалегідь домовились про формат роботи із клієнтами, способи руху коштів по електронним гаманцям та мали повний контроль над коштами, які обраховувались на вказаних гаманцях. Його (ОСОБА_7.) функція обмежувалась спрямуванням клієнтів для внесення коштів до пункту All Money, за подальший рух коштів відповідав ОСОБА_27 В подальшому коштами, які надходили на електронний гаманець компанії міг керувати ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_27 та він. Яким чином вони розпоряджались вказаними коштами і куди вони спрямовувались йому не відомо. Декілька разів ОСОБА_32 та ОСОБА_31 показували йому звіти компанії, згідно яким кошти клієнтів спрямовувались на купівлю сільськогосподарської продукцію, вкладались у металургію, акції тощо, питань по управлінню коштами у нього не виникало, він повністю довіряв своїм партнерам.

Звітував про свою діяльність він ОСОБА_30, оскільки саме він запропонував йому займатись цим бізнесом, з ним він обговорював умови роботи та розмір своєї винагороди. Перед ОСОБА_9 він ніколи не звітував і з ним не зустрічався. Всю інформацію він отримував від представників «Lodgevine Limited» ОСОБА_30 та ОСОБА_31, які мали відповідну довіреність.

Грошові кошти клієнти особисто приносили до офісу вказаного обмінного пункту, або в разі, якщо сума внеску складала більше 5000 доларів США, то передавали їх в офісі «Ліонебанк Україна» ОСОБА_14, який наприкінці кожного робочого дня самостійно відносив їх до офісу All Money.

Для виплати коштів він за 2-3 дні до закінчення місяця вираховував, яку суму коштів необхідно для виплати відсотків, грантів, повернення депозитів, на утримання офісу, та замовляв їх у ОСОБА_27 В подальшому він забирав готівку у вказаному вище офісі All Money. Зазначає, що відповідно до довіреності, виданої на його ім'я ОСОБА_9 він мав право отримувати кошти для виплат та здійснювати такі виплати клієнтам компанії «Lodgevine Limited».

В подальшому кошти працівниками офісу вносились готівкою на карткові рахунки клієнтів «Lodgevine Limited» через відділення Приват Банк.

В серпні 2008 року на фоні світової фінансової кризи ситуація різко погіршилась, в липні місяці відтік коштів із компанії становив 97%, клієнтам повернули більше 1 млн доларів. Для того, щоб заспокоїти вкладників він проводив зустрічі з ними, пояснював причини кризи, проте змінити ситуацію не міг, оскільки ОСОБА_27 відмовився видавати гроші. Він закрив філіали, звільнив частину співробітників, тим хто залишився платив зарплату із власних заощаджень. Починаючи із вересня 2008 року його стали викликати на допити до прокуратури Шевченківського району м. Києва, а 10 грудня 2008 року заарештували.

Вважає, що кримінальна справа відносно нього сфабрикована слідчим, та ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_14, який стверджував про те, що він особисто забирав у нього кожного дня о 18 годині гроші, які внесли клієнти протягом дня. Вказані показання нічим не підтверджені, та суперечать показанням інших свідків. Крім того, в ході досудового слідства не було проведено очну ставку між ним та ОСОБА_14, допитати якого в судовому засіданні також не виявилось можливим. А з огляду на захворювання останнього на епілепсію та постійні приступи, його показання взагалі є сумнівними.

Крім того, підсудний звертає увагу на те, що кримінальна справа була порушена за заявою ОСОБА_9 який наводить детальну інформацію про його діяльність, кількість клієнтів компанії, суму коштів на рахунку тощо, в той же час стверджує, що він не має жодного відношення до її діяльності. Тобто дані, наведені у заяві є суперечливими, разом з тим вказана особа не була допитана взагалі.

Крім того, підсудний звертає увагу на те, що компанія «Lodgevine Limited» продовжує існувати на даний час, її єдиним засновником та акціонером є саме ОСОБА_9, який і підписував інвестиційні договори та сертифікати про отримання коштів від клієнтів, і саме ця компанія має виступити відповідачем у справі неповернення коштів вкладникам.

Всі договори, які укладені клієнтами компанії «Lodgevine Limited» є дійсними, окрім договору №676, який укладений із ОСОБА_34, оскільки відповідно до обвинувачення, підпис на ньому виконаний не ОСОБА_9, а невідомою особою. Разом з тим навіть це твердження є сумнівним, з огляду на те, що зразки почерку та підпису у ОСОБА_9 для проведення такої експертизи не відбирали.

Весною 2008 року об'єм виплат коштів клієнтам щомісячно складав приблизно 800-900 тисяч доларів США, тобто більше ніж вказано у розписці, яку він написав на вимогу ОСОБА_35 Так, після того, як розпочались проблеми із поверненням вкладів клієнтам та виплатою відсотків, у серпні-вересні 2008 року на електронні гаманці компанії стали поступати кошти для виплат клієнтам, але ОСОБА_27 відмовлявся їх видавати. Умовою, за якою ОСОБА_27 погодився видати гроші, він вказав написання розписки про отримання ним (ОСОБА_7.) коштів, які надійшли на гаманець НОМЕР_3, на момент його блокування, тобто 19 березня 2008 року. Текст вказаної розписки створив ОСОБА_27 Під тиском останнього він погодився на написання такої розписки, оскільки ОСОБА_27 запевнив, що після цього видасть йому кошти, які надійшли для виплат клієнтам - 500 тисяч доларів США. Свідком цієї розмови був ОСОБА_36 разом з тим, після написання вказаної розписки, ОСОБА_27 кошти так і не віддав, став переховуватись, під час досудового слідства очної ставки з ним не було проведено, не з'явився він і до суду для дачі показань.

Також підсудний не погоджується із твердженням про те, що з метою введення громадян в оману та створення враження солідності діяльності він умисно створив суб'єкт підприємницької діяльності зі словом «банк» у назві. Так, ОСОБА_7 вказує на те, що створене товариство ніколи не позиціонувалось як банківська установа, не зазначалося про це у рекламних буклетах, на семінарах, у інвестиційному та договорі про надання консультаційних послуг. Крім того, ТОВ «Ліонебанк Україна» було зареєстровано у встановленому законом порядку без будь-яких зауважень, також був зареєстрований торговий знак «Lionebank». Після проведення перевірки з боку Національного банку України, вони виконали вимогу НБУ та змінили назву на «Ліонеконсалтінг Україна», інших зауважень до їх діяльності після ознайомлення із документацією Товариства, агентською угодою, інвестиційними договорами у представників комісії не було, тобто товариство працювало легально і на законних підставах проводило свою діяльність.

Вважає, що відповідальність за невиплату коштів клієнтам має нести в першу чергу ОСОБА_9, потім ОСОБА_27 та ОСОБА_28, а в останню чергу він, ОСОБА_30 та ОСОБА_31

В судовому засіданні в стадії доповнень до судового слідства потерпілою ОСОБА_2 заявлено клопотання про направлення справи для проведення додаткового розслідування у зв'язку з неправильністю досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Так, потерпіла ОСОБА_2 посилається на те, що вказана кримінальна справа була порушена на підставі письмової заяви громадянина Кіпру ОСОБА_9 Разом з тим, в порушення вимог ст. 95 КПК України 1960 року не було встановлено особу заявника, він не попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України, не опитаний. Крім того, вважає, що вказаний громадянин також має бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки є директором компанії «Lodgevine Limited» і в силу займаної посади приймав участь у діяльності компанії, відповідав за прийняття грошей та їх подальше розподілення.

Крім того, потерпіла ОСОБА_2 вважає, що своїми діями ОСОБА_7 вчинив також злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України. Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_7, будучи директором ТОВ «Ліонебанк Україна», скориставшись своїм службовим становищем, забрав у ОСОБА_28 грошові кошти в сумі 980 014 грн. та 674 000 доларів США, які вкладники кіпрської компанії «Lodgevine Limited» вносили на електронний гаманець НОМЕР_3 в якості інвестиційного внеску. Таким чином, ОСОБА_7 привласнив грошові кошти в сумі 980 014 грн. та 674 000 доларів США шляхом зловживання службовим становищем директора ТОВ «Ліонебанк Україна», а не шляхом зловживання довірою, тобто його дії утворюють склад злочину, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, проте обвинувачення в цій частині пред'явлено не було, і враховуючи те, що прокурору відомі вказані обставини, проте вони не отримали належної правової оцінки, просить з цих підстав справу направити на додаткове розслідування.

Також потерпіла ОСОБА_2 вважає, що у даній справі не притягнуті до кримінальної відповідальності інші особи, завдяки діями яких стала можливою незаконна діяльність ОСОБА_7, а саме посадові особи Національного банку України, якими проводилась перевірка діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна» 25-26.02.2008 року. Так, ознайомившись із змістом рекламно-інформаційних буклетів, правоустановчими документами, випискою про рух коштів по рахунку, зразком договору між клієнтом ТОВ «Ліонебанк Україна» та кіпрською компанією «Lodgevine Limited», співробітники НБУ проігнорували наявність ознак фінансової піраміди в діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», не припинили його незаконну діяльність, яка призвела до заволодіння коштами 1162 вкладників на загальну суму 8,5 млн. доларів США. Тобто в діях посадових осіб Національного банку України вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 367 КК України. Дані факти були встановлені досудовим слідством, підтверджені в ході судового розгляду, про них відомо прокурору, але правової оцінки діям вказаних осіб надано не було.

Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання ОСОБА_2 та крім того вважає, що дії ОСОБА_7 в частині легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом повинні бути кваліфіковані на ч.3 ст. 209 КК України виходячи з наступного. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 легалізував злочинно отримані від вкладників ТОВ «Ліонебанк Україна» грошові кошти шляхом придбання автомобіля Тойота Камрі та квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 1 294 891 грн 91 коп. Крім того, на вказані кошти підсудним було придбано ЗАТ «Страхова компанія «Надійне страхування» (ЄДРПОУ 34357935) зі статутним капіталом 7 000 000 грн., тобто вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на загальну суму 8 294 891 грн. 91 коп. Таким чином, дії ОСОБА_7 мають бути кваліфіковані за ч.3 ст. 209 КК України,

Прокурор заперечив проти направлення справи на додаткове розслідування посилаючись на те, що дії підсудного кваліфіковані вірно та підстав для зміни обвинувачення не вбачається, питання про вчинення підсудним іншого злочину, а також про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб підлягає вирішенню в окремому порядку. Вважає, що досудове слідства проведено повно та об'єктивно, підстав для направлення справи на додаткове розслідування - немає.

Потерпілі підтримали заявлене клопотання.

Підсудний ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти направлення справи на додаткове розслідування.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про допущену неповноту та неправильність досудового слідства, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на додаткове розслідування, виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

В силу статті 64 КПК України 1960 року в кримінальній справі при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини справи вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчинені злочину і мотиви злочину, що відповідно до положень ст.ст. 132, 232 КПК України 1960 року має бути відображено у постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку.

Відповідно до статті 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України 1960 року не були досліджені або поверхово чи однобоко досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані та не досліджені документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, не були з достатньою повнотою з'ясовані дані про особу обвинуваченого тощо). Неправильним досудове слідство визначається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону, і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги КПК України 1960 року органами досудового слідства належним чином не виконані. Слідчі органи по вказаній кримінальній справі допустили таку неповноту досудового слідства та суттєві порушення кримінально-процесуального закону, які неможливо доповнити та усунути у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_7 є суперечливим і неконкретним.

Так, підсудний ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, в період часу з липня 2007 року до серпня 2008 року шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами 136 громадян на загальну суму 11 995 018 грн.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він працюючи генеральним директором ТОВ «Ліонебанк Україна» (в подальшому «Ліонеконсалтінг Україна»), діючи відповідно до статуту вказаного товариства, являючись службовою особою в силу виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, вчинив зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а саме в тому, що він за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, в період часу з липня 2007 року до серпня 2008 року шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами 136 громадян на загальну суму 11 995 018 грн.

Одночасно ОСОБА_7 обвинувачується у створенні суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Ліонебанк Україна» з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду громадянам, тобто у тому, що останній та невстановлені слідством особи з використанням ТОВ «Ліонебанк Україна», прикриваючи незаконну діяльність, заволоділи шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) грошовими коштами 136 громадян на загальну суму 11 995 018 грн.

Таким чином обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_7 за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 205 КК України є суперечливим, оскільки виходячи зі змісту диспозиції статей 205 та 364 КК України дії особи не можуть одночасно кваліфікуватись за даними статтями.

Крім того, з постанови про пред'явлення обвинувачення та обвинувального висновку вбачається, що ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 205 КК України разом із невстановленими особами, з якими у січні 2007 року ОСОБА_7 вступив у попередню злочинну змову щодо заволодіння грошовими коштами громадян України.

Разом з тим, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_7 в цій частині є неконкретним, оскільки не містить викладення обставин за яких ОСОБА_7 вступив у попередню змову з невстановленими особами, суть злочинних дій, про вчинення яких вони домовились, роль кожного із учасників злочинної змови у вчиненні злочину. Таким чином обвинувачення містить лише неконкретне посилання на невстановлених осіб і наявність злочинної змови між ними та підсудним, проте не викладено суть такої злочинної змови та чи була вона реалізована у спосіб, про який заздалегідь домовились її учасники.

У своїх поясненнях помічнику прокурора Шевченківського району м. Києва Єфімову А.А. ОСОБА_7 розповідав, що про компанію «Lodgevine Limited» йому стало відомо від своїх колег із компанії «Альпарі» в березні 2007 року. Діяльність вказаної компанії його зацікавила і він вирішив просувати послуги із здійснення операцій з цінними паперами та похідними на території України. ТОВ «Ліонебанк Україна» працювало на підставі агентської угоди, укладеної 11.07.2007 року з компанією «Lodgevine Limited» в особі її директора ОСОБА_9 За умовами агентської угоди ТОВ «Ліонебанк Україна» мало повні представницькі повноваження компанії «Lodgevine Limited», а також отримувати фінансові вкладення у розвиток регіональної мережі зазначеної компанії. На здійснення такої діяльності генеральним директором вказаної компанії була виписана довіреність на його ім'я. Особисто він із генеральним директором компанії ОСОБА_9 ніколи не зустрічався та не спілкувався. Агентську угоду від 11.07.2007 року, підписану генеральним директором компанії «Lodgevine Limited» ОСОБА_9, йому передав громадянин Російської Федерації ОСОБА_30. Він же в подальшому передавав договори з вкладниками компанії «Lodgevine Limited», підписані генеральним директором ОСОБА_9, під час перебування в м. Києві. Іноді вказані договори йому передавав ОСОБА_40. (т.1 а.с. 126-128, 134, 194).

В ході судового слідства підсудний також повідомив, що ТОВ «Ліонебанк Україна» він створив на пропозицію громадян РФ ОСОБА_30 та ОСОБА_31, які запропонували вигідний бізнес, пов'язаний із здійсненням біржевої діяльності за допомогою компанії «Lodgevine Limited», офіційними представниками якої вони витупали, для чого надали йому відповідні документи, а саме агентську угоду та довіреність, підписані директором компанії. Інвестиційні договори, укладені між клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» та компанією «Lodgevine Limited» він передавав на підпис генеральному директору компанії саме через вказаних осіб, вони ж мали право розпоряджатись коштами, які обліковувались на електронному гаманці, на який зараховувались кошти вкладників.

Таким чином з огляду на неконкретність пред'явленого підсудному обвинувачення в частині скоєння злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 205 КК України, у співучасті з невстановленими особами без зазначення ролі, характеру та ступеню участі кожного із співучасників у вчиненні протиправних дій, обставини виникнення попередньої змови між вказаними особами, момент її виникнення, суд позбавлений можливості перевірити версію підсудного про його непричетність до скоєння злочинів, підтвердити або спростувати зазначені останнім обставини створення ТОВ «Ліонебанк Україна», його подальшу діяльність та дати правову оцінку діям підсудного.

Наведене свідчить про неконкретність та суперечливість пред'явленого підсудному обвинувачення, що порушує його право на захист.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що в даному випадку досудовим слідством було допущено таке порушення права на захист підсудного, яке неможливо поновити під час судового розгляду, а прокурор не скористався своїм правом на зміну обвинувачення відповідно до статей 276, 277 КПК України. Вказану неконкретність та суперечливість пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення суд позбавлений можливості самостійно усунути в рамках судового розгляду.

Так, неконкретно пред'явлене обвинувачення позбавляє підсудного можливості повноцінно скористатись своїм правом на захист, оскільки в такому випадку останній не знає від чого захищатись. Вказане порушення вимог КПК України є істотним і таким, що позбавляє суд можливості прийняти законне рішення, і його неможливо усунути в ході судового розгляду справи, оскільки обвинувачення формулюється слідчим та підтримується в судовому засіданні прокурором.

Відповідно до вимог ст. 132 КПК України 1960 року пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дні про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. «а» ч.3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає направленню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Також заслуговує на увагу посилання потерпілої ОСОБА_2 на порушення вимог КПК України, допущені органом досудового слідства при порушенні кримінальної справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2008 року першим заступником прокурора Шевченківського району м. Києва Самойликом С.А. за заявою ОСОБА_9 порушено кримінальну справу №60-3006 щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України (т.1 а.с.1).

08.05.2009 року слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальні справи відносно ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 364 КК України, які об'єднані в одне провадження із кримінальною справою №60-3006 (т.1 а.с. 31-33, 34-36, 37-45).

Відповідно до ст. 95 КПК України заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитись в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну розписку.

Як вбачається із матеріалів справи вказані вимоги органом досудового слідства при порушенні кримінальної справи №60-3006 дотримані не були. Так, приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_9 Разом з тим, походження даної заяви, ким надана або яким чином вказана заява надійшла до прокуратури Шевченківського району м. Києва, невідомо.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_9 із публікацій і мережі Інтернет стало відомо про те, що ним як директором Кіпрської компанії «Lodgevine Limited» начебто підписано агентський договір із ТОВ «Ліонеконсалтінг Укрїна», а також інвестиційні договори із 1162 вкладниками на суму 8 336 342,79 доларів США. Крім того, заявник повідомив, що був призначений тимчасово директором «Lodgevine Limited» і жодних фактичних дій по її управлінню не здійснював, справжнім власником компанії є ОСОБА_7, про що він має відповідні документи. Також ОСОБА_9 повідомив про те, що компанія «Lodgevine Limited» не отримує коштів від вкладників-фізичних осіб, фінансовий звіт цієї компанії за 2007 рік склав 0 доларів США.(т.1 а.с. 58-60)

Під час проведення перевірки заяви ОСОБА_9 останній в порушення вимог ст. 95 КПК України 1960 року не був попереджений про кримінальну відповідальність за неправдивий донос та не був опитаний ні під час проведення перевірки, ні в ході досудового слідства.

Крім того, поза увагою органу досудового слідства залишились дані, наведені у заяві ОСОБА_9 щодо наявності звіту про фінансову діяльність компанії «Lodgevine Limited» за 2007 рік, з якого вбачається, що кошти внесені потерпілими у справі відповідно до інвестиційних договорів, фактично компанією не отримані, про наявність документів, які підтверджують, що дійсним власником компанії «Lodgevine Limited» був ОСОБА_7

Так, у матеріалах справи міститься звернення, підготовлене Слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві в адресу ГСУ МВС України про направлення клопотання до правоохоронних органів Республіки Кіпр, з проханням про виконання ряду процесуальних дій, а саме: допиту в якості свідка ОСОБА_9 з приводу питань, висвітлених у його заяві, надання документів, які посвідчують його особу, відібрання зразків почерку та підпису останнього, а також відбитку печатки компанії «Lodgevine Limited», надання копій реєстраційних та звітних документів вказаної компанії.

Разом з тим відповіді на вказане клопотання в матеріалах справи немає.

Судом встановлено, що клопотання Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві про надання правової допомоги в кримінальній справі №60-3006, адресоване компетентним органам Республіки Кіпр до ГСУ МВС України не надходило.

Таким чином в ході досудового слідства не були встановлені з достатньою обставини скоєння злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7, оскільки не встановлено суть правовідносин, які мали місце між компанією «Lodgevine Limited» та ТОВ «Ліонебанк Україна», а також громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_7, чи мали місце такі відносини; за яких обставин, ким, коли, з якою метою було зареєстровано компанію «Lodgevine Limited», хто є її власником; чи проводила свою діяльність вказана компанія на території України через повіреного ОСОБА_7, якщо так то чи отримувала дохід від такої діяльності, і хто ним розпоряджався; хто мав доступ до печатки компанії та підписував інвестиційні договори, укладені від імені директора компанії ОСОБА_9

За таких обставин, дані щодо часу та мети реєстрації, діяльності компанії «Lodgevine Limited», які викладені в обвинувальному висновку, ґрунтуються виключно на даних заяви ОСОБА_9 про порушення кримінальної справи, який не був допитаним в якості свідка і жодних документів на підтвердження заяви не надав.

Крім того, згідно постанови про пред'явлення обвинувачення та обвинувального висновку досудовим слідством встановлено, що після внесення клієнтом грошових коштів на електронний гаманець ОСОБА_7, фінансовим консультантом ТОВ «Ліонебанк Україна» йому видавався договір та сертифікат кіпрської компанії «Lodgevine Lіmіtеd», які попередньо виготовлялись, підроблялись невстановленими слідством особами та приносились в офіс ТОВ «Ліонебанк Україна» ОСОБА_7 В указаних інвестиційних договорах та сертифікатах компанії «Lodgevine Lіmіtеd» ставився відбиток печатки компанії та факсиміле підпису директора ОСОБА_9 При цьому, ОСОБА_7 створювалося оманливе враження у працівників та клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» щодо виготовлення зазначених договорів та сертифікатів в Республіці Кіпр, шляхом видачі їх клієнтам приблизно через два тижні після здійснення інвестиційного внеску, мотивуючи це тривалістю надходження кореспонденції з Республіки Кіпр.

Разом з тим органом досудового слідства не було вжито заходів для підтвердження вказаних обставин щодо виготовлення підроблених інвестиційних договорів та сертифікатів компанії «Lodgevine Lіmіtеd» невстановленим особами, проставлення ОСОБА_7 на них відбитку печатки та факсиміле підпису директора ОСОБА_9 не вжито заходів для встановлення місцезнаходження вказаних предметів, де вони зберігались, хто мав до них доступ, не вирішено питання щодо наявності печатки компанії «Lodgevine Lіmіtеd» у директора компанії ОСОБА_9 не проведено відповідні експертні дослідження.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Слідчим при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_7 ці вимог закону не дотримані.

Так, із постанови про пред'явлення обвинувачення та обвинувального висновку вбачається, що в березні 2007 року ОСОБА_7, та невстановлені слідством особи з метою введення громадян в оману, зареєстрували на території Республіки Кіпр компанію «Lodgevine Limited», формальним директором якої виступив громадянин Кіпру ОСОБА_9, який не був обізнаним щодо злочинних намірів ОСОБА_7 та невстановлених досудовим слідством осіб.

Підсудний ОСОБА_7 в ході досудового слідства та в судовому засіданні заперечив свою причетність до створення компанії «Lodgevine Limited» та пояснив, що про існування такої компанії йому стало відомо від громадян РФ ОСОБА_30 та ОСОБА_31, які надали йому агентську угоду з компанією «Lodgevine Limited», укладену від імені директора ОСОБА_9 та довіреність від нього. Фактичним власником компанії він вважав саме ОСОБА_9 який укладав інвестиційні договори з українськими громадянами - клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна».

За відсутності будь-яких документів щодо створення та функціонування компанії «Lodgevine Limited», обсягу повноважень та їх розподіл між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 суд позбавлений можливості перевірити пред'явлене останньому обвинувачення та вирішити питання про його доведеність.

Крім того, протягом досудового слідства ОСОБА_7 пояснював, що про компанію «Lodgevine Limited» йому стало відомо від своїх колег із компанії «Альпарі» в березні 2007 року. Діяльність вказаної компанії його зацікавила і він вирішив просувати послуги із здійснення операцій з цінними паперами та похідними на території України. ТОВ Ліонебанк Україна» працювало на підставі агентської угоди, укладеної 11.07.2007 року з компанією «Lodgevine Limited» в особі її директора ОСОБА_9 Особисто він із генеральним директором компанії ОСОБА_9 ніколи не зустрічався та не спілкувався. Агентську угоду від 11.07.2007 року, підписану генеральним директором компанії «Lodgevine Limited» ОСОБА_9, йому передав громадянин Російської Федерації ОСОБА_30. Він же в подальшому передавав договори з вкладниками компанії «Lodgevine Limited», підписані генеральним директором ОСОБА_9, під час перебування в м. Києві. Іноді вказані договори йому передавав ОСОБА_40. (т.1 а.с. 126-128, 134, 194).

В судовому засіданні підсудний також повідомив, що ТОВ «Ліонебанк Україна» він створив на пропозицію громадян РФ ОСОБА_30 та ОСОБА_40, які запропонували вигідний бізнес, пов'язаний із здійсненням біржевої діяльності за допомогою компанії «Lodgevine Limited», офіційними представниками якої вони виступали, для чого надали йому відповідні документи, а саме агентську угоду та довіреність, підписані директором компанії. Інвестиційні договори, укладені між клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» та компанією «Lodgevine Limited» він передавав на підпис генеральному директору компанії саме через вказаних осіб, вони ж разом із ОСОБА_27 мали право розпоряджатись коштами, які обліковувались на електронному гаманці, на який зараховувались кошти вкладників.

Разом з тим версія захисту підсудного щодо організації діяльності по залученню інвестиційних внесків від громадян України із наступним їх переведенням кіпрській компанії з управління активами громадянами Російської Федерації ОСОБА_30 та ОСОБА_40, які в подальшому розпоряджались разом із ОСОБА_27 грошовими коштами, які надходили від клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» залишилась поза увагою органу досудового слідства.

З метою перевірки версії захисту щодо розпорядження коштами вкладників компанії «Lodgevine Limited», які залучались працівниками ТОВ «Ліонебанк Україна», ОСОБА_27; обставин написання розписки про отримання ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 980 014 грн та 674 000 доларів США в офісі «Allmoney»у зв'язку із блокуванням електронного гаманця НОМЕР_3, на якому обраховувались вказані коштів, під тиском ОСОБА_27, які фактично ОСОБА_7 не отримувались; про те, що ОСОБА_27 відмовився видавати підсудному грошові кошти, які надходили на електронні гаманці компанії для повернення вкладів, судом вживались заходи, спрямовані на забезпечення явки свідка ОСОБА_27 в судове засідання, а також для встановлення осіб, які працювали у вказаному офісі у березні-серпні 2008 року, які позитивного результату не дали. Так, від СУ ГУ МВС України в м. Києві отримано відповідь про неможливість встановлення місцезнаходження свідка ОСОБА_27 та встановлення співробітників обмінного пункту «Allmoney», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, для забезпечення їх явки у судове засідання.

Із письмових пояснень ОСОБА_27, які містяться у матеріалах справи вбачається, що останній є автором та інвестором проекту обмінного пункту електронних грошей «Allmoney» в Україні. В м. Києві в рамках проекту електронних обмінних пунктів «Allmoney» йому допомагає працювати СПД «ОСОБА_42», офіс якого розташований в АДРЕСА_6, де працівники СПД «ОСОБА_42» надають громадянам консультації по роботі системи «WebMoney Transfer» та фактично, в разі отримання згоди клієнта, здійснюють обмін грошових коштів на електронні гроші (титульні знаки).

Восени 2007 року, представник компанії «Ліонебанк Україна» зателефонував йому на мобільний телефон та попросив надати йому консультацію з приводу діяльності «WebMoney Transfer», а також запропонував йому співпрацювати з його компанією, однак в чому мала полягати співпраця було не зрозуміло. Ця розмова носила суто інформаційний характер та нічим не закінчилась. В подальшому він він відвідав офісі вказаної компанії, де спілкувався з директором ТОВ «Ліонебанк Україна» ОСОБА_7 Під час бесіди ОСОБА_7 запропонував співпрацювати та безпосередньо розмістити обмінний пункт в його офісі, надав примірник договору про співпрацю, який вони мали укласти, однак, вказана пропозиція йому не підходила та була не зрозуміла. Згодом в офіс по АДРЕСА_6 почали приходити клієнти, які вносили грошові кошти на електронний гаманець «WebMoney Transfer» компанії «Ліонебанк Україна».

Приблизно в червні 2008 року електронний гаманець компанії «Ліонебанк Україна» був заблокований адміністратором «WebMoney Transfer», а клієнти компанії продовжували приходити в офіс СПД «ОСОБА_42» по АДРЕСА_6. У зв'язку із цим, менеджери СПД «ОСОБА_42» грошові кошти клієнтів ТОВ «Ліонебанк Україна» не змогли вносити на електронний гаманець компанії. ОСОБА_7 в телефонних розмовах постійно обіцяв розблокувати електронний гаманець, у зв'язку з чим грошові кошти продовжувались прийматись менеджерами СПД «ОСОБА_42» Таким чином, в липні-серпні 2008 року, в офісі СПД «ОСОБА_42» зібралась доволі значна сума готівкових грошових коштів, внесених клієнтами компанії «Ліонебанк Україна», а саме 980 014 гривень та 674 000 доларів США. ОСОБА_7 приїхав в офіс СПД «ОСОБА_42», що розташований по АДРЕСА_6, та забрав грошові кошти вкладників компанії «Ліонебанк Україна» в сумі 980 014 гривень та 674 000 доларів США, про що написав відповідну розписку.

Про те, що грошові кошти ОСОБА_7 отриманні шахрайським шляхом ОСОБА_27 нічого не було відомо. (т. 2 а.с. 117-121, 240-245)

Таким чином усунути суперечності між показаннями свідка ОСОБА_27 та підсудного ОСОБА_7 в частині з'ясування обставин, за яких вони познайомились, чи знайомий ОСОБА_27 із громадянами РФ ОСОБА_30 та ОСОБА_31, чи відбувались між ними домовленості щодо внесення клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна» грошових коштів на електронні гаманці, зареєстровані ОСОБА_7 або іншими особами, та розпорядження вказаними коштами, куди в подальшому вони спрямовувались і яка роль в цьому свідка ОСОБА_27, в ході судового розгляду справи не виявилось можливим.

Неможливість безпосередньо опитати особу, на яку посилається підсудний як на особу, яка розпоряджалась грошовими коштами вкладників та відмовлялась повертати кошти, які надходили для повернення вкладів, а також осіб, які працювали у вказаному офісі у березні-серпні 2008 року та можуть підтвердити або спростувати акумулювання в офісі «Allmoney» грошових коштів, які були внесені клієнтами ТОВ «Ліонебанк Україна», які в подальшому згідно обвинувачення отримав особисто ОСОБА_7, порушує право підсудного на захист, оскільки позбавляє його можливості поставити питання вказаним особам і таким чином довести перед судом свою невинуватість.

Наведене відповідає також положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 в ході досудового слідства також заперечував свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснював про роль ОСОБА_30 та ОСОБА_31 в організації діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», проте його версія залишилась поза увагою органу досудового слідства та не була перевіреною. При цьому в порушення вимог ст. 223 КПК України (в редакції 1960 року), в обвинувальному висновку, складеному органом досудового слідства, відсутні будь-які посилання на доводи, наведені обвинуваченим на свій захист, і результати їх перевірки, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі і порушення права на захист.

Таким чином перевірити обставини створення та діяльності ТОВ «Ліонебанк Україна», залучення коштів від громадян під приводом інвестування у діяльність компанії «Lodgevine Limited», ким і з якою метою була створена така компанія, роль у керівництві компанією її директора ОСОБА_9 та підсудного ОСОБА_7, обставини укладання агентської угоди між компанією «Lodgevine Limited» та ТОВ «Ліонебанк Україна» та надання довіреності на ім'я ОСОБА_7 від імені ОСОБА_9 ким та за яких обставин підписувались інвестиційні договори, укладені від імені директора компанії «Lodgevine Limited» ОСОБА_9 і сертифікати про внесення коштів, проставлялись на них відбитки печатки, хто та яким чином розпоряджався коштами, які надійшли в якості інвестиційного вкладу згідно вказаних договорів та інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не виявилось можливим з огляду на особливості процедури судового слідства, що позбавляє суд можливості прийняти рішення по суті справи.

Наведене вище свідчить про те, що органом досудового слідства допущена така неправильність і неповнота досудового слідства, які не можуть бути усунуті в ході судового розгляду, оскільки потребує призначення та проведення технічних та почеркознавчих експертиз, здійснення ряду оперативних та слідчих дій для з'ясування викладених вище обставин, в тому числі звернення із клопотанням про надання правової допомоги до правоохоронних органів іноземних держав, вжиття заходів щодо встановлення осіб, на яких посилається ОСОБА_7 обґрунтовуючи свою позицію захисту, а саме громадян Російської Федерації ОСОБА_30 та ОСОБА_31, в тому числі шляхом витребування даних про перетин державного кордону України вказаними особами; встановлення місцезнаходження з метою додаткового ретельного допиту свідка ОСОБА_27 щодо його ролі та участі у заволодінні коштами потерпілих, перевірки доводів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про наявність в діях підсудного ОСОБА_7 ознак інших злочинів та надання правової оцінки діям посадових осіб Національного банку України, які проводили позапланову перевірку ТОВ «Ліонебанк Україна» 25-26.02.2008 року. Вказані обставини підлягають встановленню органом досудового слідства при проведенні додаткового розслідування.

Отже слідчі органи допустили істотну неправильність та неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута у судовому засіданні, дана кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування. Зазначена неправильність та неповнота досудового слідства, які виразились у пред'явленні підсудному неконкретного обвинувачення, порушенні його права на захист, однобічності досудового слідства, підлягає усуненню при проведенні додаткового розслідування, оскільки це питання пов'язано з обсягом пред'явленого обвинувачення, та реалізацією права на захист, які неможливо усунути в межах судового розгляду шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілих, свідків, допиту нових свідків, проведення експертиз, витребування документів, дачі судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, так як потребує організації та проведення значного обсягу слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 необхідно залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.281 КПК України 1960 року, п.11 Перехідних положень КПК України 2012 року, суд

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209 КК України, направити прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя :


Суд	Шевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	30.07.2013
Оприлюднено	10.09.2013
Номер документу	33357106
Судочинство	Кримінальне

Судовий реєстр по справі —1-30/11

Постанова від 10.02.2010

Кримінальне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Могильний О. П.

Вирок від 28.03.2011

Кримінальне

Ямпільський районний суд Вінницької області

Дзерин М. М.

Вирок від 10.03.2011

Кримінальне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Постанова від 28.07.2011

Кримінальне

Приморський районний суд м.Маріуполя

Пантелєєв Д. Г.

Постанова від 06.07.2011

Кримінальне

Приморський районний суд м.Маріуполя

Пантелєєв Д. Г.

Постанова від 20.06.2011

Кримінальне

Приморський районний суд м.Маріуполя

Пантелєєв Д. Г.

Постанова від 16.08.2011

Кримінальне

Великомихайлівський районний суд Одеської області

Пономаренко В. Д.

Постанова від 22.08.2018

Кримінальне

Голосіївський районний суд міста Києва

Бондаренко Г. В.

Ухвала від 05.06.2018

Кримінальне

Новобузький районний суд Миколаївської області

Уманська О. В.

Ухвала від 28.05.2018

Кримінальне

Новобузький районний суд Миколаївської області

Уманська О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.07.2013 по справі 1-30/11ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —1-30/11

Постанова
від 30.07.2013 по справі 1-30/11
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА