ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/47671/12
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Сороки М.О., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ПАТ "Будівельник" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2012 р. у справі №2а-4014/11/0970 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до ПАТ "Будівельник" про стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2012 р., задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до ПАТ "Будівельник" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 808,57 грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави до її задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в березні 1976 року ОСОБА_1 прийнятий в Городенківське ПМК № 255 електрозварювальником. 17.10.1994 року рішенням зборів трудового колективу та Ради народних депутатів Івано-Франківської області на базі пересувної механізованої колони № 255 ліквідованого тресту "Прикарпатсільбуд" створено Державне підприємство Городенківську міжрайонну пересувну механізовану колону № 1, засновником якої є Головне управління (департамент) Ради народних депутатів Івано-Франківської області.
12.01.1996 року Городенківську ПМК-1 перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Будівельник" згідно наказу представництва Фонду державного майна України в Городенківському районі за № 96 від 12.01.1996 року. Відповідно до даного наказу, з моменту державної реєстрації ВАТ "Будівельник" діяльність Городенківської ПМК-1 припиняється з переходом активів та пасивів Городенківської ПМК-1 до ВАТ "Будівельник", який в свою чергу стає правонаступником прав і обов'язків державного підприємства.
Згідно довідок від 06.06.2008 року № 8, від 23.04.2011 року № 39 відповідачем підтверджено, що Городенківське ВАТ "Будівельник" є правонаступником Городенківської ПМК-255.
04.03.2011 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ВАТ "Будівельник", згідно з якими змінено організаційно правову форму підприємства на приватне акціонерне товариство.
Також, судами встановлено, що протоколом № 1196 від 01.09.2008 року позивачем призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, здійснено розрахунок стажу вказаної особи, в якому періоди набуття трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах віднесено до періодів роботи на ВАТ "Будівельник". Призначення даної пенсії здійснено на підставі довідки за № 8 від 06.06.2008 року, виданої відповідачем.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди правильно виходили з того, що з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років, в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком N 2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 р. N 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив, вони є обов'язковими для виконання.
Суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на можливу неправомірність призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, оскільки вказане питання виходить за межі предмету даного публічно-правового спору, а доказів скасування рішення про призначення такої пенсії відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ПАТ "Будівельник" відхилити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2012 р. у справі №2а-4014/11/0970 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2013 |
Оприлюднено | 10.09.2013 |
Номер документу | 33357847 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Васильченко Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні