Постанова

від 05.09.2013 по справі 13/144-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 13/144-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від позивача: Мочинський А.Р. - за довіреністю

Похмурко О.Ю. - за довіреністю

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт»

на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2013 року

у справі № 13/144-12 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом: Приватного підприємства „АГРОЛАЙФ", м. Узин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ", Київська область, Рокитнянський район, с. Ромашки

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕСХОЛДИНГГРУП", Київська область, Васильківський район, с. Ксаверівка

про стягнення 1011939,29 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ", Київська область, Рокитнянський район, с. Ромашки

до: Приватного підприємства „АГРОЛАЙФ", м. Узин

про стягнення 217854,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „АГРОЛАЙФ" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" про стягнення 494624,80 грн. - основного боргу; 480000 грн. - збитків та 37314,49 грн. - пені.

Такі позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки зернових № ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р. з оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012 р. наведену позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

В подальшому до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" до Приватного підприємства „АГРОЛАЙФ" про стягнення 217854,00 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована невиконанням Приватним підприємством „АГРОЛАЙФ" п. 6.7. договору поставки зернових № ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2013 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 13/144-12 (суддя Наріжний С.Ю.) первісний позов задоволено частково, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" на користь Приватного підприємства „АГРОЛАЙФ" 489624,80 грн. основного боргу, 36922,53 грн. пені та 10530,94 грн. судового збору; в частині первісного позову про стягнення 5000 грн. основного боргу, 391,96 грн. пені та 480 000 грн. збитків відмовлено; у зустрічному позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення частково та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 36922,53 грн. пені відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що в частині стягнення з відповідача пені оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги доводи відповідача; позивачем безпідставно нараховано пеню до сплати ним відповідачу заборгованості в розмірі 217854,00 грн. в порядку п. 6.7. договору. Також, апелянт зазначає, що мав право затримати розрахунки за договором у зв'язку з неотриманням належно оформлених оригіналів накладних.

Представники відповідача та третьої особи до судового засідання, що відбулось 05.09.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

04.09.2013 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що представник відповідача терміново відряджений за межі міста Києва, що виключає його участь у судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи є можливим.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що відповідач був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Київському апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

10.01.2012 р. між Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" (покупцем) був укладений договір поставки зернових №ЯС-10/01/12-1 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити кукурудзу фуражну, пшеницю фуражну, ячмінь фуражний (далі - Товар) в кількості та на суму, обумовлену у специфікаціях до Договору.

06.02.2012 р. Приватне підприємство "АГРОЛАЙФ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" уклали Додаткову угоду № 1 до договору поставки зернових №ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р., якою сторони вирішили доповнити договір пунктом 6.7. наступного змісту:

«У випадку, якщо органами державної податкової служби (шляхом складання повідомлення-рішення, акта перевірки, довідки, внесення коригування в обліковий рахунок Покупця як платника податку, іншим способом) або рішенням (постановою) суду буде зменшений податковий кредит Покупця по податку на додану вартість (ПДВ) по податковим накладним Постачальника, зменшені валові витрати Покупця на вартість товарів, закуплених у Постачальника, донараховані Покупцю податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані Покупцю штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманого по угоді визнаній недійсною, за умови, що це буде пов'язано з:

- анулюванням (відміною) державної реєстрації Постачальника;

- виключенням Постачальника з реєстру платників податку на додану вартість (в тому числі анулюванням свідоцтва платника ПДВ);

- визнанням податковим органом або судом недійсності (в тому числі нікчемності) Договору укладеного між Покупцем та Постачальником;

- визнанням податковим органом або судом господарської діяльності постачальника такою, що має ознаки фіктивності (фіктивне підприємництво);

Постачальник зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Покупцем відповідної вимоги Постачальнику по його місцезнаходженню, що вказані в даному Договорі, оплатити Покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнюють сумі, на яку Покупцю зменшений податковий кредит по ПДВ, зменшені валові витрати, донараховані податки, збори, обов'язкові платежі, нараховані штрафні санкції, стягнено в дохід держави отримане по угоді, визнаною недійсною - надалі "Виплати".

В подальшому, Рокитнянською міжрайонною податковою інспекцією Київської області державної податкової служби (надалі - Рокитнянська МДПІ) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЯСЕНСВІТ" за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин із ПП "АГРОЛАЙФ".

За результатами перевірки Рокитнянською МДПІ Київської області було складено Акт виїзної позапланової документальної податкової перевірки від 20.09.2012 р. № 22/220/32619343. На підставі висновків Акту перевірки Рокитнянською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 р. № 0000952301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 217854 грн., з яких: 174283 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 43571 грн.

Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість, відповідно до вказаних акту перевірки та повідомлення-рішення здійснено внаслідок визнання Рокитнянською МДПІ недійсності (нікчемності) Договору, укладеного між ПП "АГРОЛАЙФ" та ТОВ "ЯСЕНСВІТ" через підтвердження перевіркою реальності здійснення операцій та формування податкового кредиту по взаємовідносинах між ПП "АГРОЛАЙФ" та СТОВ "Льонок" та між ПП "АГРОЛАЙФ" та ТОВ "Катеринопільський елеватор".

ТОВ "ЯСЕНСВІТ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнянської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012р. № 0000952301.

28.01.2013р. Київським окружним адміністративним судом за результатами розгляду адміністративного позову ТОВ "ЯСЕНСВІТ" до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення розглянуто та винесено постанову, якою позовні вимоги ТОВ "ЯСЕНСВІТ" задоволено - скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000952301 від 02.10.2012 р.

01.06.2013 р. ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 р. без змін.

Таким чином, станом на 02.07.2013 р. спірний договір поставки зернових № ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р., укладений між Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" є таким, за яким у сторін виникли права та обов'язки.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Приватним за накладними, підписаними представниками обох сторін, підприємством "АГРОЛАЙФ" поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" прийнято товар на загальну суму 6656951,70 грн. Тобто, Приватне підприємство "АГРОЛАЙФ" виконало взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата Товару здійснюється Покупцем за погодженими в Специфікаціях цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної Сторонами видаткової накладної в строк 2 календарних дні з дати поставки Товару.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання вартість отриманого товару за договором Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" оплатив лише частково в сумі 6952526,90 грн., що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку № 26004004327001.

Разом з тим, 13.09.2011 р. між Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" був укладений договір поставки зернових ЯС-13/09/11-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити кукурудзу фуражну, пшеницю фуражну, ячмінь фуражний (надалі - Товар) в кількості та на суму, обумовлену у Специфікаціях до Договору, строк дії договору до 31.12.2011 р.

Судом встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" існує заборгованість перед Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" в сумі 790200 грн. за неналежне виконання першим умов договору-1, підтверджується актом звірки між Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" (копія в справі).

Під час розгляду справи в суді Товариством з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" надано суду належну копію платіжного доручення від 28.08.2012 р. на загальну суму 5000 грн., як доказ на підтвердження часткової оплати за договором поставки зернових №ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що станом на 02.07.2013 р. заборгованість відповідача за первісним позовом перед Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" складає 489624,80 грн. (494624,80 грн. - 5000 грн.).

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення, виходячи з наступного.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем на загальну суму 489624,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 489624,80 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 494624,80 грн. основного боргу підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 489624,80 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" грошового зобов'язання за договорами Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" заявлено до стягнення 37314,49 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 6.4. договорів, за прострочення оплати Товару Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, і вартості простроченого товару у розрахунку за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 37314,49 грн. пені, розрахованої за період з 15.06.2012 р. по 15.12.2012 р.

Розрахунок наведених сум пені та штрафу обчислено позивачем з врахуванням того, що вартість товару, оплата якого прострочена відповідачем, складає 494624,80 грн.

З урахуванням того, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується з наявністю у відповідача обов'язку сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Проте, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, суми часткових оплат за поставлений товар, період нарахування пені, заявлений позивачем, вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 6.4. договорів та вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за здійсненим апеляційним судом розрахунок, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 36922,53 грн., як вірно визначено і судом першої інстанції.

З огляду на таке, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимога Приватного підприємства "АГРОЛАЙФ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" 37314,49 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 36922,53 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" грошового зобов'язання за договорами Приватним підприємством "АГРОЛАЙФ" заявлено до стягнення з першого збитків в сумі 480000 грн.

У відповідності зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, понесені у зв'язку зі знищенням або ушкодженням речі, а також витрати, які особа понесла або повинне понести для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати при звичайних обставинах, якби його право не було порушено (упущена вигода). Для залучення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно заподіяло одержання кредитором збитків і можливо лише у випадку наявності складу цивільного правопорушення: протиправного поводження; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправним поводженням і заподіяними збитками; провини.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, що допустило господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, ушкодженого або знищеного майна, певна відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, оплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів і т.п.), понесені стороною, який були заподіяні збитки внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною: неодержаний прибуток (упущена вигода), на яку сторона, який заподіяні збитки, мата право розраховувати у випадку належного виконання зобов'язання іншою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди, у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Пред'явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на кредитора обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були понесені ним в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, його вини, шкідливого результату такої поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками.

З огляду на таке, вимога про стягнення з відповідача збитків є недоведеною та такою, що задоволенню не підлягає, а висновки суду першої інстанції в цій частині також відповідають вимогам чинного законодавства України.

Як зазначалось, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯСЕНСВІТ" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства „АГРОЛАЙФ" про стягнення 217854,00 грн.

Такі вимоги обґрунтовані невиконанням Приватним підприємством „АГРОЛАЙФ" п. 6.7. договору поставки зернових № ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р. у зв'язку з тим, що Рокитнянською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЯСЕНСВІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин із ПП "АГРОЛАЙФ" та визнано недійсним (нікчемним) Договір між сторонами, і винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012р. №0000952301, яким для ТОВ "ЯСЕНСВІТ" збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 217854,00 грн.

Як зазначалось та як встановлено судом, постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 р. позовні вимоги ТОВ "ЯСЕНСВІТ" задоволено - скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000952301 від 02.10.2012 р., яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2013 р. залишена без змін.

Таким чином, за умови скасованого податкового повідомлення - рішення № 0000952301 від 02.10.2012 р., у ТОВ "ЯСЕНСВІТ" відсутні підстави для застосування п. 6.7. договору поставки зернових №ЯС-10/01/12-1 від 10.01.2012 р. з метою стягнення на свою користь коштів, передбачених цим пунктом.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставними та такими, що вірно не задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 13/144-12 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» на рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 13/144-12 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» на рішення господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 13/144-12 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2013 року у справі № 13/144-12 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 13/144-12 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2013 року.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.