Постанова

від 09.07.2013 по справі 827/1318/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2013 рокуСправа №827/1318/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Козько М.М., представників сторін:

від позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль") Чиркова Олена Леонідівна (паспорт ЕС615403 виданий 1-м відділом Ялтинського МУ РУ МВС України 10.03.1998р. довіреність від 04.01.13 р.;

представник відповідача (Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АРК Асланов Е.С.) - не з'явився;

представник третьої особи (Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про скасування рішень та забов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АРК Асланова Е.С. (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 10.06.2013р., просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення № 1793861 від 19 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, п. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

-визнати протиправним та скасувати рішення № 2006119 від 26 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

-зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим прийняти рішення про державну реєстрацію прав на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль";

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" Свідоцтво про право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" на підставі виданого Свідоцтва на право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" та надати витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про зареєстроване право.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. № 1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", який належить позивачу, з підстав відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. Позивач зазначає, що майно бази відпочинку було передано йому засновником -ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до статутного фонду позивача, право власності раніш було зареєстровано у встановленому порядку, при цьому враховано, що майно не здано в експлуатацію. Тому вважає що рішення відповідача підлягають скасуванню, а право власності на майно підлягає державної реєстрації.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18 травня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/1318/13-а, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне Акціонерне Товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, визначених у позовної заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2013р. відповідач проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, та надав письмові заперечення, в яких, посилаючись на положення абзацу 2 пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, п.п 2,3 ст 331 Цивільного кодексу України та п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначив про неможливість проведення державної реєстрації нерухомого майна до вводу його в експлуатацію.

Представник третьої особи до суду не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений встановленим законом порядку.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2013р. представник третьої особи позовні вимоги підтримав, дотримуючись правової позиції позивача, вказаної у позовної заяві, надав письмові пояснення від 21.06.2013р.

Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача відповідно до заявленого ним клопотання та у відсутність третьої особи, на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані учасниками процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1878-VI від 11.02.2010 встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становить: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Власником Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

Отже, органи державної реєстраційної служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є законність рішень відповідача щодо зупинення розгляду заяви про реєстрацію та відмови в державній реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Головного управління юстиції в АР Крим від 12.10.2012р. № 990/02-8, Асланова Есвета Серверовича призначено на посаду головного спеціаліста (державного реєстратора) відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим.

Оскільки, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", органом державної реєстрації прав власності та інших речових прав в місті Феодосії з 01.01.2013 є Реєстраційна служба Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, а державний реєстратор Асланов Е.С., є посадовою особою вказаного органу, враховуючи суб'єктний склад сторін та предмет позову, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності рішень державного реєстратора щодо зупинення розгляду заяви про реєстрацію та відмови в державній реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд суд зобов'язаний перевірити, чи діяв відповідач безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно, та чи мали місце порушення, встановлені при проведенні реєстраційних дій та чи обґрунтовано відповідачем прийняті вказані рішення.

Судом встановлено, що 15.02.2011р. рішенням Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" № 1 було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" зареєстровано як юридичну особу Ленінською районною державною адміністрацією в місті Севастополі 22.02.2011р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 719900.

Відповідно до п. 1.2 Статуту позивача, затвердженого рішенням засновника ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 15.02.2011р. № 1, та зареєстрованого 22.02.2011р. державним реєстратором Ленінської районної державної адміністрації в місті Севастополі, єдиним засновником та власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль", є Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Згідно п. 2 рішення № 2 ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 09.03.2011р. вирішено частину Статутного капіталу позивача сформувати шляхом внесення майна Цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ПАТ «ММК імені Ілліча» Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль.

21.03.2011р. між ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" підписаний Акт прийому - передачі Цілісного майнового комплексу в якості внеску засновника до статутного фонду ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль".

До складу переданого майна увійшов комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Судом встановлено, що право власності на вказаний комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса" було визначено за Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2010р. по справі № 2-1/4898.1-2009.

Право власності на вказаний об'єкт було зареєстровано у встановленому порядку за Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 20.05.2010р. (номер запису 25 в книзі 1), що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.05.2010р. № 26180330.

Вказана реєстрація на час судового розгляду справи не скасована, майно зареєстровано за ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.07.2013р. та довідкою КП «ФМБРТІ» вих. № 211738 від 04.07.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим з заявою для проведення державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Судом з матеріалів Облікової справи № 1601214 встановлено, що позивач надав до Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим заяву та комплект документів, необхідних для оформлення та видачі свідоцтва про право власності позивача, зокрема, копії рішень засновника, акту прийому-передачі майна, рішення господарського суду АРК, копії технічного паспорту та інших документів,

Реєстраційною службою Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим в особі державного реєстратора Асланова Е.С. на підставі п. 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 винесено рішення № 1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

З урахуванням не усунення в п'ятиденний строк обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду справи, 26 квітня 2013р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Аслановим Е.С. з посиланням на ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", було прийнято рішення № 2006119 про відмову ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, при прийнятті спірного рішення.

Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України, майно, яке передано засновником до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, є його власністю.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 ЦК України, за загальним правилом, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п.13 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-ІУ, порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлюється Кабінето Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок).

Так, згідно п. 4 Порядку у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.У разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини проводиться незалежно від того, чи зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до пункту 7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.Згідно з пунктом 9 Порядку заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. Пунктом 10 Порядку передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника, а відповідно до ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачено прво реєстратора на відмову в реєстрації майнових прав.

З пояснень представника відповідача - державного реєстратора Асланова Е.С. та матеріалів справи вбачається, що як рішення про зупинення розгляду заяви позивача про реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1, так і про відмову в реєстрації вказаних прав, були фактично прийняті з однієї підстави - у зв'язку з відсутністю документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Дані вимоги суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Порядком № 703 окрім норм загального застосування, врегульований порядок реєстрації майна, яке передано до статутного фонду.

Так відповідно до абз. 1 пункту 44 Порядку державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку «Алые паруса» було зареєстровано у встановленому порядку за Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 20.05.2010р.,вказана реєстрація на час судового розгляду справи не скасована.

При цьому, як витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.05.2010р. № 26180330 так і Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.07.2013р. та довідкою КП «ФМБРТІ» вих.. № 211738 від 04.07.2013р. підтверджується що було зареєстровано право на майно, як на таке, що не здано в експлуатацію, про що свідчать помітки у всіх вказаних документах.

Пунктом 50 (абзаці 1 і 2) Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи. У разі коли внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав рішення про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийняте уповноваженим органом управління такої юридичної особи.

Таким чином, законодавством визначений вичерпний перелік документів, які подаються разом із заявою про державну реєстрацію права власності на майно, у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна, документ, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, у даному переліку відсутній.

Судом встановлено як наявність зазначених документів у позивача так і надання їх до державного реєстратора (відповідача) з заявою про реєстрацію права власності на на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса ".

В той же час, відповідно до Порядку (п. 46) вимога щодо надання документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта передбачена для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів правомірності прийняття рішень № 1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову в реєстрації прав та їх обтяжень.

Суд звертає увагу відповідача на те, що сформульовані у спірних рішеннях № 1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову в реєстрації прав, підстави є необґрунтованими, а тому вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому вимога щодо визнання рішень державного реєстратора протиправними позивачем не заявлена, але суд вважає в даному випадку можливим, керуючись положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання його протиправним.

Тому, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення № 1793861 від 19 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою:Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, с.Берегове, вул. Курортна, будинок 1 та рішення відповідача № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості підлягають задоволенню

В той же час, на думку суду, позов в частини вимог про зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення про державну реєстрацію прав, видати Свідоцтво про право власності, провести державну реєстрацію та надати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі відповідних свідоцтв, є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень -ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Вказана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (наприклад, викладена, в ухвалі від 10.10.2012р. по справі К/9991/45977/11). ВАСУ зазначив, що виходячи з принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

В судовому засіданні також встановлено, що відмова позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно обумовлена виключно ненаданням документу, що підтверджує здачу будівель та споруд комплексу в експлуатацію. В той же час, відповідачем в судовому засіданні зазначено, що відповідність складу майна, переданого засновником (третьою особою) відповідачу, раніш зареєстрованому за третьою особою майну, реєстратором не вивчалася, потрібність в додаткових документах з цього питання не розглядалася, будь-яки додаткові документи державним реєстратором не витребувалися, йому не надавалися та їх зміст державним реєстратором не вивчався.

При цьому суд також враховує що вимоги про зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення про державну реєстрацію прав, видати Свідоцтво про право власності, провести державну реєстрацію та надати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно є окремими складовими процедури проведення реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Крім того вимоги про видачу Свідоцтва про право власності та надання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно є похідними від вимог про реєстрацію права власності на нерухоме майно, є обов'язковим наслідком проведення реєстрації, а тому є передчасними.

Вищезазначені обставини також є підставою для відмови в задоволенні позову в цієї частині.

В той же час, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до положень ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотриманням і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, враховуючи встановлення судом протиправності зупинення відповідачем розгляду заяви про реєстрацію прав та відмови відповідача в реєстрації прав власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", з підстав, зазначених у рішеннях державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. № 1793861 від 19 квітня 2013р. № 2006119 від 26 квітня 2013р., суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (ЄДРПОУ 37554836) на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, але враховуючи немайновий характер спору, з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 34 гривні 41 копійку.

Вступна та резолютивна частині постанови оголошені у судовому засіданні 09.07.2013р. У повному обсязі постанову відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України складено 12.07.2013р

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнений адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення № 1793861 від 19 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Курортна, будинок 1.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення № 2006119 від 26 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Курортна, будинок 1.

4.Зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (ЄДРПОУ 37554836) на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Курортна, будинок 1.

5.В іншої частині позовних вимог відмовити.

6.Стягнути на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (ЄДРПОУ 37554836) з Державного бюджету України витрати з судового збору у сумі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров