Постанова

від 05.09.2013 по справі 911/1208/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 911/1208/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Ярмола О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Сємаков В.Ю. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба Фарм»

на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2013 року

по справі № 911/1208/13 (суддя - Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба Фарм»

до Приватного підприємства «Приватна Аптека № 5»

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альба Фарм» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2013 року та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа Фарм» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 року змінено склад колегії.

Приватне підприємство «Приватна Аптека № 5» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2013 р. у справі № 911/1208/13 без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Листом № 45 від 20.12.2012 р. Приватне підприємство «Приватна Аптека № 5» звернулось до Білоцерковської ОДПІ з проханням провести перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба Фарм» стосовно дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти звітності з дійсного обсягу продаж, реального обсягу нарахування працівникам заробітної плати та ухилення від сплати податків.

Суть поширеної інформації полягає у наступному:

«У звіті за три квартали 2012 року ТОВ «Альба Фарм» повинна бути сума не менше ніж 1 465/11*9 = 1 млн.200 тис. грн. На підставі аналізу викладених фактичних звітів Приватної аптеки № 5, прошу перевірити платника податків здійснюючого фінансово-господарську діяльність аптеки № 5 ТОВ «Альба Фарм» за адресою: м. Біла Церква, вул. Шевченка 146 , на предмет повноти звітності з обсягів продажу та застосувати до нього норм податкового кодексу та відповідної сплати усіх податків та зборів.

Згідно Податкового кодексу України, загальний розрахунковий дохід Аптеки № 5 ТОВ «Альба Фарм» говорить про те, що вже з 1 січня 2012 року, суб'єкт господарської діяльності, який реалізував товару не менш ніж на 636 тис. грн. у 2011 році, повинен бути на третій групі платників податків за спрощено системою, зі сплатою, наприклад, 5% податку від продажу за кожний квартал.

Тобто за I, II та III квартал 2012 року Аптека №5 ТОВ «Альба Фарм» повинна була сплатити до бюджету лише єдиного внеску не менше 1465/11*9*0,05 = 60 тис. грн. Якщо ж вона введе в оману та приховає весь 2012 рік покаже, як групу 2, то необхідно зобов'язати ТОВ «Альба Фарм» перерахувати по загальній системі оподаткування згідно ПК України.

Також, прошу перевірити рівень заробітної плати у Аптеки № 5 «Альба Фарм» по Шевченко 146.

Виходячи з фактичного режиму роботи 8:00-22:00 без вихідних, у 2010, 2011 та 2012 роках - в самої Аптеки №5 ТОВ «Альба Фарм» по Шевченко 146, згідно КЗоТ, повинно працювати одна завідуюча-провізор з окладом не менше 5 тис. грн., та два фармацевти з окладом не менше 2 тис. грн.

Підтвердженням вказаних фактичних зарплат фармацевтам є той факт, що у 2010 -11 p.p., як мінімум два фармацевти звільнились за власним бажанням та влаштувались в компанію ТОВ «Альба Фарм».

За період господарської діяльності у 2010 р. Аптека №5 ТОВ «Альба Фарм» повинна була сплатити податків на зарплату працівникам в усі бюджети та пенсійний фонд не менше ніж 200 тис. грн.

Від оптимізації або ухилення від сплати податків у даному випадку страждає не тільки надходження до бюджету, за наповненням якого Ви слідкуєте.

Якщо хтось вважає, що розрахункові обсяги завищенні, та не відповідають дійсності, то наприклад, оборот за 9 місяців 2012 р. у сумі 1 465/11*9 = 1 млн. 200 тис. грн. можливо перевірити через зарплату працівників, якщо Аптека №5 ТОВ «Альба Фарм» не порушує КЗоТ в частині тривалості робочого часу та оплати праці за нього.

У разі не прийняття мер, залишаю за собою право звертатися публічно через фейсбук до ДПС України, М. Азарова та інших високопосадовців...».

Вказана інформація була направлена листами на адресу Білоцерківській ОДПІ, Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, яка в свою чергу направила лист відповідача до ДГТС України, а остання до ДПС у Київській області.

Крім того, як зазначає позивач, листи аналогічного змісту були направлені і в інші державні установи, зокрема, до Державної служби з контролю якості лікарських засобів у Київській області.

Лист за підписом власника відповідача (Семакової К.А.) № 45 від 20.12.2012 був надісланий до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва як додаток до листа б/н та б/д стосовно взяття на контроль проведення розслідування та перевірок по вказаним листам.

В подальшому лист Семакової К.А. щодо діяльності Аптеки №5, яка належить «Альфа фарм» був переданий до Державної податкової служби України, згідно листа від 29.12.2012 р. № 6842/0/20-12.

Як зазначає позивач метою написання листа являється ні що інше, ніж виконання свого громадського обов'язку щодо належної сплати податків, офіційної заробітної плати та захистити свої права стосовно умов рівної конкуренції.

Після направлення листів відповідача на підприємстві позивача за період з грудня 2012 року по січень 2013 року було проведено дві перевірки податкових органів та одна перевірка контролю за лікарськими засобами, за результатами яких відомості, зазначені у листі відповідача, не знайшли свого підтвердження, про що складено відповідні акти.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та на інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Таким чином, право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації може бути порушено шляхом поширення про неї недостовірної інформації.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі - постанова Пленуму) при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Частиною 4 статті 32 Конституції гарантується право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про інформацію» поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» орган державної податкової служби в межах компетенції та порядку, визначеному законодавством виконує повноваження щодо виявлення фактів порушення законів України про оподаткування, зокрема, шляхом документальних перевірок юридичних осіб.

Держпідприємництво України, до якого звертався відповідач із листом, входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності.

Пунктом 16 постанови Пленуму роз'яснено, що згідно положень ст. 40 Конституції України та з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, а не поширення недостовірної інформації.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано статтею 34 Конституції України. Це право закріплено також у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в діях відповідача немає складу правопорушення щодо поширення недостовірної негативної інформації, оскільки відповідач реалізовував своє право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, а у разі направлення такого звернення неналежному адресату пересилати за належністю.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2013 року у справі № 911/1208/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2013 року у справі № 911/1208/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 911/1208/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Смірнова Л.Г.