Ухвала

від 05.09.2013 по справі 814/2389/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р.Справа № 814/2389/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Стнамо» до Южноукраїнської Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Стнамо» звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської ДПІ Миколаївської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення від 21 січня 2013 року №0000052201.

Свої позовні вимоги ПП «Стнамо» обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ДПІ Миколаївської області ДПС від 21.01.2013року № 0000052201.

В апеляційній скарзі Южноукраїнська ДПІ Миколаївської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26.12.12р. по 27.12.12р. відповідачем, на підставі Наказу від 21.12.12р. (а.с.18), було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Лилиана Грей" (код ЄДРПОУ 37104023) за грудень 2010р., результати якої оформлені актом від 04.01.13р. №1/22-01/34358415 (а.с.8-15).

Відповідно до акту перевірки відповідачем зроблено висновок про безпідставне завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 12442грн. через порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ". Підставою для висновку стало, на думку відповідача, не підтвердження в ході перевірки наявність поставок робіт від ТОВ "Лилиана Грей" у зв'язку з наявністю акту від 21.03.11р. №336/23-300/37104023 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Лилиана Грей" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "ТД "Нефтеагросервіс" відомостей за період грудень 2010р.", а також порушення з боку постачальника п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ" щодо порядку заповнення податкової накладної.

На підставі акту перевірки від 04.01.13р. №1/22-01/34358415 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.13р. №0000052201, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 15552,50грн., в т.ч. за основним платежем - 12442грн. та за штрафними санкціями - 3110,50грн. (а.с.16-17).

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, але скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін (а.с.23-37).

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платників податків.

На підтвердження реальності (товарності) здійснення господарських операцій, у періоді що перевірявся, позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів.

Колегією суддів було досліджено наступні докази, які були використані для проведення перевірки своєчасності та правильності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ "Лилиана Грей":

- копії договорів на виконання електромонтажних робіт від 16.11.10р. між позивачем та ТОВ "Лилиана Грей"; на виконання робіт по монтажу кабельної лінії електропередачі 10кВ (а.с.38-39, 45-46); розрахунок договірної ціни виконаних робіт (а.с.40, 49); акти прийняття виконаних підрядних робіт (а.с.41-42, 47-48); податкові накладні, банківські виписки (а.с.43-44); податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.50-52); реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с.53); відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2010р. (а.с.54); перелік виконавчої документації та організацій які приймали участь у виконанні робіт, акти прихованих робіт, акти зовнішнього огляду кабелю (а.с.83-91).

Таким чином, на підставі зазначеного, факт придбання позивачем товарів (послуг, робіт) у свого контрагента (ТОВ "Лилиана Грей" (код ЄДРПОУ 37104023) підтверджується зазначеними документами та фактом використання отриманих послуг (робіт) в своїй господарській діяльності.

Відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Позивач та його безпосередній контрагент (ТОВ "Лилиана Грей"), який виписав податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій.

На підставі зазначених доказів колегія суддів дійшла висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосереднього контрагента були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Слід також зазначити, що відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.09р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна (робіт, послуг) презюмується.

Таким чином, оспорювані правочини між позивачем та його контрагентом щодо придбання та поставки товарів (послуг) не є нікчемними або безтоварними, як помилково стверджує відповідач та зазначається в актах перевірки інших податкових органів.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними (недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 Податкового кодексу України.

Дії позивача, як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.12р. по справі №2а-2702/12/1470 за позовом ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва до ТОВ "Лилиана Грей" про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій позов було задоволено. Визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ "Лилиана Грей" (код 37104023) з моменту державної реєстрації 30.04.2010р. за №15221020000019942.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.13р. апеляційну скаргу ТОВ "Лилиана Грей" було задоволено. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.12р. скасовано та прийняли нову постанову, якою відмовлено в задоволені позову ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва.

Так, у вказаній постанові Одеського апеляційного адміністративного суду зазначено, що пояснення фізичної особи відібрані оперуповноваженим УПМ ДПС України є неналежним доказом по справі, зокрема, з них не вбачається на якій правовій підставі та в рамках якої процедури вони відібрані, тобто вони не є документом, який встановлює відповідні юридичні факти та не може слугувати доказом при вирішенні питання про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів. Позивачем (податковим органом) не вказано та не доведено, ані наявність порушень при реєстрації ТОВ "Лилиана Грей", ані будь - яку невідповідність установчих документів чинному законодавству.

Крім того, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.03.2012р. було порушено провадження у справі №5016/559/2012 (11/13) про банкрутство ТОВ "Лилиана Грей", м.Миколаїв, оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість у сумі 424436,0грн. перед ТОВ "Алекс-Плюс".

Ухвалою господарського суду від 12.06.2012р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів ТОВ "Лилиана Грей" на загальну суму 424436,0грн.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2012р. було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Лилиана Грей".

Таким чином, зазначені обставини також підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності контрагентом позивача ТОВ "Лилиана Грей".

При складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, податковими інспекторами не досліджувались жодні первинні документи. У зв'язку з чим, було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. №984. Висновки про укладення нікчемних правочинів є суб'єктивними припущеннями перевіряючого і не підтверджуються достатніми та необхідними доказами, в тому числі первинними документами.

Крім того, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.10р. №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з вимог Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Надані відповідачем акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст.72 Податкового кодексу України.

Але, оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Отже, висновки щодо нікчемності угод, що були зроблені на підставі таких актів перевірки є недопустимими та не можуть породжувати цивільно-правові наслідки про недійсність договорів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на наявність помилок, з його точки зору, при заповненні документів ТОВ "Лилиана Грей" (код 37104023), а саме зазначення назви товариства українською мовою слова "Ліліана Грей" (код 37104023). Вказана позиція також висловлена у Листі ВАСУ №1936/11/13-11 від 01.11.11р. де зазначено, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Відповідно до положень ст.ст.69, 71, 76, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддівё також приймає до уваги відповідну судову практику із зазначеного питання. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частинами 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Стнамо» до Южноукраїнської Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 21 січня 2013 року № 0000052201 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/Ю.В. Яковлев/