Ухвала від 02.09.2013 по справі 5019/1724/11

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна 26А

УХВАЛА

"02" вересня 2013 р. Справа № 5019/1724/11

Суддя Горплюк А.М. розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

Боржник: Відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607"

Ліквідатор: Загребельний Богдан Миколайович

Орган виконання судового рішення: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

У справі № 5019/1724/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607"

про стягнення в сумі 24 772 грн. 93 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача (скаржника): не з'явився.

Від відповідача (боржника): не з'явився.

Від ліквідатора: не з'явився.

Від органу ДВС: Черпак М.Л. (довіреність б/н від 03.06.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607" про стягнення 23 221 грн. 74 коп. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію, 982 грн. 87 коп. пені згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії № 164 від 11.11.2009р. та 568 грн. 32 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.08.2011р. позов задоволено. 05.09.2011р. на примусове виконання рішення видано наказ.

02.07.2013р. ТОВ "Рівнетеплоенерго" (надалі - скаржник) подано скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, в якій просить:

визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області в приводу винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 38406161 від 27.05.2013р. неправомірними;

визнати недійсною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 3846161 від 27.05.2013р., винесену заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпаком М.Л.;

зобов'язати відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Рівненській області здійснити певні дії, а саме винести постанову про закінчення виконавчого провадження стосовно боржника - ВАТ "Рівненське АТП - 15607" з направленням виконавчого документа ліквідатору для подальшого його виконання.

Скаржник вважає дії, заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпака М.Л. відносно винесення постанови №38406161 від 27.05.2013р. про закінчення виконавчого провадження з направленням виконавчого документа до суду такими, що суперечать вимогам ЗУ "Про виконавче провадження", іншим нормативно-правовим актам, в зв'язку з чим вони є неправомірними, а відповідна постанова підлягає скасуванню з огляду на наступне.

25.06.2013р. на адресу скаржника надійшла постанова заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпака Миколи Леонідовича про закінчення виконавчого провадження ВП №38406161 від 27.05.2013р. по виконанню наказу господарського суду Рівненської області №5019/1724/11 від 05.09.2011р.. Підставою для винесення вказаної постанови стало визнання боржника банкрутом. Виконавчий документ було направлено до господарського суду Рівненської області.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно вимог статті 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до постанови господарського суду Рівненської області від 16.01.2013р. у справі №5019/2437/11 боржника - ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру терміном на 6 місяців і призначено ліквідатором Загребельного Б.М..

Пункт 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає закінчення виконавчого провадження у разі визнання боржника банкрутом.

Однак, як стверджує скаржник, частина 2 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

В той же час, державним виконавцем в пункті 2 оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження зазначено, що виконавчий документ направляється до господарського суду Рівненської області, що, на думку скаржника, суперечить вимогам частин 2, 3 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, скаржник вказує на те, що підстави для повернення виконавчого документу до суду визначені в частині 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

30.08.2013р. відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області подало заперечення на скаргу, в якій заперечує проти вимог скаржника та просить в їх задоволенні відмовити, вказуючи зокрема на те, що боржник ВАТ "Рівненське АТП-15607" не був ліквідований як юридична особа, а лише визнаний банкрутом, а відтак станом на 24.05.2013р. не виникли правовідносини, на які розповсюджуються норми статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", що визначають поняття ліквідації боржника як додатковий факт, а отже їх застосування є неможливим.

В судове засідання 02.09.2013р. представники скаржника, боржника та ліквідатор не з'явилися та не повідомили суд про причини не явки.

Представник відділу ДВС в судовому засіданні 02.09.2013р. заперечив проти задоволення скарги.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника відділу ДВС, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Рівненської області від 16.01.2013р. у справі №5019/2437/11 боржника - ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру терміном на 6 місяців і призначено ліквідатором Загребельного Б.М..

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У відповідності до пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпаком Миколою Леонідовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38406161 від 27.05.2013р. по виконанню наказу господарського суду Рівненської області №5019/1724/11.

З аналізу вищевикладеного в сукупності вбачається, що заступник начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпак Микола Леонідович приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38406161 від 27.05.2013р. діяв в межах повноважень та на виконання приписів визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Відтак скарга ТОВ "Рівнетеплоенерго" в частині визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області в приводу винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 38406161 від 27.05.2013р. неправомірними, визнання недійсною та скасуванні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 3846161 від 27.05.2013р., винесену заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпаком М.Л. та зобов'язання відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Рівненській області здійснити певні дії, а саме винести постанову про закінчення виконавчого провадження стосовно боржника - ВАТ "Рівненське АТП - 15607" - не підлягає задоволенню.

Стосовно тверджень скаржника про те, що при винесені постанови про закриття виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, в порядку частини 2 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпаком Миколою Леонідовичем постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №38406161 від 27.05.2013р. по виконанню наказу господарського суду Рівненської області №5019/1724/11., на виконання приписів частини 4 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", направлено виконавчий документ до господарського суду Рівненської області.

В свою чергу, частиною 2 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Відповідно до пункту 6.3. "Інструкції про проведення виконавчих дій" (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 15.12.1999р. за № 865/4158), у разі ліквідації боржника - юридичної особи, у тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також власнику майна та органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття та порядок ліквідації боржника, відповідно до яких постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не є завершальним процесуальним документом на підставі якого ліквідується боржник, а є процесуальним документом який розпочинає ліквідаційну процедуру. Кінцевим документом, який звершує процедуру ліквідації є ухвала про ліквідацію юридичної особи - банкрута, винесення якої, в свою чергу, унеможливлює здійснення ліквідаційною комісією (ліквідатором) будь яких дій стосовно вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку в разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Положення статей 49 та 67 Закону України "Про виконавче провадження" мають пряму дію стосовно закінчення виконавчого провадження та вимагають проведення передачі виконавчих документів ліквідаційній комісії при проведенні ліквідації юридичної особи.

Думка відділу ДВС про передачу виконавчого документу після повної ліквідації підприємства є хибною, оскільки, запис про ліквідацію підприємства вноситься вже після завершення ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредиторів, що обумовлено вимогами статей 36 та 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З аналізу вищевикладеного в сукупності вбачається, що заступник начальника відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Черпак Микола Леонідович при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №38406161 від 27.05.2013р. мав надіслати наказ господарського суду Рівненської області №5019/1724/11 від 05.09.2011р. до ліквідаційної комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 9.13. постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відтак скарга ТОВ "Рівнетеплоенерго" в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Рівненській області здійснити певні дії, а саме направити виконавчий документ ліквідатору для подальшого його виконання - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задоволити частково.

2. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Рівненській області надіслати ліквідатору Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство - 15607" наказ господарського суду Рівненської області №5019/1724/11 від 05.09.2011р. для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

3. В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Суддя Горплюк А.М.