Ухвала

від 03.09.2013 по справі 826/9036/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9036/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евротехнік 2011» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, скасування висновків акту, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Евротехнік 2011» звернулося у суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 05.06.2013 року №538/22-8/37634544 та скасувати висновки цього акту. Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року заяву ТОВ «Евротехнік 2011» про забезпечення позову задоволено, відповідачу заборонено:

вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в Акті від 05 червня 2013 року № 538/22-8/37634544 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євротехнік 2011» (ПН 37634544) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) за період з 02 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року» - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

використовувати інформацію, викладену у Акті від 05 червня 2013 року № 538/22-8/37634544 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євротехнік 2011» (ПН 37634544) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) за період з 02 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року», зокрема передавати та враховувати в результатах перевірок результатів проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню виходячи з наступного.

Так, задовольняючи вимоги про забезпечення позову, місцевий суд виходив із того, що наявна реальна можливість руйнування усталених господарських відносин з підприємствами-контрагентами та можливе завдання шкоди діловій репутації товариства, внаслідок ймовірного використання під час перевірок підприємств-контрагентів ТОВ "Евротехнік 2011" акта перевірки та відповідно формування висновку про порушення останніми податкової дисципліни саме на підставі цього акта.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Кодексом адміністративного судочинства України у статті 117 передбачена можливість забезпечення адміністративного позову. Ця стаття визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Зміст частини 1 вказаної правової норми викладено наступним чином: «Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень».

Отже, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із нижчевказаних обставин:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи невизначеність остаточного рішення за наслідками розгляду адміністративного позову, на думку колегії суддів, при розгляді клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чого у даному випадку не вбачається.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не погоджується із висновками місцевого суду про достатність доводів позивача для забезпечення позову, з огляду на наступне.

Як убачається зі змісту адміністративного позову, предметом оскарження у даній справі є дії податкового органу, пов'язані із результатами складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Захід Імпорт Постач» за період з 02.12.2011 року по 31.12.2012 року, а також сам акт цієї перевірки, в якому містяться висновки контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій між названим контрагентом та його контрагентами - покупцями, зокрема, позивачем, відсутності об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів останнім.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.06.2013 року №538/22-8/37634544.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є засобом фіксації обставин, встановлених під час проведення перевірки та фактів виявлених порушень законодавства, тобто є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань.

Законом України «Про інформацію» закріплено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами (ч. ч. 1, 2 ст. 16).

Згідно з положеннями статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про забезпечення даного позову, фактично є вимогами про заборону податковому органу виконувати його повноваження, передбачені законом, і задоволення даного клопотання є передчасним вирішенням справи без її розгляду по суті.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що інформація, яка викладена в акті перевірки від 05.06.2013 року №538/22-8/37634544 створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, так як її використання податковим органом негативно відобразиться на його ділових відносинах з контрагентами та призведе до руйнування усталених господарських зв'язків, позаяк дані твердження ґрунтуються лише на припущеннях. Позивач може лише припускати можливі наслідки використання у діяльності контролюючого органу податкової інформації, що, однак, не доводить очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам та протиправності в діях суб'єкта владних повноважень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач вважає, що викладені у акті перевірки висновки зашкоджують його діловій репутації, він не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено наявність умов для застосування заходів забезпечення позову, а висновки місцевого суду є передчасними та необґрунтованими. Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 6, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та постановляє нове рішення, якщо встановить недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 199, 202, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити .

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року скасувати .

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Евротехнік 2011» про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М