Рішення

від 02.09.2013 по справі 2-3835/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

02.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/1640/2013р. Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик А.М.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Саліхова В.В., Моцного М.В.,

секретар - Пасічник Г.В.,

за участю представника третьої особи - Перекрестова Ф.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Прокурора Ленінського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, третя особа - Громадська організація „Дачне товариство „Планета плюс" про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за апеляційною скаргою Прокурора Ленінського району м.Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 12 лютого 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі СМР звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ №076256 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану у АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_4 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 06.04.2010 р., зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088400809, кадастровий номер 8536400000:01:001:0199, витребувати на користь держави в особі СМР з незаконного володіння ОСОБА_4 вищезазначеної земельної ділянки та стягнення з останнього державного мита у розмірі 1700 грн.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідачем безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави, отримано у власність земельну ділянку рекреаційного призначення. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1030-р від 06 квітня 2010 року "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,1 га з встановленням меж в натурі для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) ГО "Дачне товариства "Планета плюс" та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 Однак відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 25.10.2001 року в компетенцію Севастопольської міської державної адміністрації не входить розпорядження землями в межах м.Севастополя, такі функції належать Севастопольській міській Раді.

Спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави у особі уповноваженого органу - Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її з чужого незаконного володіння.

До того ж позивач зазначає, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1030-р від 06 квітня 2010 року, на підставі протесту прокурора, скасовано розпорядженням СМДА №1829-р від 20.09.2010 року.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухваленого рішення, постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Прокурор, представник Севастопольської міської Ради, відповідач в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить рішення суду залишити без змін (а.с. 131-158).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, якій просив апеляційну скарги відхилити і рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Таким вимогам закону ухвалене у справі рішення не відповідає.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції керувався тим, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права, а саме: визнання державного акту недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону і порушень з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту не встановлено, а також прокурором не надано доказів про надання Севастопольській міській раді повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

За положеннями ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1030-р "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,1 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) громадської організації „Дачне товариство „Планета плюс" та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 було затверджено комплексний проект землеустрою та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності кожного з 19 громадян - членів організації відповідно переліку на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва. У власність 19 громадян - членів організації передано земельні ділянки в межах безоплатної приватизації по 0,1 га. відповідно додатку (а.с. 45-47).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №076256, виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» 06.04.2010 р., ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, кадастровий №8536400000:01:001:0199 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088400809, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1030-р від 06.04.2010 року.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ч. ч. 6-9 ст. 118 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.16 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року, в редакції чинній на момент видачі державного акта, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Проте ОСОБА_4 з особистим клопотанням (заявою) про передачу земельної ділянки йому у власність до Севастопольської міської Ради або Севастопольської міської державної адміністрації не звертався, що є порушенням ст. 118 ЗК України.

Розпорядженням № 57-р від 13.01.2010 р. затверджені матеріали вибору земельної ділянки та наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки за клопотанням ГО „Дачне товариство „Планета плюс", без відповідних заяв громадян-членів ГО „Дачне товариство „Планета плюс" встановленої форми з відповідними додатками, у тому числі відповідача. (а.с. 65, 81).

Наявні в матеріалах справи документи, а саме: висновки постійно діючої в м.Севастополі комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою від 24.03.2010 року (а.с. 69); висновок державної експертизи землевпорядної документації від 29.03.2010 року № 1457-1/10 (а.с. 68) стосуються проекту землеустрою по відводу земельної ділянки з встановленням меж на місцевості для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови, в районі бухти Омега по АДРЕСА_1 за заявою громадської організації "Дачне товариство "Планета плюс", а не відповідача.

Крім того, рішення про надання відповідачу у власність земельної ділянки прийнято без розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого контролюючими службами і затвердженого уповноваженим органом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених а абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За змістом ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у місті рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року №361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м.Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.

Згідно технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки відповідача, рішення Севастопольської міської ради № 4114 віл 13.12.2005 року „Про затвердження Генерального плану міста Севастополя до 2025 року" земельна ділянка знаходиться в Гагарінському районі м.Севастополя (а.с. 75,80).

Таким чином, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - Гагарінського району м.Севастополя, тому повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності здійснюються Севастопольською міською Радою в силу п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що рішення Севастопольської міської державної адміністрації не оскаржувалось не звернув уваги на ст.19 Конституції України.

З урахуванням наведеного та положень ст. 155 ЗК України державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав а це законних повноважень, визнається недійсним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі (№ 6-103цс12), ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2013 року у справі № 6-8335св13 і від 19.06.2013 р. у справі № 6-7102св13.

Посилання суду на ст.140 ЗК України колегія суддів вважає помилковим, оскільки ст.140 ЗК України встановлює перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто у встановленому законом порядку. Відповідач набув права власності на земельну ділянку з порушенням норм діючого земельного законодавства, на підставі розпорядження органу, який такими повноваженнями не наділений.

Посилання відповідача в запереченнях на апеляційну скаргу на рішення Європейського суду з прав людини по справі „Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" в якому зазначено, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідачем право власності придбано в порушення норм діючого законодавства, крім цього право власності придбане не за договором.

Оскільки земельна ділянка вибула з власності держави без відповідної правової підстави, обґрунтованими є позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача (ст.387 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір підлягає стягненню в сумі 1835,20 грн. (1720,50 грн.+114,70грн.).

Враховуючи наведене, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.116, 118, 155, 173, 174, п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.387 ЦК України, ст.ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст.307, п. 1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м.Севастополя задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 12 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Прокурора Ленінського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, третя особа - Громадська організація „Дачне товариство „Планета Плюс", про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з незаконного володіння задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 076256 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:01:001:0199, виданий ОСОБА_4 Головним Управлінням Держкомзему у м.Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088400809.

Витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 кадастровий номер 8536400000:01:001:0199.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 1835,20 грн. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Л.В. Володіна

Судді: /підпис/

/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м. Севастополя Л.В.Володіна