Рішення

від 05.09.2013 по справі 5006/44/7/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.2013 Справа № 5006/44/7/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ», м.Київ

до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 24657,10 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 21050,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 1121,76 грн., пеня в розмірі 1635,84 грн., 3% річних в розмірі 849,50 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 24657,10 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 21050,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 1121,76 грн., пеня в розмірі 1635,84 грн., 3% річних в розмірі 849,50 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 527, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 15/2554 від 18 жовтня 2010 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується видатковою накладною. Сума основного боргу становить 21050,00 грн.

Відповідно до пункту 10.3 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 1635,84 грн.

Згідно із нормами статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 849,50 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1121,76 грн.

Загальна сума заборгованості становить 24657,10 грн.

10 липня 2012 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» про визнання недійсним договору від 18 жовтня 2010 року №15/2554.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11 липня 2012 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про визнання договору від 18 жовтня 2010 року №15/2554 недійсним.

17 липня 2012 року через канцелярію суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Енергемашспецсталь» на ухвалу господарського суду Донецької області від 11 липня 2012 року по справі №5006/44/7/2012 про відмову в прийнятті позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19 липня 2012 року зупинено провадження по справі у зв'язку з направленням матеріалів справи №5006/44/7/2012 до Донецького апеляційного господарського суду та неможливості подальшого розгляду справи по суті до розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на ухвалу господарського суду Донецької області від 11 липня 2012 року та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29 серпня 2012 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року повернуто скаржнику без розгляду та направлено справу №5006/44/7/2012 до господарського суду Донецької області.

У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №5006/44/7/2012 усунені, ухвалою суду від 13 вересня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27 вересня 2012 року за клопотанням представника відповідача зупинено провадження у справі №5006/44/7/2012 до розгляду пов'язаної з ним справи №5006/35/135пд/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» про визнання договору №15/2554 від 18 жовтня 2010 року недійсним.

05 серпня 2013 року через канцелярію суду представником позивача надана заява, в якій останній просив поновити провадження у справі №5006/44/7/2012.

Разом із заявою надав копію рішення господарського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року по справі №5006/35/135пд/2012, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» про визнання договору №15/2554 від 18 жовтня 2010 року недійсним відмовлено.

Також, надав копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26 грудня 2012 року, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на рішення господарського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року по справі №5006/35/135пд/2012 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 15 листопада 2012 року залишено без змін.

У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №5006/44/7/2012 усунені, ухвалою суду від 19 серпня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 05 вересня 2013 року.

Представник позивача у судове засідання 05 вересня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 05 вересня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи за відсутністю представника не надходило.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 15/2554 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується передати у встановлений строк: прецизіонний перетворювач сигналів термометрів опору ТЕРКОН (1 шт.); комутатор вхідних сигналів ТЕРКОН-К (1 шт.); в подальшому іменується продукція, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується згідно з умовами чинного договору прийняти цю продукцію та оплатити її (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну та загальну суму договору, умови поставки та транспортування, умови передачі товару, умови оплати, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач змінив організаційно-правову форму з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

З урахуванням того, що згідно із Законом України «Про акціонерні товариства» правова основа - "акціонерне товариство" не змінюється при переході закритих/відкритих акціонерних товариств у приватні/публічні акціонерні товариства, то приведення діяльності закритих/відкритих акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» проводиться через процедуру державної реєстрації внесення відповідних змін до статутів акціонерних товариств, у тому числі пов'язаних зі зміною найменування юридичної особи, відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 договору, найменування, номенклатура (асортимент), кількість продукції, її ціна, строки поставки вказуються в специфікації, яка є невід'ємною частиною чинного договору.

Загальна сума договору становить 21050,00 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 2.2 договору).

Згідно із пунктом 5.1 договору Продавець зобов'язується поставити продукцію в строк, вказаний у відповідній специфікації. Продавець є вантажовідправником.

Відповідно до пункту 5.2 договору датою фактичної поставки продукції вважається дата її вручення Покупцю або отримувачу з додатком пакету документів.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що Продавець зобов'язується надати Покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, накладну ( в накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції), податкову накладну, паспорт.

У наявній в матеріалах справи Специфікації до договору міститься інформація про найменування, кількість та вартість продукції, строк поставки продукції, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств (а.с.14).

Так, відповідно до Специфікації №1 від 18 жовтня 2010 року до договору, загальна вартість продукції становить 21050,00 грн. з урахуванням ПДВ; строк поставки продукції - 30 днів з моменту підписання договору та надання рахунку Покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складений рахунок-фактура №СФ-0000430 від 15 грудня 2010 року на суму 21050,00 грн. (а.с.17).

На виконання умов договору позивачем поставлена продукція, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000217 від 15 грудня 2010 року на суму 21050,00 грн., яка міститься в матеріалах справи (а.с.15).

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Колісниченко В.С., який діяв на підставі довіреності № 3118 від 15 грудня 2010 року (а.с.16).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із пунктом 9.2 договору форма розрахунків - 100% оплата протягом 10 банківських днів з дати поставки продукції на склад Покупця.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Оскільки зобов'язання з оплати товару відповідачем не виконано, на адресу відповідача була надіслана вимога №24 від 05 липня 2011 року на суму 21050,00 (а.с18).

Факт надсилання вищевказаної вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком з описом вкладення (а.с.19-21).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати за неї відповідно до видаткової накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 21050,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1635,84 грн., 3% річних в розмірі 849,50 грн., та інфляційних витрат у розмірі 1121,76 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 10.3 договору у разі прострочення оплати поставленої продукції Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,4% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені, який міститься в матеріалах справи, позивачем нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ (а.с.9).

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 27 грудня 2010 року по 27 червня 2011 року на суму заборгованості 21050,00 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно вказаний період нарахування пені. За розрахунком суду розмір пені за період з 30 грудня 2010 року по 27 червня 2011 року становить 1609,03 грн.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання не сплатив за поставлену продукцію в обумовлений у договорі строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до умов п.10.3 договору позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі 1609,03 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 27 грудня 2010 року по 01 травня 2012 року, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно вказаний період прострочення виконання зобов'язання. За розрахунком суду розмір 3% річних за період з 30 грудня 2010 року по 01 травня 2012 року на суму заборгованості 21050,00 грн. становить 845,46 грн.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за період з 30 грудня 2010 року по 30 квітня 2012 року, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно вказаний період нарахування інфляційних витрат. За розрахунком суду розмір інфляційних витрат за період з 30 грудня 2010 року по 30 квітня 2012 року становить 114,35 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 24657,10 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 21050,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 1121,76 грн., пеня в розмірі 1635,84 грн., 3% річних в розмірі 849,50 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, код ЄДРПОУ 33541137) суму основного боргу в розмірі 21050 (двадцять одну тисячу п'ятдесят) грн., 00 коп., пеню в розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн., 03 коп., 3% річних в розмірі 845 (вісімсот сорок п'ять) грн., 46 коп., інфляційні витрати в розмірі 1114 (одну тисячу сто чотирнадцять) грн., 35 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛАБ» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, код ЄДРПОУ 33541137) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1638 (одну тисячу шістсот тридцять вісім) грн., 45 коп.

У судовому засіданні 05 вересня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява