Постанова

від 29.08.2013 по справі 812/6507/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2013 року Справа № 812/6507/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.

при секретарі судового засідання: Камінській М.В.

за участю представників:

позивача: Локтіонов А.М.; Віхлінін В.О.;

відповідача: Повідайчик І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариства до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень рішень від 03 квітня 2013 року № 0000282220, №0000292220, від 07.06.2013 №0000592220, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень рішень від 03 квітня 2013 року № 0000282220, №0000292220, від 07.06.2013 №0000592220.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

На початку грудня 2012 року Дочірнє підприємство "Луганська універсальна торгова база" отримало лист від відповідача - про надання пояснень та документального підтвердження про придбання товарів від ТОВ «Автобудсервіс-плюс» та ТОВ «Олімпія будсервіс». Позивачем надано пояснення та документальні підтвердження.

22 березня 2013 року позивачем отримано поштою акт документальної виїзної позапланової перевірки від 18.03.2013 №144/22-200/01744642 «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Луганська універсальна торгова база» Луганської обласної спілки споживчих товарів (код ЄДРПОУ 01744642) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2010 по 31.10.2010 та з 01.01.2011 по 28.02.2011, податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія будсервіс» код 34427991 та податку на додану вартість з 01.03.2011 по 31.03.2011, податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс» код 36991256».

В акті документальної перевірки від 18.03.2013 №144/22-200/01744642 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ ДП "Луганська універсальна торгова база" за період з 01.09.2010 по 31.10.2010 та з 01.01.2011 по 28.02.2011, податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія будсервіс» та податку на додану вартість з 01.03.2011 по 31.03.2011, податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», на підставі якого винесено оскаржені рішення, посадовими особами ДПІ у Артемівському районі м. Луганськ не вказано жодної підстави, визначеної законодавством, які б могли свідчити про завищення податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнав у повному обсязі, надав суду письмові заперечення. (а.с. 161-163)

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні, ДП "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариства є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.11.2003, номер запису про державну реєстрацію 1 382 120 0000 007561 (а.с.11). ДП "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариства є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

До відповідача надійшла інформація стосовно контрагентів позивача - ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», які мали взаємовідносини з позивачем, а саме - вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10 2012 по справі №1-206/12, яким доведена фіктивність господарських діяльностей ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автобудсервіс-Плюс».

У зв'язку з чим на адресу позивача були направлені запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 30.11.2012 №12801/10/22-200 по відносинах з ТОВ «Олімпія будсервіс» за період вересень, жовтень 2010, січень, лютий 2011, та від 30.11.2012 №12800/10/22-200 по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс» за період березень 2011, які отримав головний бухгалтер ДП «Луганська УТБ «Луганської облспоживспілки» Колмиков Роман Миколайович в приміщенні ДПІ.

На запити ДПІ підприємство не надало пояснень та копії первинних документів. У зв'язку з чим, на підставі наказу № 146 від 01.03.2013 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Луганської універсальної торгової бази» Луганської обласної спілки споживчих товарів з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2010 по 31.10.2010 та з 01.01.2011 по 28.02.2011, податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія Будсервіс» та податку на додану вартість з 01.03.2011 по 31.03.2011, податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», результати якої оформлено актом перевірки від 18.03.2013р. №144/22-200/01744642.

У період з 04.03.2013 по 11.03.2013 податковим інспектором була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2010 по 31.10.2010 та з 01.01.2011 по 28.02.2011, податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія Будсервіс» та податку на додану вартість з 01.03.2011 по 31.03.2011, податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», результати якої оформлено актом перевірки від 18.03.2013р. №144/22-200/01744642 (а.с.41-68).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення 03.04.2013 №0000282220 про заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2010,50 грн., у т.ч. основний платіж - 1840,00 грн., штрафні санкції - 170,50 грн., від 03.04.2013 №0000292220 про заниження податку на прибуток у розмірі 2512,75 грн., у т.ч. основний платіж - 2300,00 грн., штрафні санкції - 212,75 грн. та від 07.06.2013 №0000592220 про заниження податку на прибуток у розмірі 1555,75 грн., у т.ч. основний платіж - 1343,00 грн., штрафні санкції - 212,75 гривень (а.с.95, 96, 97).

В ході проведення перевірки встановлено порушення підприємством пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.94 № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 2300 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2010 року на суму 285 грн.; за 2010 рік на суму 847 грн., (в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 563 грн.); за 1 квартал 2011 року на суму 1453 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4, ст.7, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року та січень, лютий, березень 2011р, на загальну суму 1840 грн., в тому числі по періодам: вересень 2010- 228 грн. жовтень 2010 - 450 грн., січень 2011 - 390 грн., лютий 2011 - 375 грн., березень 2011 - 397 грн., при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №№ 2755-VI із змінами та доповненнями.

Як встановлено в судовому засіданні, між позивачем та ТОВ «Автобудсервіс -плюс» було укладено договір №11 від 23.03.2011 та 03.01.2011 №б/н про придбання товарів (робіт, послуг). Згідно умов договору постачальник ТОВ «Автобудсервіс - Плюс», в особі директора Ліманської Н.С. зобов'язується передати товар та всі документи до них, а Покупець ДП «Луганська УТБ «Луганської облспоживспілки» в особі директора Чевердак В.І. оплатити та прийняти товар (а.с.98, 102).

13 вересня 2010 року між позивачем та ТОВ «Олімпія будсервіс» було укладено договір №б/н про придбання товарів (робіт, послуг). Згідно умов договору Постачальник ТОВ «Олімпія будсервіс» в особі директора Овсієнко А.В. зобов'язується передати товар та всі документи до них, а Покупець ДП «Луганська УТБ «Луганської облспоживспілки» в особі директора Чевердак В.І. оплатити та прийняти товар (а.с. 103)

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, що проведення господарської операції по оприбуткуванню товару від постачальників відбулося на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, актів виконаних робіт, актів здавання - приймання робіт (надання послуг) та інших документів.

Суд вважає необхідним зазначити, що надані позивачем документи є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з контрагентами, оскільки податковий орган, ухвалюючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходив з того, що неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Виходячи з вищевикладеного, ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України та пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом були досліджені первинні документи, оформлені за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Автобудсервіс Плюс» вбачається наступне, що директором ТОВ «Олімпія будсервіс» є Овсієнко А.В. та ТОВ «Автобудсервіс Плюс» є Ліманська Н.С. (а.с.108-150, 214-218)

Судом встановлено, що податкові накладні не містять посилання на умови постачання та розшифрування прізвища особи, яка склала податкову накладну, як це передбачає форма податкової накладної, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969. Крім того, з договору №11 від 23.03.2011 не зрозуміло, якою особою від постачальника був підписаний зазначений договір, так як у пункті 10 договору «юридичні адреси та реквізити сторін» не зазначено розшифрування прізвища особи, яка підписала договір.

Також у судовому засіданні встановлено, що згідно розділу 3 договорів постачання товарів від 23.03.2011 №11 з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс» та від 03.01.2011 №б/н, від 13.09.2010 № б/н з ТОВ «Олімпія-Будсервіс» вказано, що постачальник здійснює доставку товару, вказаного в п. 1.1. цього договору власним транспортом.

В судове засідання документів щодо транспортування товарів від ТОВ «Олімпія- будсервіс» та ТОВ «Автобудсервіс Плюс» не надано. Крім того, не було надано ні яких доказів щодо підтвердження фактичного перевезення товарна - матеріальних цінностей, місце поставки, прізвище, ім'я по батькові відповідальної особи за отримання товарна - матеріальних цінностей, що в свою чергу вказує на відсутність здійснення транспортування товару.

Відповідно до наданої звітності ТОВ «Олімпія будсервіс» та ТОВ «Олімпія Будсервис» встановлено відсутність на підприємствах транспортних засобів, чисельність працюючих на підприємстві по 1 особі , що унеможливлює транспортування товарів.

Вироком Ленінського районного суду від 31.10.2012 при розгляді справи №1206/12 визнано винним засновника та директора ТОВ «Олімпія будсервіс» Овсієнка А.В. у скоєні злочину, передбаченого частиною ч.5. ст. 27, ч.3. ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч.3. ст. 212 Кримінального Кодексу України (а.с.187-213). Вироком встановлено, що ТОВ «Олімпія Будсервіс» незаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, тому що в порушення порядку його створення фактично є фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності та не мало права здійснювати свою діяльність через керівні органи.

Реалізуючи єдиний злочинний намір до кінця, Овсієнко А.В. продовжував залишатися фіктивним директором ТОВ «Олімпія Будсервіс», у зв'язку з чим діяльність ТОВ «Олімпія Будсервіс» була незаконною.

Також вироком Ленінського районного суду міста Луганська визнано винною Ліманську Н.С., яка є засновником та директором ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», у скоєнні злочину передбаченого статтями ч.5. ст. 27, ч.3. ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч.3. ст. 212 Кримінального Кодексу України. Згідно вироку дії засудженої кваліфіковано як фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності з ознаками підробки документів та використання завідомо підроблених документів. Вироком встановлено, що ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», у зв'язку з порушенням порядку його створення, фактично є фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності та не має права здійснювати свою діяльність через керівні органи. Реалізуючи єдиний злочинний намір до кінця, Ліманська Н.С. продовжувала залишатися фіктивним директором ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», у зв'язку з чим діяльність ТОВ «Автобудсервіс-Плюс», є незаконною. Отже, діяльність ТОВ «Автобудсервіс-Плюс» також не відповідає та суперечить вимогам ст. 3, 42, 44 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ (із змінами та доповненнями).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з Дочірнім підприємством "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариства на стороні продавця діяла особи, які не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку-продавця.

Отже, діяльність ТОВ «Автобудсервіс - Плюс» та ТОВ «Олімпія Будсервіс» не відповідає та суперечить вимогам ст.3, 42, 44 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ (із змінами та доповненнями) з наступних причин.

Відповідно до вироку дії засудженого кваліфіковано як фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності з ознаками підробки документів та використання завідомо підроблених документів.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність позивача суперечить вимогам зазначених нормативних актів.

Стосовно ствердження позивача про відсутності події позапланової виїзної перевірки, суд відноситься критично, а саме: в судовому засіданні у якості свідків були допитані головний бухгалтер підприємства та головний державний податковий ревізор - інспектор, який проводив перевірки. В судовому засіданні ревізор пояснив, що отримав документи для перевірки від головного бухгалтера, також він пояснив, що головному бухгалтеру був вручений наказ на перевірку та направлення, що підтверджується його підписом в направлені № 109 від 01.03.2013 (а.с.186), документи на підставі яких була проведена перевірка також надав йому головний бухгалтер. Інспектор в судовому засіданні пояснив, що він дійсно складав акт на своєму робочому місце на підставі документів, які були надані головним бухгалтером. Суд зазначає, що складання акту безпосередньо за юридичною адресою податкового органу, не є грубим порушенням порядку проведення перевірки, яке в свою чергу може призвести до скасування результатів перевірки. Також судом було встановлено, що головному бухгалтеру підприємства не відомий порядок проведення перевірки регламентований податковим кодексом України.

Також в судовому засіданні було встановлено, що позивачем 12.04.2013 направлена скарга на адресу ДПА в Луганській області, після розгляду скарги податкове повідомлення рішення від 03.05.2013 № 0000292220 у частині 957 грн. було скасовано та прийнято нове від 07.06.2013 №0000592220. Таким чином повідомлення рішення від 03.05.2013 № 0000292220 на час розгляду справи було скасованим.

Відповідно до положень ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративному позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідач довів, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 03 квітня 2013 року № 0000282220, №0000292220, від 07.06.2013 №0000592220 діяв у межах наданих повноважень та на підставі вимог закону.

Тому у задоволенні вимог Дочірнього підприємства "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариства до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень рішень від 03 квітня 2013 року № 0000282220, №0000292220, від 07.06.2013 №0000592220 слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки відповідно до ч.2 ст.94 КАС України стягнення судового збору в таких випадках не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Луганська універсальна торгова база" Луганської обласної спілки споживчих товариства до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень рішень від 03 квітня 2013 року № 0000282220, №0000292220, №0000592220 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка