Постанова

від 05.09.2013 по справі 5010/1024/2012-17/75

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 5010/1024/2012-17/75 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівДанилової Т.Б., Ходаківської І.П. (доповідач), розглянувши касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 на постанову від 09.01.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі№5010/1024/2012-17/75 господарського суду Івано-Франківської області за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства "Свемон-Захід" в особі Івано-Франківської філії простягнення заборгованості в сумі 69855,12 грн., в т.ч.: 50417,88 грн. - основного боргу, 14647,54 грн. - інфляційних втрат, 4789,70 грн. - 3% річних та стягнення судового збору За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 04.09.2013 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2012 року (суддя Л.М.Неверовська) у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване пропуском позивачем строку позовної давності.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 09.01.2013 у складі: Данко Л.С., Давид Л.Л., Юрченко Я.О. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

СПД - ФО ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить судові рішення попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст. 264 Цивільного кодексу України, а також не взяттям до уваги акту звірки взаємних розрахунків від 01.07.2009, яким, на думку касатора, перервався строк позовної давності.

ПАТ "Свемон-Захід" в особі Івано-Франківської філії у відзиві просить судові рішення попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що СПД - ФО ОСОБА_4 поставлено товар, а ПАТ "Свемон-Захід" в особі Івано-Франківської філії отримано товар (кабельно-провідникову продукцію) на загальну суму 142602,15 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 92184,27 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, судами встановлено, що основний борг відповідача перед позивачем складає 50417 грн. 88 коп.

Суди, з'ясували наявність порушеного права позивача, але поряд з цим дійшли висновку про відмову в позові з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності. Саме застосування строку позовної давності оскаржується в касаційному порядку.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Судами встановлено, що в даному випадку, право пред'явити вимогу щодо виконання зобов'язання з оплати за отриманий товар у позивача виникло, у відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, після прийняття товару відповідачем чи товаророзпорядчих документів на товар.

Таким чином, право пред'явити вимогу про оплату переданого товару у позивача виникло у 2005 році, виходячи з дат зазначених у накладних та дат вказаних у довіреностях, виданих відповідачем, своєму працівникові для отримання у позивача товару, а саме: 09.03.2005, 10.08.2005, 03.11.2005, 20.06.2006. Строк позовної давності, згідно з приписами ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, у позивача сплив, відповідно: 09.03.2008, 10.08.2008, 03.11.2008, 20.06.2009.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Львівської області (надіслав по пошті) - 26.08.2012.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судами обгрунтовано застосовано строк позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). В даному випадку до додаткових вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 14647,54 грн. та 3% річних в сумі 4411,56 грн.

Що стосується посилання касатора на статтю 264 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а такою дією, на думку касатора, є підписання сторонами Акту звірки взаємних розрахунків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

В даному випадку акт звірки взаємних розрахунків підписано сторонами 01.07.2009, тоді як строк позовної давності сплив, відповідно: 09.03.2008, 10.08.2008, 03.11.2008, 20.06.2009.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу СПД - ФО ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову від 09.01.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі №5010/1024/2012-17/75 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська