Постанова

від 05.09.2013 по справі 809/1915/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа № 809/1915/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

передставника відповідача Турчина І.М.,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на передмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" про визнання протиправними дій і скасування державної реєстрації змін до установчих документів та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на передмет спору, ОСОБА_3 до Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області про зобов'язання утриматись від вчинення будь-яких дій, спрямованих на скасування державної реєстрації змін до статуту до товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", та стягнення з ОСОБА_2 коштів у разі скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія",-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області Андрійчука Миколи Івановича про визнання протиправними дій і скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" у редакції від 20.02.2006 року (том 1 а.с. 5-7).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року даний адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (том 1 а.с. 122-124).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2013 року ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу для продовження розгляду (том 1 а.с. 162-163).

28.03.2013 року ОСОБА_3. звернувся з адміністративним позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області Андрійчука Миколи Івановича про зобов'язання утриматись від вчинення будь-яких дій, спрямованих на скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", та стягнення з ОСОБА_2. 1250000,00 грн. у разі скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" від 20.02.2006 року (том 1 а.с. 197-198).

Ухвалою суду від 28.03.2013 року ОСОБА_3 допущено до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (том 1 а.с. 208).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року закрито провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України через неналежність даної справи до юрисдикції адміністративного суду (том 1 а.с. 209-212).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 1 а.с. 256-258).

Позовні вимоги ОСОБА_2. мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо державної реєстрації змін до статуту ТзОВ "Консерваторія" у редакції від 20.02.2006 року. Порушення, на думку позивача полягає в тому, що вказану реєстраційну дію державний реєстратор провів за відсутності нотаріально посвідченої копії рішення засновників (учасників) юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 02.07.2013 року суд допустив заміну відповідача Державного реєстратора виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області на правонаступника Коломийське міськрайонне управління юстиції (том 2 а.с. 31-32).

В судовому засіданні представник відповідача Коломийського міськрайонного управління юстиції щодо задоволення адміністративного позову заперечив. В своїх поясненнях вказав, що державна реєстрація змін до статуту ТзОВ "Консерваторія" від 20.02.2006 року Державним реєстратором виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області Андрійчуком М.І. проведена у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", та підстав для її скасування не має.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив суд зобов'язати відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, спрямованих на скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", та стягнення з ОСОБА_2. 1250000,00 грн. у разі скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" від 20.02.2006 року.

Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" в судове засідання повторно, без поважних причин не прибув, хоча про дату час та місце розгляду адміністративної справи був повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

При вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Так, відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". З врахуванням спірних правовідносин суд керується нормами цього Закону в редакції станом на 20.02.2006 року.

Відповідно пункту 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру (пункт 2 статті).

Згідно пункту 3 статті 4 даного Закону, зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

В розумінні частини 3 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установчі документи - установчий акт, статут або засновницький договір, положення юридичної особи, які повинні містити відомості, передбачені законом.

Нормами статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено документи, які повинна подати юридична особа для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Зокрема, відповідно до вимог частини 1 даної статті для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів; оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію; два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Частиною 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

В судовому засіданні досліджено реєстраційну справу № 1121000 0000 000287 та встановлено, що 20.02.2006 року відбулися збори учасників ТзОВ "Консерваторія" на яких були присутні Голова зборів ОСОБА_2 з часткою 100 % Статутного фонду, та запрошений на збори ОСОБА_3. На порядок денний винесені питання щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про вступ до складу Учасників ТзОВ "Консерваторія" та затвердження нової редакції Статуту. По всіх питаннях винесених на розгляд голосували за одноголосно.

За результатами проведених зборів постановили прийняти громадянина Росії ОСОБА_3 до складу Учасників ТзОВ "Консерваторія". Частка ОСОБА_3 в Статутному фонді ТзОВ "Консерваторія" дорівнює 1250000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень і передається йому учасником ТзОВ "Консерваторія" ОСОБА_2 Таким чином новий склад Учасників ТзОВ "Консерваторія": ОСОБА_3. - 1250000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень, 50 % Статутного фонду; ОСОБА_2. - 1250000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень, 50 % Статутного фонду.

Також, директора ТзОВ "Консерваторія" ОСОБА_2 уповноважено зареєструвати нову редакцію Статуту та виконати всі дії щодо перереєстрації змін Учасників ТзОВ "Консерваторія" (том 2 а.с. 63).

Одже, на підставі протоколу №14 20.02.2006 року державним реєстратором виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області Андрійчуком М.І. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ "Консерваторія" код ЄДРПОУ 31792487. Номер запису 11211050002000287.

Статут від 20.02.2006 року був підписаний особисто кожним учасником товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_4 (том 2 а. с. 65-79). У Статуті визначено статутний фонд Товариства, який формується за рахунок внесків Учасників та складається з основних та обігових, грошових засобів і становить 2 500000 (два мільйони двісті п'ятдесят тисяч) гривень. Відповідно, внесок Учасників у статутному фонді становить: ОСОБА_3. - 1250000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень, 50 % Статутного фонду; ОСОБА_2. - 1250000 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч) гривень, 50 % Статутного фонду (том 2 а. с. 71).

Судом встановлено та не заперучується сторонами, що реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи було заповнено особисто ОСОБА_2 та підписано ним 20.02.2006 року (том 2 а.с. 57-61).

Отже, згідно з описом документів, що надаються юридичною особою Державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів було подано наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів; нотаріально посвідчена копія рішення засновників або уповноваженого ними органу; оригінал установчих документів з відміткою про їх державну реєстрацію; копія квитанції, виданої банком; два примірники установчих документів у новій редакції, копію опису отримав ОСОБА_2. 20.02.2006 року особисто (том 2 а.с. 62).

В даному випадку суд вважає неохідним зазначити, що статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 20.02.2006 року) встановлено, що вищим органом товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Вимогами статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 20.02.2006 року) встановлено, що збори є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, відповідно, враховуючи те, що станом на 27 січня 2006 року ОСОБА_2. був одноосібно засновником (учасником) товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" (100 % голосів), і тому проведені збори учасників 20 лютого 2006 року були легітимними і рішення щодо відступлення своєї частки ОСОБА_2 в розмірі 50% голосів громадянину Російської Федерації ОСОБА_3 є законне, оскільки сторони мали повний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним, відповідало їх внутрішній волі, що підтверджується їх підписами у протоколі №14 від 20 лютого 2006 року.

Як досліджено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, на даний час рішення щодо передачі частки в розмірі 50% у ТзОВ "Консерваторія" ніхто не оскаржував і його дія ніким не припинена. Такі дії і рішення не оскаржуються позивачем і в межах даного адміністративного провадження.

Поряд з цим, встановлено, що після оформлення протоколу сторони (ОСОБА_3. та ОСОБА_2.) внесли зміни до статуту ТзОВ "Консерваторія" і підписали його особисто кожен, що було завірено нотаріально.

Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Фактично, правил для обов'язкового нотаріального посвідчення відступу частки в товаристві іншим (третім) особам не передбачено законодавством України станом на 20 лютого 2006 року. Статтею 205 Цивільного кодексу (в редакції станом на 20 лютого 2006 року) передбачено, що сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше невстановлене законом, тобто сторони діяли на реальне настання правових наслідків, про що склали письмовий документ у вигляді протоколу засідання зборів учасників товариства.

Таким чином, рішення учасників товариства про включення до складу товариства нових учасників та перерозподіл часток у статутному капіталі прийнято за відсутності цивільно-правової угоди про відступлення частки, і необхідно враховувати, що чинне законодавство України (станом на 20.02.2006 року) вимагає для прийняття рішення волевиявлення учасників товариства, їх згоду.

Поряд з цим, спосіб відступлення учасником товариства своєї частки іншим учасникам чи третім особам обирається її власником, і прийняття загальними зборами рішення про перерозподіл часток у статутному капіталі ставиться в залежність від волевиявлення власника перерозподіленої частки, а не способу відступлення частки учасником товариства, оскільки закон допускає відступлення як шляхом укладення угод, так і іншим чином.

З'ясовуючи зміст положення "іншим чином" стосовно даного спору суд виходить з того, що для прийняття зборами рішення важливо, що власник частки може реалізувати своє право на її часткове зменшення у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Зокрема, відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 20.02.2006 року) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

При цьому, відповідно до вимог статті 657 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 20.02.2006 року), у письмовій формі укладається і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Безпідставним є посилання позивача на ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції станом на 20.02.2006 року), яка, на його думку, вимагає, що для передання права засновника (учасника) іншій особі, які мають надаватися до державної реєстрації змін до установчих документів, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, оскільки дана норма визначає, що у разі внесення змін до установчих документів, додатково подаються нотаріально посвідчений документ про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства. Тобто, у статті 29 названого Закону мова йде про нотаріальне посвідчення копій вказаних документів, а не самого правочину безпосередньо, а Державному реєстратору для внесення змін до установчих документів рішення були подані в оригіналі.

Як встановлено судом, на підставі протоколу №14 від 20.02.2006 року державним реєстратором виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області Андрійчуком М.І. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ "Консерваторія" код ЄДРПОУ 31792487., яке прийняте на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", правомірно, статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", внесено до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо перереєстрації змін в складі Учасників ТзОВ "Консерваторія".

При цьому, суд зазначає, що державний реєстратор не встановлює прав і обов'язків суб'єктів господарювання і не проводить реєстраційні дії від власного імені. Права і обов'язки сторони набувають на підставі рішення власника, а реєстраційні дії проводяться державним реєстратором тільки на підставі визначеного законодавством переліку документів, та норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", на державного реєстратора не покладено обов'язку перевірки достовірності наданих відомостей.

Проводячи реєстраційні дії щодо внесення записів про зміни до установчих документів державний реєстратор діяв на підставі, у мажах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Крім того, оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зауважує, що під позовом слід розуміти в широкому контексті звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного права, що було спричинено діями або бездіяльністю конкретної особи, до якої й пред'являються вимоги щодо припинення правопорушення, відновлення прав, тощо. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до суду, в якій висловлені правові заходи, що мають бути ним вжиті і привести до припинення правопорушення та відновлення прав з боку відповідача.

Між тим, пунктом 6 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення адміністративного позову, а саме - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відтак, у адміністративному судочинстві позов - це вимога зацікавленої особи до суду про здійснення правосуддя в адміністративних справах на захист, прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право особи на судовий захист, відповідно до якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Крім того, превентивний судовий захист прав зазначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачений, адже звернення до адміністративного суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах. При цьому, встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд констатує, що позивачем в адміністративному позові та представником в судовому засіданні не обгрунтовано та не підтверджено доказами порушення його прав, свобод та інтересів оскаржуваними діями та рішеннями відповідача. Такі порушення не встановлено судом і під час судового розгляду.

Таким чином, слід відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними дій і скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" у редакції від 20.02.2006 року. Як наслідок не підлягають задоволенню і вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, спрямованих на скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", та стягнення з ОСОБА_2. 1250000,00 грн. у разі скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" від 20.02.2006 року.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 10.09.2013 року.