Ухвала

від 03.09.2013 по справі 826/8685/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8685/13-а(в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юр Макс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001862203 від 20.02.2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач - Приватне підприємство "Юр Макс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001862203 від 20.02.2013 року, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.02.2013 року № 0001862203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції по договору підряду, укладеного з ТОВ «Гранд Інжиніринг», сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні плати по договору підтверджується копіями банківських виписок про здійснення оплати товару, довідками про вартість будівельних робіт, факт виконання договору підряду підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, виданих зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, підсумковими відомостями ресурсів, помісячних договірних цін ремонтних робіт, актів приймання - виконання будівельних робіт, окрім того, з метою підтвердження реальності укладеної угоди та використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано нотаріально засвідчену копію договору із третьою особою - ТОВ «Фрегат».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Приватне підприємство «Юр Макс» зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.08.1999 року.

У період з 23.01.2013 року по 29.01.2013 року на підставі норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, Наказу ДПІ від 22.01.2013 року № 157 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЮР МАКС» податковий номер 36844096» та направлення на перевірку від 23.01.2013 року № 121/22-3, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ЮР МАКС» (ідентифікаційний код 36844906) з питань правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гранд Інжиніринг» (ідентифікаційний код 35705120) за червень і жовтень 2011 року.

За результатами вищевказаної перевірки складено Акт від 04.02.2013 року № 95/22-3/36844906 (далі - Акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 333 527, 00 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 166 688, 00 грн., за жовтень 2011 року - 166 839, 00 грн.

При цьому перевіряючим був врахований Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.04.2012 р. № 681/22-3/35705120 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гранд Інжиніринг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період березень, червень-жовтень 2011 року (висновки якого в свою чергу ґрунтуються на іншому Акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.02.2012р. № 532/23-4/36756600 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтербудкомплекс 2005», ідентифікаційний код 36756600, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011р. по 31.10.2011р.), яким встановлено відсутність у цього підприємства права на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Інтербудкомплекс 2005» за березень, червень, серпень і вересень 2011 року, а тому здійснення ТОВ «Гранд Інжиніринг» діяльності спрямованої здійснення операцій, пов'язаних із наданням вигоди третім особам.

З огляду на відомості наведені в Акті від 05.04.2012 р. № 681/22-3/35705120, працівник ДПІ у Печерському районі м. Києва не прийняв до уваги первинні і розрахункові документи позивача, пред'явлені ПП «ЮР МАКС» за результатами взаємовідносин з ТОВ «Гранд Інжиніринг», визнавши їх такими, що не підтверджують факти реального здійснення господарських операцій.

20 лютого 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 04.02.2013 р. № 95/22-3/36844906 було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001862203 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ПП «ЮР МАКС» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 375 238, 00 грн., в т.ч. 333 527, 00 грн. - основний платіж, 41 711, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Рішеннями ДПС у м. Києві від 17.04.2013 року № 3531/10/12-3-03 та Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2013 року № 2361/6/55-55-10-015, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ПП «ЮР МАКС», спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

Вважаючи дії посадових осіб податкового органу протиправними, а податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку). Так, з матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2011 року між ПП «ЮР МАКС» (Замовник) і ТОВ «Гранд Інжиніринг» (Підрядник) був укладений договір про підряду за № 62, відповідно до якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати за допомогою власних та залучених сил комплекс ремонтно-облаштувальних робіт, відповідно до затвердженого проекту, кошторису робочого креслення, змін та доповнень до проекту, що виникають в процесі виконання робіт з метою передачі для Експлуатації Об'єкта, та передати готовий Об'єкт Замовнику у встановлений строк, а Замовник відповідно - прийняти виконані роботи належної якості та оплатити їх в порядку передбаченому цим Договором. Крім цього, Замовник додатково доручає Підряднику вирішення проектних питань в органах, які виникають в процесі виконання робіт, з міськими службами та іншими організаціями, за рахунок Замовника.

Копії Договору підряду та додатку до нього (Додаток №1 «Договірна ціна на будівництво Ремонтні роботи об'єкту за адресою Контрактова площа, 2/1 Подільського району м. Києва, що здійснюються у 2011 році») наявні в матеріалах даної справи.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати вартості виконаних робіт) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- дефектного акта, складеного Підрядником перед початком ремонтних робіт для визначення їх обсягів та витрат;

- локальних кошторисів на ремонти по окремих ділянках Об'єкта (зовнішніх мереж водопроводу, серверної, офісних приміщень, загальних зон, санвузлу, та ін.), ремонт дорожнього та тротуарного покриття, ремонтні загально будівельні роботи та зовнішні роботи;

- підсумкових відомостей ресурсів, помісячних договірних цін ремонтні роботи;

- актів приймання виконання будівельних робіт за червень та жовтень 2011 року (форми КБ-2в), в яких об'єктом робіт визначені ремонтні роботи об'єкту за адресою: Контрактова площа, 2/1 Подільського району м. Києва;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за червень і жовтень 2011 року (форми КБ-3);

- податкових накладних від 30.06.2011 р. № 8 на суму 1 000 127, 09 грн. (в т.ч. ПДВ - 166 687, 85 грн.), від 31.10.2011 р. № 22 на суму 119 551, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 925, 27 грн.), від 31.10.2011 р. № 23 на суму 88 171, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 695, 20 грн.), від 31.10.2011 р. № 24 на суму 114 916, 48 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 152, 75 грн.), від 31.10.2011 р. № 25 на суму 96 001, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 000, 00 грн.), від 31.10.2011 р. № 26 на суму 119 755, 58 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 959, 26 грн.), від 31.10.2011 р. № 26 на суму 119 755, 58 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 959, 26 грн.), від 31.10.2011 р. № 27 на суму 112 958, 88 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 826, 48 грн.), від 31.10.2011 р. № 28 на суму 68 203, 73 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 367, 29 грн.), від 31.10.2011 р. № 29 на суму 113 440, 90 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 906, 82 грн.), від 31.10.2011 р. № 30 на суму 100 976, 98 грн. (в т.ч. ПДВ - 16829, 50 грн.) та від 31.10.2011 р. № 31 на суму 67 056, 84 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 176, 14 грн.), виписаних ТОВ «Гранд Інжиніринг» на користь ПП «ЮР МАКС» на загальну суму ПДВ 333 526, 76 грн.;

- виписок ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854) по особовому рахунку позивача № 26008311141.980. Оплата за виконані роботи здійснювалася ПП «ЮР МАКС» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість робіт з ПДВ) зі свого рахунку № 26008311141 у вказаному банку на рахунок свого контрагента № 26007000016500 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), що не заперечується відповідачем. Колегія суддів звертає увагу на той факт, що усі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані ТОВ «Гранд Інжиніринг» на адресу позивача за результатами виконаних робіт містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Також варто зазначити, що єдиною підставою для визнання укладеної позивачем угоди недійсною є посилання відповідача на Акти неможливості проведення зустрічних звірок з контрагентом позивача - ТОВ «Гранд Інжиніринг» та контрагентом ТОВ «Гранд Інжиніринг» - ТОВ «Інтербудкомплекс 2005», проте такі доводи відповідача є протиправними з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку . При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Окрім того, на підтвердження реальності укладеного договору та використання робіт у власній господарській діяльності, ПП «ЮР МАКС» було надано наступні документи: копію нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 23.02.2011 р., укладеного ПП «ЮР МАКС» (Покупцем) з ТОВ «Фрегат» (Продавцем) на придбання будівлі торгівельно-розважального центру (літ. А.В), загальною площею 3 961, 50 м2, що розташоване за адресою: м. Київ, площа Контрактова площа, 2/1; копії Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів та Витягу про державну реєстрацію прав на відповідне нерухоме майно; договорів оренди приміщень, укладених позивачем (як Орендодавцем) з суб'єктами господарювання (Орендарями) щодо платного використання окремих частин зазначеної вище будівлі (що була об'єктом спірних ремонтно-будівельних робіт), та актів прийому-передачі об'єктів оренди до цих Договорів; оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку № 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - на підтвердження отримання сум орендних платежів від орендарів. Варто також зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.