КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/1953/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
03 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Воронець Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової служби у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісмас-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року №0003352250, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 вересня 2012 року №0003352250.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду від 30.05.2013 року та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва державної податкової служби з 05.09.2011 року по 11.09.2011 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Вісмас-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Град» (код ЄДРПОУ 37165086), за період діяльності з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 18.09.2012 року №290/22-50/30300047.
На підставі вказаного акту перевірки 28 вересня 2012 року ДПІ у Святошинському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003362250, яким позивачу за порушення пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4., п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 434 051,00 грн., з яких 398 447,00 грн. - основного платежу та 35 604,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит у розмірі 398 447,00грн. за наслідками операцій з контрагентом - ТОВ «ТВК «Град» (код ЄДРПОУ 37165086), яке здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.
Так, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на встановлених в ході перевірки позивача даних про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТВК «Град». Такий висновок ДПІ у Святошинському районі міста Києва обґрунтовується отриманим в ході перевірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВК «Град» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2010 року по 28.02.2012 року, складним ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС за № 484/3-22-70-37165086, в якому зазначається, зокрема, наступне:
- відповідно до пояснення гр. ОСОБА_3 (засновника та директора ТОВ «ТВК «Град»), відібраного старшим оперуповноваженим УСБ України в місті Києві Вітюком І.А., останній «… маючи тяжке матеріальне становище погодився стати директором та засновником ТОВ «ТРК «Град». До бухгалтерської, податкової звітності, заключення договорів, зняття коштів, не маю ніякого відношення та свої підписи не ставив»;
- відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб.
Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ТВК «Град» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» реально не здійснювалися.
Таким чином, висновок ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС про порушення позивачем вимог податкового законодавства при обрахуванні податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період березень-серпень 2011 року ґрунтується виключно на вищеописаних обставинах діяльності контрагента позивача, зокрема, на поясненнях гр. ОСОБА_3
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.
Матеріали справи свідчать, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «ТВК «Град».
Діяльність між вказаними підприємствами здійснювалась згідно договору поставки товару від 28.02.2011 року за №021128.
На підставі вказаного договору ТОВ «Вісмас-Сервіс» отримало від ТОВ «ТВК «Град» товарно-витратні матеріали до оргтехніки згідно видаткових накладних № 3016 від 01.03.2011 року, № 3021 від 02.03.2011 року, № 40113 від 01.04.2011 року, № 40112 від 01.04.2011 року, № 50422 від 04.05.2011 року, № 50423 від 04.05.2011 року, № 50420 від 05.05.2011 року, № 5068 від 05.05.2011 року, № 60124 від 11.06.2011 року, № 60125 від 01.06.2011 року, № 6028 від 02.06.2011 року, № 6029 від 02.06.2011 року, № 60319 від 03.06.2011 року, № 60320 від 03.06.2011 року, № 70116 від 01.07.2011 року, № 70117 від 01.07.2011 року, № 70411 від 04.07.2011 року, № 70412 від 04.07.2011 року, № 7054 від 05.07.2011 року, № 80121 від 01.08.2011 року, № 80122 від 01.08.2011 року, № 8029 від 02.08.2011 року, № 80210 від 02.08.2011 року, № 8034 від 03.08.2011 року, № 8049 від 04.08.2011 року, № 8057 від 05.08.2011 року.
За наслідками поставки товарів ТОВ «ТВК «Град» було виписано на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1 992 233,96 грн., в тому числі ПДВ 398 446,96 грн., перелік яких наведено в Акті перевірки.
Здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів.
ТОВ «Вісмас-Сервіс» здійснювало оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТВК «Град» код ЄДРПОУ 37165086, що підтверджується переліченими в акті платіжними дорученнями.
Разом з цим, згідно копії протоколу обшуку від 13.12.2012 року оригінали первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ТВК «Град» були вилучені СВ ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС під час обшуку, однак слід зауважити, що детальний перелік вказаних документів міститься в акті перевірки, що свідчить про їх дослідження в ході перевірки (том 1, а.с.75-87).
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037) затверджено Порядок заповнення податкової накладної.
Так, відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання видаткової накладної контрагент позивача - ТОВ «ТВК «Град» (індивідуальний податковий номер 371650826509) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100316998 від 29.12.2010 року (том 1, а.с.97).
На запит суду першої інстанції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (вих. № 1291/9/10-009 від 25.03.2013 року) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТВК «Град» анульоване 28.02.2012 року.
Однак податкові накладні на користь позивача були виписані протягом березня-вересня 2011 року.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що на момент здійснення господарських операцій та складання видаткової накладної свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТВК «Град» було чинним і вказаний суб'єкт господарювання мав право видавати видаткові накладні на кожну поставку товарів (виконання робіт).
Також, згідно наданих на запит суду декларацій з податку на додану вартість ТОВ ТОВ «ТВК «Град» за березень-серпень 2011 року вбачається, що останнім у розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ТОВ «Вісмас-Сервіс» у загальному розмірі 398 446,96 грн. (46 250,21 грн. за березень 2011 року, 89 440,91 грн. за квітень 2011 року, 55 680,46 грн. за травень 2011 року, 66 663,70 грн. за червень 2011 року, 73 240,81 грн. за липень 2011 року, 67 170, 87 грн. за серпень 2011 року) що відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за цей період (том 1, а.с.42-45, 112-159).
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірної суми податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.
Вирішуючи питання про реальність виконання договорів про поставку товарів між ТОВ «Вісмас-Сервіс» та ТОВ «ТВК «Град», отримання таких товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає, що поставлені ТОВ «ТВК «Град» товарно-витратні матеріали для оргтехніки придбавалися позивачем з метою використання в подальшій господарській діяльності та були використані у такій діяльності.
Матеріали справи свідчать, що у подальшому придбаний товар у ТОВ «ТВК «Град» було використано в складі витратних матеріалів для надання послуг по ремонту та обслуговуванню офісної техніки покупцям, а також відчужено іншим особам, що підтверджується довіреностями (том 2, а.с.44, 46, 52, 54, 56, 58, 61, 64, 67, 70, 72) , накладними (том 2, а.с.43, 45, 47, 55, 65, 74), видатковими накладними (том 2, а.с.48, 51, 53, 57, 60, 63, 66, 68, 69, 71), актами приймання-передачі послуг (том 2, а.с.50), актами надання послуг (том 2, а.с.59, 62).
Таким чином, придбання послуг у ТОВ «ТВК «Град» здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної для нього господарської діяльності, яка спрямована на отримання доходу.
Також, згідно інформації, наданої ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС на запит суду першої інстанції вбачається, що кількість працівників на ТОВ «ТВК «Град» протягом ІІ кварталу 2011 року становила 7 осіб, протягом ІІІ кварталу 2011 року - 8 осіб (згідно поданих останнім податкового розрахунку сум виплачених доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платник податків і сум утриманих з них податків за формою 1-ДФ; том 1, а.с.160, 161).
Отже, підприємство мало в своєму розпорядженні достатній трудовий ресурс для виконання покладених на нього договірних обов'язків по поставці товарів.
Також згідно додатку СВ до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року ТОВ «ТВК «Град» було задекларовано витрати, прямо пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг у розмірі 37 463 207,00 грн. та 74 862 192,00 грн. відповідно (том 1, а.с.104, 110).
З огляду на викладене посилання відповідача на відсутність у ТОВ «ТВК «Град» адміністративно-господарських ресурсів, необхідних для виконання взятих на себе зобов'язань, є необґрунтованими.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки на пояснення гр. ОСОБА_3 щодо його непричетності до реєстрації і здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, то слід зазначити, що відповідач не надав суду доказів того, що гр. ОСОБА_3 та інших посадових осіб ТОВ «ТВК «Град» було притягнуто до кримінальної відповідальності за завідоме укладення протиправних правочинів з метою ухилення від сплати податків або отримання безпідставної податкової вигоди з бюджету, тощо.
Суд не бере до уваги пояснення гр. ОСОБА_3, оскільки вони самі по собі (за відсутності обвинувального вироку) не доводять фіктивного характеру діяльності ТОВ «ТВК «Град».
Колегія суддів наголошує на тому, що реальність операцій позивачем суду доведено.
Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
В свою чергу, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.
Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Вісмас-Сервіс» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за березень-серпень 2011 року - є правильним, висновки акту перевірки про порушення позивачем п.198.3, 198.6 ст.198, Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняття ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28 вересня 2012 року №0003362250, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 398 447,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 35 604,00 грн., є неправомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2013 |
Оприлюднено | 12.09.2013 |
Номер документу | 33415758 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Романчук О.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні