Постанова

від 03.09.2013 по справі 826/4859/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4859/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феско Дистриб'юшн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013 року №0001472280 та №0001482280, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення №0001472280, №0001482280 від 13.02.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду від 16.05.2013 року та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Феско Дистиб'юшн» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Інвестиційний Холдинг» (код за ЄДРПОУ 33547165) за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Феско Дистриб'юшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Інвестиційний Холдинг» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, №35/1-22-80-35645067 від 24.01.2013 року.

Згідно з висновками акту перевірки № 35/1-22-80-35645067 позивачем порушено:

- абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 187 845,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 187 845,00 грн.;

- п.198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 150 276,00 грн. в тому числі за січень 2011р. на суму 71 981,00 грн., за лютий 2011р. на суму 78 295,00 грн.

На підставі акту перевірки № 35/1-22-80-35645067 відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 13.02.2013 року № 0001472280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 150 278,00 грн., з яких 150 277,00 грн. - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001482280 від 13.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 187 846,00 грн., з яких 187 845,00 грн. - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача звернувся до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки податковим органом було встановлено, що позивачем задекларовано валові витрати у розмірі 751 379,00 грн. та сформовано податковий кредит у розмірі 150 275,00 грн. за наслідками операцій з контрагентом - ТОВ «Український інвестиційний холдинг».

Правомірність формування податкового кредиту не визнається відповідачем з тих підстав, що відповідачем отримано наступні акти ДПІ у Печерському районі м. Києва:

- від 06.05.2011 року № 481/2306/33547165 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Український інвестиційний холдинг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року;

- від 15.06.2011 року № 704/2306/33547165 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Український інвестиційний холдинг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року.

Згідно з цими актами встановлено відсутність у ТОВ «Український інвестиційний холдинг» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та покупців по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року. На думку податкового органу, це свідчить про відсутність у ТОВ «Український інвестиційний холдинг» реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), в тому числі на користь ТОВ «Феско Дистиб'юшн», що вказує на укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Матеріалами справи встановлено, що 01 січня 2011 року між ТОВ «Феско Дистиб'юшн» (Замовник) та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» (Виконавець) укладено Договір №01/01/11 про надання маркетингових послуг.

Згідно вказаного договору Виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику маркетингові та рекламні послуги, а Замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до умов договору (п.1.1). Здача-приймання виконання робіт здійснюється після підписання акту виконаних робіт (п.4.3); за надання послуг передбачених даним договором Замовник сплачує Виконавцю суму передбачену додатками (п.5.1).

Додатком № 3 від 01.02.2011 року до договору було погоджено перелік торгівельних точок, в яких надаються маркетингові та рекламні послуги (том 1, а.с.76-80).

На виконання умов договору № 01/01/11 ТОВ «Український інвестиційний холдинг» надало позивачу обумовлені договором послуги на загальну суму 901 655,04 грн., в тому числі ПДВ -150 275,84 грн., про що свідчать акт здачі - прийняття робіт № уих170101 від 17.01.2011 року на суму 215 941,44 грн., акт здачі - прийняття робіт № уих310101 від 31.01.2011 року на суму 215 941,44 грн., акт здачі - прийняття робіт № уих140211 від 14.02.2011 року на суму 234 886,08 грн. та акт здачі - прийняття робіт № уих280211 від 28.02.2011 року на суму 234 886,08 грн. на виконання маркетингових послуг по передпродажній підготовці товару.

ТОВ «Український інвестиційний холдинг» було виписано на користь позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 150 275,84 грн.: №170101 від 17 січня 2011 року на суму 215 941,44 грн., в тому числі ПДВ - 35 990,24 грн., № 310101 від 31 січня 2011 року на суму 215 941,44 грн., в тому числі ПДВ - 35 990,24 грн., № 41 від 14 лютого 2011 року на суму 234 886,08 грн., в тому числі ПДВ - 39 147,68 грн., № 117 від 28 лютого 2011 року на суму 234 886,08 грн., в тому числі ПДВ - 39 147,68 грн., які були складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Український інвестиційний холдинг».

Оплата отриманих від ТОВ «Український інвестиційний холдинг» послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на суму 901 655,04 грн. в тому числі ПДВ - 150 275,84 грн., а саме:

- від 09.02.2011 року №71 проведена оплата на суму - 215 941,44 грн., в тому числі ПДВ - 35 990,24 грн.;

- від 15.02.2011 року №79 проведена оплата на суму - 215 941,44 грн., в тому числі ПДВ - 35 990,24 грн.;

- від 09.03.2011 року №118 проведена оплата на суму - 234 886,08 грн., в тому числі ПДВ - 39 147,68 грн.;

- від 14.03.2011 року №124 проведена оплата на суму - 234 886,08 грн., в тому числі ПДВ - 39 147,68 грн.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що дані маркетингові послуги були використані позивачем для виконання своїх обов'язків перед замовниками.

Однак колегією суддів в судовому засіданні встановлено, що представником позивача не надано суду, окрім копій договору, платіжних доручень, актів та накладних, інших належних доказів, в підтвердження отримання маркетингових послуг, а саме послуг з розміщення продукції замовника в місцях продажу, згідно з погодженою з ним адресною програмою, таких як фотокопій розпакування товару, розміщення на полицях товару, рекламних буклетів, тощо. Представник позивача в судовому засіданні не пояснила суду, які саме маркетингові послуги було здійснено на вимогу вказаного договору, що як наслідок, поставило під сумнів реальність здійснення господарських операцій з контрагентом.

Крім того, підставою для висновку податкового органу про безтоварність операцій та незаконність дій позивача стали наступні дані.

Місцезнаходження TOB «Український Інвестиційний Холдинг»: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.116 кв. 2 не встановлено. TOB «Український Інвестиційний Холдинг» та його посадові особи відсутні за фактичним місцезнаходженням підприємства, про що складено акт про відсутність підприємства за фактичним та юридичним місцезнаходженням №2948/2306/33547162 від 06.05.2011 року.

Кількість працюючих відповідно бази даних Інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів нарівні ДПА України» склала 3 особи.

Інформація щодо приміщень, які використовував TOB «Український Інвестиційний Холдинг» у своїй діяльності, станом на момент перевірки відсутня.

В ході проведення перевірки, проведеною ДПІ у Печерському районі м. Києва, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю договорів на проведення господарських операцій.

Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «Український Інвестиційний Холдинг» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у TOB «Український Інвестиційний Холдинг» створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами та безтоварність самих господарських операцій.

Отже, TOB «Феско Диетриб`юшн» мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан діяльності TOB «Український Інвестиційний Холдинг», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та поставки товару /надання послуг для TOB «Феско Дистриб`юшн».

Крім того, суду представником позивача не було подано переконливих доказів, в обгрунтування необхідності отриманості маркетингових і рекламних послуг від ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» на суму 901655,04 грн.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про те, що первинні документи отримані TOB «Феско Дистриб`юшн» від TOB «Український Інвестиційний Холдинг» оформлені з порушенням, а тому згідно з п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. В даному випадку податкові накладні виписані з порушеннями, а саме підписані невідомими особами.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (зокрема, податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що взаємовідносини позивача з контрагентом, фактично не здійснювались і мають характер безтоварних господарських операцій, а тому були безпідставно відображені в податковій звітності.

Враховуючи зазначене, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З огляду на викладене неправомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Феско Дистриб'юшн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013 року №0001472280 та №0001482280 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.