Рішення

від 19.08.2013 по справі 708/801/2012

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/801/2012

Провадження № 2/304/11/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Шешені М. О.,

при секретарі - Готра І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору про внесення змін від 01 листопада 2008 року №1 до договору поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року недійсним та визнання зобов»язання за договором поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року припиненим 01 листопада 2008 року,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк " звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22 червня 2007 року між ними та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №48-113/7-07, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн.00 коп. У забезпечення виконання зобов"язання за кредитним договором між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 48-166/9-07 від 22 червня 2007 року, за яким поручитель зобов"язався перед кредитором солідарно з боржником відповідати за виконання ним свого обов"язку за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_1 порушив умови зазначеного договору, а саме не проводив належним чином щомісячні платежі для погашення заборгованості, і така за даним договором станом на 31 травня 2012 року становить 30861 грн.47 коп, тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість.

Відповідачка ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті подала зустрічний позов до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору про внесення змін від 01 листопада 2008 року №1 до договору поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року недійсним та визнання зобов»язання за договором поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року припиненим 01 листопада 2008 року, який мотивує тим, що згідно п.3 договору поруки №48-113/9-09 від 22 липня 2007 року у випадку невиконання зобов»язання позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор у тридцятиденний термін не звернувся на її адресу з письмовою вимогою про несплату заборгованості позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором №48-113/7-07. Натомість, 01 листопада 2008 року було складено договір про внесення змін №1 до договору поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року. На цьому договорі стоїть підпис, поставлений від її імені, який їй не належить. Таким чином відбулася зміна зобов»язань без її згоди, внаслідок чого згідно з чиним законодавством, порука припиняється, а тому просить позов задовольнити.

Представник позивача Сиротенко Д.О. у судове засідання не з"явився, однак подав заяву, у якій просить розглядати справу без його участі, первісні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти прийняття заочного рішення, а у зустрічному позові просить відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, однак подав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Первісний позов визнав частково та не заперечив проти стягнення з нього заборгованості в розмірі 15840 грн.16 коп., а також не заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилися, однак подали заяву, в якій просять справу розглянути без їх участі. Також, просили задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору про внесення змін від 01 листопада 2008 року №1 до договору поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року недійсним та визнання зобов»язання за договором поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року припиненим 01 листопада 2008 року. Що стосується первісного позову, то просили суд врахувати повідомлення про відступлення №00224 від 07 лютого 2013 року, згідно якого розмір заборгованості за вищевказаним кредитним договором становить: кредитна заборгованість - 9228грн.14коп. та заборгованість за процентами - 6612 грн.02 коп., у зв»язку з чим просили позов задовольнити частково в межах даної суми.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1, 22 червня 2007 року був укладений кредитний договір № 48-113/7-07, згідно якого останній одержав від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" кредит у сумі 10000 грн.00 коп. та зобов"язався погашати кредит і сплачувати проценти в порядку визначеному цим Договором.

Також встановлено, що в забезпечення виконання вищевказаного договору між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 48-113/9-07 від 22 червня 2007 року, згідно якого остання взяла на себе зобов"язання солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед банком за виконання боржником свого обов"язку за кредитним договором.

Крім цього встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов»язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по кредиту.

Правовідносини між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1 випливають із зобов"язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами гл.48 ЦК України.

Зокрема, згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Разом з цим, згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1, 22 червня 2007 року було укладено письмово кредитний договір № 48-113/7-07, згідно якого позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 10000 грн.00 коп. та зобов"язався погашати його і сплачувати проценти в порядку визначеному цим Договором, а також того, що строк виконання основного зобов»язання щодо повернення кредиту закінчився 21 червня 2009 року, однак позичальник ОСОБА_1, взяті на себе зобов»язання належним чином так і не виконав, у зв»язку з чим у нього виникла заборгованість, тому суд вважає, що заявлена Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" позовна вимога до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором № 48-113/7-07 від 22 червня 2007 року є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд, оглянувши та дослідивши надані сторонами докази, зокрема розрахунок заборгованості по погашенню кредиту станом на 31.05.2012 р., наданий Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та повідомлення про відступлення №00224 від 07 лютого 2013 року, надане відповідачем ОСОБА_1, приходить до висновку, що розмір заборгованості за вищевказаним кредитним договором повинен складати всього 15840грн.16коп., з яких: 9228грн.14коп.- це кредитна заборгованість та 6612 грн.02 коп. - це заборгованість за процентами, у зв»язку з чим саме в такій сумі суд задовольняє позов, а в решті відмовляє.

Що стосується заявлених позовних вимог за первісним позовом до відповідачки ОСОБА_2, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги взагалі не можуть бути задоволені виходячи з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктом 13 цього договору встановлено, що він діє з моменту підписання до повного погашення зобов»язань по Кредитному договору №48-113/7-07 від 22 червня 2007 року.

Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя потягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч.1 ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного виконання всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Із роз'яснень викладених у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається із кредитного договору № 48-113/7-07 сторонами було погоджено строк виконання зобов»язання щодо повернення кредиту не пізніше 21 червня 2009 року.

Таким чином, строк виконання основного зобов»язання настав 21 червня 2009 року, проте вимога до відповідачки ОСОБА_2 пред»явлена позивачем лише 19 червня 2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів того, що публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання пред»являло вимоги до поручителя ОСОБА_2 про погашення боргу позивачем за первісним позовом суду не надано, у зв»язку з чим, суд вважає, що у первісному позові до ОСОБА_2 слід відмовити.

Щодо заявленного зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору про внесення змін від 01 листопада 2008 року №1 до договору поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року недійсним та визнання зобов»язання за договором поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року припиненим 01 листопада 2008 року, то суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, підставами для припинення поруки можуть бути лише ті факти, які виникли після вчинення правочину. Закон пов'язує припинення поруки зі зміною зобов'язання, забезпеченого порукою.

Як убачається із матеріалів справи, укладений 01 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» договір про внесення змін №1 до договору поруки № 48-113/9-07 від 22 червня 2007 року - останній документ, підписаний сторонами договору поруки.

Таким чином, підписуючи даний договір про внесення змін до договору поруки №48-113/9-07 від 22 червня 2007 року, ОСОБА_2 була ознайомлена із збільшеним обсягом власної відповідальності, а також із зміненими умовами кредитного договору.

Твердження ж ОСОБА_2 про те, що на даному договорі про внесення змін №1 до договору поруки № 48-113/9-07 від 22 червня 2007 року стоїть не її підпис будь-якими належними та допустимими доказами не підтверджено.

Так, згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, та того, що ОСОБА_2 не надала суду жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що у даному договорі про внесення змін №1 до договору поруки № 48-113/9-07 від 22 червня 2007 року стоїть не її підпис, тому суд вважає, що ОСОБА_2 у зустрічному позові слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При пред'явленні позову позивачем ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» була заявлена позовна вимога майнового характеру на суму 30861 грн. 47 коп. Позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню на суму 15840 грн.16коп., що становить 51,33 % від заявлених позовних вимог.

Оскільки первісний позов публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково, то на відповідачку покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що в даному випадку становить 158 грн. 41 коп. (308,61*51,33 %=180,69).

Судові витрати за зустрічним позовом підлягають стягненню з відповідача - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ОСОБА_2, що відповідає положенням ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 531, 533, 536, 553, 554, 559,610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" заборгованість у сумі 15840 (п»ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 16 коп. та судові витрати в сумі 158 (сто п»ятдесят вісім ) грн. 41 коп., як сплачений судовий збір.

В решті первісного позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору про внесення змін від 01 листопада 2008 року №1 до договору поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року недійсним та визнання зобов»язання за договором поруки №48-113/-07 від 22 червня 2007 року припиненим 01 листопада 2008 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шешеня М. О.