Постанова

від 11.09.2013 по справі 21/167-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 21/167-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Грищенко О.М. - представник, дов. б/н від 06.12.2012;

від відповідача: Павловський Б.М. - представник, дов. б/н від 08.01.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2013

у справі № 21/167-12 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Приватного орендного підприємства "Агрофірма Узинська"

про стягнення 391 648,11 грн.

Розпорядженнями Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 склад колегії суддів змінювався.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України розгляд апеляційної скарги ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 відкладено на 19.08.2013, а у судових засіданнях 19.08.2013 та 02.09.2013 оголошувались перерви до 02.09.2013 та 11.09.2013, відповідно.

Згідно із ст.ст. 79, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 апеляційне провадження у справі № 21/167-12 зупинено, а ухвалою від 13.06.2013 - поновлено.

На підставі ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги у справі № 21/167-12 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2013 у справі № 21/167-12 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що зобов'язання відповідача по сплаті вартості поставленого товару за договором на суму 267 195,00 грн. припинилось 14.08.2009 в порядку ст.203 ГК України, ст.601 ЦК України, із розрахунку 416 273,41 грн. боргу, який існував на момент укладання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог та 149 078,41 грн. решти боргу, який підлягає сплаті відповідачем; судом встановлено, що відповідачем було сплачено решту боргу за договором, розмір якого визначено угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог - 149 078,41 грн., що свідчить про повне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором; таким чином, судом встановлено факт повного припинення зобов'язань відповідача за договором від 12.11.2009 в порядку ст.599 ЦК України; у випадках відсутності права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2013 у справі № 21/167-12 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Посилаючись на положення ст.ст.6, 11, ч.2 ст.524, ст.ст. 525, 509, ч.2 ст.533, ст.ст. 655, 610, 623, 627-629, 694 ЦК України, ст.ст.173, ч.1 ст.193 ГК України, умови договору купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 та докази його виконання, скаржник наполягає на тому, що у ТОВ "Тридента Агро" виникло право вимоги до відповідача щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно із договором № КФ1К/3.

Скаржник, посилаючись на ч.1 ст.259 ЦК України, стверджує, що відповідно до п.8 договору, сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, а оскільки обов'язок щодо сплати розміру курсової різниці ПОП "Агрофірма Узинська" добровільно не виконано, строк позовної давності продовжений за домовленістю сторін до їх повного виконання.

На думку скаржника, судом порушено норми ст.ст.32 - 34, 36, 37, 43 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що договір купівлі-продажу № КФ1К/3 не передбачає ціни товарів у валюті та грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті.

27.03.2013 скаржником подано клопотання від 26.03.2013 № 26-1/03 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та Фізичну особу - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича.

Згідно із ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Розглянувши подане клопотання, колегією суддів встановлено, що обставини та матеріали справи № 21/167-12 не свідчать про те, що прийняте рішення з господарського спору в даній справі якимось чином може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" або Фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича щодо однієї із сторін, у зв'язку з чим клопотання позивача про залучення зазначених осіб до участі у справі в якості третіх осіб залишається без задоволення, як таке, що не відповідає вимогам ст.27 ГПК України, також рішення господарського суду не може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі.

09.07.2013 скаржником подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи № 21/167-12 в якості підтвердження вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається із матеріалів вищезазначеного клопотання, скаржником надані документи, які прийняті після прийняття оскаржуваного рішення. Однак, судом апеляційної інстанції переглядається відповідно до ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, на момент прийняття цього рішення. Таким чином, підстав для прийняття додаткових доказів, які були відсутніми на момент прийняття оскаржуваного рішення, немає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів залишає без задоволення клопотання про прийняття додаткових доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подано до суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 391 648,11 грн. курсової різниці згідно із договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 та угоди № 31/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги у порядку ст.ст.512 - 519 ЦК України) від 02.07.2012; адвокатських витрат у розмірі 33 000,00 грн. згідно з договором № 06-5/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.12.2012; витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування строків позовної давності, передбаченої ст.257 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", за договором продавцем, та відповідачем, за договором покупцем, укладено договір купівлі-продажу № КФ1К/3.

Згідно із п.п.1.1, 2.1, 2.2 договору № КФ1К/3 цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі - товар); асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору; всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.4.7 договору № КФ1К/3 право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.

У розділі 5 договору № КФ1К/3 сторони передбачили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору; вартість товару оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті; оплата товару проводиться наступним чином: покупець попередньо оплачує 20% вартості товару, 80% покупець оплачує до 15.11.2008.

Сторонами за договором № КФ1К/3 укладено додатки від 09.11.2007 за №№ 1, 2, 2, згідно із примітками у яких передбачено, що у тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S =(А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Згідно із видатковими накладними за №№ РН-КФ00021,- 30, -33, -45, -67, -147, -162, -197, -227, -274, -289, -345 протягом періоду з 29.02.2008 по 17.06.2008 продавець поставив, а покупець за договором № КФ1К/3 одержав товар на загальну суму 866 273,41 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено у ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не оплатив усю вартість одержаного товару до 15.11.2008, як це передбачено умовами розд.5 договору № КФ1К/3.

Згідно із витягом із особового рахунку за 19.11.2008 за платіжним документом № 521 відповідачем сплачено за товар відповідно до договору № КФ1К/3 суму 300 000,00 грн.

14.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та відповідачем укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно із п.п.1, 1.1, 3 якої сторона-1, сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст.601 ЦК України про залік таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з наступних договорів, у яких сторона-1 і сторона-2 є сторонами, за договорами купівлі-продажу: № КФ1К/3 від 09.11.2007 на суму 416 273,41 грн., № КФ21К/Н від 26.11.2007 на суму 136 350,00 грн., № КФ169/Ц-2007 від 20.11.2007 на суму 270 000,00 грн., за накладною № 82 від 24.12.2008 на суму 133 545,00 грн.; після зарахування рівних грошових зобов'язань сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007на суму 149 078,41 грн.

За платіжним дорученням № 1328 від 12.11.2009 відповідачем перераховано продавцеві за договором № КФ1К/3 суму 149 078,41 грн.

26.01.2011 укладено угоду № К-25-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги у порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), згідно із п.п.1.1-2.2 якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", за угодою первісний кредитор, відступає Фізичній особі - підприємцю Грищенку Олександру Миколайовичу, за угодою новому кредитору, право вимоги виконання відповідачем, за угодою боржником, зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 щодо оплати вартості отриманого товару; за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п.2.1 цієї угоди; вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 391 648,11 грн.

Відповідачу було надіслано повідомлення від 27.01.2011 про заміну кредитора у зобов'язанні.

02.07.2012 укладено угоду № 31/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України), згідно із п.п.1.1-2.2 якої Фізична особа - підприємець Грищенко Олександр Миколайович, за угодою первісний кредитор, відступає позивачу, за договором новому кредитору, право вимоги виконання відповідачем, за угодою боржником, зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 та згідно з угодою № К-25-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007; за цією угодою новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п.2.1 цієї угоди; вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 391 648,11 грн.

Відповідачу було надіслано повідомлення від 02.07.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні.

Однак, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009, підписаною сторонами та скріпленою відбитками печаток, сторони погодили умову про те, що за договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" має до відповідача вимогу, строк виконання якої настав, у розмірі суми 416 273,41 грн., та відповідач є боржником, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" є кредитором при виконанні грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 в сумі 416 273,41 грн.

Також в п.п.3, 4 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 сторони погодили умови про те, що після зарахування рівних грошових зобов'язань відповідач є боржником, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" є кредитором при виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 на суму 149 078,41 грн. й підписання цієї угоди сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної.

Відповідачем за платіжним дорученням № 1328 від 12.11.2009 перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" суму 149 078,41 грн. оплати згідно з договором № КФ1К/3 від 09..11.07.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтями 598, 599, 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зі змісту норми ст. 598 ЦК України вбачається, що під припиненням зобов'язання розуміється припинення правового зв'язку між сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання; тобто, кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

В ч.2 ст.11 ЦК України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо від не визнаний судом недійсним.

Докази того, що угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 визнано недійсною або змінено, у матеріалах справи відсутні.

Як встановлено в ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки в угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 сторони домовились про те, що сума заборгованості відповідача за договором № КФ1К/3 від 09.11.2007 становить 416 273,41 грн. й сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог; що залишилась несплаченою боржником за договором № КФ1К/3 сума у розмірі 149 078,41 грн., то зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості згідно із договором № КФ1К/3 від 09.11.2007 припинилось на суму 267 195,00 грн. (416 273,41-149 078,41), у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Зазначена правова позиція узгоджується із судовою практикою, про що свідчить постанова Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі № 6/100-12.

Щодо залишку заборгованості за договором № КФ1К/3, згідно із угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009, у розмірі 149 078,41 грн., то зі сплатою відповідачем кредитору зазначеної суми за платіжним дорученням № 1328 від 12.11.2009, зобов'язання відповідача у цій частині припинились виконанням, проведеним належним чином.

Отже, станом на 13.11.2009 у відповідача була відсутньою заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" згідно із договором № КФ1К/3 від 09.11.2007, у зв'язку з чим останній вже не був кредитором відповідача за вказаним договором.

Згідно із ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки на момент укладення угоди № К-25-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" вже не було права кредитора у зобов'язанні за договором № КФ1К/3 від 09.11.2007, то останній не міг його відступити Фізичній особі - підприємцю Грищенку Олександру Миколайовичу.

Відповідно й у Фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича на момент укладення угоди № 31/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 не було права кредитора у зобов'язанні за договором № КФ1К/3 від 09.11.2007, тому це право й не перейшло до позивача.

Згідно із ч.1 ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Однак, матеріалами справи не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовним вимог відсутні.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ст.267 ЦК України, оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання; у випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з не обґрунтованістю самої вимоги.

Отже, у позові належить відмовити у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та не підтверджені матеріалами справи, враховуючи викладене та наступні обставини.

Згідно із ст. 627, ч.1ст.628 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами додатків №№ 1, 2, 2 від 09.11.2007 до договору купівлі-продажу КФ1К/3 сторони погодили умови про кількість товару, що підлягає постачанню, ціну за одиницю товару, курс долара США до гривні на день підписання договору - 5,05 та передбачили корегування розміру суми, яка підлягає оплаті, тобто розмір складової частини вартості товару, у разі, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, вирахуваною за формулою, наведеною у примітці до зазначених додатків до договору.

Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги становлять розмір курсової різниці між курсом долара США до гривні на день оплати - 02.02.2009 (7,70), 21.08.2009 (7,88), 12.11.2009 (7,99) та курсом долара США на день укладання договору (5,05), що складає загальну суму курсової різниці 391 648,11 грн.

Однак, як вже зазначалось, в угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 сторони за договором купівлі-продажу № КФ1К/3 від 09.11.2007 погодили умову про те, що відповідач, як покупець за вказаним договором, має заборгованість перед продавцем за цим договором всього у розмірі 416 273,41 грн., із яких грошове зобов'язання у розмірі 267 195,00 грн. було припинено внаслідок зарахування, а залишок суми заборгованості у розмірі 149 078,41 грн. була сплачена відповідачем 12.11.2009.

Із зазначеної угоди від 14.08.2009 не вбачається того, що існує ще якась заборгованість за договором № КФ1К/3 від 09.11.2007, крім зазначеної у цій угоді. Також, у п.4 згаданої угоди вказано, що підписання цієї угоди свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної.

Як вже зазначалось, сторонами за угодою від 14.08.2009 не вносились будь-які зміни до неї. Також угода не визнана недійсною.

Таким чином, підстави для нарахування позивачем заборгованості відповідачу за договором № КФ1К/3 від 09.11.2007, без врахування погоджених сторонами у встановленому порядку умов угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009, відсутні.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2013 у справі № 21/167-12 залишити без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" без задоволення.

2. Справу № 21/167-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.