Постанова

від 09.09.2013 по справі 815/5818/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5818/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Шестерікової О.А.

представника відповідач (за довіреністю) не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.05.2013 р. №0001032230 на суму збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток 708 397,00 грн. та штрафні санкції 80138,00грн.,

- скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.05.2013 р. №0001042230 на суму збільшення грошових зобов'язань по податку на додану вартість 983 235,00 грн. та штрафні санкції 245809,00 грн.,

- скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.05.2013 р. №0001052230 штрафні санкції 170,00грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки відображені податковим органом у Акті перевірки є необґрунтованими, крім того, встановлені не у спосіб, визначений законом.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

«Розгляд справи не відкладається» - зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.08.2008 р., запис №1 556 102 0000 033225, ІК 36109963 (т. 1 а/с. 82).

17.09.2008 р. ТОВ «Союзенергомонтаж» видано свідоцтво серії НБ № 221830, № 100139965 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 1. а/с. 84).

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі направлень, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби:

- від 02.04.2013 №001060/904 - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС (згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.04.2013 № 109-о - заступником начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС);

- від 02.04.2013 №000446/907 - головним державним податковий ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткувати фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС;

- від 02.04.2013 №000645/886 - головним державним податковій ревізором - інспектором сектору по організації роботи з безхазяйним майном управління погашення податкового боргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС;

згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. пп. 78.1.1 ті. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 02.04.2013 р. № 937 проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» (код за ЄДРПОУ 36109963) з питань дотриманим вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

Копію наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про проведення документальної позапланової перевірки від 02.04.2013 р. № 937, отримала 04.04.2013 головний бухгалтер товариства Парфенюк С.В.

Направлення пред'явлено 04.04.2013 р. під розписку головному бухгалтеру товариства Парфенюк С.В.

Перевірку проведено з відома директора TOB «Союзенергомонтаж» КленцараЮ.В. та в присутності головного бухгалтеру товариства Парфенюк С.В.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 2738/22-3/36109963 від 07.05.2013 р. яким встановлено порушення:

1) п. 138.2, пп.138.5.1 п. 138.5 ст. 138. пп. 159.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146. п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 708 397 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011року - на 73 805 грн.. за III квартал 2011 року - на 94 768 грн., за IV квартал 2011 року - на 219 273 грн., за IV квартал 2012 року - на 520 551 грн.

2) п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну сумі 983 235 грн., в тому числі:

- вересень 2011 року в сумі 16 446 грн.,

- жовтень 2011 року в сумі 63 888 грн.,

- листопад 2011 року в сумі 103 901 грн.,

- грудень 2011 року в сумі 176 492 грн.,

- березень 2012 року в сумі 38 197 грн.,

- жовтень 2012 року в сумі 169 441 грн.,

- листопад 2012 року в сумі 237 866 грн.,

- грудень 2012 року в сумі 177 004 грн. (т. 1 а/с. 16-60).

Податковим органом на підставі встановлених порушень прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 28 травня 2013 року № 0001032230 про сплату ТОВ «Союзенергомонтаж» грошових зобов'язань по податку на прибуток: за основним платежем - 708 397,00 грн.; за штрафними санкціями - 80 138, 00 грн. (т. 1 а/с. 13);

- податкове повідомлення - рішення від 28 травня 2013 року № 0001042230 про сплату ТОВ «Союзенергомонтаж» грошових зобов'язань по податку на додану вартість: за основним платежем - 983 235,00 грн.; за штрафними санкціями - 245 809, 00 грн. (т. 1 а/с. 14);

- податкове повідомлення - рішення від 28 травня 2013 року № 0001052230 про донарахування ТОВ «Союзенергомонтаж» штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість - 170 грн. (т. 1 а/с. 15);

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суд виходив з такого.

Щодо правомірності нарахуванні і та сплати податку на прибуток.

Судом встановлено, що п. 3.1.2 акту перевірки зафіксовано, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за період 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено їх завищення на 1 686 288 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - на 320 891 грн., за 3 квартал 2011 року - на 412 035 грн., за 4 квартал 2011 року - на 953 362 грн. та за період з 01.01.2012по 31.12.2012 встановлено їх завищення за 4 квартал 2012 р. на 1 526 435 гривень.

Так, перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток показників встановлено, «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 на підставі документів та регістрів бухгалтерського обліку: бухгалтерських рахунків №13 «Знос необоротних активів», №20 «Виробничі запаси», №22 «МШП», №23 «Виробництво», №63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», №31 «Рахунки у банках», №372 «Розрахунки з підзвітними особами», №65 «Розрахунки по страхуванню», №661 «Розрахунки з оплати-праці», №80 «Матеріальні витрати», №81 «Витрати на оплату труда», №84 «Інші операційні витрати», №91 «Загальновиробничі витрати», договорів, угод, контрактів, прибуткових та видаткових накладних, рахунків, довіреностей, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, путьових листів, актів списання пального та матеріалів, звітів підзвітних осіб, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2), довідок про вартість виконаних будівельних робіт, банківських виписок, встановлено завищення задекларованого TOB «Союзенергомонтаж» показника у рядку 05.1 СВ Податкової декларації на 1686288грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - на 312 926 грн., за 3 квартал 2011 року - на 420 000 грн., за 4 квартал 2011 року - на 953 362 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 TOB «Союзенергомонтаж», формування витрат по господарським операціям відбувалось за рахунок придбання будівельних робот від підприємств-субпідрядників, а саме: TOB «Констрактбуд», ПП «Вінер-Київ», TOB «Мінвотч», ПП «Картас-Буд», TOB «Білд Компані».

Так, податковим органом встановлено, завищення TOB «Союзенергомонтаж» витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 1 686 288 грн., в т.ч., в т.ч. по взаємовідносинам з: TOB «Констрактбуд» за 2 квартал 2011р. в розмірі 109150грн.; ПП «Вінер-Київ» на загальну суму 437 109 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011р. в розмірі 203 776 грн., за 3 квартал 2011р. в розмірі 233 333 грн.; TOB «Мінвотч» на загальну суму 371 917 грн. в т.ч. за 3 квартал 2011р. в розмірі 24 167 грн., за 4 квартал 2011р. в розмірі 347 750 грн.; ПП «Картас-Буд» за 4 квартал 2011 р.в розмірі 254 167 грн.; TOB «Білд Компані» на загальну суму 513 945 грн. в т.ч. за 3 квартал 2011р. в розмірі 162 500 грн., за 4 квартал 2011р. в розмірі 351 445 грн.

Крім того, податковий орган стверджує, що на час проведення перевірки TOB «Союзенергомонтаж» надані до перевірки первинні документи складені з порушенням норм чинного законодавства, не надані підсумкові відомості ресурсів, що є додатком та невід'ємною частиною акту приймання виконаних будівельних робіт; акти не підписані посадовими особами субпідрядників, що виконували роботи; вказані нереальні строки виконання будівельних робіт (за 1 добу, тощо), деякі акти виконаних робіт не надані до перевірки.

Так, актом перевірки зафіксовано:

По TOB «Констрактбуд» до актів виконаних будівельних робіт TOB «Констрактбуд», не надані підсумкові відомості ресурсів, що є додатком та невід'ємною частиною акту приймання виконаних будівельних робіт, що не дає змогу визначити фактичний обсяг використаних зворотних матеріальних ресурсів замовника та власних матеріалів підрядника, а також експлуатації машин та заробітної плати робочих.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно наданих до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт TOB «Констрактбуд» фактично роботи проводились в Одеській області в с. Усатове , а не в м. Одесі, як визначено договором.

По ПП «Вінер-Київ» не надано до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт ПП «Вінер-Київ» за червень 2011 р. на суму 64 531 грн.(з ПДВ) та за серпень 2011 року (на виконання договору №21/11 від 02.08.2011) на суму 42 000 грн. (з ПДВ).

Крім цього, перевіркою встановлено, що виконавець субпідрядних робіт ПП «Вінер-Київ» звітність з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та 2- 4 квартали 2011 року до податкових органів взагалі не надавало.

По ТОВ «Мінвотч» не надані договори, акти приймання виконаних будівельних робіт з TOB «Мінвотч» за вересень 2011 року на суму 24 166,67 грн. (без ПДВ), а на тих, які надані відсутня дата приймання робіт.

TOB «Мінвотч» звітність з податку на прибуток за ІІ-Ш квартали 2011 року та II- IV квартали 2011 року до ДПІ не надавало.

По ПП «Картас-Буд» на користь TOB «Союзенергомонтаж» були складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за грудень 2011 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за грудень 2011 року. Перевіркою встановлено, що договір №34/11, який було укладено TOB «Союзенергомонтаж» 01.12.2011 року з ПП «Картас-Буд», а приймання результатів будівельних робіт відбувається вже 02.12.2011 року, незважаючи на те, що підрядником були виконані згідно актів: «розробка грунту вручну в траншеях глибиною до 2 м, устройство фундаментних плит, засипка вручну траншей, зачистка дна і стінок, установлення залізобетонної огорожі, металічних оград, копання ям для стовпів вручну та інше, що вказує на неможливість проведення даних операцій в такий короткий проміжок часу.

Крім цього, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року підписані в графі «Підрядник» - невстановленою особою ОСОБА_3, який згідно поданої ПП «Картас-Буд» за IV квартал 2011 року звітності штатним працівником не являвся, звітність не підписував та заробітну плату не отримував. В податковій звітності ПП «Картас-Буд», поданій до ДПІ за листопад 2011, року (22.12.2011) та грудень 2011 (20.01.2012), керівник та головний бухгалтер значиться - Лисенко Л.Г.

ПП «Картас-Буд» звітність з податку на прибуток за II- IV квартали 2011 року до ДПІ не надавало.

По ТОВ «Білд Компані»: на актах приймання виконаних будівельних робіт TOB «Білд Компані» відсутня дата приймання робіт. Крім того, перевіркою встановлено, що по договорам №23/11 від 15.08.2011 №24/11 від 01.09.2011 та наданих до них актів приймання виконаних будівельних робіт TOB «Білд Компані» фактично роботи проводились в Одеській області в с.Усатове , а не в м.Одесі, як визначено договорами.

Крім того, незважаючи на великий обсяг виконаних TOB «Білд Компані» згідно вищенаведенич договорів робіт, згідно наданої до ДПІ звітності (Декларація з податку на прибуток за П-IV квартали 2011 року - вх. від 09.02.2012 №9015653955) TOB «Білд Компані» декларує у складі витрат лише адміністративні витрати (рядок 06.2 Декларації) в загальній сумі 377 683 грн. (в т.ч. ряд. 06.2.4 додатку AB «винагорода за консультаційні, інформаційні, аудиторські послуги» - 359 121 грн.; ряд. 06.2.10 «витрати на оплату праці» - 13 400 грн.; ряд. 06.2.11 «внески на соціальні заходи» - 5 162 грн.). В той час, як в актах приймання виконаних будівельних робіт за серпень-грудень 2011 року, отриманих від TOB «Білд Компані», загальне значення кошторисної заробітної плати дорівнює 262 084 грн., в т.ч. зарплата робочих, не зайнятих обслуговуванням машин - 231 305 грн., зарплата в експлуатації машин - 17 246 грн., зарплата у складі загальновиробничих витрат - 13533грн.

Крім того, податковим органом у акті перевірки відображено, що по підприємствам-субпідрядникам будівельних робіт, не має можливості підтвердити фактичне виконання будівельних робіт у зв'язку із тим, що:

-TOB «Констрактбуд» (код ЄДРПОУ 37436375) - 17.04.2012 по справі №5016/634/2012(18/12) Господарським судом Миколаївської області за заявою TOB «Сіті Оід Груп» визнано банкрутом. Державна реєстрація припинення юридичної особи проведена 31.05.2012 за №15221170009020663;

- ПП «Вінер-Київ» (код за ЄДРПОУ 35930323) - 26.02.2013 по справі №5017/3812/2012 Господарським судом Одеської області за заявою кредитора TOB «Буд-Імпорт» визнав банкрутом ПП «Вінер-Київ»;

- TOB «Мінвотч» (код за ЄДРПОУ 35769315) - 18.07.2012 по справі №5017/1447/2012 Господарським судом Одеської області за заявою боржника TOB «Мінвотч» (голови ліквідаційної комісії) визнав банкрутом TOB «Мінвотч»;

- ПП «Картас-Буд» (код за ЄДРПОУ 34872177) - 16.07.2012 по справі №5017/1455/2012 Господарським судом Одеської області визнав банкрутом ПП «Картас-Буд»;

- TOB «Білд Компані» (код за ЄДРПОУ 37545051) - 03.01.2013 по справі №5006/5/1086/2012 TOB визнано банкрутом.

Також в ході перевірки встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 TOB «Союзенергомонтаж» формування витрат по господарським операціям відбувалось за рахунок придбання будівельних робот від підприємства - субпідрядника, а саме TOB «Адіс-Строй» (код за ЄДРПОУ 38227829).

У бухгалтерському обліку зазначені операції відображено наступним чином: Дт 84 «Інші операційні витрати» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 2804882,8 грн., в т.ч. отримано робіт (послуг) без ПДВ за жовтень 2012 року - 748 405,79 грн.; за листопад 2012 року - 1 179 707,03 грн.; за грудень 2012 року - 876 769,98 грн.; Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 560 976,51 грн.

Перевіркою встановлено, що в податковому обліку в складі витрат дані суми відображені по рядку 05.1 Декларації не в повному обсязі, а саме: у 4 кварталі 2012р. в розмірі 1 526 435 грн.

Крім того, в актах виконаних робіт не зазначені код ЄДРПОУ та назву підприємства (організації) - виконавця робіт, що є порушенням п.5 Наказу Міністерства Регіонального Розвитку та Будівництва України від 4 грудня 2009 року №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» із змінами та доповненнями та ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV із змінами та доповненнями.

По наданій до ДПІ звітності (форми №1ДФ за IV квартал 2012 року) кількість працюючих у штаті TOB «Адіс-Строй» в IV кварталі 2012 року складала 1 особу, за цивільно-правовими договорами - 6 осіб. Згідно поданої звітності в IV кварталі 2012 року нарахування та виплата заробітної плати відбувалися керівнику товариства - в сумі 3 370 грн. та 6 особам - по 1 200 грн. кожному (згідно даним звітності 6 осіб були прийняті на роботу 01.12.2012, звільнені 29.12.2012). В той же час, перевіркою встановлено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-грудень 2012 року, отриманих TOB «Союзенергомонтаж» від TOB «Адіс-Строй», загальне значення кошторисної заробітної плати дорівнює 1 265 966 грн., в т.ч. зарплата робочих, не зайнятих обслуговуванням машин - 1 035 880 грн., зарплата в експлуатації машин - 153 272 грн., зарплата у складі загальновиробничих витрат - 76 814 грн.

Щодо правомірності нарахування та сплати ПДВ у перевіреному періоді, податковим органом встановлено, що в порушення п. 198.3 ст.198 ПК України, TOB «Союзенергомонтаж» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 23 335 грн., в зв'язку з віднесенням до його складу ПДВ по податковим накладним по взаємовідносинам з TOB «Південьгрупп», код ЄДРПОУ 38227855 ПДВ у сумі 19760 грн. у жовтні 2012р., з TOB «БФ «Укрбуд», код ЄДРПОУ 37351900 ПДВ у сумі 3575 грн., в т.ч.: у листопаді 2012р. ПДВ у сумі 1925 грн., у грудні 2012р. ПДВ у сумі 1650 грн. відповідно матеріалів, отриманих від інших ДПІ.

Актом встановлено, що у перевіряємому періоді TOB «Союзенергомонтаж» мало

взаємовідносини з TOB «Південьгрупп» (код ЄДРПОУ 38227855), яким на виконання умов договору поставки від 09.12.2012 №16/12 на адресу TOB «Союзенергомонтаж, було поставлено ТМЦ (будматеріали, інструменти, прилади) на загальну суму 118 560 грн., в т.ч. ПДВ 19 760 грн., відповідно товарної накладної від 09.10.2012 №127.

В бухгалтерському обліку отримання товару відображено проводками: Дт 1521 «Придбання основних засобів» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 26 575 грн.; Дт 205 «Будівельні матеріали» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 7 916,66 грн.; Дт 207 «Запасні частини» - Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 62 000,01 грн.; Дт 22 «МШП» - Кт 631«Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 2 308,33 грн.; Дт 644 «Податковий кредит» -Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 19 760,0 грн.

ТОВ «Союзенергомонтаж» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення товару, рахунки, довіреності на отримання товару.

Згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 04.04.2013 №2226/22-5 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Південьгрупп» (код ЄДРПОУ 38227855) щодо підтвердження господарських відносин із TOB «Союзенергомонтаж» код ЄДРПОУ 36109963 за період жовтень 2012 року», встановлено, що по фінансово-господарським операціям ТОВ «Південьгрупп» з TOB «Союзенергомонтаж» (код ЄДРПОУ 36109963) у жовтні 2012 різку мають ознаки безтоварності проведених операцій. Крім того, актом зафіксовано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно висновку наданого службовою запискою від 28.03.2013 №689/07 відділом податкової міліції ДПІ у Приморському м. Одеси посадових осіб TOB «Південьгрупп» (код ЄДРПОУ 38227855) не встановлено.

У перевіряємому періоді TOB «Союзенергомонтаж» мало взаємовідносини з TOB «БФ «Укрбуд» (код ЄДРПОУ 37351900). Відповідно договору б/н від 09.11.2012 надає TOB «Союзенергомонтаж» вантажопідйомну та другу будівельну техніку для виконання будівельних, монтажних, демонтажних, підйомних та інших робіт, пов'язаних з використанням даної техніки.

На виконання даного договору TOB «БФ «Укрбуд» (Виконавець)

складено акт №1634 від 29.11.2012 року на суму 11 500 грн. (робота автокрану) та акт №728 від18.12.2012 на суму 9 900 грн. (робота автокрану).

В бухгалтерському обліку дані операції відображено TOB «Союзенергомонтаж» наступними проводками: Дт 84 «Інші операційні витрати» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 17 833,33 грн.; Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 3 566,67 грн.

Перевіркою встановлено, що вказані суми у листопаді-грудні 2012р. із цим контрагентом до складу витрат перевіряємого періоду TOB «Союзенергомонтаж» не відносились.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В свою чергу, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Союзенергомонтаж», не виконані вказані приписи чинного законодавства, під час перевірки первинні документи надані не в повному обсязі, а серед тих, які надані вбачаються порушення заповнення у відповідності до порядку, що знайшло своє відображення у Акті перевірки.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Із документів, наданих позивачем до суду неможливо встановити технічні та фізичні можливості його контрагентів для виконання повного обсягу робіт, зазначених у договорах.

Для установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема, у разі придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробником.

Пепревірені документи не містять такі обов'язкові реквізити як П.І.Б. осіб, які здійснили надання та прийняття виконаних робіт, а містяться лише підписи невстановлених осіб.

Таким чином, до перевірки не надані документи, які б містили повну інформацію про надані послуги і придбані товари та їх зв'язок з власною господарською діяльністю позивача.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосуб'єктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, послуга, видаткові накладні, та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції платника податків, в тому числі транспортні витрати, повинні бути пов'язані з господарською діяльністю платника податків і документально підтверджені.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто за наявності вищезазначених порушень правомірним є застосування за ці порушення до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Суд критично ставиться до доводів позивача щодо необов'язковості надання підсумкової відомості ресурсів по взаємовідносинам з контрагентами, оскільки згідно приписів «Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000» вона є обов'язковою.

Так, п. 1.4.1 Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначається не за нормами, а розрахунково.

До таких витрат належать:

- загальновиробничі витрати;

- кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27° C;

- інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов'язані із здійсненням будівництва;

- витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;

- підготовка експлуатаційних кадрів;

- проектні та вишукувальні роботи;

- кошторисний прибуток;

- кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;

- кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.

Крім того, зазначеними правилами, а саме: Додатком Ж (Обов'язковий), встановлено ведення «Відомості ресурсів до локального кошторису» (Форма № 4а), «Відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва» (форма № 4б).

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

09 вересня 2013 року.