П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2013 р.Справа № 815/5818/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість, про застосування штрафних санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28 травня 2013 року № 0001032230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, № 0001042230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, № 0001052230 про застосування штрафних санкцій.
Постановою від 03 вересня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволені адміністративного позову.
Не погоджуючись з постановою суду ТОВ «Союзенергомонтаж» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині відмовлених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 28 травня 2013 року № 0001032230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, № 0001042230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки висновки податкового органу про встановлені порушення обґрунтовані неналежним виконанням податкового законодавства контрагентами ТОВ «Союзенергомонтаж», неможливістю проведення зустрічних звірок та визнання їх банкрутами після надання ТОВ «Союзенергомонтаж» послуг.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив правильність висновків податкового органу, викладених в акті № 2738/22-3/36109963 від 07 травня 2013 року за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Союзенергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року за період, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.; та правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника податкового органу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Апеляційний суд встановив, що в період з 04 по 24 квітня 2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Союзенергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року за період, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.
За результатами перевірки складений Акт № 2738/22-3/36109963 від 07 травня 2013 року. (т. 1 а.с. 16-64)
На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0001032230 від 28 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 787 535 грн. (за основним платежем 708 397 грн., за штрафними санкціями - 80 136 грн.) (т. 1 а.с. 13);
- № 0001042230 від 28 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 229 044 грн. (за основним платежем 983 235 грн., за штрафними санкціями - 245 809 грн.) (т. 1 а.с. 14).
- № 0001052230 від 28 травня 2013 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн. (т. 1 а.с. 15).
Відповідно до п.п. 3.1.1-3.1.4 п. 3.1. п. 3 Акту перевірки (т. 1 а.с. 18-21) податковим органом встановлено, що за період, який перевірявся з 01 січня по 31 березня 2011 року перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу, валових витрат, амортизаційних відрахувань та податку на прибуток за цей період не встановлено їх заниження або завищення.
Проте встановлено, що в порушення ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підприємство у перевіряємий період з 01 січня по 31 березня 2011 року не проводило інвентаризацію активів та зобов'язань.
Відповідно до п.п. 3.1.2.1 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування» п. 3.1.2 Акту перевірки (т. 1 а.с. 22) податковим органом встановлено, що за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року підприємством задекларований дохід, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 20 892 492 грн.
Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за цей період не встановлено його заниження або завищення.
Відповідно до п.п. 3.1.2.2. «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (до 01 січня 2012 року)» п. 3.1.2 Акту перевірки (т. 1 а.с. 23) податковим органом встановлено, що підприємством за період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у сумі 6 738 985 грн.
При цьому податковим органом встановлено завищення цих витрат за період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року на загальну суму 1 686 288 грн. (т. 1 а.с. 23 при цьому цей показник по кварталам відрізняється від того, що зазначене на а.с. 35 т. 1), а саме:
- за ІІ кв. 2011 року на суму 320 891 грн.
- за ІІІ кв. 2011 року на суму 412 035 грн.
- за IV кв. 2011 року на суму 953 362 грн.
Завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року на загальну суму 1 686 288 грн., відбулось на думку податкового органу внаслідок того, що:
1) по контрагенту - ТОВ «КОНСТРАКТБУД», з яким підприємство уклало договір № 5/11 від 04 квітня 2011 року, до актів приймання виконаних робіт не надані підсумкові відомості ресурсів, що є додатком та невід'ємною частиною акту приймання виконаних будівельних робіт, що не дає змогу визначити фактичний обсяг використання зворотних матеріальних ресурсів замовника та власних матеріалів підрядника, а також експлуатації машин, заробітної плати робочих, хоча ці данні безпосередньо впливають на формування витрат, як у замовника так й у підрядника (т. 1 а.с. 28). Також податковим органом зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОНСТРАКТБУД», у зв'язку з визнанням його банкрутом відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 17 квітня 2012 року по справі 3 5016/634/2012 (18/12), а державна реєстрація припинення юридичної особи проведена 31 травня 2012 року(т. 1 а.с. 29). По податковому обліку в складі витрат за ІІ квартал 2011 року по зазначеному контрагенту сума в розмірі 109 150 грн. відображена в повному обсязі.
2) по контрагенту - ПП «Вінер-Київ» (т. 1 а.с. 29-30) суми витрат відображені в розмірі 437 109 грн., в т.ч. за ІІ кв. 2011 року - 203776 грн., за ІІІ кв. 2011 року - 233 333 грн. При цьому ПП «Вінер-Київ» звітність з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та за ІІ-ІІІ квартали 2011 року до податкових органів не надавало. Акти виконання будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 42 000 грн. до перевірки не надані. Окрім іншого податковим органом зазначено що 26 лютого 2013 року ПП «Вінер-Київ» визнано банкрутом рішенням господарського суду Одеської області по справі № 5017/3812/2012.
3) по контрагенту - ПП «Мінвотч» (т. 1 а.с 30-32) зазначено, що в податковому обліку в складі витрат відображена сума 371 917 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року - 24 167 грн. (при цьому на перевірку на наданий договір та акти приймання виконаних робіт за вересень 2011 року на цю суму), за IV квартал 2011 року - 347 750 грн. Також зазначено, що згідно поданій до ДПІ звітності ПП «Мінвотч» кількість працюючих зазначена, як 1 особа, якій виплачена заробітна плата в ІІІ кварталі 2011 року 2 910 грн., а в IV кварталі 2011 року - 3 004 грн., в той час коли в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-листопад 2011 року отриманих від ПП «Мінвотч», загальне значення кошторисної заробітної плати дорівнює 169 555 грн. Таким чином, податковий орган вважає, що в актах зазначені витрати, які підприємство фактично не понесло та не сплатило з вказаних сум податки. Крім того, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-листопад 2011 року підписаний в графі «Підрядник» невстановленою особою ОСОБА_1, оскільки згідно поданої ПП «Мінвотч» звітності вказана особа не є працівником ПП «Мінвотч», а керівник та головний бухгалтер зазначений - ОСОБА_2. Додатково зазначено, що ПП «Мінвотч» визнано банкрутом відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 18 липня 2012 року по справі № 5017/1447/2012.
4) по контрагенту - ПП «Картас-Буд» (т. 1 а.с. 32-33): договір на виконання будівельних робіт № 34/11 укладений з підприємством 01 грудня 2011 року, а акт приймання будівельних робіт 02 грудня 2011 року, при цьому ПП «Картас-Буд» був виконаний великий обсяг будівельних робіт, тоді як згідно звітності ПП «Картас-Буд» кількість працюючих у штаті склало 0 осіб. Також заробітна плата ПП «Картас-Буд» виплачувалась лише керівнику підприємства, тоді як в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року загальне значення кошторисної заробітної плати дорівнює 149 411 грн. Також зазначено про те, що акти виконаних будівельних робіт підписані невстановленою особою ОСОБА_3, оскільки він не є штатним працівником ПП «Картас-Буд». В акті зазначено, що ПП «Картас-Буд» звітність з податку на прибуток за другий - четвертий квартали 2011 року не надавалась. В податковому обліку в складі витрати відображена сума 254 167 грн. за ІІ-IV квартали 2011 року. Додатково зазначено, що ПП «Картас-Буд» рішенням господарського суду Одеської області від 16 липня 2012 року по справі № 5017/1455/2012 визнане банкрутом.
5) по контрагенту - ТОВ «Білд Компані» (т. 1 а.с. 33-35): в податковому обліку витрати відображені в сумі 513 945,37 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року 162 500 грн., за IV квартал 2011 року - 351 445 грн. також зазначено, що ТОВ «Білд Компані» згідно наданої до ДПІ звітності декларує у складі витрат лише адміністративні витрати, в той час як в актах виконаних робіт за серпень - грудень 2011 року загальне значення кошторисної заробітної плати становить 262 084 грн. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що в даних актах зазначені витрати, які фактично товариство не понесло та не сплатило з вказаних сум встановлені законодавством податки. Додатково зазначено, що рішенням від 03 січня 2013 року по справі № 5006/1086/2012 ТОВ «Білд Компані» визнано банкрутом.
За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що надані підприємством до перевірки документи не можуть бути визначені як форма первинних документів з обліку в будівництві, внаслідок того, що не доводять використання трудових ресурсів та відповідно - надання таких людино-потужних робіт, а також внаслідок їх складання з порушенням вимог законодавства, чи взагалі ненаданням їх до перевірки.
Відповідно до п. 3.1.2.3 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування» Акту перевірки (т. 1 а.с. 36) за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року, встановлено, що підприємством задекларовані витрати за цей період в сумі 13 673 805 грн.
Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року, встановлено їх завищення на суму 1 526 435 грн. за IV квартал 2012 року, а саме по ТОВ «Адіс-Строй» (т. 1 а.с. 37-43): акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-грудень 2012 року не зазначений код ЄДРПОУ та назва підприємства - виконавця робіт, що є порушенням п. 5 Наказу міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 555, та закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також зазначено, що незважаючи на великий обсяг виконаних ТОВ «Адіс-Строй» робіт, по наданій до ДПІ звітності кількість працюючих у штаті ТОВ «Адіс-Строй» в IV кварталі 2012 року складала 1 особу, за цивільно-правовими договорами - 6 осіб, а нарахування заробітної плати здійснювалась керівнику в розмірі - 3 370 грн. та 6 особам по 1 200 грн. кожному, в той час як в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень - грудень 2012 року загальне значення кошторисної заробітної плати дорівнює 1 265 966 грн. Тобто в даних актах зазначені витрати, які фактично товариство не понесло та не сплатило з вказаних сум встановлені законодавством податки. Окрім іншого зазначено у цей період контрагентами ТОВ «Адіс-Строй» були підприємства ТОВ «Сантарм» та ТОВ «Санторг Юг», у яких відсутній вид діяльності «будівництво будівель» (т. 1 а.с. 41). Окрім іншого зазначено про наявність акту від 04 квітня 2013 року № 2224/22-5 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Адіс-Строй» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Союзенергомонтаж» за жовтень-грудень 2012 року.
За таких обставин податковий орган дійшов висновку про наявність безтоварності проведених операцій між ТОВ «Адіс-Строй» та ТОВ «Союзенергомонтаж» за жовтень-грудень 2012 року (т. 1 а.с. 43).
Відповідно до п. 3.1.2.4 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» (т. 1 а.с. 43) за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року податковим органом встановлено, що підприємством задекларовано податку на прибуток в сумі 103 549 грн.
При цьому встановлено заниження податку на прибуток на 708 397 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на 73 805 грн., за ІІ квартал 2011 року на 94 768 грн., за IV квартал 2011 року на 219 273 грн., за IV квартал 2012 року на 320 551 грн., в результаті допущених порушень, що зазначені в пунктах 3.1.2.2 та 3.1.2.3 розділу 3 Акту перевірки.
Відповідно до п.п. 3.2.1 Акту перевірки (т. 1 а.с. 44-51) перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року не встановлено їх заниження або завищення.
Відповідно до п.п. 3.2.2. Акту перевірки (т. 1 а.с. 46) перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 983 235 грн., що пов'язано:
- з допущеними порушеннями, які зазначені в пунктах 3.1.2.2 та 3.1.2.3 розділу 3 Акту перевірки., на суму 898 233 грн.
- з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ в загальному розмірі 23 335 грн. (т. 1 а.с. 49-50) сплачених підприємством за податковими накладними ТОВ «Південьгрупп» за жовтень 2012 року - 19 760 грн. (зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки з посиланням на те, що встановлено ознаки безтоварності проведених операцій; також зазначено про ненадання до перевірки ТТН на перевезення товару, рахунків та довіреностей на отримання товару), ТОВ «БФ «Укрбуд» за листопад 2012 року - 1 925 грн., за грудень 1 650 грн. (зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки з посиланням на те, що встановлено ознаки безтоварності проведених операцій);
- з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ по податковій накладеній , отриманій від ВАТ «СПМК-89», яка оформлена з порушенням вимог п.п. ж п. 201.1 ст. 201 ПКУ - з помилковим відображенням суми ПДВ, в наслідок чого завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року в розмірі 61 667 грн.
Відповідно до п.п. 3.2.3 Акту перевірки (т. 1 а.с. 51-53) податковим органом встановлено, заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року в загальному розмірі 983 235 грн., що обумовлено встановленими порушеннями відповідно до п.п. 3.2.2 Акту перевірки.
Також перевіркою встановлено порушення п.п. 49.18.1 п. 49.1 ст. 49 ПК України , оскільки Товариством несвоєчасно подана а Декларація з ПДВ за листопад 2011 року (строк подання до 20.12.2011 року, фактично подана 21.12.2011 року), відповідальність за що передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що порушення позивачем вимог податкового законодавства, наявність ознак нікчемності правочинів обґрунтовано податковим органом неналежним виконанням податкового законодавства контрагентами ТОВ «Союзенергомонтаж», неможливістю проведення зустрічних звірок та визнання контрагентів позивача банкрутами після надання товариству з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» послуг.
Апеляційний суд зазначає про неприпустимість таких висновків, оскільки невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Аналогічні висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 р. № ЄДРСР 14222189, від 11.12.2007 р. № ЄДРСР 3402041.
Висновки щодо відсутності підсумкових відомостей спростовуються наданими позивачем доказами (т. 5 а.с. 214-243).
Реальність правочинів та їх використання у господарській діяльності підтверджені матеріалами справи: договорами підряду (т. 1 а.с. 89-211, т. 2 а.с. 40-43, 68-71, 106-111, 176-179, 204-208, т. 3 а.с. 1-4, 25-28, 70-73, 85-89, 205-209, т. 4 а.с. 212-215, 239-242, т. 5 а.с. 1-4, 33-36, 79-82, 999-102, 128-132), податковими накладними (т.1 а.с. 212-245), довідками про вартість виконаних робіт (т. 2 а.с. 44-47, т. 2 а.с. 57-58, 82-83, 81-82, 112-113, 180-181, 209-210, 224-225, т. 3 а.с. 5-6, 11-14, 29-30, 52-53, 74, 90-91, 102-103, 116-117, 134, 141, 148, 179-181, 191, 210, 239, т. 4 а.с. 1-3, 8, 17-19, 116, 216-217, -228, 227, 243, т. 5 а.с. 5-6, 37-38, 83, 90, 103, 113, 133), актами приймання виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 48-56, 59-67, 74-80, 83-105, 114-175, 182-203, 211- 223, 226-258, т. 3 а.с. 7-10, 15-24, 31-51, 54-69, 75-84, 92-101, 104-115, 118-131, 135-140, 142-147, 149-178, 182-190, 192-204, 211-238, 240-273, т. 4 а.с. 4-7, 9-16, 20-115, 117-211, 218-226, 229-238, 244-250, т. 5 а.с. 7-32, 39-78, 84-89, 91-98, 104-112, 114-127, 134-162).
Оскільки висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок (т. 2 а.с. 22-29), то доводи щодо неможливості контрагентів здійснювати господарську діяльність за відсутності трудових ресурсів та ін. є припущеннями.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність обставин, за яких податковий орган встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства та визначив йому грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 708 397 грн. та з податку на додану вартість за основним платежем 983 235 грн.
Податковий орган, всупереч вимог ст. 70, 71 КАС України, заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження доводів на підставі яких він заперечував проти позову.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 грн., апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001052230 від 28 травня 2013 року, оскільки позивач, в порушення п.п. 49.18.1 п. 49.1 ст. 49 ПК України несвоєчасно подав Декларацію з ПДВ за листопад 2011 року (строк подання до 20.12.2011 року, фактично подана 21.12.2011 року), відповідальність за що передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення грошового зобов'язання податку на прибуток та з податку на додану вартість, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова скасована в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2013 року № 0001032230, № 0001042230, та в цій частині ухвалена нова про задоволення цих позовних вимог.
При цьому судові витрати- судовий збір сплачений при зверненні до суду першої інстанції та при апеляційному оскарженні (т. 1 а.с. 2, т. 5 а.с. 189) мають бути відшкодовані позивачу пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст. 94 КАС України, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 3 582,79 грн.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 94, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» задовольнити частково.
Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2013 року № 0001032230, № 0001042230, та ухвалити в цій частині нову постанову.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 28 травня 2013 року № 0001032230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, від 28 травня 2013 року № 0001042230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2013 року № 0001052230 про застосування штрафних санкцій, - залишити без змін.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергомонтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 36109963, місцезнаходження: вул. Розкидайлівська, 13, м. Одеса, 65020) 3 582,79 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 79 коп.) у відшкодування сплаченого судового збору за подання позову та апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 22 листопада 2013 року.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П.Шеметенко
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2013 |
Оприлюднено | 26.11.2013 |
Номер документу | 35472747 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Домусчі С.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні