Ухвала

від 09.09.2013 по справі 1-755/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-755/12 Головуючий у І інстанції Бурбела Ю.С. Провадження № 11/780/788/13 Доповідач у 2 інстанції Авраменко Категорія 23 09.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

05 вересня 2013 року колегія судів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого -Авраменка М.Г.,

суддів - Орла А.І., Полосенка В.С.,

з участю прокурора - Ковальчука Т.П.,

захисників -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника з числа близьких родичів -ОСОБА_3,

засудженої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляції прокурора, який брав участь в судовому засіданні, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 і засудженої на вирок Києво -Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року, яким засуджено

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Первомайська, Миколаївської області, маючу вищу освіту, неодружену, працюючу головним економістом ТОВ «Агрофірма Корнацьких», прож.: АДРЕСА_1, раніше не судиму, -

- за ч. 4 ст. 191 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 366 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади, що передбачають виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на (2) роки та зі штрафом у розмірі 4250 гривень;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом

поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що передбачають виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на строк (2) роки зі штрафом в розмірі 4250 гривень.

За ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_4 виправдано у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаних злочинів.

З ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при МВС України стягнуто 10290 грн. за проведення комп'ютерно -технічних експертиз; 3537,60 грн. за проведення комплексної експертизи; 3089,52 грн. за проведення економічної експертизи, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області стягнуто 2059,68 грн. за проведення комплексної експертизи.

Цим же вирок вирішено питання, щодо цивільного позову та речових доказів по справі.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винною в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому у великих розмірах та у складенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин встановлених судом.

ОСОБА_4 відповідно до наказу про призначення на посаду № 04-к від 01 квітня 2002 року виконувала обов'язки фінансового директора -головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (код за ЄДРПОУ 31929340).

Будучи фінансовим директором - головним бухгалтером ТОВ «Агрофірма Корнацьких» відповідно до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ОСОБА_4 відповідала за ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах як особа, яка забезпечує правильність проведення бухгалтерського обліку та звітності.

Достовірно знаючи про існування програми дотації з державного бюджету, визначеної «Порядком використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 01.03.2007 року (зі змінами внесеними протягом 2007 -2008 р.р.) маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами з державного бюджету у вигляді дотації, сформувала та подала до управління агропромислового розвитку Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області документи, передбачені п. 10 Постанови КМУ, для отримання дотації з вирощування та продажу молодняку свиней

До переліку документів, які згідно з п.10 Постанови є підставою для надання дотації, входили приймальні квитанції (форма № ПК-1), виданні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» суб'єктами господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності, на проданих їм на забій свиней.

Маючи злочинний намір на незаконне заволодіння грошовими коштами державного бюджету України у вигляді дотації та реалізуючи його, ОСОБА_4, в період з липня по жовтень 2008 року, діючи умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, достовірно знаючи, що приватне підприємство «Відродження РІС» не має власних (орендованих) потужностей на забій свиней, серед необхідного переліку документів систематично надавала до управління агро-промислового розвитку Первомайської районної державної адміністрації, приймальні квитанції (форма №ПК-1), що містили завідомо неправдиву інформацію про проведені операції з реалізації свиней на користь приватного підприємства (далі ПП) «Відродження РІС» ( код за ЄДРПОУ 33010314) та складені з порушенням вимог п.2.4 Наказу Мінфіну від 24.05.1995р. №88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV.

На підставі вказаних документів, наданих ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, до управління агро-промислового розвитку Первомайської районної державної адміністрації, в порушення вимог п. 5 Постанови, з державного бюджету України, у 2008 році, на користь ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у серпні та грудні 2008 року, а також у травні 2009 року перераховано державні кошти на загальну суму 149 067,95 грн. у вигляді дотації з вирощування та продажу молодняку свиней.

В результаті вказаних злочинних дій службові особи ТОВ «Агрофірма Корнацьких» ОСОБА_4 та особа, матеріали кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме гровадження у зв'язку з розшуком, шляхом зловживання службовим становищем заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 149 067,95 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує встановлений державою неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто у великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_4, будучи фінансовим директором - головним бухгалтером ТОВ «Агрофірма Корнацьких» відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» № 996-ХІУ від 16.07.99 та розділу 5 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, будучи обізнаною про існування програми дотації з державного бюджету, визначеної, Порядком використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №348 від 01.03.07( зі змінами, внесеними протягом 2007-2008 років), маючи злочинний намір на незаконне заволодіння грошовими коштами з державного бюджету у вигляді дотації, з метою надання до УАПР Первомайської РДА, умисно, внесла в реєстри приймальних квитанцій (форма № ПК-1) серії МЭ №217793 від 17.09.08, серії МЭ №217815 від 23.09.08, серії МЭ №217817 від 07.10.08, серії МЭ №218182 від 21.10.08, серії МЭ №217792 від 15.09.08, серії МЭ №217789 від 19.09.08,серії МЭ №216945 від 06.09.08, серії МЭ №216946 від 03.09.08, серії МЭ № 217814 від 30.09.08, серії МЭ №218045 від 14.10.08, серії МЭ №216692 від 02.07.08, серії МЭ №217718 від 28.07.08, серії МЭ №216947 від 26.08.08, серії МЭ № 217737 від 06.08.08, серії МЭ № 217816 від 03.10.08, серії МЭ № 218190 від 30.10.08, в яких містились відбитки печатки та штампу ПП „Відродження -РІС", відомості, про реалізацію ПП „Відродження РІС"( код за ЄДРПОУ 33010314), свиней на забій і переробку, як суб'єкту господарювання, який має власні (орендовані) переробні потужності, що не відповідали дійсності, після чого разом з іншими необхідним документами надала до УАПР Первомайської РДА вказані підроблені документи.

Зазначене складання ОСОБА_4 неправдивих документів спричинило тяжкі наслідки, а саме незаконне заволодіння коштами державного бюджету на суму 149 067,95 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_4, обвинувачувалась у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 КК України, як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_4, будучи фінансовим директором виконуючи обов'язки головного бухгалтера ТОВ «Агрофірма Корнацьких» відповідно до ЗаконуУкраїни «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» № 996-ХІУ від 16.07.99 та розділу 5 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, була відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах як особа, яка забезпечує правильність проведення бухгалтерського та податкового обліку та звітності, дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, подачу податкової звітності в орган податкової служби по місцю реєстрації, своєчасне і повне нарахування і перерахування податків в бюджет держави.

Достовірно знаючи, в силу займаної посади, про дійсні розміри об'єктів оподаткування, володіючи достовірною інформацією про фінансово - господарську діяльність ТОВ «Агрофірма Корнацьких», а також про суми податків, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет держави, в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 8 1 .1, п.8 1 .2, п.8 1 .6 ст. 8 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 209.1, п. 209.2, п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, завіряла своїм електронним підписом завідомо неправдиві документи- податкову звітність підприємства чим умисно завищила податкові зобов'язання з ПДВ за звітні періоди січень 2009 року - грудень 2011 року, шляхом завірення податкової звітності ТОВ «Агрофірма Корнацьких», як своїм особистим, так і електронним підписом, достовірно знаючи про те, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» здійснює свою діяльність у відповідності до договорів оренди землі, які передавав їй генеральний директор підприємства ОСОБА_5, а в подальшому в.о. директора ОСОБА_6, частина з яких не являлись дійсними, так як не мали відповідної державної реєстрації, внаслідок чого, у відповідності з вимогами п. 8'.11 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п. 209.11 Податкового кодексу України, неправомірно застосувала спеціальний режим оподаткування в сфері сільського господарства з ПДВ за період з січня 2009 року по грудень 2011 року, усвідомлюючи те, що підприємство повинно було сплачувати до державного Бюджету різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом в загальному порядку за ставкою 20%, умисно не задекларувала і не сплатила до бюджету держави ПДВ за звітні періоди січень 2009 року - грудень 2011 року в сумі 42 309 421,00 грн., які входять в систему оподаткування, введені у встановленому законом порядку, в результаті чого до бюджету держави не надійшли податки в особливо великих розмірах на загальну суму 42 309 421,00 грн., що в 89 : 924 разів перевищує встановлений державою неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Суд, за результатами розгляду справи, дійшов до висновку про необхідність виправдання підсудної ОСОБА_4 за ч. З ст. 212 та ч.І ст. 366 КК України, за відсутністю в її діях складу вказаних злочинів, оскільки встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудній, нею вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, тому, що докази, досліджені в судовому засіданні, свідчать про наявність "конфлікту інтересів", у зв'язку з тим, що норми різних законів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків платників податків та контролюючих органів, що свідчить про відсутність складу вказаних злочинів в діях ОСОБА_4, які вчинялись нею під час обрання агрофірмі спеціального режиму оподаткування та складання відповідних документів податкової звітності.

На вирок суду першої інстанції подали апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, засуджена та її захисники.

Прокурор, не оскаржуючи вирок в частині доведеності вини засудженої та правильності кваліфікації її дій за ч. 4 ст. 191 і ч. 2 ст. 366 КК України, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально - процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості.

Виправдовуючи ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в її діях складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України суд в мотивувальній частині вироку зазначив, що пред'явлене підсудній обвинувачення ґрунтується на доказах, які не підтверджують наявність в її діях ознак складу вчинених злочинів.

Не проаналізувавши дослідженні в судовому засіданні докази. суд визнав, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» займалася виробництвом власної сільськогосподарської продукції.

Таке твердження суду ґрунтується на лише на інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012р.

Судом в порушення вимог ч. 4 ст. 334 КПК України не викладено власного аналізу і оцінки доказів, а лише наведено зміст вказаного листа ВАСУ, який не є доказом у справі та не може враховуватись при постановлені вироку.

Суд безпідставно вважає, що доводи сторони обвинувачення, щодо правомірності використання ТОВ «Агрофірма Корнацьких» окремих земельних ділянок не спростовує факту виробництва на них агрофірмою власної сільськогосподарської продукції, що є підставою для застосування спеціального режиму оподаткування.

Таку твердження суду не ґрунтуються на матеріалах справи.

На думку прокурора, сільськогосподарська продукція вирощена на земельних ділянках, які незаконно використовуються ТОВ «Агрофіриа Корнацьких», без державної реєстрації оренди, не може вважатись власно вирощеною та враховуватись при обрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, про що достовірно було відомо ОСОБА_4

Вважає, що в діях останньої наявний склад злочинів, передбачений ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України, а її вину під час досудового та судового слідства в умисному ухиленні від сплати податків, що входить в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов'язана їх складати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також складання службовою особою завідомо неправдивих документів підтверджується належними та допустимими доказами.

Таким чином було занижено податок на додану вартість на суму 42 309 421 гривенью

Окрім того, суд призначаючи покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України допустив неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок мякості.

Просить вирок Києво-Святошинського районного суду від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_4 скасувати з у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості.

Постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 191, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 4 ст. 191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з

виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських

функцій строком на 2 роки;

- за ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції після внесених змін Законом № 4025-УІ від 15.11.2011) у виді штрафу в розмірі 2 488 789 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 309 421 грн. з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною з податковим обліком та звітністю на 2 роки, з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною з податковим обліком і звітністю на 2 роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції до змін внесених згідно із Законами N 1508-VI від 11.06.2009) у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст.ст. 70, 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною з податковим обліком та звітністю на 3 роки, з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

На підставі ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 2 488 789 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 309 421 грн. виконувати самостійно.

Захисники і засуджена в апеляціях просять вирок суду в частині її засудження за ч. 4 ст. 191 і ч. 1 ст. 366 КК Україн скасувати, а справу закрити з підстав передбачених п. 2 ч. 6 КПК України (в редакції 1960 року) за відсутністю в її діях складів злочинів, а в іншій частині вирок -залишити без змін.

Захисники і засуджена в апеляціях просять вирок суду в частині її засудження за ч. 4 ст. 191 і ч. 2 ст. 366 КК України скасувати, а справу закрити на підставі передбачених п. 2 ч. 6 КПК (в редакції 1960 року) за відсутністю в її діях складів злочинів, а в іншій частині - залишити без змін.

Захисник ОСОБА_2 зазначає в апеляції, що суд невірно оцінив досліджені в суді докази, неправильно застосував кримінальний закон та допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Судом не було встановлено будь-яких фактичних даних, які б свідчили про наявність у ОСОБА_4. корисливого мотиву, а тим більше прямого умислу. В результаті допитів свідків, дослідження письмових доказів було об'єктивно встановлено, що ОСОБА_4 цілком обґрунтовано вважала, що складаючи реєстри приймальних квитанцій діє правомірно, будь-якої користі не переслідувала з огляду на те, що всі дотаційні кошти використовувались на розвиток тваринництва агрофірми, у зв'язку з чим є безпідставними і необґрунтованими висновки суду про наявність корисливого умислу у ОСОБА_4 виходячи лише з її посади-фінансового директора, як висновок що від фінансового стану агрофірми залежали її службова кар'єра та матеріальний стан. Це є припущенням суду.

ОСОБА_4 до реалізації свиней ніякого відношення не мала. Рішення про її реалізацію приймав одноособово генеральний директор товариства. Ця обставина повністю підтверджується показами свідків допитаних в суді.

Приватне підприємство «Відродження РіС», як зазначено в його статуті, займалося виробництвом м'яса, заготівлею і переробкою сільгосппродукції, та крупної рогатої худоби.

Відповідальність за достовірність даних у приймальних квитанціях виданих сільськогосподарським підприємствам несуть саме переробні підприємства, а не товаровиробники яким є ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Безпідставними є посилання суду як на джерело доказів на покази працівника ПП «Відродження РіС» про відсутність у підприємства переробних потужностей.

ОСОБА_4 не виконувала будь-яких дій, що зазначені в диспозиції ст. 366 КК України, і не мала прямого умислу, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного злочину, а тому вона підлягає виправдуванню в цій частині обвинувачення.

Києво-Святошинський районний суд внаслідок неправильного застосування кримінального закону, незаконно засудив ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому визначаючи ОСОБА_4 остаточну кваліфікацію і міру покарання за ч. 2 ст. 366 КК України застосував кримінальний закон, який не діяв на час дій, що інкриміновані ОСОБА_4 (липень-жовтень 2008р.р.).

Без обґрунтування достовірними доказами, суд з порушенням кримінального закону інкримінував ОСОБА_4 вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а саме за попередньою змовою з генеральним директором товариства. При цьому суд вмотивував таке рішення лише виходячи з того, що всі реєстри приймальних квитанцій, крім ОСОБА_4, підписував також директор.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Жодних доказів того, що ОСОБА_4 мала з кимось будь-яку домовленість про вчинення злочину за ст. 191 КК України, як і за іншими злочинами, в яких її обвинувачують, в матеріалах справи не має, а судом і органами слідства не встановлено.

Сам по собі факт підпису реєстрів приймальних квитанцій ОСОБА_4 та генеральним директором ОСОБА_5, на чому ґрунтувався висновок суду, не є достатньою підставою для висновку про наявність попередньої змови і прямого умислу на заволодіння чужим майном, а відтак і складу цих злочинів.

В агрофірмі щодо ОСОБА_4 не було взагалі визначено коло її функціональних прав та обов'язків, як це передбачено ст. 29 КЗпП України, посадової інструкції не існувало, а тому висновок суду про те, що ОСОБА_4 була наділена організаційними та розпорядчими, чи то адміністративними та господарськими обов'язками є сумнівним.

Будь-яких інших доказів, крім досліджених у судовому засіданні, які б підтверджували висновки суду про винність ОСОБА_4 в матеріалах справи немає і додатковою стороною обвинувачення суду надані не були, а наявні у справі докази спростовують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані. При цьому усі вищезгадані сумніви щодо доведення обвинувачення ОСОБА_4 неможливо усунути і вони повинні тлумачитися на користь підсудної, а тому суд зобов'язаний був винести виправдувальний вирок.

Захисник ОСОБА_1, крім обставин про які зазначає захисник ОСОБА_2, на підтримку вимог своєї апеляції вказує, що суд вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення та фактично звинуватив її в тому, що вона не пересвідчилася в наявності у ПП «Відродження РіС» виробних потужностей для переробки свиней.

Такий висновок та безпідставне обвинувачення не ґрунтується на законі, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами.

На фінансового директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких» ОСОБА_4 жодним нормативно-правовим актом не передбачено покладення обов'язку щодо проведення перевірки з приводу фактичного існування та реальної наявності у ПП «Відродження РіС» внесених або орендованих потужностей, необхідних для забою свиней. Згідно довідки Державного підприємства «Агенства з Ідентифікації і реєстрації тварин» від 23.09.2007 р. ПП «Відродження РіС» мало право займатися переробкою сільгосптварин, вказана довідка була надана до Управління агропромислового розвитку Первомайської РДА. Саме цей документ надавав право здійснювати забій свиней.

Із дослідженого у судовому засіданні статуту ПП «Відродження РіС» вбачається, що дане підприємство мало право на заготівлю, переробку, реалізацію сільськогосподарської продукції та худоби, в тому числі і забій худоби.

Слідчими органами ОСОБА_4 не обвинувачувалася у бездіяльності щодо встановлення наявності або відсутності переробних потужностей.

Ніхто не був зобов'язаний та не мав право проводити перевірку діяльності ПП, або витребовувати письмове підтвердження від останнього з приводу фактичної наявності у даного підприємства виробничих потужностей для забою свиней.

Висновок суду про те, що ОСОБА_4 було достовірно відомо про відсутність у ПП «Відродження РіС» власних або орендованих переробних потужностей є лише припущенням з боку суду, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Органами досудового слідства та стороною обвинувачення засудженій не ставиться в провину службове підроблення реєстрів прийомних квитанцій, а лише приймальних квитанцій ПК-1, що містить неправдиву інформацію.

Сторона обвинувачення, звинувачуючи ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 191 КК України зазначала, що остання надала до Первомайської РДА приймальні квитанції, які містили неправдиву інформацію з реалізації свиней ПП «Відродження РіС».

Постановляючи вирок суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, чим було порушено право на захист.

Обставин щодо фактичної реалізації сільгосптварин приватному підприємству «Відродження РіС» в період липня-жовтня 2008р. повністю знайшло своє підтвердження.

Під час судового розгляду справи була допущена суттєва неповнота судового слідства, яка істотно впливала на прийняття законного рішення.

Ні органом досудового слідства під час розслідування кримінальної справи, в порушення ст. 22 КПК України, а ні в ході судового розгляду справи не встановлено орган або особу, яка надала ОСОБА_7 номерні бланки приймальних квитанцій, не встановлено фактичного місця переробки свиней, а також осіб, які здійснювали транспортування сільгосптварин.

Засуджена ОСОБА_4 не заперечуючи проти виправдання її за ч. 3 ст. 212 і ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, вважає, що вирок в іншій частині є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону.

В оскаржувальному вироку суду їй ставиться в провину, що вона працюючи фінансовим директором ТОВ «Агрофірма Корнацьких» діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою осіб, систематично вносила в реєстри приймальних квитанцій недостовірні відомості про реалізацію свиней ПП «Відродження РіС» на забій і переробку, що не відповідає дійсності, так як ПП «Відродження РіС» не мало власних (орендованих) переробних потужностей, в результаті чого агрофірма незаконного отримала 149067,97 грн. дотацій.

Зазначені висновки не були доведені в ході судового слідства.

На думку апелянта в результаті судового розгляду було встановлено, що реалізація свиней ПП «Відродження РіС» дійсно відбулась, будь-яких фактів недостовірного, неповного відображення або не відображення господарських операцій в суді не встановлено.

Реєстри приймальних квитанцій не є фінансовою звітністю підприємства, не є первинними документами в бухобліку, не містять інформації про фінансове становище, результати діяльності чи рух грошових коштів, він є описом первинних документів (приймальних квитанцій) про декілька господарських операцій, які відбулися раніше. В реєстрі приймальних квитанцій дублюються дані приймальних квитанцій.

Вона особисто приймальних квитанцій не заповнювала, ніякої інформацій до них не вносила, не ставила своїх підписів.

Складені нею реєстри були без помилок і повністю відповідали змісту приймальних квитанцій, що було підтверджено висновком економічної експертизи.

Висновок суду про те, що їй було достовірно відомі відомості про відсутність у ПП «Відродження РіС» власних або орендованих потужностей зроблено на підставі невірної оцінки доказів.

На підприємство-продавця та його службових осіб не покладаються обов'язки щодо перевірки наявності у покупця переробних потужностей та джерела надходження бланків приймальних квитанцій.

При складанні реєстру приймальних квитанцій вона переносила в реєстр дані з приймальних квитанцій, що стосується обсягу продажу, а на дату затвердження бланку у зв'язку з великою навантаженістю увагу не звертала і не спів ставила дату затвердження бланку та датою постанови Кабінету Міністрів №348.

Представником покупця ОСОБА_8 надавалися всі необхідні документи. Про те, що у ПП «Відродження РіС» не має переробних потужностей, він не повідомляв.

Відсутність основних коштів на балансі не означає, що підприємство не могло використовувати орендовані потужності.

Не є доказом про відсутність переробних потужностей довідка з управління ветмедицини в Арцизькому районі Одеської області.

На думку апелянтки її також безпідставно визнано винною в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, адже у неї не було ніяких домовленостей з директором товариства. Будь-яких доказів змови в ході слідства не встановлено і у вироку не наведено.

Висновки суду щодо наявності в її діях корисливого умислу бездоказові. Від того чи отримувала аграрна фірма дотації на розвиток твариництва не залежала ні її кар'єра, ні її матеріальних стан. Займана нею посада була найбільш значущою посадою на підприємстві, пов'язаною з фінансовими та економікою. Відсутні будь-які документи, які б підтверджували залежність її матеріального стану від суми отриманих дотацій або результатів господарської діяльності підприємства.

В судовому вироку наведені положення довідника кваліфікаційних вимог працівників, але це не означає конкретний зміст саме її функціональних обов'язків, які повинні були б покладені на неї наказом або посадовою інструкцією і з яким її повинні були б ознайомити. Так як не було посадової інструкції, відповідного наказу, з кваліфікаційними вимогами її ніхто не знайомив, то самі по собі положення довідника не є документом, яким на неї покладені певні обов'язки та не можуть бути доказом її вини та підтвердженням статусу посадової особи.

Засуджена та її захисник подали письмові заперечення на апеляцію прокурора.

Просять вирок суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 212 і ч. 1 ст. 366 КК України залишити без змін.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» податкового законодавства не порушувала. При визначенні порядку оподаткування обґрунтовано керувалася положеннями Податкового Кодексу України, а не нормами Цивільного Кодексу.

Суд повно і об'єктивно дослідив матеріали справи за цими обвинуваченнями.

Доводи апеляції прокурора про необхідність скасування вироку та постановлення нового вироку є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку вимог і доводів своєї апеляції та про відсутність підстав для виправдання засудженої, пояснення захисників і засудженої, які просили задовольнити їх апеляції і скасувати вирок та заперечували вимоги апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для скасування вироку не знаходить, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_4 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому у великих розмірах та складанні завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно перевірені у судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України ( в редакції 1960 року).

Суд правильно оцінив докази і навів у вироку мотиви, з яких він відкинув покази підсудної, поклавши в основу докази, які були зібрані органом досудового слідства. Дії ОСОБА_4 відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані за цим обвинуваченням за ч. 4 ст. 191 і ч. 2 ст. 366 КК України.

Доводи апеляцій захисників і засудженої про те, що вона не вчиняла жодних незаконних дій на заволодіння коштами державного бюджету, а сама не була посадовою особою та не мала будь-якої зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агрофірма Корнацьких», на думку колегії суддів є безпідставними.

Постановою Кабінету Міністрів України №348 від 01.03.2007р. було затверджено «Порядок використання у 2008р. коштів, передбачених у Державному бюджеті для розвитку тваринництва», яким було встановлено порядок виплати дотацій сільгосппідприємствам за вирощування та продаж молодняку свиней. При цьому однією з умов для отримання дотацій було встановлено, що сільгосподарство-виробник здійснює продаж свиней на забій суб'єктам господарювання, які мають власні, або орендовані переробні потужності.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідає фактичними обставинам справи про те, що ПП «Відродження РіС» таких потужностей не мало й не орендувало, та про те що ця обставина була відома ОСОБА_4 та генеральному директору ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Вказані особи, переслідуючи корисливу мету на незаконне заволодіння коштами державного бюджеті подали неправдиві відомості до Первомайської РДА в Миколаївській області.

Сама засуджена не заперечує, що документи на отримання дотацій вона складала і підписувала, але заперечує, що вона була посадовою особою, хоча при цьому вказала в своїй апеляції, що її посада фінансового директора була найбільш значущою посадовою особою на підприємстві пов'язаною з фінансами та економікою.

На думку колегії суддів суд обґрунтовано прийшов до висновку, що від фінансового стану та результатів господарської діяльності агрофірми залежала службова кар'єра та матеріальних стан засудженої.

Що стосується вимог апеляції прокурора про постановлення нового вироку і засудження ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 212 і ч. 1 ст. 366 КК України, то вони є безпідставними, оскільки суд з належною мотивацією навів у вироку докази на спростування обвинувачення в цій частині, в тому числі і на відповідні рішення судів адміністративної юрисдикції при вирішенні спорів про правильність сплати податків. Доводи апеляції прокурора в цій частині є непереконливими, як і докази в частині неправильного застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191 КК України.

Підстав для призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає. Водночас апеляційний суд вважає слушними доводи апеляцій про те, що суд при призначенні покарання за ч. 2 ст. 366 КК України керувався нормою закону, яка не діяла на час інкримінованого злочину і безпідставно призначив ОСОБА_4 додаткове покарання у виді штрафу. Таке порушення кримінального закону підлягає усуненню шляхом зміни мотивувальної і резолютивної частини вироку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України (в редакції 1960р.), колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи, захисників і засудженої задовольнити частково.

Вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року, щодо ОСОБА_4 змінити.

Виключити з мотивувальної і резолютивної частини вироку посилання на застосування додаткової міри покарання у вигляді штрафу за ч. 2 ст. 366 КК України.

В решті вирок суду залишити без змін.