Рішення

від 22.12.2006 по справі 04-06/20-2-17-15/522

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04-06/20-2-17-15/522

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.06                                                                                 Справа № 04-06/20-2-17-15/522.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВОЛАР», м. Київ

до Малого приватного підприємства «Ніка і К», м. Луганськ

про стягнення 76375 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем первісно за позовною заявою заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 65000 грн. та штрафу у сумі 11375 грн. за договором № 22/05-006 від 22.05.06.

Позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог від 21.11.06. № 1000, у якому він просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 65000 грн. та штраф у сумі 29900 грн.

За своєю правовою природою дане клопотання є заявою про збільшення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

На підставі викладеного, клопотання про уточнення позовних вимог від 21.11.06. № 1000 було прийнято судом до провадження.

Клопотанням про збільшення позовних вимог від 08.12.2006р. №102  позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі: попередню оплату  65 000 грн., штраф 34 450 грн.

Зазначені вимоги також були прийняті судом до провадження виходячи з положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 08.12.2006р. позивач, залишивши чинними грошові вимоги у розмірі за вказаним клопотанням від 08.12.2006р. №102, просить –«останній абзац позовної заяви №1 від 29.09.2006р. читати в наступній редакції: зобов'язати відповідача поставити непоставлений товар на суму 65 000 грн… (далі викладено текст що співпадає за змістом з наведеним в позовній заяві).

За позовною заявою перша вимога є грошовою про стягнення коштів у сумі 65 000 грн. Позивач підтверджуючи, що вимогою, яку він просить суд розглянути по суті є вимога саме про стягнення грошових коштів (передплати), просить вважати первісно заявлену вимогу як вимогу про зобов'язання виконання зобов'язання в натурі.

Зазначена заява позивача, щодо читання його первісно заявленої вимоги в іншій редакції, є вочевидь нікчемною та нормативно неспроможною, не підлягає будь-якому правовому тлумаченню і  позитивному вирішенню процесуально та відповідно відхилена судом.

Представник позивача у минулому судовому засіданні підтримав позовні вимоги за клопотанням про збільшення позовних вимог від 08.12.2006р. №102 у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення та неповерненням підприємством поштового зв'язку поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 22.05.2006р. №22/05-006, за яким (п.1.1.) відповідач у справі як постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець –позивач у справі зобов'язався прийняти та оплатити у кількості, що вказується в специфікації.

В специфікації №1, що є додатком №1 до договору визначено найменування, вимоги до якості, кількість і ціну товару –вугілля кам'яного.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару протягом 7 днів з дати проведення попередньої оплати покупцем.

Позивач виконав грошові зобов'язання за договором у достатньому для поставки розмірі, сплативши 65000 грн. 00 коп. передплати, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Відповідач зобов'язання з поставки товару не виконав, передплату не повернув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються положення  про купівлю-продаж.

Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк,  покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач скористався своїм правом та вимагає стягнення грошових коштів як повернення суми попередньої оплати.

Вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 65 000 грн., як сплаченої позивачем передплати визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 6.1. договору постачальник (відповідач у справі) у випадку невиконання своїх зобов'язань за договором, сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5% від суми непоставленого  товару за кожний день відстрочки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Вимога про стягнення штрафу в сумі 34 450 грн., розрахованого позивачем за період з 24.08.2006р. по 08.12.2006р., підлягає задоволенню частково. Суд визнає обґрунтованим розрахунок за період до дня пред'явлення позову –19.10.2006р., за яким позивач вимагав стягнення 65 000 грн. як сплаченої передплати. Розмір штрафної санкції, що підлягає стягненню за вказаний період складає 18 200 грн. 00 коп.  У задоволенні решти вимог слід відмовити, оскільки після пред'явлення позовної вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 65 000 грн., як сплаченої передплати у відповідача змінилося зобов'язання з поставки товару на повернення передплати та відповідно з вказаного моменту припинилося прострочення відповідача з виконання зобов'язання по  поставці товару.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 65 000 грн. як сплачена передплата та штраф у сумі 18 200 грн. 00 коп.

Зайве сплачене державне мито у сумі 01 грн. 50 коп., перераховане платіжним дорученням від 06.12.2006р. №24 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 831 грн. 99 коп. державного мита, а також 98 грн. 72 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства «Ніка і К», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 34а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32690777, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВОЛАР», м. Київ, вул. М. Раскової, б. 23, к. 615, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24933423: борг як передплату у сумі  65 000 грн. 00 коп., штраф у сумі 18 200 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 831 грн. 99 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  98 грн. 72 коп., наказ видати.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія ВОЛАР», м. Київ, вул. М. Раскової, б. 23, к. 615, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24933423 зайво сплачене за платіжним дорученням від 06.12.2006р. №24 державне мито у сумі 01 грн. 50 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 27.12.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко