Постанова

від 11.09.2013 по справі 905/2568/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 905/2568/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. у справі господарського суду№ 905/2568/13 Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кіровець" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" простягнення 139 440,00 грн. заборгованості, 6 539,74 грн. 3% річних

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Бакунець О.А., дов. № 17 від 03.09.2013 р.; відповідача:не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кіровець" (далі - Товариство "Агрофірма "Кіровець") звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" (далі - Товариство "Агро-Луганське") 145 979,74 грн. заборгованості за надані згідно договору на надання послуг від 20.05.2011 р. № 4 послуги, яка складається з: основної заборгованості у розмірі 139 440,00 грн. та 3% річних у розмірі 6 539,74 грн.

Позовні вимоги Товариство "Агрофірма "Кіровець", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що ним було виконано роботи за договором про надання послуг від 20.05.2011 р. № 4, укладеним з Товариством "Агро-Луганське" на загальну суму 171 440,00 грн., проте останнє виконані роботи оплатило лише частково, у зв'язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням 3 % річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2013 р. (суддя Овсяннікова О.В.) позовні вимоги Товариства "Агрофірма "Кіровець" задоволено частково. Стягнуто з Товариства "Агро-Луганське" на користь Товариства "Агрофірма "Кіровець" 22 000,00 грн. заборгованості та 1 070,47 грн. 3 % річних. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується вартість та обсяг наданих Товариством "Агрофірма "Кіровець" за договором на надання послуг від 20.05.2011 р. № 4 послуг, однак, в порушення умов цього договору, Товариству "Агро-Луганське" не було надано усього пакету документів, зокрема рахунків на оплату наданих послуг, у зв'язку із чим, Товариством "Агро-Луганське" не порушено свої зобов'язання з їх оплати. При цьому, враховуючи, що рахунок № 7 від 29.07.2011 р. на суму 54 000,00 грн. відповідачем частково оплачений у сумі 32 000,00 грн. суд першої інстанції дійшов висновку, що цей рахунок Товариством "Агро-Луганське" отриманий і підлягав оплаті у семиденний строк.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. (колегія суддів: Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенко В.М.) рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013 р. в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 117 440,00 грн. та 3 % річних у сумі 936,93 грн. скасовано та прийнято у цій частині нове рішення про їх задоволення. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013 р. залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується вартість та обсяг наданих Товариством "Агрофірма "Кіровець" за договором на надання послуг від 20.05.2011 р. № 4 послуг, за виключенням рахунку № 7 від 29.07.2011 р., Товариством "Агрофірма "Кіровець" не доведено направлення Товариству "Агро-Луганське" рахунків на оплату наданих послуг, однак, доведено виставлення письмового листа-вимоги від 18.12.2012 р. № 23 про оплату наданих послуг, який, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, є підставою для їх оплати у семиденний строк.

Товариство "Агро-Луганське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Агро-Луганське" обґрунтовує посиланням на положення договору на надання послуг від 20.05.2011 р. № 4, ст.ст. 525, 526, 626 - 629, 651 ЦК України та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство "Агрофірма "Кіровець" скористалося правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Агро-Луганське", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Агрофірма "Кіровець" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати від 09.09.2013 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Швеця В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Агро-Луганське" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Агрофірма "Кіровець" (Виконавець) та Товариством "Агро-Луганське" (Замовник) 20.05.2011 р. укладено договір на надання послуг № 4 (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався надати послуги з обробки ґрунту наступним обладнанням: сіялкою зерновою СЗ 5,4, трактором Білорус - 82.1, тракторами К700А, К-701, культиваторами, дисковими агрегатами, плугами та іншою технікою, яка знаходиться у стані технічної справності та є власністю Товариства "Агрофірма "Кіровець", а Замовник зобов'язався надати Виконавцю об'єм площі, що підлягає обробці, забезпечити заправку дизпаливом по нормах витрат, вести облік виконуваних робіт, прийняти та оплатити виконані роботи;

- у пункті 2.2 Договору передбачено обов'язки Виконавця: власними агрегатами здійснити обробку землі, забезпечити заправку технічними мастилами, відповідати за якість виконаних робіт та здати роботи замовнику по акту виконаних робіт;

- згідно пункту 3.1 Договору вартість послуг, які надаються з обробки 1 га ґрунту, складає: 130 грн. з ПДВ за культивацію, 150 грн. з ПДВ за дискування, 170 грн. з ПДВ за орання;

- відповідно до п. 3.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт та рахунку, що надається Замовнику Виконавцем. Кількість оброблювальних гектар вказується в акті виконаних робіт. Замовник здійснює розрахунок з Виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (пункт 3.3 Договору);

- на виконання умов Договору Товариство "Агрофірма "Кіровець" виконало роботи з дискування та орання ґрунту на загальну суму 171 440,00 грн., про що складено відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 29.07.2011 р. на суму 54 000,00 грн., № 6 від 18.08.2011 р. на суму 27 000,00 грн. та № 7 від 16.09.2011 р. на суму 90 440,00 грн., підписаними та скріпленими печатками сторін без будь-яких заперечень та зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт;

- на виконання умов Договору Товариством "Агрофірма "Кіровець" складено рахунки на оплату наданих послуг № 7 від 29.07.2011 р. на суму 54 000,00 грн., № 8 від 18.08.2011 р. на суму 27 000,00 грн. та № 9 від 09.09.2011 р. на суму 90 440,00 грн., однак належних та допустимих доказів їх направлення Товариству "Агро-Луганське" матеріали справи не містять;

- Товариство "Агро-Луганське" виконані роботи оплатило частково, а саме за виставленим на оплату рахунком № 7 від 29.07.2011 р. на суму 54 000,00 грн. - у розмірі 32 000,00 грн., у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 139 440,00 грн., що також підтверджується банківською випискою Товариства "Агрофірма "Кіровець" за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. та актом звіряння взаєморозрахунків за період з 10.06.2011 р. по 18.12.2012 р.;

- з метою досудового врегулювання спору, Товариство "Агрофірма "Кіровець", листом № 23 від 18.12.2012 р., звернулось до Товариства "Агро-Луганське" з вимогою підписати акт звіряння взаєморозрахунків та погасити наявну заборгованість, що утворилась станом на 18.12.2012 р. по договору надання послуг № 4 від 20.05.2011 р., у сумі 139 440,00 грн. в строк до 29.12.2012 р. Товариство "Агро-Луганське" вартість наданих послуг на загальну суму 139 440,00 грн. не сплатило, що стало причиною звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення цієї суми та нарахованих на неї 3 % річних.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства "Агрофірма "Кіровець" в частині стягнення 117 440,00 грн. заборгованості за Договором та нарахованих неї 3 % річних, місцевий господарський суд, виходив із того, що позивачем не доведено факту направлення на адресу відповідача рахунків на оплату наданих послуг, у зв'язку із чим, в силу положень п. 3.2 Договору останнім не порушено своїх зобов'язань з їх оплати.

Між тим, із таким висновком місцевого господарського суду обґрунтовано не погодився господарський суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю природою укладений між сторонами договір на надання послуг від 20.05.2011 р. № 4 є договором підряду.

Згідно з частиною першою ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, сторонами в Договорі зокрема у п. 3.2, не встановлений строк (термін) виконання Товариством "Агро-Луганське" обов'язку з оплати послуг, прийнятих за актом виконаних робіт, тому Товариство "Агрофірма "Кіровець" не було обмежене у праві вимагати його виконання у будь-який час. Підписавши акти здачі-приймання робіт (надання послуг) без будь-яких заперечень та зауважень, Товариство "Агро-Луганське" погодилось з видами та обсягом наданих послуг, їх вартістю, відповідністю наданих послуг умовам Договору, що є підставою для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку .

Як зазначалось вище, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство "Агрофірма "Кіровець" зверталось до Товариства "Агро-Луганське" із листом-вимогою № 23 від 18.12.2012 р. про проведення грошових розрахунків за надані згідно Договору послуги, однак, із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи не вбачається, що Товариство "Агро-Луганське" надавало мотивовану відповідь про неможливість виконання свого обов'язку з підстав відсутності відповідних рахунків. Водночас, за умови погодженої вартості наданих послуг, в силу, приписів п. 3.3 Договору, їх оплата могла бути проведена шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відсутність у Товариства "Агро-Луганське" рахунків на оплату наданих Товариством "Агрофірма "Кіровець" за Договором послуг не є обставиною яка виключає можливість та необхідність їх оплати, а тому, позовні вимоги Товариства "Агрофірма "Кіровець" про стягнення з Товариства "Агро-Луганське" 139 440,00 грн. заборгованості за надані згідно Договору послуги є обґрунтованими у повному обсязі, у зв'язку із чим, правильно задоволені господарським судом апеляційної інстанції і в частині стягнення 117 440,00 грн.

Окрім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення з Товариства "Агро-Луганське" 3% річних перевірено господарським судом апеляційної інстанції та встановлено, що Товариством "Агрофірма "Кіровець" невірно визначено момент виникнення права вимоги з оплати наданих послуг на суму 117 440,00 грн.

Оскільки право вимагати виконання зобов'язання з оплати наданих послуг на суму 117 440,00 грн., в силу положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, виникло у Товариства "Агрофірма "Кіровець" через сім днів з моменту пред'явлення Товариству "Агро-Луганське" листа-вимоги № 23 від 18.12.2012 р., господарський суд апеляційної інстанції встановив, що розмір 3% річних які підлягають до стягнення за періоди: з 16.09.2011 р. по 28.12.2012 р. відносно заборгованості у сумі 22 000,00 грн. та з 29.12.2012 р. по 08.04.2013 р. відносно заборгованості у сумі 139 440,00 грн. складає 2 007,40 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України також погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з Товариства "Агро-Луганське" на користь Товариства "Агрофірма "Кіровець" 3% річних у розмірі 936,93 грн.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, які містяться в оскаржуваному судовому акті.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. у справі № 905/2568/13 є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. у справі № 905/2568/13 господарського суду Донецької області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя В.О. Швець