Постанова

від 11.09.2013 по справі 910/5135/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 910/5135/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Білошкап О.В.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне проектування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. у справі № 910/5135/13 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне проектування"

до третя особа проСпоживчого товариства "Інбуд" Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" стягнення 423 969,83 грн. за участю представників:

ТОВ "Архітектурне проектування" - Веретяк М.Ю.;

СТ "Інбуд" - Пришва В.С.;

КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" - Левків С.М.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне проектування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Споживчого товариства "Інбуд" 423 969,83 грн., у т.ч. 391 412,83 грн. основної заборгованості, 27 121 грн. пені, 5 436 грн. процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору про розробку культурного твору № 26-4/1-12 від 26.04.2012 р. в частині оплати виконаних робіт (т.1 а.с.3-6).

Відповідач у справі - СТ "Інбуд" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на ненадання позивачем доказів виконання робіт, оскільки акт виконаних робіт сторонами не підписувався та роботи належним чином не приймалися (т.1 а.с.118-119).

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.145-150).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не оплатив виконані роботи у встановлений договором строк, від підписання відповідного акта здачі-приймання виконаних робіт за серпень 2012 р. відмовився, мотивів такої відмови не навів, допустивши заборгованість у розмірі 391 412,83 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.184-193).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для визнання факту прийняття відповідачем робіт згідно акта за серпень 2012 р. у відповідності до умов договору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.3-8).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

26.04.2012 р. між сторонами у справі укладено договір про розробку культурного твору № 26-4/1-12.

За умовами зазначеного договору позивач зобов 'язався виконати роботи з розробки скульптурного твору Кареатіда, виготовлення, доставка та встановлення на об 'єкті у відповідності з проектом та ТЗ на фасаді та на покрівлі будинку № 7 по вул. Богдана Хмельницького, а відповідач - прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.

Судами правильно визначено правову природу укладеного договору та віднесено його до договорів підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість робіт складає 2 350 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 1 958 587, 17 грн., про що підписано акти приймання-передачі виконаних робіт.

Вказані роботи відповідачем оплачені, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та банківською випискою.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, посилався на те, що в серпні 2012 р. відповідно до умов договору та календарного плану виконання робіт було завершено виконання робіт по розробці скульптурного твору Кареатіда, виготовлення, доставка та встановлення на об'єкті у відповідності з проектом та ТЗ на фасаді та покрівлі будинку № 7 по вул. Богдана Хмельницького в м. Києві скульптурної композиції з жіночих фігур (чотири штуки), що підтримують кулю (одна штука), та складено акт приймання виконання будівельних робіт за серпень 2012 р. на суму 391 412, 83 грн.

Позивач зазначає, що відповідач роботу за даним актом прийняв, але, в порушення вимог договору, відмовився підписати акт прийняття виконаних робіт за серпень 2012 р. на суму 391 412, 83 грн. та провести кінцевий розрахунок.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що по акту приймання виконання будівельних робіт за серпень 2012 р. на суму 391 412, 83 грн., який не підписано представником відповідача, відповідачем прийнято роботи, не надано мотивованої відмови у прийнятті робіт, наявні у справі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2012 р. та дві довідки за серпень 2012 р. на загальну суму 2 350 000, 00 грн. підтверджують виконання позивачем робіт в межах ціни договору.

Між тим, суд апеляційної інстанції обгрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірний акт та довідка про вартість робіт на суму 391 412, 83 грн. не містять детальної розшифровки виду робіт, їх ціни, а отже, не відповідають примірній формі КБ-2в та КБ-3, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. № 554.

З тексту акта також не вбачається, що це неоплачена частина вартості робіт по розробці скульптурного твору Кареатіда, виготовленню, доставці та встановленні на об'єкті у відповідності з проектом та ТЗ на фасаді та покрівлі будинку № 7 по вул. Богдана Хмельницького в м. Києві, саме скульптурної композиції з жіночих фігур (чотири штуки), що підтримують кулю (одна штука), що вже є оплаченою.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 3.2. договору у випадку відсутності обґрунтованих зауважень до якості виконаних робіт за етапами, замовник протягом 10 днів з дня отримання робіт повинен надати виконавцю підписаний акт або вмотивовану відмову у прийнятті робіт. У разі ненадходження у зазначений термін зауважень, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

У випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт за першим або другим етапами, сторонами у 10-денний термін з моменту письмової відмови складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання (п. 3.4. договору).

Замовник зобов'язаний здійснювати оплату робіт за договором (п.4.2.1) та у випадку відсутності обґрунтованих зауважень, прийняти роботи, підписавши акт здачі приймання виконаних робіт за першим та другим етапами.

Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, 14.02.2013 р. позивачем було оформлено претензію, відповідно до якої позивач просив відповідача підписати акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. на суму 391 412, 83 грн., підписати акт звірки розрахунків між сторонами договору № 26-4/1-12 на вказану суму та сплатити заборгованість.

25.02.2013 р. відповідачем на адресу позивача було оформлено відповідь на вказану претензію, з якої вбачається незгода відповідача з мотивацією про наявність боргу при виконанні спірного договору, оскільки борг в сумі 391 412, 83 грн. не підтверджується документами первинного обліку матеріальних цінностей, згідно яких замовник (відповідач) прийняв би їх в роботу та не оплатив, та одночасно звернуто увагу на оплату усіх виконаних робіт, прийнятих замовником.

Отже, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, виконані позивачем роботи не вважаються прийнятими, в силу ст. 882 ЦК України, оскільки мотиви відмови від підписання акта за серпень 2012 року є обгрунтованими.

Враховуючи наведені вимоги законодавства та умови договору, та, зважаючи на встановлені судами обставини, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, між тим, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 р. у справі № 910/5135/13 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне проектування" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Білошкап О.В.

Палій В.М.