Ухвала

від 05.06.2013 по справі 235/711/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

головуючий в I інстанції Стоілова Т.В. суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 23

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Азевича В.Б., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Перспектива» про зобов'язання переглянути договір оренди землі, його дострокове розірвання та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд до фермерського господарства «Перспектива» /надалі ФГ «Перспектива»/ з вимогами про зобов'язання переглянути договір оренди землі, або в разі неможливості його перегляду розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути позивачу його земельний пай, вказуючи що договір оренди не відповідає вимогам законодавства щодо визначення розміру орендної плати та орендодавець не виконує умов договору щодо виплати орендної плати в повному обсязі, оскільки розрахунок здійснювався продуктами за цінами визначеними ФГ «Перспектива» що значно перевищували ринкові.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2013 року в позові відмовлено.

З рішенням суду позивач не погодився, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовані обставини що мають суттєве значення для вирішення справи, а саме не враховано що письмові докази надані ФГ «Перспектива» в підтвердження виплати орендної плати та розрахунки орендної плати не являються належними доказами, оскільки в них відсутній підпис позивача. Також судом не враховано пояснення позивача з приводу того, що вона в рахунок орендної плати отримала сільськогосподарські продукти неналежної якості, за завищеною ціною та в меншій кількості, також завищена вартість виконаних відповідачем в рахунок орендної плати сільськогосподарських робіт.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та додатково пояснив, що ФГ «Перспектива» в договорі оренди визначила розмір орендної плати з порушенням вимог чинного законодавства. Також посилаючись на отримання позивачами в рахунок орендної плати продукції в меншій кількості, представник пояснював, що продукція була неналежної якості, однак оскільки позивачі утримують домашнє господарство, за рахунок якого проживають, останні змушені були отримувати запропоновану відповідачем продукцію.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, за відсутності позивача повідомленої про час та місце судового розгляду належним чином про свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позову про дострокове розірвання договору оренди землі укладеного 05 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Перспектива» оскільки в судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини з приводу неналежного виконання з боку господарства взятих на себе за договором обов'язків щодо проведення розрахунків за оренду землі, при цьому суд виходив з того, що за 2012 року заборгованості по орендній платі не має.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції всесторонньо і повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та вірно визначився з характером спірних правовідносин і визначив матеріальні норми, якими ці правовідносини регулюється.

Суд до спірних правовідносин обґрунтовано застосував положення Закону України «Про оренду землі» /надалі Закон/ та цивільного законодавства.

Так статтею 6 Закону передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що 05 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Перспектива» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,35 га, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Красноармійському районі Донецької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис /надалі Договір/, на підставі якого і передано земельну ділянку.

Здійснюючи оцінку правочину з точки зору правових норм, суд виходить з того, що відповідно до статті 204 ЦК України, в якій закріплено презумпцію правомірності правочину, кожний вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки презумпція не буде спростована.

Отже до спростування презумпції правомірності Договору оренди землі всі права набуті сторонами за ними, можуть безперешкодно здійснюватись, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Та стосовно обставин справи спростування презумпції правомірності не було оскільки недійсність правочину /Договору оренди землі/ прямо законом не встановлена, також Договір не визнаний судом не дійсним, не існує рішення суду, яке набрало законної сили, та позивач не ставив, в ході даного судового розгляду вимог про недійсність Договору.

У той же час, пунктом 38 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін чи рішенням суду на вимогу однієї із сторін в наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається /п. 39 Договору/.

Також, відповідно до вимог частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: … ; своєчасного внесення орендної плати, та статтею 25 Закону передбачено обов'язки орендаря земельної ділянки.

У той же час, заявляючи позов ОСОБА_1 посилалася на те, що в договорі оренди розмір орендної плати визначено з порушенням норм чинного законодавства, також позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов, які передбачені статтями 24, 25 Закону, вказуючи що в порушення п. 9 Договору відповідач не виплачує орендну плату в повному обсязі, оскільки надана в рахунок орендної плати сільськогосподарська продукція є неналежної якості, за завищеною ціною та у меншій кількості.

Ухвалюючи рішення, суд визнав, що наведених в позові обставин позивач не підтвердив, при цьому судом враховано п. 9, 10, 13 Договору, яким визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (паю), та обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації і розмір орендної плати переглядається 1 раз у рік.

Та відповідно до обставин у справі, що підтверджені належними письмовими доказами з приводу грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 71-74/ розмір орендної плати визначено з дотриманням положень зазначених у Договорі та у відповідності до чинного законодавства з урахуванням індексації.

У той же час, Договором передбачено виплату орендної плати в натуральному вигляді (натуральні сільськогосподарські продукти), у відробітковому вигляді (пахота городів тощо) чи надання послуг в рахунок орендної плати, що оформлюється відповідними актами за заявою орендодавця /пункт 12 Договору/.

Отже, виходячи із дійсного змісту договору, в ньому передбачено виплату орендної плати в натуральній формі, та це узгоджується із положеннями Закону, яким визначено, що Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій /надання послуг орендодавцю/ формах та сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Та згідно до встановлених у справі обставин, у відповідності до наведених норм Закону та положень Договору, орендодавець здійснював оплату орендної плати в грошовій формі, частково у відробітковій та частково в натуральній формі, та у відповідності із Договором передачу продукції оформляв відповідними актами та позивач ОСОБА_1 з цим погоджувався, оскільки отримував продукцію, також отримував послуги з обробітку земельної ділянки.

Та в підтвердження обставин щодо сплати орендної плати суд обґрунтовано взяв письмові докази: видаткові касові ордери, акти здачі приймання робіт та відомості про видачу сільськогосподарської продукції, що підтверджені показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Разом з тим, вірні висновки суду першої інстанції про те, що в судовому засіданні на підставі належних та допустимих письмових доказів бухгалтерської довідки та відомостей про виплату грошей /а.с. 43, 51/ встановлено, що на час вирішення справи заборгованості по орендній платі не має.

У той же час, доводи апеляційної скарги щодо надання товару неналежної якості та за ціною що перевищувала ринкову, а також щодо надання послуг за завищеними цінами спростовуються наявними у справі наказами про ціни з надання послуг в рахунок орендної плати /а.с. 52, 53/ при цьому апеляційний суд виходить з того, що надання оплати в натуральній та відробітковій формі здійснювалось за бажанням позивача, яка мала вибір форми оплати та скористалася передбаченим в Договорі правом.

Також не спростовують висновків суду першої інстанції доводи апелянта про те, що сільськогосподарська продукція надавалася у меншому розмірі, оскільки представник позивача в судовому засіданні пояснив що зважування продукції на час її отримання саме позивачем не здійснювалося, а невідповідність кількості отриманої продукції кількості зазначеній позивачем була встановлена по спливу певного часу, та такі пояснення з огляду на відсутність жодних інших доказів не являються достатніми для підтвердження зазначених позивачем обставин в підтвердження позову.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду є вичерпними, зроблені у відповідності та на підставі матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, в частині яка була предметом оскарження, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: