Постанова

від 13.09.2013 по справі 913/1123/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.09.2013 справа №913/1123/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Золотухіна І.В. - довіреність б/н від 10.10.2012р. від відповідача:Аль-Дандан Д.А. - довіреність б/н від 06.11.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 16.07.2013р. (повний текст підписано 19.07.2013р.) у справі№913/1123/13 (головуючий суддя Секірський А.В., судді Москаленко М.О., Яресько Б.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС", м. Луганськ до Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ про тлумачення положень договору оренди нежитлового приміщення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.07.2013р. у справі №913/1123/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС", м. Луганськ до Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ про тлумачення положень договору оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. у спосіб визначення чи надає пункт 5.4 даного договору право орендодавцю в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору - задоволені та судом розтлумачено зміст п.5.4 договору наступним чином: "Пункт 5.4 договору оренди №389 від 30.12.2011р. передбачає право орендодавця в односторонньому порядку на власний розсуд переглянути розмір орендної плати з будь-яких підстав з подальшим зверненням до орендаря з пропозицією щодо внесення змін до договору, та не надає права в односторонньому порядку змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору".

Приватним підприємством "ТЕРРА", м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що наведене рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що також зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС", м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ про тлумачення положень договору оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. у спосіб визначення чи надає пункт 5.4 даного договору право орендодавцю в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору.

Позовні вимоги до Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ обґрунтовані тим, що право одностороннього перегляду розміру орендної плати за умовами договору оренди №389 від 30.12.2011р. не дає відповідачу права в односторонньому порядку вносити зміни стосовно розміру орендної плати до вказаного договору без отримання на те згоди другої сторони за вказаним договором та без належного письмового оформлення таких змін.

Задовольняючи позовні вимоги до Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, 30.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС" (орендар) та Приватним підприємством "ТЕРРА" (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення №389, згідно з яким орендодавець передає орендарю в тимчасове користування за плату, в порядку та на умовах, встановлених цим договором, нежитлове приміщення №74, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, 16-та Лінія, буд. 23 для розміщення офісу (п.1.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що даний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами. Строк оренди встановлюється до 31.12.2012р. та починає обчислюватися з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання об'єкту оренди.

Згідно із п.п.5.1., 5.2. договору розмір місячної орендної плати з ПДВ становить 3 360,00грн. Орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання об'єкту оренди.

Орендодавець має право на власний розсуд в односторонньому порядку переглянути розмір орендної плати (п.5.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.08.2012р., надісланим на адресу ТОВ "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС", Приватне підприємство "ТЕРРА" повідомило, що відповідно до п.5.4. договору оренди з 01.08.2012р. встановлюється розмір орендної плати у сумі 100 000,00грн. за місяць.

Позивач зазначає, що відповідач таким чином фактично в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати. При цьому, жодних змін до договору стосовно розміру орендної плати сторони не вносили.

За твердженням позивача, вищевказані дії відповідача є незаконними та такими, що порушують інтереси ТОВ "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС", оскільки ПП "ТЕРРА", невірно витлумачивши умови п.5.4 договору, в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати, яка є істотною умовою договору, без внесення відповідних змін до самого договору.

Посилаючись на вказані обставини ТОВ "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС" звернулось до суду із відповідними позовними вимогами про тлумачення положень договору оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. у спосіб визначення чи надає пункт 5.4 даного договору право орендодавцю в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору.

При розгляді даної справи судом першої інстанції зміст п.5.4 договору розтлумачено наступним чином: "Пункт 5.4 договору оренди №389 від 30.12.2011р. передбачає право орендодавця в односторонньому порядку на власний розсуд переглянути розмір орендної плати з будь-яких підстав з подальшим зверненням до орендаря з пропозицією щодо внесення змін до договору, та не надає права в односторонньому порядку змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору".

Проте, колегія суддів із таким висновком місцевого господарського суду не погоджується з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст.213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в ч.ч.3, 4 ст.213 ЦК України. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч.3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, встановлена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, ч.2 ст.213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення в тексті самого правочину та визначає, що тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні пункти.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Наразі, судовою колегією встановлено відсутність у договорі оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. будь-яких незрозумілих слів, понять, термінів, які не дають змоги з`ясувати дійсні наміри сторін при підписанні даного договору, що є підставою для тлумачення правочину відповідно до ст.213 ЦК України.

Так, зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди.

Договір оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст.283 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

За приписом ч.3 ст.762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Частиною 1 ст.286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вказувалось вище, п.5.4. договору передбачено, що орендодавець має право на власний розсуд в односторонньому порядку переглянути розмір орендної плати.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

За приписом ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Тобто, враховуючи принцип диспозитивності сторін та свободу укладання договору, сторони можуть на власний розсуд визначати умови договору, які становлять його зміст та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що в момент укладення договору оренди позивач не міг не знати про умови п.5.4. договору, де встановлено, що відповідач має право самостійно в односторонньому порядку переглянути розмір орендної плати.

Слід зауважити, що в ст.213 ЦК України мова іде про тлумачення змісту договору, а не про тлумачення змісту законодавства, що регулює спірний правочин.

В даному випадку, заявляючи позовні вимоги щодо тлумачення положень договору оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. у спосіб визначення чи надає пункт 5.4 даного договору право орендодавцю в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору, позивач фактично намагається змінити умови договору, що виходить за межі ч.2 ст.213 ЦК України.

При цьому, розмір орендної плати, зміна розміру орендної плати встановлюється та відбувається за погодженням сторін. З цього приводу позивач не позбавлений права запропонувати внести відповідні зміни в умови договору оренди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про тлумачення положень п.5.4 договору оренди необґрунтованими та безпідставними, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволенню, оскільки подаючи позов у зазначеній справі ТОВ "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС" фактично порушило питання про зміну встановленого сторонами порядку визначення розміру орендної плати, а не про тлумачення його умов.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного прийняття рішення по даній справі. Зокрема, висновки суду першої інстанції щодо вказаного ним тлумачення п.5.4 договору є хибними, оскільки фактично місцевим судом здійснено підміну понять «перегляд порядку визначення орендної плати» та «зміна умов договору».

З огляду на зазначене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив позов.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, оскаржуване рішення не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги підлягають віднесенню на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 16.07.2013р. у справі №913/1123/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС", м. Луганськ до Приватного підприємства "ТЕРРА", м. Луганськ про тлумачення положень договору оренди нежитлового приміщення №389 від 30.12.2011р. у спосіб визначення чи надає пункт 5.4 даного договору право орендодавцю в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати без внесення відповідних змін до договору - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ТЕРРА ЛЕКС" (91016, м. Луганськ, вул. 16-та Лінія, б. 23, приміщення №74, код 36485992) на користь Приватного підприємства "ТЕРРА" (91011, м. Луганськ, вул. 16-та Лінія, б. 48, код 31196894) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 573,50грн.

Господарському суду Луганської області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 13.09.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

В.М. Татенко

Надруковано: 5 прим.

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЛО;

1 - ДАГС.