Ухвала

від 10.09.2013 по справі 805/8059/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/8059/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 805/8059/13-а за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просив визнати незаконними дії Інспекції щодо не здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме - житлового будинку садибного типу площею 161 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, зобов'язати Інспекцію зареєструвати декларацію від 05.04.2013 про готовність зазначеного об'єкта до експлуатації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено, визнано незаконними дії Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області щодо не реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме - житлового будинку садибного типу площею 161 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 та зобов'язано Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області зареєструвати декларацію від 05 квітня 2013 про готовність об'єкта до експлуатації, а саме - житлового будинку садибного типу площею 161 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с. 118-120).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 133-137).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не надходило, крім того, позивачем доказів отримання Інспекцією вказаного повідомлення не надано.

Також, апелянт зазначає, що позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт направлене до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за адресою вул.Франко м.Бориспіль Київської області, відділом поштового зв'язку повернуто на адресу відправника з підстав закінчення терміну зберігання. Таким чином, повідомлення про початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 не було отримане ні Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю за адресою вул.Франко,1 м.Бориспіль Київської області, ні Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області за адресою бул. Лесі Українки, 26 м. Київ. Всупереч вищевикладеному судом першої інстанції зазначено, що структурний підрозділ Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області в м.Борисполі зобов'язаний був скерувати таке повідомлення за належною адресою.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 лютого 2010 року № 344 позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 придбали земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд /кадастровий номер 3220881300:03:002:0137/ площею 0,2500 га у селі Петровське Вишенківської сільради Бориспільського району Київської області, з яких ОСОБА_4 належить 3/5 частини, ОСОБА_6 - 2/5 (а.с. 16-17).

25 червня 2010 року головним архітектором Бориспільського району затверджено будівельний паспорт в„– 149 (реєстр. № 101) на будівництво на вказаній земельній ділянці житлових будинків садибного типу площею 161,04 кв. м та 190,84 кв. м (а.с. 7-30).

06 квітня 2011 року представник позивача направив до Інспекції цінним листом з описом вкладення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо нового будівництва житлових будинків садибного типу площею 190,84 кв. м та 161,04 кв. м, с. Петровське Вишеньківської сільради, Бориспільського району. Цю кореспонденцію ОСОБА_6 направив за адресою: АДРЕСА_1, після чого вона повернулась відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с. 50-51).

З матеріалів справи встановлено, що причиною повернення кореспонденції є неправильне зазначення адреси отримувача - інспекції.

23 вересня 2011 року представник позивача, відповідно до п. 6 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 466), направив на адресу м.Бориспіль вул. Київський шлях 79 до Інспекції цінним листом з описом вкладення повідомлення про початок будівельних робіт зазначеного об'єкту з додатками на 29 аркушах, про що свідчить копія опису та фіскального чеку, які долучені до матеріалів справи (а.с. 32-33).

Крім того, у відповідності до п. 7 Порядку № 466, про початок виконання будівельних робіт позивач та його представник 21 жовтня 2011 року також повідомили Вишеньківську сільську раду (а.с. 46).

Будь-якої відповіді, відмови з боку Інспекції або повернення вказаної кореспонденції на адресу позивача або його представника не надійшло, у зв'язку з чим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 приступили до виконання будівельних робіт та впродовж 2011-2013 років здійснили будівництво житлового будинку площею 161 кв. м.

06 квітня 2013 року, у відповідності до п. 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 (далі - Порядок № 461), позивач скерував до Інспекції за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 два примирники декларації про готовість об'єкта до експлуатації (житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1, площею 161 кв. м) цінним листом з описом вкладення (а.с. 34-40).

Проте, як вбачається з листа Інспекції від 24 квітня 2013 року, позивачу було відмовлено у реєстрації цієї декларації у зв'язку з тим, що до Інспекції не надходило повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт, яке направлялося ним 23 вересня 2011 року, а отже данні про це повідомлення до Єдиного реєстру внесено не було (а.с. 41).

Отже єдиною підставою, як вбачається з листа інспекції від 24 квітня 2013 року, для відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації є ненадання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт за місцем знаходження об'єкта будівництва.

Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 цього Закону у редакції, яка діяла на час направлення позивачем відповідного повідомлення (23 вересня 2011 року), замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, та подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

За правилами п. 6 цього Порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт надсилається замовником до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, внесених до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт), замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції повідомлення (про початок виконання будівельних робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт) за формою згідно з додатком 1.

Виконання ОСОБА_6 даного обов'язку підтверджується матеріалами справи (а.с. 32, 33) з яких встановлено, що позивачем 23.09.2011 року цінним листом на адресу інспекції направлено повідомлення про початок будівельних робіт.

Між тим, відповідно до листа про виклик до інспекції ДАБК за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79 - тобто адресою, за якою ОСОБА_6 було направлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт, знаходиться інспекційне управління № 2 Інспекції Архітектурно-будівельного контролю у Київській області (а.с. 47). Судова колегія звертає увагу на те, що як в суді першої так і апеляційної інстанції відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами факту отримання повідомлення про початок будівельних робіт саме за адресою м. Бориспіль вул. Київський шлях 79.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, розташований структурний підрозділ Інспекції, який забезпечує реалізацію повноваження цього органу на території м. Бориспіль. Отже, направлення ОСОБА_6 на цю адресу повідомлення про початок виконання будівельних робіт слід вважати виконанням ним передбаченого пунктами 2 та 6 Порядку № 466 обов'язку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у випадку відсутності у цього структурного підрозділу повноважень на час звернення до нього позивача щодо реєстрації відповідного повідомлення, відповідач повинен був повернути його заявникові та роз'яснити за якою адресою йому слід направити це повідомлення, або самостійно скерувати його за належною адресою.

Посилання апелянта щодо недоведеності позивачем отримання Інспекцією направленого повідомлення про початок виконання будівельних робіт суперечать наведеному правилу презумпції правомірності дій позивача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 805/8059/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 805/8059/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв