Постанова

від 12.09.2013 по справі 820/6340/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" вересня 2013 р. № 820/6340/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - нагорного Є.Ф . (довіреність б/н від 17.06.13р.),

представника відповідача - Гирі В.О. (довіреність №3017/9/10-014 від 19.08.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Нова ера" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002372210 від 27.06.2013 р. , яким донараховано податкове зобов"язання по податку на додану вартість у сумі 42648,50 грн.

В обґрунтування позову зазначивши, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами. Також позивач зазначив, що не може нести відповідальність за своїх контрагентів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов .

Протокольно ухвалою суду було замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС на відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв"язку з ліквідацією первинного відповідача та правонаступництвом до нового відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, на обґрунтування своїх заперечень посилався на письмове заперечення на адміністративний позов та акт перевірки від 13.06.2013 № 2259/2210/32137060.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Нова ера" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.10.2002р. , що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 497507 та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 18.10.2002р. за № 13914, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 29534. Позивач є платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28306556.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Нова ера" (надалі - ТОВ Компанія "Нова ера" ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.06.2013 року № 2259/2210/32137060 (а.с.8-42 т.І).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення пп. 7.4.1. п.7.4 пп.7.7.1 п.7.7, п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) п.185.1 ст.185 п. 198.3. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 34306 грн.. в тому числі за червень 2010 - 500 грн., липень 2010 - 493 грн., серпень 2010 - 458 грн., жовтень 2010 - 618 грн., грудень 2010 - 2500 грн., листопад 2010 -234 грн., липень 2011 - 10 029 грн., серпень 2011 - 164 грн., вересень 2011 -4 992 грн., березень 2011 - 940 грн., квітень 2012 - 228 грн., серпень 2012 - 517 грн., вересень 2012 - 6383 грн., грудень 2012 - 6 250 грн.

На підставі акту перевірки № 2259/2210/32137060 27 червня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002372210(а.с.43 т.І), яким визначено позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 42648,50 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі - 34306 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 8342,50грн).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки № 2259/2210/32137060 судження суб'єкта владних повноважень про виявлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій ТОВ Компанія «Нова Ера» із платником податків та зборів з ТОВ «Дельта гарант », TOB «Компанія Істсервіс» , TOB «Торос Агро» , ДП «Харпром», TOB «Промтехмашпроект» , TOB «Металелектромаш" , оскільки первинні документи, отримані від зазначених контрагентів, на підставі яких сформовано податковий кредит ГОВ Компанія „Нова Ера"', не мають юридичної сили та не створюють реальних наслідків..

Стосовно виявленого відповідачем порушення, судом встановлено наступне.

Позивачем з ТОВ «Дельта гарант» на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладено угода у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції) та подальшого використання їх у господарській діяльності компанії.

Зазначена угода на постачання автозапчастин укладалась в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України, та факт її укладення підтверджується рахунком-фактурою №1006297 від 29.06.2010 року, №1007066 від 06.07.2010 року.

Передача товару від постачальника ТОВ «Дельта гарант» до позивача підтверджена наступними документами - видатковими накладними: №1007062 від 06.07.2010 року на суму 2955,00грн., у тому числі ПДВ 492,50 грн., №1006304 від 30.06.2010 року на суму 1950,00 грн., у тому числі ПДВ 325,00 грн., податковими накладними : №1006304 від 30.06.2010 року, №1007062 від 06.07.2010 року, проведення оплати - банківськими виписками за особовим рахунком: від 30.06.2010 року, від 06.07.2010 року, використання у господарській діяльності (реалізація іншим господарюючим суб'єктам) - підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердженням отримання товарів від ТОВ «Дельта гарант» та їх транспортування від ТОВ «Дельта Гарант» до ТОВ «Нова Ера» позивачем надано акт-реєстр на виконання послуг з перевезення вантажу за липень 2010 року №53437 та за червень 2010 року №44806, в якому містяться відомості щодо дат перевезення, підписи та печатки перевізника ПП «Нічний Експрес» та вантажоодержувача ТОВ Компанія «Нова Ера».

Як повідомив представник позивача під час судових засідань, метою укладання угод з ТОВ «Дельта гарант» було отримання прибутку, а саме: за даною угодою було отримано автозапчастини, які згодом реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

Відповідно до наданого суду витягу з ЄДР по ТОВ «Дельта гарант» на час укладання угод з позивачем не виявлено запису щодо відсутності за місцезнаходженням контрагента позивача. Крім того, судом встановлено, що дата анулювання свідоцтва платника ПДВ № 100267830 ТОВ «Дельта гарант» - 20 серпня 2010, а взаємовідносини з даним контрагентом відбувалися у липні 2010 року.

Позивачем з ТОВ "Компанія Істсервіс" на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладено угоду у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції) та подальшого використання їх у господарській діяльності компанії.

Зазначена угода на постачання канцелярських товарів укладалась в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України, та факт її укладення підтверджується рахунками-фактурами №КИ0/0011428 від 24.11.2010 року, №КИ0/0001968 від 01.06.2010 року, №КИ0/0008500 від 07.10.2010 року.

Передача товару від постачальника ТОВ "Компанія Істсервіс" до позивача підтверджена наступними документами - видатковими накладними №: КИ0/001434 від 02.06.2010 року на суму 1049,30грн., у тому числі ПДВ 174,88 грн., КИ0/0005910 від 08.10.2010 року на суму 978,20грн., у тому числі ПДВ 163,03 грн., КИ0/0007897 від 26.11.2010 року на суму 1404,22грн., у тому числі ПДВ 234,04 грн., податковими накладними: №5910 від 08.10.2010 року, №1434 від 01.06.2010 року, №7897 від 26.11.2010 року, проведення оплати - банківськими виписками за особовим рахунком, які містяться в матеріалах справи.

Представник позивача повідомив суду, що товар, отриманий від ТОВ "Компанія Істсервіс" постачався позивачем самостійно власним автотранспортом або працівником позивача, який користувався міським транспортом, що дозволяли невеликі обсяги поставок товару. Згідно довідки позивача від 16.08.2013р. на обліку позивача обраховуються три одиниці легкового автотранспорту.

Також позивачем надані до суду копії актів списання матеріалів №НЭ 0000019 від 29.11.2010 року, № НЭ 0000017 від 30.06.2011 року, № НЭ 0000015 від 30.06.2011 року, № НЭ 0000013 від 30.06.2010 року , № НЭ 0000005 від 31.03.2011 року, які підтверджують використання позивачем придбаного у ТОВ "Компанія "Істсервіс" товару.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року по справі № 2а-10204/11/2070 визнані протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Компанія Істсервіс» (код ЄДРПОУ 36988381), в результаті якої складено акт перевірки № 603/23- 05/36988381 від 09 березня 2011 року.

За таких обставин в силу приписів ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає до уваги посилання відповідача на зазначений акт перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс» , складений ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, як на підтвердження обставин, які передували прийняттю спірного податкового повідомлення - рішення .

Під час судового засідання представник позивача повідомив суду, що метою укладання угоди з ТОВ "Компанія "Істсервіс" було забезпечення господарської діяльності позивача, та в результаті за даною угодою було отримано канцелярські товари, які повністю використані підприємством у своїй господарській діяльності.

Відповідно до наданого суду витягу з ЄДР по ТОВ "Компанія "Істсервіс" на час укладання угод з позивачем не виявлено наявність запису щодо відсутності зазначеного контрагента за місцезнаходженням. Крім того, судом встановлено, що дата анулювання свідоцтва платника ПДВ № 100276399 ТОВ «Дельта гарант» - 20 червня 2011 року, а взаємовідносини з даним контрагентом відбувалися у листопаді 2010 року .

10.01.2011 р. між позивачем, ТОВ Компанія «Нова Ера»(в якості покупця), та ДП «Харпром» АО «Харпром» (в якості продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору купівлі продажу № 303.

Згідно умов договору (п. 1.1) ДП «Харпром» АО «Харпром» (продацець) зобов'язувався передати у власність позивача (покупець) товар, а позивач зобов'язується прийти означений товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

За зазначеним договором позивач придбав у ДП «Харпром» АО «Харпром» автозапчастини, що підтверджується наступними первинними документами: банківськими виписками за особовим рахунком, які містяться в матеріалах справи, податковою накладною №7 від 07.02.2011 року, видатковою накладною №3030702 від 07.02.2011 року на суму 5640,05грн., у тому числі ПДВ 940,01 грн., карткою кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів.

Представник позивача під час судового засідання повідомив суду, що товар , отриманий від ДП «Харпром» АО «Харпром» постачався позивачем самостійно власним автотранспортом або працівником позивача, який користувався міським транспортом, що дозволяли невеликі обсяги поставок товару. Згідно довідки позивача від 16.08.2013р. на обліку позивача обраховуються три одиниці легкового автотранспорту.

Також представник позивача повідомив суду, що метою укладання угод з ДП «Харпром» АО «Харпром» було отримання прибутку, за результатами укладання зазначеної угоди позивачем отримано автозапчастини, які згодом реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

25.07.2011 р. між позивачем, ТОВ Компанія «Нова Ера» (в якості покупця), та ТОВ «Торос Агро» (в якості постачальника) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки № 2507-2.

Згідно умов договору (п. 1.1) ТОВ «Торос Агро» (постачальник) зобов'язувався передати у власність позивача (покупець) товар, а позивач зобов'язується прийти означений товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

За зазначеним договором позивач придбав у ТОВ «Торос Агро» автозапчастини, що підтверджується наступними первинними документами: банківськими виписками за особовим рахунком, які містяться в матеріалах справи, податковими накладними: №67, №70 від 31.08.2011 року, №107, №108 від 25.07.2011 року, №12 від 05.08.2011 року, видатковими накладними : №582 від 30.07.2011 року на суму 35833,52грн., у тому числі ПДВ 5972,25 грн.,№583 від 30.07.2011 року на суму 24337,48 грн. у тому числі ПДВ 4056,25 грн., №650 від 05.08.2011 року на суму 984,09 грн. у тому числі ПДВ 164,02 грн., №721 від 15.09.2011 року на суму 19855,00 грн. у тому числі ПДВ 3309,17 грн., №718 від 31.08.2011 року на суму 4952,83 грн. у тому числі ПДВ 825,47 грн., карткою кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів

На підтвердженням отримання товару від ТОВ «Торос Агро» позивачем до матеріалів справи надано акти здачі приймання послуг з перевезення вантажу від 17.09.2011 року №ХА0013587, від 13.08.2011 року №ХА0011454, від 31.08.2011 року №ХА0012571, в яких містяться відомості щодо дат перевезення, підписи та печатки перевізника ТОВ «Транспортна компанія «САТ» та вантажоодержувача ТОВ Компанія «Нова Ера». Крім того позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (які містяться в матеріалах справи), отримані від ТОВ «Торос-Агро».

Позивачем з ТОВ «Промтехмашпроект» на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладено угода у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції) та подальшого використання їх у господарській діяльності компанії.

Зазначена угода на постачання автозапчастин укладалась в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України, та факт її укладення підтверджується рахунками-фактурами: №250413 від 25.04.2012 року, №190713 від 19.07.2012 року.

Передача товару від постачальника ТОВ «Промтехмашпроект» до позивача підтверджена наступними документами : видатковими накладними: № 180713 від 19.07.2012 року на суму 1003,20грн., у тому числі ПДВ 167,23 грн., №240713 від 24.07.2012 року на суму 420,00 грн. у тому числі ПДВ 70,00 грн., №170813 від 17.08.2012 року на суму 660,00 грн. у тому числі ПДВ 110,00 грн., №250413 від 26.04.2012 року на суму 1367,00 грн. у тому числі ПДВ 227,83 грн. №60813 від 06.08.2012 року на суму 372,00 грн. у тому числі ПДВ 62,00 грн., податковими накладними №19 від 25.04.2012 року, №22 від 19.07.2012 року, №28 від 24.07.2012 року, проведення оплати - банківськими виписками за особовим рахунком: від 25.04.2012 року, від 06.06.2012 року, від 19.07.2012 року, від 24.07.2012 року, використання у господарській діяльності (реалізація іншим господарюючим суб'єктам) - підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження отримання товару від ТОВ «Промтехмашпроект» позивачем до матеріалів справи надано акт-реєстр на виконання послуг з перевезення вантажу за липень 2012 року №69535 та за серпень 2012 року №80439, в яких містяться відомості щодо дат перевезення, підписи та печатки перевізника ПП «Нічний Експрес» та вантажоодержувача ТОВ Компанія «Нова Ера».

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних по ТОВ «Промтехмашпроект», в яких зазначено номенклатуру поставки, та лист під постачальника стосовно особи відповідальної за відправлення вантажів від імені ТОВ «Промтехмашпроект», які містяться в матеріалах справи.

Позивачем з ТОВ «МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ» на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладено угода у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції) та подальшого використання їх у господарській діяльності компанії.

Зазначена угода на постачання автозапчастин укладалась в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України, та факт її укладення підтверджується рахунками-фактурами: №СФ-0004093 від 31.07.2012 року, №СФ-0005461 від 04.09.2012 року.

Передача товару від постачальника ТОВ «МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ» до позивача підтверджена наступними документами : видатковими накладними: № РН-0000275 від 06.08.2012 року на суму 38299,98грн., у тому числі ПДВ 6383,33 грн., №РН-0000471 від 03.10.2012 року на суму 36750,00 грн. у тому числі ПДВ 6125,00 грн., податковою накладною №29 від 03.10.2012 року, розрахунком коригуванням №22 від 06.09.2012 року, податковими накладними №22 від 06.09.2012 року, №1 від 01.08.2012 року, проведення оплати - банківськими виписками за особовим рахунком від 01.08.2012 року, від 06.09.2012 року.

Товар, прийнятий від ТОВ «МЕТАЛЕЛЕКТРОМАШ», у подальшому за договором №254 від 01.08.2012 року переданий позивачем на переробку давальницької сировини підприємству ОВК №25 за видатковими накладними №НХ-0001241 від 06.08.2012 року та № НХ-0001607 від 03.10.2012 року, звітом про виконання договору від 30.09.2012 року, звітом від 31.12.2012 року, протоколом узгодження витрат сировини, калькуляцією собівартості.

Представник позивача під час судового засідання повідомив суду , що транспортування товару відбувалося силами постачальника та на доказ транспортування позивачем надано бухгалтерську довідку від 16.08.2013 року, та копію листа Олексіївської виправної колонії №25 від 23.08.2013 року №4/18/1-321н/21х .

В подальшому виготовлений товар був використаний у господарській діяльності (реалізація іншим господарюючим суб'єктам), що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

Наявність у позивача складських приміщень підтверджується наданими до матеріалів справи копіями договорів оренди приміщень з ВАТ «Парк Авто», а саме офісу загальною площею 45,8 м.кв, та складу площею 225 м.кв. за адресою вул.Клочківська, 370.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Відповідач в акті перевірки від 13.06.2013 № 2259/2210/32137060 посилається лише на акти перевірок контрагентів позивача -ТОВ «Дельта гарант », TOB «Компанія Істсервіс» , TOB «Торос Агро» , ДП «Харпром», TOB «Промтехмашпроект» , TOB «Металелектромаш , без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.

Суд зазначає, що посилання ДПІ у Дзержинському районі на висновки актів перевірок контрагентів не можуть слугувати належними доказами на підтвердження порушень позивача, оскільки означені перевірки та зустрічні звірки стосуються саме діяльності контрагентів, та при цьому взаємовідносини безпосередньо з TOB "Компанія «Нова ера»" у цих актах не відображені та під час даних перевірок не досліджувалися.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Також підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки № 2259/2210/32137060 судження суб'єкта владних повноважень про виявлення факту анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагентів позивача, та наявність розбіжностей даних «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів TOB "Спецпромзахист " (свідоцтво платника податків № 100148193 від 03.11.2008 року анульоване 13.05.2011), TOB "Техноопторг -2010" ( свідоцтво платника податків № 100296316 від 05.08.2010 року анульоване 08.10.2010), TOB "Мелзернопродукт" ( свідоцтво платника податків № 100267249 від 08.02.2010 анульоване 25.08.2010), що тягне за собою відсутність об'єкту оподаткування, а від так і безпідставність віднесення позивачем сум ПДВ, сплачених в ціні товарів, послуг отриманих від контрагентів.

Стосовно виявленого відповідачем порушення, судом встановлено наступне.

Позивачем з ТОВ «Мелзернопродукт» на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладено угода у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції) та подальшого використання їх у господарській діяльності компанії.

Зазначена угода на постачання автозапчастин укладалась в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України, та факт її укладення підтверджується рахунком-фактурою №8002 від 02.08.2010 року.

Передача товару від постачальника ТОВ «Мелзернопродукт» до позивача підтверджена наступними документами - видатковою накладною № 80203 від 02.08.2010 року на суму 2750,00грн., у тому числі ПДВ 458,33 грн., податковою накладною №80203 від 02.08.2010 року, проведення оплати - банківською випискою за особовим рахунком від 03.08.2010 року, використання у господарській діяльності (реалізація іншим господарюючим суб'єктам) - підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження отримання товару від ТОВ «Мелзернопродукт» та їх транспортування до ТОВ «Нова Ера» позивачем надано акт-реєстр на виконання послуг з перевезення вантажу за серпень 2010 року №62072, в якому містяться відомості щодо дат перевезення, підписи та печатки перевізника ПП «Нічний Експрес» та вантажоодержувача ТОВ Компанія «Нова Ера».

Як пояснив представник позивача, метою укладання угод з ТОВ «Мелзернопродукт» було отримання прибутку, за результатами укладання зазначеної угоди позивачем отримано автозапчастини, які згодом реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

Відповідно до наданого суду витягу з ЄДР по ТОВ «Мелзернопродукт» на час укладання угоди з позивачем не виявлено наявності запису щодо відсутності за місцезнаходженням зазначеного контрагента позивача. Крім того, судом встановлено, що дата анулювання свідоцтва платника ПДВ №100267249 ТОВ «Мелзернопродукт» - 25 серпня 2010 року, а взаємовідносини з даним контрагентом відбувалися (відвантаження та виписка податкової накладної ) 02.08.2010 року та закінчилися (сплата за отриманий товар) 03.08.2010 року

Позивачем з ТОВ «Технооптторг-2010» на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладено угода у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції) та подальшого використання їх у господарській діяльності компанії.

Зазначена угода на постачання автозапчастин укладалась в усній формі, що не суперечить приписам ст.205, ст.206 Цивільного кодексу України та факт її укладення підтверджується рахунками-фактурами №91506 від 15.09.2010 року, №607 від 06.09.2010 року.

Передача товару від постачальника ТОВ «Технооптторг-2010» до позивача підтверджена наступними документами : видатковою накладною № 1504 від 15.09.2010 року на суму 1100,00грн., у тому числі ПДВ 183,33 грн., - видатковою накладною № 806 від 08.09.2010 року на суму 850,00грн., у тому числі ПДВ 141,67 грн., - видатковою накладною № 17005 від 17.09.2010 року на суму 780,00грн., у тому числі ПДВ 130,00 грн., податковою накладною №806 від 08.09.2010 року, податковою накладною №1504 від 15.09.2010 року, податковою накладною №17005 від 17.09.2010 року, проведення оплати - банківською випискою за особовим рахунком від 08.09.2010 року, від 17.09.2010 року, від 20.09.2010 року, використання у господарській діяльності (реалізація іншим господарюючим суб'єктам) - підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження отримання товарів від ТОВ «Технооптторг-2010» позивачем надано акт-реєстр на виконання послуг з перевезення вантажу за вересень 2010 року №70827, в якому містяться відомості щодо дат перевезення, підписи та печатки перевізника ПП «Нічний Експрес» та вантажоодержувача ТОВ Компанія «Нова Ера».

З пояснень представника позивача під час судового засідання встановлено, що метою укладання угод з ТОВ «Технооптторг-2010» було отримання прибутку, за даними угодами було отримано автозапчастини, які згодом реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

Відповідно до наданого суду витягу з ЄДР по ТОВ «Технооптторг-2010» на час укладання угод з позивачем не виявлено наявність запису щодо відсутності за місцезнаходженням зазначеного контрагента позивача. Крім того, судом встановлено, що дата анулювання свідоцтва платника ПДВ №100296316 ТОВ «Технооптторг-2010» - 08 жовтня 2010, а взаємовідносини з даним контрагентом відбувалися (відвантаження та виписка податкових накладних ) у вересні 2010 року та закінчилися (сплата за отриманий товар) у вересня 2010 року.

15.11.2010 р. між позивачем, ТОВ Компанія «Нова Ера»(в якості покупця), та ТОВ «Спецпромзахист»(в якості постачальника) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки № 34/2-11.

Згідно умов договору (п. 1.1) ТОВ «Спецпромзахист» (постачальник) зобов'язувався передати у власність позивача (покупець) товар (одяг, взуття, промислові засоби індивідуального захисту, інструмент та обладнання), а позивач зобов'язується прийти означений товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

За зазначеним договором позивач придбав у ТОВ "Спецпромзахист" костюм та куртку (Ортон) у кількості 60 штук, що підтверджується наступними первинними документами: банківська виписка за особовим рахунком від 17.11.2010 року, податкова накладна №168 від 17.11.2010 року, видаткова накладна №ХА-0000276 від 17.11.2010 року на суму 15000,00грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн., картка кількісно-сумового обліку товарів та матеріалів.

Представник позивача під час судових засідань повідомив суду, що товари в зв'язку із взаємовідносинами з ТОВ "Спецпромзахист" постачалисяь позивачем самостійно власним автотранспортом або працівником позивача, який користувався міським транспортом, що дозволяли невеликі обсяги поставок товару.

Згідно довідки позивача від 16.08.2013р на обліку позивача обраховуються три одиниці легкового автотранспорту.

Також представник позивача повідомив суду, що метою укладання угод з ТОВ «Спецпромзахист» було отримання прибутку, за даними угодами було отримано спецодяг, який згодом реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

Відповідно до наданого суду витягу з ЄДР по ТОВ «Спецпромзахист» на час укладання угод з позивачем не виявлено наявність запису щодо відсутності за місцезнаходженням зазначеного контрагента позивача. Крім того, судом встановлено, що дата анулювання свідоцтва платника ПДВ №100148193 ТОВ «Спецпромзахист» - 13.05.2011, а взаємовідносини з даним контрагентом відбувалися (відвантаження та виписка податкових накладних ) у листопаді 2010 року та закінчилися (сплата за отриманий товар) у листопаді 2010 року.

Спеціальним законом, який регулював порядок реєстрації та припинення реєстрації платника податку на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.07р. (надалі -Закон № 168).

Випадки анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість передбачені п.9.8. ст. 9 Закону № 168.

Згідно підпункту «б»п. п.9.8. ст. 9 Закону № 168, реєстрація діє до дати її анулювання

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість, присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, оприлюднення даних з Реєстру, перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість, ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість, засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість визначалося Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом ДПА України 01.03.2000 року № 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429 та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №978 від 22.12.2010 року (далі - Положення).

Пунктом 25 Положення передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8статті 9 Закону № 168/97-ВР

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимоги їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.184.2 ст.184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Таким чином враховуючи норми Закону України «Про податок на додану вартість та ПК України лише з моменту анулювання реєстрації особи, як платника ПДВ, особа позбавляється права на виписку податкових накладних.

Податкові накладні TOB "Техноопторг -2010" (код ЄДРПОУ 37173301) виписані у вересні 2010 року, податкові накладні TOB "Мелзернопродукт" (податковий номер 35923887) виписані у серпні 2010 року, податкові накладні ТОВ «Спецпромзахист» виписані у листопаді 2010 року, тобто у період коли зазначені контрагенти були зареєстровані, як платники податку на додану вартість.

При цьому суд зазначає, що на момент виникнення у позивача права на податковий кредит, що оспорюється відповідачем, порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР

Згідно п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пункт 7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. 7.4.5.Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено наявність належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів , які підтверджують фактичність та реальність отримання товару по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Дельта гарант », TOB «Компанія Істсервіс», TOB «Торос Агро», ДП «Харпром», TOB «Промтехмашпроект», TOB «Металелектромаш", TOB "Техноопторг -2010" TOB "Мелзернопродукт" , ТОВ «Спецпромзахист».

Відповідачем під час судових засідань не надано суду належних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки від 13.06.2013 № 2259/2210/32137060.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Нова ера" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002372210 від 27.06.2013 р. , яким донараховано податкове зобов"язання по податку на додану вартість у сумі 42648,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Нова ера" (адреса: м.Харків, вул. Клочківська, буд. 370 ; код ЄДРПОУ 32137060 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 426.50 грн. (чотириста двадцять шість гривень п'ятдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.