Постанова

від 09.09.2013 по справі 901/1318/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Справа № 901/1318/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача, Войцеховський Андрій Євгенович (повноваження перевірені), довідка ААВ 857960 від 12.06.12, керівник, товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль";

відповідача, Стасенко Володимир Трохимович, довіреність № 001/02-423від 05.12.12, Вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту";

розглянувши апеляційну скаргу Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 19 червня 2013 року у справі № 901/1318/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9,Сімферополь,95034)

до Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" (вул. Руданського, 8,Ялта,98600)

про стягнення 101271,40 грн.

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на загальні норми цивільного законодавства України про належне виконання зобов'язань, товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" за остаточними позовними вимогами просить стягнути із Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" за договором оренди нежитлового приміщення №12-01-10/12 від 01 жовтня 2012 року заборгованість за орендні платежі за листопад, грудень 2012 року та лютий 2013 року у розмірі 79458,00 грн., пеню за період із 06 листопада 2012 року по 29 травня 2013 року в сумі 5354,84 грн. та штраф в розмірі 20% у сумі 15891,60 грн.(т.1, а.с. 63-64).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року у справі №901/1318/13 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто із Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" на користь позивача заборгованість у сумі 79458,00 грн., пеню у сумі 5105,18 грн. та штраф у розмірі 15891,60 грн. У задоволені вимог про стягнення пені в сумі 249,66 грн. - відмовлено.

В основу рішення господарського суду першої інстанції покладено висновки про те, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено факт виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №12-01-10/12 від 01 жовтня 2012 року в частині оплати 79458,00 грн. заборгованості за орендні платежі, тому позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі загальних норм цивільного законодавства, які закріплюють обов'язок сторін виконувати господарські зобов'язання належним чином.

Навпаки, місцевий господарський суд зазначив, що під час розгляду справи відповідач підтвердив, що не здійснював погашення орендних платежів за заявлений до стягнення період. При цьому суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що здійснення ремонту у нежитлових приміщеннях на суму 100604,00 грн. є підставою для взаємозаліку однорідних вимог по сплаті орендних платежів за спірним договором оренди та припинення зобов'язання перед позивачем по сплаті суми в розмірі 79458,00 грн..

Також судом здійснено перерахування пені у відповідності до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 19 червня 2013 року у справі №901/1318/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

Підставою для скасування зазначеного судового акту, заявник апеляційної скарги вважає неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкових висновків при прийнятті рішення.

Посилаючись на п. 1 ч. 3 ст. 776 ЦК України, відповідач наполягає на тому, що ним на орендованому об'єкті проведено капітальний ремонт електричних мереж, без проведення якого експлуатація та використання за призначенням орендованої будівлі було неможливо. Із цих підстав відповідач вважає, що у нього виникло право на зарахування вартості ремонту в рахунок плати за користування річчю, передбачене приписами зазначеної статті Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" повинно зарахувати вартість ремонту в рахунок плати за оренду.

Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та вважає, що у зв'язку із тим, що під час капітального ремонту він був позбавлений права користуватися орендованим майном - підстави, для стягнення 72369,00 грн. заборгованості за орендні платежі, відсутні.

Доводи відповідача мотивовані також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, які не мають суттєвого значення для розгляду справи.

У судовому засіданні 09 вересня 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги, Вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту" з вказаними доводами не погодився та наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року у справі №901/1318/13 слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що 01 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (орендодавець) та Вищим навчальним закладом "Ялтинський університет менеджменту" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 12-01-10/12, строком дії протягом трьох років з моменту підписання акта приймання - передачі приміщення (т.1, а.с.7-11).

Умовами даного договору передбачено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю у тимчасове платне користування - оренду нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення (частина 2-го поверху нежитлової будівлі літ. А, літ. а, літ. а1-а6, загальною площею 628.10 кв.м., що розташоване за адресою: Україна, м. Ялта, вул. Свердлова, б. 34Д, та знаходиться у власності орендодавця на підставі свідоцтва про право власності від 01 червня 2010 року), а орендар зобов'язується прийняти його у користування за актом та повернути його орендодавцю в тому ж вигляді з урахуванням нормального зносу (а.11, 1.2, 1.2.1).

Пунктами 1.3, 1.4 договору сторонами було визначено, що приміщення передається у стані, придатному для його використання для власних потреб орендаря.

Приміщення вважається прийнятим орендарем з моменту підписання акту приймання - передачі (пункт 2.1.3, 3.1.1. договору).

Так, 01 жовтня 2012 року орендодавець передав орендарю предмет оренди (т.1, а.с.14).

Відповідно до розділу 4 договору оренди, орендна плата за приміщення, що підлягає сплаті за місяць оренди, за погодженням сторін встановлюється в розмірі 26 486.00 грн., в тому числі ПДВ. Зобов'язання орендаря щодо оплати орендної плати підлягають виконанню починаючи з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі приміщення. Оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується орендарем шляхом 100 % сплати на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється платіж.

В супереч статей 32, 33, 34 ГПК України відповідачем не представлено доказів погашення заборгованості по орендній платі в розмірі 79 458.00 грн., а саме - 26 486.00 грн. за листопад 2012 року, 26 486.00 грн. за грудень 2012 року та 26 486.00 грн. за лютий 2013 року .

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відсутність сплати орендної плати за орендні платежі є односторонньою відмовою з боку відповідача від виконання договору оренди від 01 жовтня 2012 року. Крім того, факт порушення порядку та строків здійснення розрахунків за умовами договору підтверджується матеріалами справи та не спростовано скаржником (відповідачем) ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Таким чином, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, щодо стягнення суми боргу по орендній платі за період листопад, грудень 2012 року та лютий 2013 року у розмірі 79458,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).

Пунктом 5.4. договору від 01 жовтня 2012 року встановлено, що за порушення термінів сплати грошових коштів орендодавцю за цим договором, орендарю буде нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочених сум платежів за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий розрахунок пені, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в цій частині та стягнув на користь позивача:

- пеню за період із 06 листопада 2012 року по 29 травня 2013 року у розмірі 5105,18 грн. (т.1, а.с. 65, 215)

Пунктом 5.5 договору оренди встановлено, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість по ній складатиме не менш ніж за 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 20% річних, судова колегія дійшла висновку про те, що він є правильним, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 15891,60 грн.

Посилання скаржника на підстави для звільнення наймача від сплати орендної плати як то посилання на те, що судом не взято до уваги, що відповідачем проведено капітальний ремонт орендованого приміщення, що підтверджується матеріалами справи, як відтак, відповідно до п.3.1.6. договору оренди та ч.3 ст.776 ЦК України, вартість ремонту підлягає зарахуванню в рахунок плати за користування орендованим приміщенням, спростовується наступним.

Відповідно до ч.3 ст.776 ЦК України, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право, зокрема, відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Однак, дана норма, що покладає на орендодавця проведення капітального ремонту, не імперативна. Вона допускає можливість іншого вирішення цього питання.

Зокрема, пунктом 3.3.7 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого приміщення. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на проведення поліпшення орендованого приміщення і не тягне за собою обов'язку орендодавця компенсувати вартість поліпшення.

Крім того, пунктом 3.4.2 договору сторони визначили, що орендар має право за письмовим узгодженням з орендодавцем проводити поліпшення орендованого приміщення.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль", для отримання від позивача погодження на проведення відповідачем капітального ремонту орендованого приміщення з метою використання його за цільовим призначенням, встановленим в договорі оренди №12-01-10/12 та, безпосередньо, проведення вказаних робіт з капітального ремонту відповідачем в листопаді, грудні 2012 року та лютому 2013 року.

Так, відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами сам факт здійснення поліпшень і відповідно не обґрунтована їх вартість, оскільки відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують закупівлю товарно - матеріальних цінностей на здійснені поліпшення. В свою чергу також відсутні акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2012 року та лютий 2013 року .

Отже, відповідачем не доведено реальне виконання ремонтних робіт, їх склад, об'єм та вартість, у зв'язку із чим судова колегія не приймає до уваги посилання Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" на проведення капітального ремонту в орендованому приміщенні.

Більш того, судова колегія звертає увагу на акт приймання - передачі об'єкту оренди від 01 жовтня 2012 року, зі змісту якого вбачається , що при передачі приміщення явних недоліків не виявлено, приміщення передається в оренду у стані, придатному для його використання в заявлених договорі цілях, що додатково підтверджує вказані обставини та факт користування орендованим приміщенням відповідачем у період листопада, грудня 2012 року, лютого 2013 року.

Відповідно до ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних позовних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Оскільки предметом розгляду даної справи є взаємовідносини між сторонами, які виникли з договору оренди, і на момент подання позову та прийняття оскаржуваного рішення, договору про припинення зобов'язання між сторонами шляхом зарахування платежів укладено не було, відтак, місцевий господарський суд дав правильну оцінку моменту виникнення зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати та терміну нарахування штрафних санкцій.

Зважаючи на те, що жодні доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року у справі № 901/1318/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (вул. Потинна, 9,Сімферополь,95034)

2. Вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту" (вул. Руданського, 8,Ялта,98600)