Ухвала

від 13.09.2013 по справі 810/3651/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття провадження у справі

13 вересня 2013 року місто Київ № 810/3651/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Варіант-М» (представник Архипчук Леонід Анатолійович) до треті особи:Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провизнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Варіант-М» (представник Архипчук Леонід Анатолійович), звернувся до суду з адміністративним позовом до Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

В позовних вимогах, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, позивач, зокрема перед усім іншим, просив суд визнати за ПП «Варіант-М» право на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля та залізобетонний забор позивача.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання за ПП «Варіант-М» право на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля та залізобетонний забор позивача не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Тобто договір оренди має ознаки господарського зобов'язання.

Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами щодо невизнання за позивачем права на укладання договору оренди земельної ділянки, не є публічно-правовим спором і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке наведене у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України і компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки вимога позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, що виключає розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального Кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Оскільки договір оренди землі, за яким позивач просить суд визнати права на його укладання не є адміністративним договором, а є господарським договором, тому даний спір підсудний Господарському суду Київської області.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у власності сільської ради, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду. За відсутності такого рішення зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір неможливо, оскільки це суперечить вимогам законодавства - відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Сільська рада при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користування землею в порядку, встановленому законом.

Таким чином, реалізація переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість розгляду позовних вимог в частині визнання за ПП «Варіант-М» права на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля та залізобетонний забор позивача.

Таким чином, відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 128, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання за ПП «Варіант-М» право на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля та залізобетонний забор позивача.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Шевченко А.В.