КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3651/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
08 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Варіант-М» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Варіант-М» до Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2013 року приватне підприємство «Варіант-М» (далі - Позивач, ПП «Варіант-М») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - Відповідач-1, Червономотовилівська сільрада), Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області (далі - Відповідач-2, Управління Держземагенства), третя особа - ОСОБА_2 (далі - Третя особа-1, ОСОБА_2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило:
- визнати протиправними дії Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3224987201:01:006:0279, розміром 0,6003 га для ведення особистого селянського господарства;
- визнати протиправними дії Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3224987201:01:006:0278, розміром 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області при затвердженні землевпорядної документації на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224987201:01:006:0279 та 3224987201:01:006:0278, що полягала у наданні висновку № 1091 з даними, які не відповідають дійсності, щодо власника будівлі;
- визнати нечинним рішення 28 сесії 24 скликання № 2.10 від 10.03.2006 року Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області про приватизацію землі з моменту його винесення;
- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 255010, виданий ОСОБА_2 та скасувати реєстрацію Державного акта в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 01:09:923:00660 з кадастровим номером земельної ділянки 3224987201:01:006:0278;
- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 255009, виданий ОСОБА_2 та скасувати реєстрацію Державного акта в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 01:09:923:0066 з кадастровим номером земельної ділянки 3224987201:01:006:0279;
- скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку з кадастровим номером земельної ділянки 3224987201:01:006:0279, що розташована в селі Червона Мотовилівка, Фастівського району Київської області;
- скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку з кадастровим номером земельної ділянки 3224987201:01:006:0278, що розташована в селі Червона Мотовилівка, Фастівського району Київської області;
- визнати за ПП «Варіант-М» право на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля та залізобетонний забор Позивача;
- визнати нечинним рішення Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області ХV сесії V скликання № 5.64 від 07.04.2008 року «Про затвердження технічної документації та матеріалів інвентаризації».
Протокольною ухвалою від 04.09.2013 року Київським окружним адміністративним судом було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_3) та ОСОБА_4 (далі - Третя особа-3, ОСОБА_4).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання за ПП «Варіант-М» права на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля та залізобетонний забор Позивача.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивачем не було оскаржено протест прокурора, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ №110, позовні вимоги є необґрунтованими. Крім того, суд звернув увагу на невиконання ОСОБА_5 ряду умов, про які було зазначено у погодженні проекту землеустрою.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.
У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.
Відповідачі та треті особи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що ПП «Варіант-М» на прилюдних торгах 11.11.2003 року було придбано нерухоме майно, що належало ПП «Анклав», а саме будівлю старої школи із залізобетонною огорожею, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,7171 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13). 24.05.2004 року за Позивачем зареєстровано право власності на вказане вище майно у Фастівському МБТІ, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія витягу з реєстру права власності на нерухоме майно (а.с. 21).
Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням Червономотовилівської сільради від 16.05.2003 року №5 (а.с. 131) задоволено заяву директора ПП «Анклав» ОСОБА_6 та припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,71 га, користувач - директор ПП «Анклав» ОСОБА_6, яка розташована в с. Червона Мотовилівка, і передано її до земель сільської ради. Крім того, вказаним рішенням анульовано державний акт на право постійного користування серії 11 СВ №002764 від 11.04.2000 року на земельну ділянку площею 0,71 га, яка розташована в м. Червона Мотовилівка.
Рішенням Червономотовилівської сільради від 23.04.2004 року №21.1 (а.с. 23) було надано директору ПП «Варіант-М» - ОСОБА_7, попередню згоду на комісійне обстеження земельної ділянки площею 0,7171 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та розробку технічної документації на передачу в оренду з правом викупу вищезазначеної земельної ділянки на 4 (чотири) роки жителю АДРЕСА_2.
Судом першої інстанції також було встановлено, що згідно рішення № 2 власника ПП «Варіант-М» від 10.07.2007 року (а.с. 29) ОСОБА_8 вступила в корпоративні права, звільнивши з посади директора ПП «Варіант-М» ОСОБА_7 та призначивши на посаду директора - ОСОБА_9
У ході розгляду справи Київським окружним адміністративним судом поряд з іншим було встановлено, що у січні 2013 року Позивачем з'ясувалося, що невідомі особи на території, що по периметру огороджена залізобетонною огорожею Позивача, та на якій знаходиться об'єкт нерухомості останнього, проводять господарську діяльність та в повній мірі розпоряджаються земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомості.
Для з'ясування вказаних обставин, ПП «Варіант-М» звернувся із запитами до Головного управління Держземагенства у Київській області, державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області та Фастівської районної державної адміністрації Київської області.
Головне управління Держземагенства у Київській області листом від 22.02.2013 року № 0703/2554 (а.с. 24) повідомило Позивача, що ПП «Варіант-М» не являється власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Червономотовилівська сільрада повідомила Позивача листом від 04.02.2013 року № 19 (а.с. 26) про те, що власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 Крім того, у листі зазначено, що земельна ділянка Третьої особи-1 є суміжною земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля (стара школа).
Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» у відповідь на запит Позивача листом від 13.02.2013 року № 5/397 (а.с. 25) повідомило, що не має правових підстав для надання запитуваної інформації.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Відповідача-1 від 10.03.2006 року №2.10 (а.с. 122) було передано у приватну власність земельну ділянку №3992 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та №3993 площею 0,72 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах села АДРЕСА_1 ОСОБА_2; надано дозвіл Фастівському державному кадастровому центру на розробку технічної документації на виготовлення державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2
Рішенням Червономотовилівської сільради від 07.04.2008 року №5.64 (а.с. 121) затверджено технічну документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 в межах земель Червономотовилівської сільської ради, ОСОБА_2 площею 0,2500 га та 0,6003 га. На підставі вказаного рішення Третій особі-1 29.05.2009 року були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №255009 (а.с. 115) та серії ЯЗ №255010 (а.с. 116), які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:09:923:00661 та №01:09:923:00660 відповідно.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 2, 3, 12, 118, 121, 125, 126, 141, 142 Земельного кодексу України, прийшов до висновку, що оскільки Позивачем не було доведено належність останньому нерухомого майна на спірній земельній ділянці, а також не підтверджено розташування такого майна саме на виділених Третій особі-1 земельних ділянках, підстав для задоволення позовних вимог немає.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно ч.ч. 1-9 ст. 118 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, рішенням Червономотовилівської сільради від 10.03.2006 року №2.10 надано дозвіл Фастівському державному кадастровому центру на розробку технічної документації на виготовлення державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2.
Згідно ч. 10 ст. 118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Тобто, Відповідач-1, приймаючи 07.04.2008 року рішення №5.64, яким затвердив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1, в межах земель Червономотовилівської сільської ради ОСОБА_2, діяв у межах повноважень, наданих приписами чинного законодавства сільській раді.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Тобто, з наведеного випливає, що земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно, переходить до набувача останнього на тому ж самому правовому титулі, на якому вона належала відчужувану за умови укладення договору оренди. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, законодавчо закріплено можливість передачі на такому ж правовому титулі лише тієї земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно.
Отже, враховуючи, що право постійного користування ПП «Анклав» земельною ділянкою площею 0,71 га, яка розташована в АДРЕСА_1, припинено за заявою директора у відповідності до вимог ст. 141 ЗК України рішенням Відповідача-1 від 16.05.2003 року №5, на момент придбання Позивачем нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності територіальної громади Червономотовилівської сільської ради. Таким чином, набувши у власність будівлю старої школи, ПП «Варіант-М» з метою захисту власних прав та інтересів повинно було укласти з Червономотовилівською сільрадою договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, у межах, необхідних для обслуговування придбаного нерухомого майна.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Позивач, отримавши оформлену рішенням Відповідача-1 від 23.04.2004 року №21.1 попередню згоду Червономотовилівської сільради на комісійне обстеження земельної ділянки площею 0,7171 га, яка розташована в с. Червона Мотовилівка, вул. Шкільна, 1 Фастівського району Київської області та розробку технічної документації на передачу в оренду з правом викупу вищезазначеної земельної ділянки на чотири роки, протягом 2004 - 2006 років не вчинив жодних юридично значимих дій, які б свідчили про його намір укласти договір оренди спірної земельної ділянки. З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним посилання Апелянта на порушення Відповідачем-1 суб'єктивного права ПП «Варіант-М» на користування спірною земельною ділянкою.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог до Відповідача-1.
Надаючи оцінку доводам Апелянта про необґрунтоване незастосування судом першої інстанції приписів ст. 377 ЦК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Тобто, як було зазначено вище, до набувача нерухомого майна переходить виключно право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. При цьому, як вірно підкреслив суд першої інстанції, надаючи оцінку посиланням Позивача на положення ст. 377 ЦК України, враховуючи, на момент виникнення права власності ПП «Варіант-М» на приміщення школи, спірна земельна ділянка вже належала до земель Червономотовилівської сільради, а відтак посилання Апелянта на необхідність передачі всієї земельної ділянки в користування останнього разом з нерухомим майном, яке на ній розташоване, є помилковим.
Оцінюючи твердження Апелянта про необхідність визнання протиправною бездіяльності Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області при затвердженні землевпорядної документації на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224987201:01:006:0279 та 3224987201:01:006:0278, що полягала у наданні висновку № 1091 з даними, які не відповідають дійсності, щодо власника будівлі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач, вказуючи на невірне зазначення Відповідачем-2 у висновку №1091 форми власності на об'єкт нерухомого майна, на думку колегії суддів, помилково ототожнює класифікацію форми власності на землю від форми власності на об'єкт будівництва.
Так, згідно затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 року №14-1-7/1205 Українського класифікатора форм власності на землю вбачається, що останній покликаний класифікувати виключно форми власності осіб на землю, а не на інші об'єкти нерухомості.
Як вбачається зі змісту висновку Управління Держземагенства №1091, в останньому зазначено, що Відповідач-2 «…вважає за можливе оформити право власності на земельні ділянки, площею 0,2500 га, у т.ч. ріллі - 0,2100 га, багаторічні насадження - ---га, під будівлями - 0,0400 га, (код 1.1 особиста власність громадян по Українському класифікатору форм власності на землю) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (код 1.8 Український класифікатор цільового використання землі) та площею 0,6003 га (код 1.1 особиста власність громадян по Українському класифікатору форм власності на землю) для ведення особистого селянського господарства (код 1.2 Український класифікатор цільового використання землі)…». Тобто, з наведеного випливає, що Управління Держземагенства не вказувало на існуючу класифікацію земельних ділянок на момент видачі висновку, а на ту, яка відповідає майбутній формі власності (1.1) та цільовому призначенню (1.8 та 1.2 відповідно).
З огляду на викладене, судова колегія вважає необґрунтованим посилання Апелянта на невірне зазначення Відповідачем-2 класифікації форми власності на землю у висновку №1091, а відтак і на відсутність факту протиправної бездіяльності з боку останнього.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Варіант-М» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Варіант-М» до Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, Управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2014 |
Оприлюднено | 14.04.2014 |
Номер документу | 38203040 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Степанюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні