Постанова

від 12.09.2013 по справі 25/5005/8151/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Справа № 25/5005/8151/2012

головуючого суддівМіщенка П.К., Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й. розглянувши касаційну скаргу на ухвалу у справі господарського суду Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року № 25/5005/8151/2012 Дніпропетровської області за заявою до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Топсіті" Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама Сіті Торг" визнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013 року (суддя Чередко А.Є.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама Сіті Торг", м. Дніпропетровськ, ліквідованою вказану юридичну особу, провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 року колегією суддів у складі: головуючого судді Швець В.В., суддів Павловського П.П., Науменко І.М. відновлено Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013 року у справі № 25/5005/8151/2012, апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який призначено на 29 травня 2013 року.

У зв'язку з обранням судді Швеця В.В. суддею Вищого адміністративного суду України з 23.05.2013 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України №2078а-5 від 22.05.2013 року, 27.05.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №25/5005/8151/2012, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Виноградник О.М., Вечірко І.О.

Ухвалою від 27.05.2013 року справу №25/5005/8151/2012 разом з апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби справу прийнято до провадження, її розгляд призначено в судовому засіданні на 06.06.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013 року у справі № 25/5005/8151/2012 - припинено.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений судовий акт, справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення господарським судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 78 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому колегія суддів касаційної інстанції бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність доказів звернення заявника з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство в установленому порядку, а також відсутність порушення його прав на здійснення податкової перевірки боржника, як платника податків, в ході провадження у справі про банкрутство, у зв'язку із належним повідомленням податкового органу про порушення процедури банкрутства, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2012 року та про визнання відсутнього боржника банкрутом постановою від 04.10.2012 року.

Таким чином, як вірно встановив апеляційний господарський суд, заявник не є учасником справи про банкрутство, тому позбавлений можливості оскаржити ухвалу про затвердження звіту, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі.

За таких обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд у оскаржуваній ухвалі від 06.06.2013 року дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної

податкової інспекції у м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам процесуального законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року у справі №25/5005/8151/2012 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді О.В. Білошкап

Л.Й. Катеринчук