Рішення

від 11.09.2013 по справі 910/2840/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2840/13 11.09.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія

"Міськбудінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй - Індустрія-1"

(відповідач-1)

Публічного акціонерного товариства "Завод комунального

машинобудування" (відповідач-2)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Перспектива"

про витребування майна з чужого незаконного володіння та

стягнення 35 000,00 грн.

Колегія суддів Трофименко Т.Ю.(головуюча)

Домнічева І.О.

Літвінова М.Є

Представники:

Від позивача: Логінов В.Г. по довіреності № 1018 від 18.10.2012р.

Від відповідача-1: не з'явились

Від відповідача-2: Кобиляк О.М. по довіреності №б/н від 11.02.13

Від третьої особи: не з'явились

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй - Індустрія-1" заборгованості в розмірі 35 000,00 грн., відповідно до договору на оренду баштового крану типу КБ-403А за № 5-О/2009 від 07.07.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

27.03.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмежено відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" просить суд:

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1" (ідентифікаційний код юридичної особи 35275555) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 31175387) баштовий кран БК-403А (включаючи: 1) баштовий кран БК-403А, заводський №97, 1990 року випуску; 2) 3 (три) ланки підкранових колій), який було розмішено за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1" (ідентифікаційний код юридичної особи 35275555), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 31175387) суму збитків у формі не отриманих доходів у розмірі 35000, 00 грн. (тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) відповідно до ст. 611, 623 Цивільного кодексу України.

Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй- Індустрія-Г-1" (ідентифікаційний код юридичної особи 35275555)".

Представник відповідача у судове засідання 27.03.2013р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.02.2013 р. не виконав, у зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 10.04.2013р.

Ухвалою від 10.04.2013р. судом було залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Перспектива" та відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.04.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2013р., до участі у справі залучено іншого відповідача Публічне акціонерне товариство "Завод комунального машинобудування" та відкладено розгляд справи на 03.06.2013р.

03.06.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові докази по справі для долучення до матеріалів справи та заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" просить суд:

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Завод комунального машинобудування" (ідентифікаційний код юридичної особи 05453404) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 31175387) кран баштовий КБ-403А включаючи:

1) баштовий кран КБ-403А, заводський №97, 1990 року випуску;

2) 3(три) ланки підкранових колій,

який було розмішено за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Завод комунального машинобудування" (ідентифікаційний код юридичної особи 05453404) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1" (ідентифікаційний код юридичної особи 35275555), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 31175387) суму збитків у формі неотриманих доходів у розмірі 35000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.).

Судові витрати покласти на Відповідачів.

У судовому засіданні 03.06.2013р. представником відповідача-2 надано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Завод комунального машинобудування" заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі і вважає, що ПАТ "Завод комунального машинобудування" є неналежним відповідачем.

17.06.2013р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р., призначено колегіальний розгляд справи № 910/2840/13.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. доручено розгляд справи № 910/2840/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Борисенко І.І., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013р. колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Борисенко І.І., Літвінова М.Є., прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 15.07.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013р., відповідно до ст. 38, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 05.08.2013р. та витребувано від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки інформацію стосовно перебування на реєстрації спірного баштового крану КБ-403А, заводський номер 97, 1990 року виготовлення, виготовлений Київським експериментальним заводом імені Паризької комуни, а також відомостей стосовно його власників за період з 04.02.2005 року по даний час.

29.07.2013р., через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Перспектива" надійшли письмові пояснення для долучення до матеріалів справи.

29.07.2013р., через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки надійшла інформація стосовно перебування на реєстрації спірного баштового крану КБ-403А, заводський номер 97, 1990 року виготовлення, виготовлений Київським експериментальним заводом імені Паризької комуни.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.08.2013 р. передано справу № 910/2840/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй - Індустрія-1" (відповідач-1) Публічного акціонерного товариства "Завод коммунального машинобудування" (відповідач-2), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Перспектива" про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 35 000,00 грн., для розгляду колегіально у складі Підченко Ю.О. (головуючий), Борисенко І.І., Літвінова М.Є. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.13р. колегією суддів Підченко Ю.О. (головуючий), Борисенко І.І., Літвінова М.Є. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.09.2013р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.13р. справу № 910/2840/13 передано для розгляду колегіально у складі Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О. та Літвінова М.Є., у зв'язку з виходом з відпустки судді Т.Ю. Трофименко та перебуванням у відпустці судді Борисенко І.І.

Ухвалою від 27.08.2013р. справа № 910/2840/13 прийнята до провадження колегії суддів у складі Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О. та Літвінова М.Є.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судді має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з вказівкою про це в ухвалі або рішенні.

В судовому засіданні 04.09.2013р. оголошувалась перерва до 11.09.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вимоги вмотивовані тим, що на території , яка належить відповідачу -2 згаходиться майно позивача, яке безпідставно утримує відповідач -2. Відповідно до частини першої статті 387 Цивільного кодексу України Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому згідно частини першої статті 1213 Цивільного кодексу України зазначене майно набувач зобов'язаний повернути в натурі. Крім того, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, відповідно до частини першої статті 1214 Цивільного кодексу зобов'язана відшкодувати всі доходи, як ; вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за дог.уц^не нею погіршення майна.

Позивачу достеменно відомо, що баштовий кран, який він утримує відповідач -2 на своєму будівельному майданчику по вул. Пшенична, 4, належить нашому підприємству.

Представник відповідача -1 у судовому засіданні усно проти задоволення позову заперечував. Відповідач -1 зазначає, що йому нічого не відомо про кран, будь-яких договорів з позивачем не укладав, та починаючи з кінця 2009 року і по теперішній час не має відношення до території за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4.

Представник відповідача -2 проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України - підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Загальні положення про договірні правовідносини між юридичними особами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, саме в частині прав та обов'язків.

Жодних правовідносин (договірних, зобов'язальних, тощо) між ПАТ «Завод комунального машинобудування» та ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» не існує та не існувало.

Стосовно тверджень позивача, щодо незаконного володіння баштовим краном, відповідач -2 повідомив наступне:

Відповідач - 2 не заперечує, що на земельній ділянці за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4, яка знаходиться у користування ПАТ «Завод комунального машинобудування» розміщений баштовий кран. Проте при зміні керівництва відповідача-2 у 2010 році, не залишилось інформації щодо власника вищевказаного крану. Ідентифікувати власника не виявилось можливим, оскільки на самій конструкції крану відсутні будь-які позначення, таблички та відсутні документи про право власності на кран,

На підставі цього та керуючись нормами законодавства, відповідач 2, не володіє та не використовує у своїй діяльності даний кран, а лише зберігає його для передачі законному власнику, який зможе підтвердити законодавчо з наданням правовстановлюючих документів право власності на кран, який розміщений на території відповідача -2 .

Крім того, в своїх запереченнях відповідач -2 зазначає, що:

він є не належним відповідачем, оскільки, договір оренди Крану укладався між третьою особою та позивачем, договірних та інших зобов'язань у відповідача-2 перед позивачем не має;

вважає, недоведеним право власності Позивача на кран;

право власності на кран підлягає реєстрації у Територіальному управлінні державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача -2 всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (далі - позивач), як покупцем, та Споживчим товариством "Віта", як продавцем, було уклало договір №07/02, відповідно до п. 1.1. якого передбачено, що Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю кран баштовий КБ-403А, заводський №97, 1990 року виготовлення, виготовлений Київським експериментальним заводом імені Паризької комуни(Товар). Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

В п. 1.2. Договору передбачено, що ціна Товару складає 90000,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач сплатив суму договору - 90000,00 грн., що підтверджується банківським виписками та платіжними дорученнями, з відмітками банку.

31.05.2005 року Споживче товариство "Віта" передало у власність позивача кран баштовий КБ-403А, заводський номер 97, 1990 року виготовлення (далі - кран), що підтверджується наданими суду документами.

29.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1" (далі відповідач-1), як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Перспектива"(далі - третя особа), як виконавцем, було укладено договір №5/2009 на виконання вантажно-розвантажувальних робіт баштовим краном на об'єкті в м. Києві на вул. Пшеничні, 4.(п. 1.1. Договору)

07.07.2009 року позивач уклав з третьою особою договір №5-О/2009 на оренду баштового крану типу КБ-403А.

Пункт 1.1. Договору передбачає, що позивач передає третій особі в орендне користування з правом суб'єкта господарювання баштовий кран КБ-403А, заводський №97, який є його власністю, в комплектному та технічно справному стані.

26.08.2009 року на виконання договору №5-О/2009 від 07.07.2009 року позивач передав в оренду третій особі, а третя особа отримала від позивача кран, з трьома ланками підкранових колій.

В подальшому кран було встановлено на вул. Пшеничній, 4 в м. Києві на території Публічного акціонерного товариства "Завод комунального машинобудування", (далі відповідача -2), що підтверджується поясненнями відповідача2 та третьої особи.

Крім того, на підтвердження того, що кран і на даний час перебуває на території відповідача -2 (м. Київ, вул. Пшенична, 4) позивачем надано протокол огляду місця події складений слідчим СВ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві Васютою А.В. в присутності голови правління Відповідача-2 Кисимеса Ростислава Юрійовича та понятих.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач-2 порушує права позивача, оскільки останній не визнає його права власності на кран та не дає можливість здійснити його демонтаж та вивезення з території в м. Києві на вулиці Пшеничній, 4.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині покладення на відповідача-2 обов'язку передати Позивачу кран баштовий КБ-403А включаючи:

1) баштовий кран КБ-403А, заводський №97, 1990 року випуску;

2) 3(три) ланки підкранових колій, які було розмішено за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4.

В ст. 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина перша статті 316 Цивільного кодексу України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина друга ст. 317 Цивільного кодексу України передбачає, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Доводи відповідача-2 про те, що позивачем не доведено його право власності на спірний Кран та про те, що право власності має бути підтверджене реєстрацією, яка здійснюється у Територіальному управлінні державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві не знайшли свого підтвердження, оскільки, відповідно до наведеної норми ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у позивача виникло з моменту отримання ним Крану за договором (з 31.05.2005).

Водночас, нормативно-правовий акт, що регулює питання реєстрації вантажопідіймальних кранів - Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (затверджено наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2008 №132), є документом, в сфері охорони праці та не регулює питання виникнення зміни припинення права власності.

Пункт 7.1.3 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів передбачає, що кран реєструється не тільки за власником, а і за особою, яка користується краном на підставах договору оренди, лізингу та інших, в разі наміру здійснювати його експлуатацію. За таких обставин наявність запису про реєстрацію крану не підтверджує та не спростовує наявності права власності.

Стосовно доводів відповідача-2 про те, що він не є належним відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина друга ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 387 власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Кран знаходиться у володінні відповідача-2, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем-2, правові підстави для володіння зазначеним майном у відповідача-2 відсутні.

Стаття 1213 ЦК України передбачає що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З огляду на викладене твердження відповідача-2 про те, що він не є належним відповідачем по справі відхиляється судом.

Виходячи з наведеного позовна вимога про покладення на Відповідача-2 обов'язку передати Позивачу кран баштовий КБ-403А включаючи:

1) баштовий кран КБ-403А, заводський №97, 1990 року випуску;

2) 3(три) ланки підкранових колій, який було розмішено за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4 є обґрунтованою та доведеною, відповідно до чого підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги, відповідно до якої позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 збитки на суму 35000,00 грн. суд виходить з наступного.

Як вбачається зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 614, 625 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджується, те що Відповідачем-1, якимось чином порушено його права. Враховуючи, що відсутні необхідні елементи здійснення цивільного правопорушення зі сторони Відповідача-1, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Водночас, позивачем не доведено наявності реальних збитків, їх розмір, а також причинного зв'язку між збитками та поведінкою відповідача-1 та відповідача-2.

З огляду на, що суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 збитків на суму 35000,00 грн. на користь позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору частково покладаються на відповідача-2, пропорційно задоволеним вимогам, при цьому судом враховується розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем на дату звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Завод комунального машинобудування" (04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, код ЄДРПОУ 05453404) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, м. Київ, вул.. С. Скляренка, 17, код ЄДРПОУ 31175387) кран баштовий КБ-403А включаючи:

1) баштовий кран КБ-403А, заводський №97, 1990 року випуску;

2) 3(три) ланки підкранових колій, який було розмішено за адресою м. Київ, вул. Пшенична, 4.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод комунального машинобудування" (04209, м. Київ, вул.. Озерна, 1, код ЄДРПОУ 05453404) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, м. Київ, вул.. С. Скляренка, 17, код ЄДРПОУ 31175387) 1 147 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.09.2013р.

Колегія судів Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Домнічева І.О.

Літвінова М.Є.