Ухвала

від 05.09.2013 по справі 2а-4127/12/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-4127/12/0170/2

05.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В. ) від 10.01.2013 по справі № 4127/12/0170/2

за позовом Приватного підприємства "Аспект-М94" (вул. Дражинського, 35, Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва, буд.16, Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.13 року адміністративний позов Приватного підприэмства "Аспект-М94" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта № 0000362301 від 03.02.20120.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.13 року скасувати, прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована не відповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, неправильною оцінкою судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 05.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи, вбачається, що посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ПП «Ньютехнолоджи» за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №130/23-4/20739954/5 від 23.01.2012 "про результати проведення документальної позапланової перевірки ПП "Аспект-М94" ЄДРПОУ 20739954 по взаємовідносинах з ПП "Ньютехнолоджи" (код 36951648) за серпень 2011 року".

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, що, згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, ПП "Аспект-М94" занижено податок на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2011 року у розмірі 131504 грн.

На підставі зазначеної перевірки, податкової інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000362301 від 03.02.2012, відповідно до якого ПП "Аспект-М94" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 164380 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 131504 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 32876 грн.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV, який набрав чинності з 01.01.2011, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.187.1. ст.187 Податкового Кодексу України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1.ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені між позивачем та ПП «Ньютехнолоджі», спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується наступними матеріалами справи.

Судом першої інстанції встановлені взаємовідносини позивача з ПП «Ньютехнолоджі», які врегульовані договором купівлі-продажу № 01/07 від 01.07.2011, на виконання умов якого ним у серпні 2011 року було отримано продуктів харчування вартістю 789026,82 грн. ( в тому числі ПД 131504,47 грн.), розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі.

Відповідно до акту перевірки ДПІ в м. Керчі ПП «Ньютехнолоджі» за юридичною адресою не знаходиться, 11.10.2011 анульовано його свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ. З огляду на зазначене вище податковим органом зроблений висновок про те, що операції з ПП «Ньютехнолоджі» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для їх виконання, ним не встановлено факту передачі товарів позивачу, в наслідок чого вказане підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочин, укладений з ним є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Ньютехнолоджі» у серпні 2011 року встановлено завищення податкового кредиту у сумі 131504,47 грн.

Тобто податкова інспекція, вважає, що господарська операція між позивачем та ПП «Ньютехнолоджі» має безтоварний характер.

До того ж слід зазначити, що матеріали справи містять висновок №119/12 судової економічної експертизи від 14.12.2012, в якому зазначено, що при досліджені первинних бухгалтерських документів позивача встановлено, що в серпні 2011 року позивачем на підставі договору купівлі-продажу №01/07 від 01.07.2011 від ПП «Ньютехнолоджі» отриманий товар - продукти харчування - на суму 789026,77 грн. ( в тому числі ПДВ 131504,47 грн.), проведена оплата його вартості ( в тому числі сплачений ПДВ), придбання продуктів харчування позивачем відображено у бухгалтерському обліку, товари, придбані платником податків, використані в його господарській діяльності, що підтверджено документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку. Експерти зазначили, що продукти харчування, отримані по договору купівлі-продажу №01/07 від 01.07.2011 від ПП «Ньютехнолоджі», були використані позивачем в тому числі для забезпечення виконання ним умов договору №1/11, укладеного 01.01.2011 з ПАТ «Будинок творчості «Актор» що до постачання продуктів харчування.

Під час здійснення перевірки позивача, податковою інспекцією не досліджувалося питання використання позивачем у власній господарській діяльності товарі отриманих від ПП «Ньютехнолоджі».

Докази, які б спростовували висновки суду та відомості первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача з вказаних питань суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на час формування податкового кредиту за серпень 2011 року у розмірі 131504 грн. позивачем були виконані всі зазначені вище вимоги ПК України, в наслідок чого він згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України мав право віднести до податкового кредиту суму ПДВ, у зазначеному розмірі.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 по справі № 4127/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська