печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2911/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.09.2013 Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кицюка В.П.
при секретарях - Скрибка А.В., Заліській Г.Г., Адерейко Т.В.
за участю прокурорів - Балакірєва М.С., Франтовської Ю.О., Коцюбко І.В., Байдюка Д.А., Романяка Д.М.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6
представників потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, який має вищу юридичну освіту, до затримання працював на посаді директора ТОВ «САН -2000», одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2006 р.н. та 2010 р.н., не судимий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Апостолово Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, адвокат, працює помічником народного депутата Верховної ради України на громадських засадах, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей 2006 р.н. та 2010 р.н., не судима, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України в редакції закону України від 05.04.2001, ч. 4 ст. 190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вчинили шахрайство в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_13 також службове підроблення офіційного документу, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_11 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння шляхом шахрайства чужим майном - грошовими коштами, в травні 2006 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, перебуваючи в робочому кабінеті ОСОБА_5 по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, дізнавшись, що останній має намір взяти в оренду земельну ділянку в м. Києві для будівництва торгівельно-розважального комплексу, ввів в оману ОСОБА_5 і повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він знає громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які являються орендарями земельної ділянки по пров. АДРЕСА_4, і які не проти уступити право оренди земельної ділянки за 460 000 доларів США та запропонував ОСОБА_5 передати грошові кошти нібито для використання їх на зазначені вище цілі, не маючи намірів в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання, знаючи наперед, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 просять за дані послуги лише 160 000 доларів США.
ОСОБА_5, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо справжніх намірів останнього, який переконав його у ефективності своїх дій, сприймаючи наведені ним дані як правдиві, погодився на передачу грошових коштів та спрямування їх для забезпечення переуступки права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_4 з подальшим будівництвом на ній торгівельно-розважального комплексу. В період з вересня 2006 року по березень 2007 року ОСОБА_5 в своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо його справжніх намірів, добровільно передав останньому для вирішення питання переуступки права оренди земельної ділянки по пров. АДРЕСА_4 з подальшим будівництвом на ній торгівельно-розважального комплексу грошові кошти в сумі 460 000 доларів США.
Отримавши від ОСОБА_5 на вирішення вищевказаного питання 460 000 доларів США, ОСОБА_11 передав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 лише 128 000 доларів США, а решту грошових коштів у сумі 332 000 доларів США, що в еквіваленті згідно з офіційним курсом Національного Банку України складало 1 676 600,00 грн., шляхом зловживання довірою привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману, зловживаючи його довірою, в період з вересня по жовтень 2006 року запропонував ОСОБА_5 купити корпоративні права ТОВ «Рів'єра» вартістю 1 100 000 доларів США та запропонував свої послуги по юридичному супроводу та оформленню договору оренди, в якому буде дозволено будівництво ресторану, СТО та заправки - ТОВ «Рів'єра» на земельній ділянці в АДРЕСА_5 При цьому, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_5, що для повного вирішення даного питання йому необхідно передати грошові кошти в сумі 700 000 доларів США нібито для використання їх на зазначені вище цілі, заздалегідь не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання.
ОСОБА_5, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо справжніх намірів останнього, який переконав його у ефективності своїх дій, сприймаючи наведені дані як правдиві, добровільно погодився на передачу грошових коштів та спрямування їх для викупу корпоративних прав ТОВ «Рів'єра» вартістю 1 100 000 доларів США і надання послуг по юридичному супроводу та оформленню договору оренди, в якому буде дозволено будівництво ресторану, СТО та заправки - ТОВ «Рів'єра». У період з грудня 2006 року по липень 2007 року ОСОБА_5 в своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо його справжніх намірів, добровільно передав останньому для викупу корпоративних прав ТОВ «Рів'єра» вартістю 1 100 000 доларів США і надання послуг по юридичному супроводженню та оформленню договору оренди, в якому буде дозволено будівництво ресторану, СТО та заправки - ТОВ «Рів'єра», грошові кошти в сумі 700 000,00 доларів США.
ОСОБА_11, заволодівши шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5, свої зобов'язання щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_5 не виконав, отримані від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 700 000 доларів США, що в еквіваленті до офіційного курсу Національного Банку України складало 3 535 000,00 гривень привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, зловживаючи його довірою, в січні 2007 року запропонував ОСОБА_5 оформити договір оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_6 при цьому ввів в оману ОСОБА_5, повідомивши йому, що він має можливість вирішити в Київській міській державній адміністрації питання щодо відведення вказаної ним земельної ділянки та може ефективно розмістити кошти шляхом використання їх для забезпечення підготовки і погодження проекту землевідводу; забезпечення підготовки проекту рішення Київської міської ради щодо укладання договору оренди земельної ділянки, забезпечення затвердження цього рішення КМДА та укладання договору оренди зазначеної земельної ділянки з метою подальшого будівництва та експлуатації торгівельно-офісного центру з автозаправним комплексом і отримання прибутків від цієї діяльності. При цьому, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_5, що для повного вирішення даного питання йому необхідно передати грошові кошти нібито для використання їх на зазначені вище цілі, не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання.
ОСОБА_5, будучи введеним в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_11, який переконав його у ефективності своїх дій, сприймаючи наведені дані як правдиві, 16.02.2007 добровільно погодився на передачу грошових коштів та спрямування їх для забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 з подальшою орендою та будівництвом на ній і підписав меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. Відповідно до умов зазначеного меморандуму, ОСОБА_11 прийняв на себе зобов'язання забезпечити підготовку та погодження проекту землевідводу, проекту рішення Київської міської ради про його затвердження та укладання договору оренди, а також укладання договору оренди даної земельної ділянки для подальшого будівництва та експлуатації житлових багатоповерхових будинків. ОСОБА_5 у свою чергу прийняв на себе зобов'язання в повному обсязі та своєчасно виплати ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1 200 000,00 доларів США. ОСОБА_11, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_5 повідомив останньому завідомо неправдиві відомості, що для виконання ним його зобов'язань по реалізації зазначеного проекту, йому першочергово необхідні грошові кошти у сумі 1 000 000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_5 16.02.2007 у своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо його справжніх намірів, добровільно передав останньому для забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки,розташованої за адресою: АДРЕСА_6 грошові кошти в сумі 1 000 000,00 доларів США.
У подальшому ОСОБА_11, заволодівши шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5, свої зобов'язання щодо забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 не виконав та грошові кошти отримані від ОСОБА_5 в сумі 1 000 000 доларів США, що в еквіваленті станом на 16.02.2007 відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складало 5 050 000,00 грн. не повернув, привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, зловживаючи його довірою, в жовтні 2006 року запропонував останньому оформити договір оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_21, при цьому ввів в оману ОСОБА_5, повідомивши йому, що він має можливість вирішити в Київській міській державній адміністрації питання щодо відведення вказаної ним земельної ділянки та може ефективно розмістити кошти, шляхом використання їх для забезпечення наступного: підготовки і погодження проекту землевідводу, забезпечення підготовки проекту рішення Київської міської ради щодо укладання договору оренди даної земельної ділянки, забезпечення затвердження цього рішення КМДА та укладання договору оренди зазначеної земельної ділянки стоком на 10 років, з метою подальшого будівництва та експлуатації офісного центру з паркінгом та укріпленням ухилу над АДРЕСА_21 на ділянці від Паркового мосту до музичної естакади і отримання прибутків від цієї діяльності. При цьому, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_5, що для повного вирішення даного питання йому необхідно передати грошові кошти, нібито для використання їх на зазначені вище цілі, заздалегідь не маючи намірів виконувати взяті на себе зобов'язання.
ОСОБА_5, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо справжніх намірів останнього, який переконав його у ефективності своїх дій, сприймаючи наведені дані як правдиві, 08.02.2007 добровільно погодився на передачу грошових коштів та спрямування їх для забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_21, з подальшою орендою та будівництвом на ній і підписав меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. Відповідно до умов зазначеного меморандуму, ОСОБА_11 прийняв на себе зобов'язання у термін до червня-липня 2007 року забезпечити підготовку та погодження проекту землевідводу, проекту рішення Київської міської ради про його затвердження та укладання договору оренди, а також укладання договору оренди стоком на 10 років земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_21 для подальшого будівництва та експлуатації офісного центру з паркінгом та укріпленням ухилу над Парковою дорогою на ділянці від Паркового мосту до музичної естакади. ОСОБА_5 у свою чергу зобов'язався в повному обсязі та своєчасно виплатити ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 000 000,00 доларів США.
В цей же день (08.02.2007) ОСОБА_5 у своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, будучи введеним в оману ОСОБА_11, щодо його справжніх намірів, добровільно передав останньому для забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_21, грошові кошти в сумі 1 100 000,00 доларів США.
ОСОБА_11, заволодівши шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_5, свої зобов'язання щодо забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_21 не виконав та отримані від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1 100 000 доларів США, що станом на 08.02.2007 в еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного Банку України, складало 5 555 000,00 грн. не повернув, привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, зловживаючи його довірою, в середині 2007 року, запропонував останньому придбати у ДП «Новатор» розташованого в с. Маломолинці, Хмельницькому районі, Хмельницької області, потужності по виробництву спирту (викупу цілісного майнового комплексу підприємства, оформлення права власності та запуску заводу), обіцяючи оформити купівлю - продаж активів за 400 000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_5 протягом листопада 2007 року у своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, будучи введеним в оману ОСОБА_11 щодо його справжніх намірів, добровільно передав останньому для придбання у ДП «Новатор» потужностей по виробництву спирту, грошові кошти двома частинами в сумі 200 000,00 доларів США, що в еквіваленті на листопад 2007 року, згідно з офіційним курсом Національного Банку України, складає 1 010 000,00 грн. та 1 000 000 грн., а всього на загальну суму 2 010 000,00 грн.
Отримавши від ОСОБА_5 200 000 доларів США та 1 000 000 грн ОСОБА_11 вніс в актив товариства ДП «Новатор» лише 768 013 грн, а решту грошових коштів у сумі 1 241 987,00 грн. привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно та за попередньою змовою з ОСОБА_13, реалізуючи спільний умисел групи на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 у березні 2007 року запропонували ОСОБА_5 за його грошові кошти придбати земельну ділянку по вул. АДРЕСА_7 з подальшою забудовою будинку та їх продажем за 400 000 доларів США. Знаючи про те, що дана земельна ділянка належить ОСОБА_13 і з 16.08.2006 знаходиться в іпотеці.
Після цього, ОСОБА_5 в березні 2007 року у своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, будучи введеним в оману ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо їх справжніх намірів, добровільно передав останнім для придбання земельної ділянки по вул. АДРЕСА_7 з подальшою забудовою будинку та їх продажу грошові кошти в сумі 400 000,00 доларів США.
ОСОБА_11 та ОСОБА_11, заволодівши шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_5, свої зобов'язання щодо придбання земельної ділянки по вул. АДРЕСА_7 з подальшою забудовою будинку та їх продажу не виконали, отримані від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 400 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складало 2 020 000,00 грн., не повернули, привласнили собі та розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_11 та ОСОБА_11, діючи повторно за попередньою змовою групою осіб, у період часу з лютого 2009 року по квітень 2009 року під виглядом придбання квартири для ОСОБА_6 за вигідною ціною в житловому комплексі «Тріумф», розташованому по АДРЕСА_8, заволоділи грошовими коштами останньої в сумі 267 000 доларів США. Так, в січні 2009 року ОСОБА_11 та ОСОБА_13, дізнавшись про те, що ОСОБА_6, яка проживала з ними по сусідству в будинку АДРЕСА_9 та з якою вони підтримували дружні стосунки, має намір придбати квартиру, повідомили їй завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 має можливість вирішити в Київській міській державній адміністрації питання щодо придбання квартири в житловому комплексі «Тріумф» за ціною значно нижчою від ринкових, а саме за 217 000 доларів США, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання.
ОСОБА_6, будучи введена в оману ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо справжніх намірів останніх, які переконали її у ефективності своїх дій, та сприймаючи наведені дані як правдиві, на початку лютого 2009 року в приміщенні ТОВ «Альянс Шатро» АДРЕСА_1 передала ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у якості завдатку для забезпечення укладення договору купівлі-продажу квартири в ЖК «Тріумф» грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного Банку України становило 385 000,00 грн. ОСОБА_13 та ОСОБА_11 зі своєї сторони прийняли на себе зобов'язання придбати для ОСОБА_6 квартиру у зазначеному будинку і для створення враження у ОСОБА_6 правдивості своїх намірів, та з метою створення умов для заволодіння в подальшому шахрайським шляхом всієї суми у розмірі 217 000 доларів США, що належать ОСОБА_6, ОСОБА_11 надав останній розписку про отримання переданих йому грошових коштів.
Після цього, ОСОБА_6 на початку березня 2009 року, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2, будучи введеною в оману останніми щодо їх справжніх намірів укласти для неї договір купівлі-продажу квартири в ЖК «Тріумф», передала їм грошові кошти в сумі 167 000 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складало 1 285 900,00 грн. Для створення враження у ОСОБА_6 правдивості своїх намірів, ОСОБА_11 надав останній розписку про отримання переданих йому грошових коштів.
Після цього у ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виник злочинний умисел на подальше заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_6 під приводом купівлі-продажу квартири в ЖК «Тріумф». З цією метою ОСОБА_11 та ОСОБА_13 повідомили ОСОБА_6 завідомо неправдиві відомості, а саме те, що для виконання ними зобов'язань щодо укладення для неї договору купівлі-продажу квартири в ЖК «Тріумф» грошових коштів в сумі 217 000,00 доларів США недостатньо і що для реалізації зазначеного їм додатково необхідно передати 50 000,00 доларів США. ОСОБА_6, будучи введеною в оману щодо реальних намірів ОСОБА_13 та ОСОБА_11 17.04.2009 перебуваючи в приміщенні ТОВ «Альянс Шатро» по АДРЕСА_1, добровільно передала останнім, для придбання їй квартири в ЖК «Тріумф», грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного Банку України, становило 385 000,00 грн. У подальшому, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, заволодівши шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_6, свої зобов'язання щодо укладення для неї договору купівлі-продажу квартири в ЖК «Тріумф» не виконали та грошові кошти отримані від ОСОБА_6 на загальну суму 2 055 900,00 грн, що являється особливо великими розміром, не повернули, а використали їх в особистих цілях.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно, 16.03.2011, перебуваючи по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, будучи знайомим з ОСОБА_3 та користуючись його довірою, шляхом обману, попросив в нього в борг 450 000 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного Банку України становило 3 573 315,00 грн, обіцяючи повернути борг до 30 квітня 2011 року, заздалегідь не збираючись цього робити. Будучи введеним в оману, ОСОБА_3 в цей же день передав ОСОБА_11 450 000 доларів США, які ОСОБА_11 не повернув, розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_11, діючи повторно 16.03.2011, перебуваючи по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, знаючи ОСОБА_4 та користуючись його довірою, шляхом обману, попросив у нього в борг 90 000 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного Банку України становило 714 663,00 грн, обіцяючи повернути борг до 30 квітня 2011 року, заздалегідь не збираючись цього робити. Будучи введеним в оману ОСОБА_4 в цей же день передав ОСОБА_11 90 000 долалів США, які ОСОБА_11 не повернув, розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на зазначену суму.
Наряду із зазначеним, ОСОБА_13, будучи директором суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «Рекламна агенція «РА» (код за ЄДРПОУ 32776487), діючого на підставі статуту ТОВ «Рекламна агенція «РА», і являючись службовою особою, в силу покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, з метою одержання кредиту в сумі 170 000 доларів США у відділенні № 20 КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», який ОСОБА_13 мала на меті використати для придбання житла на вторинному ринку нерухомості, вчинила службове підроблення.
Так, ОСОБА_13 з метою надання завідомо неправдивої інформації для одержання кредиту в сумі 170 000 доларів США у відділенні № 20 КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» для придбання житла на вторинному ринку нерухомості, знаючи, що для отримання кредиту необхідно надати довідку про доходи отримані нею на посаді директора ТОВ «Рекламна агенція «РА» в період з грудня 2006 року по травень 2007 року, при невстановлених досудовим слідством обставинах особисто склала та в подальшому підписала і завірила відбитком печатки ТОВ «Рекламна агенція «РА» довідку про доходи для одержання кредиту вих. № 7/6 від 21.06.2007. При цьому, в довідці про доходи для одержання кредиту від 21.06.2007, ОСОБА_13 внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вона працює за сумісництвом у ТОВ «Рекламна Агенці «РА» на посаді директора і її заробітна платня за період з грудня 2006 року по березень 2007 року складала 4 800,00 грн. на місяць, а з квітня по травень 2007 року складала 5 500,00 грн, тобто разом 30 200 грн.
25.06.2007 ОСОБА_13 з метою одержання кредиту в сумі 170 000 доларів США у відділенні № 20 КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» для придбання житла на вторинному ринку нерухомості, надала до відділення № 20 КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», розташованому по вул. Прорізна, 3 в м. Києві, довідку про доходи для одержання кредиту вих. № 7/6 від 21.06.2007, до якої було внесено завідомо неправдиві відомості, а також інші документи, необхідні для отримання кредиту.
На підставі наданих ОСОБА_13 документів, куди входила і підроблена довідка про її доходи вих. № 7/6 від 21.06.2007, кредитним комітетом КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» був зроблений висновок про можливість надання ОСОБА_13 кредиту в сумі 170 000 доларів США.
04.07.2007 ОСОБА_13 уклала з КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника відділенням № 20 ОСОБА_18, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_13, кредитний договір № 014/1179/74/1382 про надання ОСОБА_13 кредиту в сумі 170 000 доларів США строком на 240 місяців з 04.07.2007 по 04.07.2027. 04.07.2007 кредитні кошти в сумі 170 000 доларів США відділенням № 20 КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» видані ОСОБА_13, після чого останньою були використані за цільовим призначенням.
Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_13, кожний окремо, винними себе у вчиненні злочинів в обсязі пред'явленого обвинувачення не визнали, дали показання, аналіз та оцінка яким будуть наведені у вироку нижче (Том 14 а.с. 1-19, 28-37).
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_13 пояснила, що у 2002 році за сприяння потерпілого ОСОБА_4 вона працевлаштувалась в АКБ «Аваль», де познайомилася з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, підтримувала з ними дружні стосунки. В 2006 році вона познайомила свого чоловіка ОСОБА_11 з ОСОБА_3, а останній познайомив його з ОСОБА_5 Згодом їй стало відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 мали спільні бізнес проекти, проте суттю цих проектів вона не цікавилася, про порядок їх реалізації ОСОБА_11 їй нічого не розповідав. Лише під час зустрічі літом 2011 року ОСОБА_5 повідомив їй, що ОСОБА_13 винен йому велику суму грошей. Зі слів чоловіка їй відомо, що 2006 році він позичив у ОСОБА_5 200 000 дол. США на придбання будинку в АДРЕСА_18, які згодом повернув. З приводу стосунків з ОСОБА_6 ОСОБА_13 пояснила, що з ОСОБА_6 познайомилася у 2004 році, вона була її сусідкою по будинку АДРЕСА_9, дружніх стосунків з нею не підтримувала. У квітні 2009 року її зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що вона має бізнес стосунки з ОСОБА_11 та чи може вона надати йому гроші в борг, на що вона дала позитивну відповідь. При підписанні нотаріального договору позики між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 вона присутня не була, в її присутності ОСОБА_6 грошей ОСОБА_11 не передавала. Щодо довідки про доходи ТОВ «Рекламна агенція «РА» вих. № 7/6 від 21.06.2007 ОСОБА_11 в судовому засіданні не оспорювала, що викладені в цій довідці відомості не відповідають дійсності, проте стверджувала, що жодного відношення до виготовлення та використання цієї довідки вона не має, яким чином вона потрапила в матеріали кредитної справи № 014/1179/74/1382 їй не відомо.
Підсудний ОСОБА_11 по суті фактичних обставин справи пояснив, що в 2006 році за сприяння дружини ОСОБА_13 він познайомився з ОСОБА_3, який вже при першій зустрічі та в наступному озвучив, що його шеф ОСОБА_5 зацікавлений в спільних бізнес проектах. За спливом нетривалого часу він особисто познайомився з ОСОБА_5, останній висловив бажання фінансувати спільні проекти, він (ОСОБА_13.) у свою чергу мав здійснювати юридичний супровід та через ОСОБА_3 вирішувати технічні питання. Першим успішним проектом була приватизація нежитлового приміщення по АДРЕСА_10, прибуток від реалізації якого вони розділити між собою та ОСОБА_3 На початку 2006 року він познайомився з ОСОБА_15, від якого дізнався, що його дружина (ОСОБА_14.) має в оренді земельну ділянку по провулку АДРЕСА_4, на якій вони бажають побудувати два торгових павільйони, для чого шукають інвестора. Про зазначене він довів до відома ОСОБА_5, пояснив, що загальна сума інвестиційного договору складає 460 000 доларів США, з яких сума виплат ОСОБА_14 -160 000 доларів США. За зазначені грошові кошти ОСОБА_14 після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію мали переуступити право на земельну ділянку забудовнику, а решту грошових коштів в розмірі 300 000 доларів США він віддав своєму партнеру ОСОБА_20 в якості відступних за вихід з інвестиційного проекту. На стадії будівництва, коли готовність об'єкту була майже 80%, ОСОБА_5 відмовився від подальшої співпраці за цим проектом, посилаючись на те, що будівництво йде занадто довго. (Том 14 а.с. 1-19).
Приблизно у вересні 2006 року ОСОБА_5 висловив йому бажання придбати корпоративні права ТОВ «»Рів'єра. Він віднайшов власників ТОВ «Рів'єра», які погодилися продати виділену ТОВ «Рів'єра» земельну ділянку з відповідними правами за 1 100 000 доларів США. ОСОБА_5 погодився на зазначену пропозицію та доручив йому оформлення цієї площадки. В цей час в КМДА він познайомився з ОСОБА_21, який погодився вирішити питання оформлення договору оренди земельної ділянки за 300 000 доларів США. ОСОБА_5 зазначене влаштувало, останній передав йому 300 000 доларів США та між ними було підписано меморандум. Він, у свою чергу, підписав аналогічний меморандум з ОСОБА_21 та передав останньому отримані від ОСОБА_5 300 000 доларів США. ОСОБА_21 взяті на себе зобов'язання не виконав, він (ОСОБА_13.) власними можливостями віднайшов шляхи оформлення договору оренди, загальна сума понесених ним витрат близька до 700 000 доларів США (Том 14 а.с. 1-19).
В наступному ОСОБА_21 запропонував йому два проекти щодо оформлення договорів оренди на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_21 та за адресою АДРЕСА_6 він через ОСОБА_3 довів цю пропозицію до відома ОСОБА_5 Для оформлення договорів оренди на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_21 та за адресою АДРЕСА_6 він отримав від ОСОБА_5 відповідно 1 100 100 доларів США та 1 000 000 доларів США та вони підписали два меморандуми про співпрацю. ОСОБА_5 виявив бажання особисто приймати участь в реалізації цих проектів, для чого була створена фірма ТОВ «Фінансибудплюс», по 50% відсотків якої належало ОСОБА_5 та ОСОБА_21 Отримані від ОСОБА_5 грошові кошти він передав ОСОБА_21, проте останній зобов'язань щодо оформлення договорів оренди не виконав, грошові кошти не повернув, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності (Том 14 а.с. 1-19).
По епізоду оформлення договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_11 ОСОБА_11 пояснив, що для забезпечення підготовки і укладання договору оренди даної земельної ділянки з метою подальшого будівництва та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом він отримав від ОСОБА_5 750 000 дол. США. За укладеним між ними меморандумом від 29.01.2007 (Том 2, а.с.69-70) він мав в строк до 30.05.2007 отримати рішення сесії Київради та укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ «САН 2000». Проте укладення договору оренди земельної ділянки було здійснено шляхом ухвалення господарським судом м. Києва рішення про зобов'язання КМДА укласти договір оренди земельної ділянки, що було і зроблено. В наступному, за касаційним поданням прокурора зазначене судове рішення було скасовано Вищим господарським судом України, проте він вважав, що виконав зобов'язання за цим меморандумом, на підтвердження чого як директор ТОВ «САН 2000» тривалий час сплачував орендну плату за земельну ділянку (Том 14 а.с. 1-19).
Літом 2007 року йому запропонували придбати у ДП «Новатор», розташованого в с. Маломолинці, Хмельницькому районі, Хмельницької області, потужності по виробництву спирту вартістю 400 000 доларів США. Зазначену пропозицію він довів до відома ОСОБА_5, при цьому розповів, яким саме чином та між ким будуть розподілені 400 000 дол. США., домовленості про те, що 400 000 доларів США в повному обсязі в безготівковій формі повинні бути перераховані за купівлю цього підприємства між ним та ОСОБА_5 не було (Том 14 а.с. 28-37).
З приводу придбання земельної ділянки з будинком по вул. АДРЕСА_7 підсудний наполягав на тому, що придбання даного будинку не було спільним з ОСОБА_5 комерційним проектом. У зв'язку з народженням дитини він з дружиною у 2006 році вирішили переїхати за місто, відшукали будинок в смт. Козин, для придбання якого він позичив у ОСОБА_5 200 000 доларів США, які з часом віддав (Том 14 а.с. 28-37).
Не заперечуючи факту отримання від потерпілої ОСОБА_6 267 000 доларів США, ОСОБА_11 стверджував, що грошові кошти отримав від ОСОБА_6 виключно в якості позики для реалізації власних проектів, жодної домовленості про те, що зазначені кошти він отримав для придбання ОСОБА_6 квартири за пільговою ціною між ним та потерпілою не було (Том 14 а.с. 28-37).
Грошових коштів від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно в розмірі 450 000 доларів США та 90 000 доларів США він не отримував, лише на прохання ОСОБА_5 написав розписки про їх отримання (Том 14 а.с. 28-37).
Незважаючи на невизнання підсудними вини, їх вина у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
По епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 щодо реалізації проекту по провулку АДРЕСА_4 вина ОСОБА_11 підтверджується.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що в середині 2006 року ОСОБА_11 запропонував йому переоформити в оренду земельну ділянку по провулку АДРЕСА_4, яка, за його твердженням, формально була оформлена на громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_15, проте реальним власником земельної ділянки був він. Також ОСОБА_11 повідомив, що дані громадяни хочуть за співпрацю 460000 доларів США, начебто для того, щоб вони в подальшому відмовились від прав оренди на земельну ділянку і дозволили на ній будівництво. Він, довіряючи ОСОБА_11, погодився на дану пропозицію та у період з вересня 2006 року по березень 2007 року у своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5, в м. Києві передав йому 460 000 доларів США. В подальшому, коли виникло питання по підключенню будівлі до комунікацій, та у зв'язку зі зверненням громадян ОСОБА_15 за недостаючими коштами в розмірі 32 000 доларів США., він дізнався, що ОСОБА_11 юридичного права на земельну ділянку по провулку АДРЕСА_4 не має, із отриманих від нього 460 000 доларів США він передавав ОСОБА_15 лише 128 000 доларів США. В процесі спілкування з Гейвахами він в декілька етапів віддав їм 32 000 доларів США (Том 2 а.с. 40-43, 44-46, 48-50, 75-78, 91-98; Том 11 а.с. 76-83).
Факт передачі ОСОБА_5 ОСОБА_11 460 000 доларів США на вищезазначені цілі підтверджується показаннями ОСОБА_3 та визнаний підсудним в судовому засіданні.
Так, по показанням потерпілого ОСОБА_3 (фактично свідка по даному епізоду) слідує, що в червні-липні 2006 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_5 про наявність в нього земельної ділянки по провулку АДРЕСА_4, площею 0,046 га, що оформлена на його друзів, які за 460 000 доларів США готові переуступити право оренди земельної ділянки. На прохання ОСОБА_5 він поїхав та подивився на зазначену земельну ділянку. Після цього ОСОБА_5 надав ОСОБА_11 460 000 доларів США. За умовами, які пропонував ОСОБА_11, потрібно було укласти інвестиційний договір, в якому замовником виступає ОСОБА_14, забудовником - будівельна організація ОСОБА_11, а інвестором - ОСОБА_5 В лютому 2011 року виникла необхідність в підключенні будівлі до комунікацій, однак після прохання до ОСОБА_14 підписати договори на підключення, вона відмовилася, пояснивши, що з нею повністю не розрахувалися. ОСОБА_14 також повідомила, що вона не є другом ОСОБА_11, останній ніякого відношення до земельної ділянки не має, крім того вона просила заплатити їй за земельну ділянку 160 000 доларів США, а ОСОБА_11 передав їй лише 128 000 доларів США (Том 2 а.с. 20-23, 27-30, 79-83; Том 11 а.с. 178-196).
У відповідності до показань свідка ОСОБА_15, в 2005 році його дружина ОСОБА_14 отримала в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_4 Наприкінці 2005 року на початку 2006 року він познайомився з ОСОБА_11 та ОСОБА_23, яким розповів, що має в оренді вищезазначену земельну ділянку для будівництва торговельного комплексу, останні запропонували профінансувати будівництво. Йому здалося це реальним, оскільки ОСОБА_11 та ОСОБА_23 їздили на дорогих автомобілях, під час розмов оперували впливовими прізвищами, і мали при собі завжди значні суми грошей, які показували демонстративно. Надалі ОСОБА_11 висловив пропозицію заплатити їм з дружиною 160 000 доларів США за передачу прав на оренду земельної ділянки, які вони зможуть інвестувати в будівництво, як свою долю в ньому. Його та дружину такі умови влаштували. Крім цього, вони домовилися, що закінчення будівництва буде в вересні 2007 року. Із обіцяних 160 000 доларів США ОСОБА_11 передав лише 128 000 доларів США. Надалі, до вересня 2008 року на земельній ділянці було закладено фундамент, поставлено огороджувальний паркан та завезено трактор. Жодних інших будівельних робіт проведено не було. У зв'язку з чим він разом із дружиною почали запитувати у ОСОБА_11, чому не проводиться будівництво, останній відреагував, що генпідрядник начебто розтратив виділені для будівництва грошові кошти. Восени 2009 року він познайомився з ОСОБА_3, який представився представником інвестора, пообіцяв, що в наступному будівництво об'єкту буде здійснюватися в обумовлені строки. У свою чергу він повідомив ОСОБА_3Л, що ОСОБА_11 розрахувався з ними не в повному обсязі, про те, що вони домовилися із ОСОБА_11 про передачу оренди земельної ділянки за 160 000 доларів США ні він, ні його дружина, ОСОБА_24 не говорили, оскільки вважали, що останній як представник справжнього інвестора обізнаний про дійсні умови договору, а по-друге, ОСОБА_11 наполягав на тому, щоб вони не розповідати про це третім особам. На початку квітня 2011 року він з дружиною зателефонували ОСОБА_24 та сказали, що ОСОБА_11 не віддав їм решту грошових коштів, на зв'язок не виходить. Також в одній із розмов вони проговорились ОСОБА_24 про те, що загальна сума домовленості з ОСОБА_11 становить 160 000 доларів США. Це здивувало ОСОБА_25 і він запропонував приїхати до нього на зустріч. Наступного дня він з дружиною приїхали до ОСОБА_5 та ОСОБА_24 в офіс по вул. Ластовського, 5у м. Києві. Під час зустрічі вони розповіли ОСОБА_5 про їх домовленості з ОСОБА_11 та з'ясували, що останній повідомив ОСОБА_5 неправдиву інформацію, а саме, що для викупу земельної ділянки потрібно було 460 000 доларів США (Том 2 а.с. 157-162, Том 11 а.с. 178-196).
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дала показання, які за своїм змістом аналогічні її показанням на досудовому слідстві, та пояснила, що вона з чоловіком не мали власних коштів для будівництва торгово - розважального центру. Приблизно в кінці 2005 року на початку 2006 року її чоловік ОСОБА_15 повідомив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_23 готові профінансувати будівництво об'єкту на належній їй земельній ділянці по провулку Цукровому, 1/119. Під час чергової зустрічі вони домовилися, що за передачу права оренди земельної ділянки ОСОБА_11 заплатить їм 160 000 доларів США, з яких - 65 000 доларів США невідкладно, потім кожного місяця по 1 000 доларів США, а перед введенням будівлі в експлуатацію решту грошових коштів. Також було домовлено, що вони укладуть інвестиційний договір, відповідно до умов якого вона буде замовником, інвестором ОСОБА_26, а підрядником ТОВ «КБП Укрбудекспо». Загалом вона отримала від ОСОБА_11 128 000 доларів США. Приблизно в 2008 році ОСОБА_11 сказав їй, що він вже не працює з ОСОБА_23, оскільки останній заволодів його грошовими коштами. Крім того, він говорив, щоб вона ні при яких обставинах не спілкувалася з іншими представниками інвестора, оскільки це дуже серйозні люди і вони можуть її скривдити. В той же період часу на вимогу ОСОБА_11 вона підписала довіреність на його ім'я на представлення її інтересів під час оренди земельної ділянки. До вересня 2008 року на земельній ділянці було закладено фундамент, поставлено огороджувальний паркан та завезено трактор. Інші роботи проведені не були. Приблизно восени 2009 року на будівельному майданчику вона познайомилася з ОСОБА_24, який повідомив, що будівництво буде проходити належним чином та просив в наступному по всім питанням оренди та будівництва звертатися до нього безпосередньо. Крім того, ОСОБА_3 самостійно сплачував оренду земельної ділянки за наданими нею платіжними дорученнями. Про те, що вона познайомилася з ОСОБА_24 ОСОБА_11 було відомо, однак він не придав цьому особливого значення, постійно наголошував, що всі питання вона повинна вирішувати виключно через нього. Також він постійно привозив їй поточні документи на будівництво, які вона за його вказівкою підписувала. На початку квітня 2011 року вона зателефонувала ОСОБА_24 та сказала, що ОСОБА_11 грошові кошти не повернув, на зв'язок не виходить. ОСОБА_24 запропонував приїхати до нього на зустріч. Наступного дня вона з чоловіком приїхали до ОСОБА_5 та ОСОБА_24 Під час цієї зустрічі вона розповіла ОСОБА_5 про взаємовідносини з ОСОБА_11 та з'ясувала, що ОСОБА_13, повідомив ОСОБА_5, що для викупу в неї права оренди земельної ділянки ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_5 460 000 доларів США. ОСОБА_5 замість ОСОБА_11 доплатив їй 32 000 доларів США щоб не виникло суперечок і не зупинилось будівництво. Також свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що в травні 2010 року ОСОБА_11, посилаючись на тяжкий матеріальний стан, позичив у неї 45 000 доларів США, які мав повернути до 25 травня 2010 року, проте свої зобов'язання не виконав (Том 2 а.с. 141-146;153, Том 12 а.с. 12-24).
ОСОБА_11 як на досудовому слідстві, в судовому засіданні, не заперечував своєї ініціаторської ролі в отриманні від ОСОБА_5 460 000 доларів США для реалізації проекту по пров. АДРЕСА_4, рівно як і того, що із зазначеної суми він передав ОСОБА_14 лише 128 000 дол. США.
Твердження підсудного про те, що він віддав ОСОБА_23 300 000 доларів США за вихід з інвестиційного проекту визнається судом безпідставним та таким, що не має під собою жодного економічного підґрунтя, за логікою підсудного він віддав ОСОБА_14 та ОСОБА_23, який до того ж не був стороною в інвестиційному договорі (Том 2 а.с. 148-151), всі 460 000 доларів США, особисто не отримавши прибутку. По показанням ОСОБА_5, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_14 слідує, що ОСОБА_11 не повідомляв їм про передачу 300 000 доларів США ОСОБА_23 за вихід з інвестиційного проекту, більше того свідок ОСОБА_14 показала, що в 2008 році ОСОБА_11 сказав, що вже не працює з ОСОБА_23, оскільки останній заволодів його грошовими коштами. В своїх показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_11 також не згадував, що віддав ОСОБА_23 300 000 доларів США.
Доводи ОСОБА_11, що директор ТОВ «КБП Укрбудекспо» ОСОБА_27 розтратив виділені йому на будівництво грошові кошти, у зв'язку з чим він не зміг завершити будівництво об'єкту та реалізацію проекту в цілому, не мають жодного правового значення для вирішення питання по суті пред'явленого підсудному обвинувачення, оскільки на підставі показань ОСОБА_5, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_28, ОСОБА_14, ОСОБА_15 судом встановлено, що грошові кошти виділені на оренду земельної ділянки та грошові кошти, що були виділені ОСОБА_5 на проведення будівельних робіт, мають різну правову природу.
По епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 щодо реалізації проекту придбання корпоративних прав ТОВ «Рів'єра» з орендою земельної ділянки по АДРЕСА_12 вина ОСОБА_11 підтверджується.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що ОСОБА_11 у вересні-жовтні 2006 року, створюючи вигляд його знайомства з головним равіном м. Києва та знайомство останнього з бувшими власниками ТОВ «Рів'єра», наполегливо запропонував купити корпоративні права даного товариства вартістю 1 100 000 доларів США. Дану суму коштів від його імені ОСОБА_11 передав ОСОБА_3 Водночас, ОСОБА_11 наполегливо пропонував свої послуги по юридичному супроводу та оформленню договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_12 в якому буде дозволено будівництво ресторану, СТО та заправки для ТОВ «Рів'єра». На момент купівлі корпоративних прав у товариства був дозвіл лише на збір технічної документації на зазначену вище земельну ділянку. За свої послуги ОСОБА_11 запросив 700 000 доларів США. Ці кошти він передавав ОСОБА_11 трьома частинами: у грудні 2006 року - 250000 доларів США, у березні 2007 року - 250000 доларів США, у липні 2007 року - 200000 доларів США, кожного разу у присутності ОСОБА_3 в своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві. Обіцяну роботу ОСОБА_11 не виконав, отримані від нього 700 000 доларів США привласнив та витратив на свій розсуд. Процедурою оформлення договору оренди на земельну ділянку в подальшому займався ОСОБА_28 та інші співробітники. Також потерпілий зазначив, що домовленостей про те, що ОСОБА_11 візьме частину коштів для власних потреб між ними не було (Том 2 а.с. 40-43, 44-46, 48-50, 75-78, 91-98; Том 11 а.с. 76-83).
Потерпілий ОСОБА_3, який фактично є свідком по даному епізоду, підтвердив показання ОСОБА_5 про те, що в період з грудня 2006 року по липень 2008 року ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_5 700 000 доларів США для оформлення оренди земельної ділянки по АДРЕСА_5 для будівництва, проте договір оренди не уклав, а постійно відкладав вирішення цього питання по різним надуманим причинам. Після цього оформленням договору оренди зазначеної земельної ділянки займався ОСОБА_28, який досяг позитивного результату (Том 2 а.с. 20-23, 79-83; Том 11 а.с. 178-196).
Згідно показань свідка ОСОБА_28 на досудовому слідстві, які він підтвердив в суді, наприкінці 2006 року ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_11, представив його як свого ділового партнера та чоловіка ОСОБА_29 Він був присутній під час зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_11, під час яких останній пропонував ОСОБА_5 бізнес проекти по оформленню договорів оренди на земельні ділянки з подальшою забудовою на них об'єктів нерухомості. ОСОБА_5 цікавився у нього з приводу запропонованих ОСОБА_11 проектів. На початку 2008 року ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_11 свої зобов'язання не виконує, догори оренди земельних ділянок не оформив, грошові кошти не повернув. В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 на запитання сторони захисту також пояснив, що в 2008 році на прохання ОСОБА_5 він займався оформленням договору оренди земельної ділянки під ТОВ «Рів'єра» (Том 2 а.с.134-136, Том 11 а.с. 228-248 ).
Показання потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_24 щодо передачі ОСОБА_11 700 000 дол. США для здійснення юридичного супроводу оформлення договору оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_5 є послідовними протягом досудового та судового слідства, потерпілий ОСОБА_5 неодноразово надавав ОСОБА_11 значні суми грошових коштів без підтверджуючих документів, що визнано підсудним в судовому засіданні, а відтак підстав сумніватися в достовірності показань потерпілих у суду немає.
Між тим, показання підсудного ОСОБА_11 про те, що на вищезазначені цілі він отримав від ОСОБА_5 лише 300 000 доларів США, які передав ОСОБА_21 для оформлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_5 згідно меморандуму про співпрацю від 29.11.2006 (Том 11, а.с.131-132), аналізуються судом шляхом їх оцінки з іншими доказами у справі, так і шляхом співставлення з показаннями самого ОСОБА_11 на різних стадіях кримінального судочинства.
Стверджуючи на досудовому слідстві про те, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_21 взятих на себе зобов'язань, він (ОСОБА_13) власними силами намагався оформити договір оренди, ОСОБА_11 між тим поясняв, що в якості гонорару за оформлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_5 ОСОБА_5 надав йому 300 000 доларів США, з яких він 100 000 доларів США віддав ОСОБА_3 в якості «відкату» за сприяння у співпраці з ОСОБА_5 Ще до підписання меморандуму з ОСОБА_5 він підписав аналогічний меморандум з ОСОБА_21, за умовами якого ОСОБА_21 мав позитивно вирішити питання щодо оформлення оренди земельної ділянки по АДРЕСА_5 в строк до березня 2007 року та передав останньому 300 000 доларів США. (Том а.с.110-118). Таким чином, за змістом показань ОСОБА_11 на виконання умов меморандуму він змушений був передати ОСОБА_21 власні 100 000 доларів США, що за переконанням суду позбавлено сенсу. Окрім того, підсудний ОСОБА_11 не зміг дати логічних показань, чим була викликана необхідність підписання меморандуму з ОСОБА_21 ще до укладення відповідного меморандуму з ОСОБА_5, хоча і визнав, що він не доводив до відома ОСОБА_5 про передачу отриманих від нього грошових коштів ОСОБА_21
На підтвердження факту знайомства ОСОБА_5 та ОСОБА_21 підсудний в судовому засіданні посилався на статут ТОВ «Фінансибудплюс», згідно якого учасниками ТОВ «Фінансибудплюс» значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_21 (Том 11 а.с. 113-118; Том 14 а.с. 28-37).
Представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в судовому засіданні оспорював справжність підпису ОСОБА_5 на статуті ТОВ «Фінансибудплюс», проте клопотання про призначення почеркознавчої експертизи жодна із сторін не заявила, у зв'язку з чим належність підпису в статуті певним особам експертним шляхом не встановлювалася.
Згідно зі ст. 67 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, кожний окремо, в судовому засіданні, категорично заперечували факт знайомства, а тим більше співпраці, з ОСОБА_21
Зазначене узгоджується з наявними у матеріалах кримінальної справи показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що з ОСОБА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_24 він не знайомий, жодних спільних комерційних проектів з ними не мав. По показанням свідка ОСОБА_21 також слідує, що ОСОБА_11 звернувся до нього з проханням допомогти у вирішенні питання оформлення в оренду двох земельних ділянок у АДРЕСА_5 на ТОВ «Рів'єра» та по вул. Героїв Дніпра на ТОВ «САН-2000». Між ним та ОСОБА_11 було укладено меморандуми про співпрацю, на виконання умов яких ОСОБА_11 загалом передав йому 2 400 000 доларів США. Передаючи зазначені грошові кошти, ОСОБА_11 наполягав на тому, що вони належать йому, прізвища ОСОБА_5 не згадував (Том 2 а.с.137-140).
По суті наведених доводів ОСОБА_11 суд також вважає доцільним зазначити, що навіть за знайомства ОСОБА_21 з ОСОБА_5, на чому наполягав підсудний, зазначений факт, рівно як і притягнення ОСОБА_21 до кримінальної відповідальності за заявою ОСОБА_11, не виключає відповідальності останнього за невиконання взятих на себе перед потерпілим зобов'язань та не вказує на відсутність в нього умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шахрайським шляхом, оцінка чому буде наведена у вироку нижче.
Таким чином, на підставі показань потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_28, змісту меморандуму, реєстраційних та статутних документів ТОВ «Компанія Рів'єра» (ЄДРПОУ 33298434) судом встановлено, що ОСОБА_11 взяв на себе зобов'язання оформити договір оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_5 в строк до березня 2007 року, за що отримав від ОСОБА_5 700 000 доларів США, проте цього не зробив, договір оренди земельної ділянки був укладений в 2009 році, коли ОСОБА_11 вже не мав жодного відношення до реалізації цього проекту.
По епізодам заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 щодо реалізації проектів по оформленню договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_6 та договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_21 вина ОСОБА_11 підтверджується.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що в жовтні 2006 року ОСОБА_11 запропонував йому оформити в оренду земельну ділянку з можливістю подальшої забудови багатоповерхових будинків за адресою АДРЕСА_21 в районі стадіону «Динамо». Для вирішення даного питання ОСОБА_11 попросив 2 000 000 доларів США, які за його твердженням, мали бути витрачені на весь юридичний супровід по оформленню договору оренди. 06.02.2007 його донькою ОСОБА_30 та ОСОБА_11 було підписано меморандум про співпрацю і в цей же день він в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_28 передав ОСОБА_11 1 100 000 доларів США для реалізації умов меморандуму. Паралельно ОСОБА_11 вирішував із ним питання про оренду земельної ділянки по АДРЕСА_6. 16.02.2007 між його донькою ОСОБА_30 та ОСОБА_11 був підписаний меморандум про порядок оформлення договору оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_6, після чого в цей же день він в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_28 передав ОСОБА_11 1 000 000 доларів США із 1 200 000 доларів США передбачених меморандумом. Після підписання меморандумів та передачі грошових коштів ОСОБА_11 не виконав взятих на себе зобов'язань, грошові кошти не повернув (Том 2 а.с. 40-43, 44-46, 48-50, 75-78, 91-98; Том 11 а.с. 76-83).
Показання потерпілого ОСОБА_5 щодо передачі ОСОБА_11 2 100 000 доларів США на оформлення договорів оренди земельних ділянок по АДРЕСА_21 та проспекту Перемоги в м. Києві підтверджуються показаннями ОСОБА_3, ОСОБА_28, змістом меморандумів, достовірність підпису ОСОБА_11 в яких встановлена висновком судово - почеркознавчої експертизи, розпискою ОСОБА_11 про отримання у ОСОБА_5 грошових коштів від 20.08.2009, та не оспорювалися підсудним під час судового розгляду справи (Том 2 а.с. 20-23, 27-30, 79-83; Том 11 а.с. 178-196; Том 2 а.с.134-136; Том 2 а.с.239; Том 11 а.с. 228-248, Том 5 а.с. 146-155).
Згідно меморандуму між ОСОБА_30 та ОСОБА_11 від 06.02.2007, останній в строк до липня 2007 року зобов'язався надати договір оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_21 та на наступний день після підписання договору оренди отримати решту гонорару в розмірі 1 000 000 доларів США (Том 2 а.с. 231-232). Порядок та строки погодження ОСОБА_11 документів по відводу земельної ділянки і оформлення договору оренди були визначені додатком до меморандуму (Том 2 а.с.235-236).
У відповідності до умов меморандуму від 16.02.2007, ОСОБА_11 в строк до травня 2007 року зобов'язався надати договір оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_6 та мав право на наступний день після підписання договору оренди отримати решту гонорару в розмірі 400 000 доларів США. За умовами меморандуму зазначений договір мав бути підписаний між Київрадою та ТОВ « Рекламна агенція «РА» (Том 2 а.с. 237-238). Порядок та строки погодження ОСОБА_11 документів по відводу земельної ділянки і оформлення договору оренди були визначені додатком до меморандуму (Том 2 а.с.233-234).
Підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні визнав, що жодного із пунктів меморандумів по оформленню договорів оренди земельних ділянок по АДРЕСА_21 та проспект Перемоги в м. Києві він не виконав, в обґрунтування позиції захисту посилався на те, що отримані від ОСОБА_5 грошові кошти передав ОСОБА_21, який їх привласнив, хоча на досудовому слідстві ОСОБА_11 давав показання про те, що не доводив до відома ОСОБА_5 про передачу отриманих від нього грошових коштів ОСОБА_21
З показань потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4., ОСОБА_3, свідка ОСОБА_21 слідує, що вони між собою незнайомі, спільних бізнес проектів не мали. Більше того, ОСОБА_21 в своїх показаннях не згадував, що ОСОБА_11 звертався до нього з проханням допомогти в оформленні в оренду земельних ділянок по АДРЕСА_21 та проспект Перемоги в м. Києві (Том 2 а.с.137-140).
За клопотанням сторони захисту до матеріалів кримінальної справи в копії приєднано меморандум від 02.02.2007 між ОСОБА_11 та ОСОБА_21 (Том 11, а.с.135-136), за умовами якого останній за грошову винагороду в розмірі 900 000 доларів США взяв на себе зобов'язання оформити на ТОВ «НВП «Рестін» договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_13
Зазначене свідчить, що меморандум між ОСОБА_21 та ОСОБА_11 було укладено ще до підписання меморандуму між ОСОБА_11 та ОСОБА_5, в ньому вказана інша фірма, на яку мав би бути оформлений договір оренди земельної ділянки, що дає підстави для висновку про різну правову природу вказаних в цих меморандумах грошових коштів.
За таких обставин, притягнення ОСОБА_21 до кримінальної відповідальності (пред'явлення обвинувачення) за заявою ОСОБА_11 за фактом заволодіння його грошовими коштами шляхом шахрайства, не має преюдиційного значення для вирішення питання по суті пред'явленого ОСОБА_11 обвинувачення в частині заволодіння грошима ОСОБА_5 по зазначеним епізодам(Том 11 а.с.146-164).
По епізоду незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 нібито на придбання у ДП «Новатор» потужностей по виробництву спирту вина ОСОБА_11 підтверджується.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що в середині 2007 року ОСОБА_11 наполегливо пропонував йому придбати у ДП «Новатор» потужності по виробництву спирту, на якому, за його словами, протягом 2 місяців можливо запустити виробництво спирту та отримувати прибуток близько 30 000 доларів США в місяць. Для викупу цілісного майнового комплексу підприємства, оформлення права власності та запуску заводу ОСОБА_11 запросив 400 000 доларів США, які він повинен був внести в статутний капітал ТОВ «Рекламна агенція «РА» для подальшого оформлення підприємства. Оформлення купівлі-продажу даних активів, налагодження та запуск заводу він брав на себе та свою дружину ОСОБА_13 Зазначені кошти він передавав ОСОБА_11 двома частинами: на початку листопада 2007 року - 200 000 доларів США, та в кінці листопада - 1 000 000 гривень, по курсу 5 гривень за 1 долар США. Дані перемовини, а також передача коштів проходили в приміщенні по вул. Ластовського, 5, у м. Києві в присутності ОСОБА_3 Лише у 2009 році, коли ОСОБА_24 став керівником ТОВ «Рекламна агенція «РА», йому стало відомо що ОСОБА_11 разом зі своєю дружиною вніс в статут товариства лише 768 013 гривень, а також не оформив право власності та не запустив виробництво. Таким чином ОСОБА_11 заволодів його грошима в розмірі 1 231 986,51 гривень (Том 2 а.с. 40-43, 44-46, 48-50, 75-78, 91-98; Том 11 а.с. 76-83).
Показаннями потерпілого ОСОБА_3, згідно яких в листопаді 2007 року ОСОБА_5 в його присутності передав ОСОБА_11 200 000 доларів США та 1 000 000 гривень для викупу підприємства «спиртзаводу» в с. Маломолинці Хмельницької області. До квітня 2011 року підприємство викуплене не було, виробництво спирту також налагоджено не було. В 2009 році його було призначено директором ТОВ «Рекламна агенція «РА». Після вивчення бухгалтерських документів він встановив, що ОСОБА_11 вніс на рахунок ТОВ «Рекламна агенція «РА» в якості статутного капіталу лише 768 013 гривень, які були перераховані на Подільську товарну біржу для купівлі активів у ДП «Новатор». Рештою грошових коштів в розмірі 1 231 986 гривень він розпорядився на власний розсуд і жодних пояснень з даного приводу не дав.
Підсудний ОСОБА_11 визнав, що отримав від ОСОБА_5 400 000 доларів США для придбання потужностей по виробництву спирту, з яких за придбання активів заводу перерахував на рахунок ДП «Новатор» лише 768 013 гривень, що також підтверджується реєстром платежів ТОВ «Рекламна агенція «РА» (Том 6 а.с. 132) та документами з товарної біржі «Подільська» (Том 7 а.с. 51-71).
На досудовому слідстві сам ОСОБА_11 пояснював, що за отримані від ОСОБА_5 400 000 доларів США він придбав обладнання та приміщення спиртзаводу в с. Маломолинці Хмельницької області.
Твердження ОСОБА_11 в судовому засіданні, що 1 231 986 гривень він витратив на технічне забезпечення приміщення спиртзаводу, багаторазові поїздки, кожна вартістю 1000 гривень, розробку ТУ, є голослівними та не підтверджені допустимими в розумінні положень ст. 67 КПК України доказами.
По епізоду незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_6 вина ОСОБА_11 та ОСОБА_13 підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що з ОСОБА_29 вона познайомилася на початку 2004 року, а з травня 2006 року вони почали зустрічатися та спілкуватися більш частіше, оскільки проживали по сусідству в будинку АДРЕСА_14 та обидві були вагітні. Наприкінці 2006 року вона разом зі своїм сином ОСОБА_31 помітили, що ОСОБА_13 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_11 почали купувати та користуватися великою кількістю різноманітних дорогих автомобілів, при цьому ОСОБА_13 розповідала про те, що вони разом із чоловіком дуже часто відпочивають, подорожують за кордоном не менше 2-х разів на місяць, хизувалась статками своєї сім'ї, обумовленими успішністю та заробітками свого чоловіка ОСОБА_11 10 січня 2009 року вона (ОСОБА_6.) біля будинку за місцем проживання випадково зустрілась з ОСОБА_11, якому повідомила про свої наміри придбати квартиру. Із цього часу ОСОБА_11 та ОСОБА_13 почали наполегливо пропонувати свої послуги щодо придбання квартири для її родини по заниженій ціні. З зазначеною пропозицією ОСОБА_11 та ОСОБА_13 неодноразово приїздили до неї за місцем роботи, також пропонували вирішити питання по отриманню в оренду земельної ділянки в районі станції метро «Чернігівська» у м. Києві, однак від зазначеної пропозиції вона з сином відмовилися, після чого ОСОБА_11 із дружиною запропонували їй купити квартиру в житловому комплексі «Тріумф». При цьому ОСОБА_11 розповів їй, що може скористатись своїми зв'язками в КМДА, Адміністрації Президента України та придбати для неї квартиру за ціною, значно нижчою за ринкову. ОСОБА_11 попросив 50 000 доларів США нібито для отримання в КМДА плану та документів на квартиру. Цю інформацію підтверджувала дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_13, яка наполегливо переконувала її погодитись на цю пропозицію, вказуючи на те, що вони вже багато здійснили таких операцій. Вона погодилася на дану пропозицію та в присутності ОСОБА_11, бухгалтера ОСОБА_32 і свого сина в середині лютого 2009 року передала ОСОБА_13 50 000 доларів США, про що останній написав розписку. На початку березня 2009 року в квартирі ОСОБА_13 по АДРЕСА_14 вона разом із сином під розписку передала ОСОБА_11 ще 167 000 доларів США. Після отримання грошових коштів, ОСОБА_13 повідомив, що для позитивного вирішення питання оформлення права власності на квартиру додатково потрібно 50 000 доларів США, оскільки вартість квартири збільшилася. Спочатку вона не погодилася на дану пропозицію та попросила ОСОБА_11 повернути грошові кошти, на що ОСОБА_11 запропонував їй разом з сином відвідати будинок та вибрати квартиру. Коли вона з сином приїхали дивитися потенційну квартиру в будинок по АДРЕСА_15 (ЖК «Тріумф»), то зустріли там ОСОБА_13, яка повідомила, що родина ОСОБА_13 також має намір купити квартиру в цьому будинку. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 разом з іншими невідомими їй людьми показали наявні в будинку квартири і вона з сином обрали одну з цих квартир. Окрім них були присутні ще близько 15 чоловік, деяких з яких ОСОБА_13 та ОСОБА_11 представили посадовими особами КМДА. Довірившись підсудним, а також з тих підстав, що вона вже передала їм значну суму коштів, які боялась втратити, вона вирішила передати їм решту грошових коштів в сумі 50 000 доларів США. Зазначені грошові кошти вона передала ОСОБА_11 в своєму в офісі по АДРЕСА_1 17.04.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_33 був оформлений нотаріальний договір безвідсоткової позики на загальну суму 267 000 доларів США, при цьому на прохання ОСОБА_11 вона повернула йому розписки про отримання 50 000 доларів США та 167 000 доларів США. Потім ОСОБА_11 разом із дружиною ОСОБА_13, продовжували наполегливо розповідали їй та її сину ОСОБА_34, що все буде добре. Такі відповіді ОСОБА_13 стосовно отримання ними квартири продовжувались на протязі 6-7 місяців. Зрозумівши, що ОСОБА_13 її ошукали, вона почала наполегливо їх прохати повернути грошові кошти, однак безрезультатно, ОСОБА_13 спочатку пропонувала розрахуватися з нею своєю нерухомістю, проте потім ОСОБА_11 та ОСОБА_13 зовсім перестали відповідати на її дзвінки та почали уникати зустрічей з нею та її сином. В судовому засіданні ОСОБА_6 категорично заперечувала наявність між нею та ОСОБА_11 особистих інтимних стосунків. (Том 2 а.с. 103-107, 113-117, 195-202;Том 12, а.с. 12-24).
По показанням свідка ОСОБА_34 слідує, що подружжя ОСОБА_11 дуже часто зустрічалось з його матір'ю ОСОБА_6 Восени 2008 року ОСОБА_13 разом зі своїм чоловіком запропонували їм придбати квартиру в новому будинку м. Києва. Зі слів ОСОБА_13 квартиру можна було придбати за вигідною ціною, оскільки її чоловік дуже впливовий і має зв'язки в КМДА. Після цієї пропозиції ОСОБА_13 неодноразово шукали зустрічей з ним та його мамою, за рахунок чого увійшли до них в довіру та переконали придбати через ОСОБА_11 квартиру в м. Києві. В середині лютого 2009 року в його присутності мама передала ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 50 000 доларів США в приміщенні свого офісу по АДРЕСА_1 у м. Києві. Другу суму грошових коштів у розмірі 167 000 доларів США приблизно на початку березня 2009 року в його присутності ОСОБА_6 передала ОСОБА_35 в квартирі ОСОБА_11 по АДРЕСА_14. ОСОБА_11, як і в перший раз, перерахував грошові кошти та власноручно написав розписку про їх отримання. Згодом ОСОБА_11 почав затягувати час із вирішенням їх квартирного питання та телефонувати з вимогами дати більше грошей, оскільки питання складне й потребує додаткових коштів. На ці пропозиції вони з матір`ю не погоджувались та вимагали негайно повернути їм кошти. Після чого ОСОБА_11 запропонував обрати конкретну квартиру в ЖК «Тріумф» та доплатити ще 50 000 доларів США, обіцяючи при цьому в стислі терміни передати їм квартиру. Разом із мамою вони погодились подивитись та обрати квартиру в запропонованому будинку. Ця зустріч відбувалась по вул. Звіринецькій в м. Києві, в ЖК «Тріумф», на якій були присутні ОСОБА_11, ОСОБА_13, а також невідомі йому люди, які були представлені ОСОБА_13 як покупці та чиновники КМДА, що будуть їм допомагати у придбанні кватири. Решту грошових коштів у сумі 50 000 доларів США вони передавали ОСОБА_11 17.04.2009 у приміщені офісу фірми матері у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_33 та працівників їхньої фірми. На прохання ОСОБА_11, між останнім та його матір'ю було укладено договір безвідсоткової позики на суму 267 000 доларів США, після чого ОСОБА_11 отримав раніше написані ним розписки. Через деякий час ОСОБА_11 почали розповідати їм, що виникли деякі ускладнення, через які необхідно трохи почекати, але питання з їх квартирою стовідсотково буде вирішено позитивно. Так тривало на протязі півроку. В цей час ОСОБА_11 різко перестали з ними спілкуватися та з'являтись на зустрічі, на які вони їх неодноразово запрошували з метою отримання інформації про майбутню квартиру. Врешті решт вони зрозуміли, що їх ввели в оману та ошукали, а також те, що ОСОБА_11 зовсім не збираються повертати їхні гроші. Після чого він з матір`ю почали вимагати від ОСОБА_13 та ОСОБА_11 повернути кошти, які були передані ними в якості оплати за квартиру. Після цього ОСОБА_11 остаточно почали їх ігнорувати, не відповідати на телефонні дзвінки, а коли вдавалося до них додзвонитись він чув, як вони неодноразово в грубій формі погрожували його мамі та його молодшому брату розправою. До цього часу вони не отримали обіцяної їм ОСОБА_11 та ОСОБА_13 квартири, а також останні не повернули їм грошових коштів, що вони передали їм на придбання квартири (Том 2 а.с., 213-217; Том 11 а.с. 228-248).
Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні дала показання, що повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_36, пояснивши, що в період із 2004 по кінець 2009 року вона працювала в ТОВ «Альянс Шатро» на посаді головного бухгалтера, директором та безпосереднім керівником ТОВ була ОСОБА_6 В період з грудня 2008 по січень 2010 року до приміщення їхнього офісу неодноразово приходили ОСОБА_11 та ОСОБА_13, які пропонували ОСОБА_36 придбати квартири за дуже низькими цінами, зокрема в будинку по АДРЕСА_15 (ЖК «Тріумф»). Зазначену пропозицію ОСОБА_13 озвучили і іншим працівникам офісу, стверджували, що вони можуть вирішити вказане питання за рахунок впливових зв'язків в КМДА. Вона (свідок) відмовилася від зазначеної пропозиції за браком коштів, а ОСОБА_6 - погодилася. В середині лютого 2009 року вона була присутня під час передачі ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 50 000 доларів США ОСОБА_11 Дані кошти на прохання ОСОБА_6 вона перерахувала особисто та передала в руки ОСОБА_11, після чого він також в їх присутності перерахував гроші. Під час передачі коштів між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 велась розмова з приводу того, що дані кошти передаються як завдаток за придбання квартири. Після чого ОСОБА_11 була власноручно написана розписка про отримання вказаних грошових коштів. Кошти передавались в приміщенні офісу по вул. Мечникова, 2 в м. Києві. Надалі від ОСОБА_6 вона дізналась, що остання на початку березня 2009 року передала ОСОБА_11 та ОСОБА_37 додатково 167 000 доларів США в їх квартирі. Дані кошти теж передавались для придбання квартири. Після цього від ОСОБА_6 вона дізналась, що ОСОБА_37 почали вимагати в неї ще 50 000 доларів США, начебто щоб повністю закрити питання по придбанню для неї квартири. Це в неї викликало певну підозру, оскільки вищевказаної суми в розмірі 217 000 доларів США мало повністю вистачити. Але ОСОБА_6 довіряла їм і все таки погодилась на їх прохання. Дані кошти (в сумі 50000 доларів США) передавались в приміщенні вищевказаного офісу 17 квітня 2009 року. При цьому при передачі грошових коштів крім неї та ОСОБА_6 була присутня нотаріус ОСОБА_33, яка засвідчила договір позики на 267 000 доларів США. В подальшому ОСОБА_37 не придбали для ОСОБА_6 обіцяної квартири. ОСОБА_6 змушена була телефонувати ОСОБА_13 з її (свідка) мобільного телефону, оскільки коли телефонувала зі свого телефону, ОСОБА_13 не відповідала на дзвінки. Також по показанням свідка ОСОБА_32 слідує, що під час всіх зустрічей та переговорів щодо придбання квартири та передачі грошових коштів ОСОБА_11 був присутній разом із своєю дружиною ОСОБА_13 Остання відігравала ключову роль у переконанні ОСОБА_6 щодо передачі грошових коштів на придбання квартири. Вона запевняла, що вона вже вирішувала ряд подібних питань, зокрема щодо придбання квартир в престижних будинках, і гарантувала що її сім'я дуже заможна і у разі виникнення яких-небудь проблем, вона особисто зможе їх вирішити (Том 2 а.с. 208-211;Том 12 а.с. 12-24).
За умовами договору безвідсоткової позики від 17.04.2009, посвідченого нотаріусом ОСОБА_33, ОСОБА_6 (позикодавець) надала у власність ОСОБА_11 (позичальнику) безвідсоткову позику в сумі 2 055 900 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату підписання цього договору складає 267 000 доларів США (Том 7, а.с.75-79).
За твердженням потерпілої ОСОБА_6 вищезазначений договір був завуальованою формою оформлення правовідносин з ОСОБА_11 щодо передачі грошових коштів на придбання квартири.
Зазначене також узгоджується з тим, що за умовами договору ОСОБА_11 зобов'язувався повернути грошові кошти через 4 дні після укладення договору позики, що з самого початку було неможливим у зв'язку з відсутністю у підсудного грошових коштів в зазначеній сумі, що визнано ним в суді, та наявністю в нього грошових зобов'язань перед іншими потерпілими. До того ж, 25.04.2009 ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виїхали до Хургади, де знаходилися по 09.05.2009 (Том 7а.с.12-13).
Стверджуючи про отримання від ОСОБА_6 267 000 доларів США виключно за договором позики, ОСОБА_11 в судовому засіданні не зміг дати логічних пояснень, у зв'язку з чим він показував ОСОБА_6 та ОСОБА_34 квартиру в ЖК «Тріумф».
Нотаріус ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що під час посвідчення договору, із розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вона зрозуміла, що ОСОБА_11 брав у ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 267 000 доларів США з метою придбати якусь нерухомість, частину цих грошових коштів ОСОБА_11 брав значно раніше від дати посвідчення нею договору. Враховуючи вказані події, ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_11 укласти нотаріально посвідчений договір позики. Після підписання вказаного договору ОСОБА_6 запитала, що робити із розписками, написаними від імені ОСОБА_11 про отримання у неї грошових коштів, які включені до суми позики зазначеної у даному договорі. Вона відповіла ОСОБА_6, що їх можна знищити, але ОСОБА_11 наполіг на тому, щоб дані розписки повернули йому. При цьому вона бачила самі розписки, але змісту їх не пригадує (Том 2 а.с. 222-225; Том 11 а.с.178-196). Показання свідка ОСОБА_33 в повній мірі узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_6, про те, що після укладення договору позики ОСОБА_11 попросив повернути розписки на суму 217 000 доларів США, які були передані потерпілою на придбання квартири. Підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні фактично погодився з показаннями свідка ОСОБА_33, оспорював їх лише в частині дати укладення договору позики (Том 11, а.с. 178-196).
По показанням потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_36 слідує, що саме ОСОБА_13 познайомила ОСОБА_6 з ОСОБА_11, завжди характеризувала ОСОБА_11, як успішного бізнесмена, наполегливо рекомендувала ОСОБА_6 погодитися на пропозицію ОСОБА_11 купити квартиру через останнього, приймала активну участь в переговорах та була присутня при передачі грошових коштів, що в судовому засіданні також підтвердила свідок ОСОБА_38
Підсудна ОСОБА_13 протягом всього провадження у справі не заперечувала, що була присутня в ЖК «Тріумф» в час перебуванням там ОСОБА_6 та ОСОБА_11 Із показань підсудної в судовому засіданні слідує, що їй достовірно було відомо про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_6 будуть продивлятися квартири в ЖК «Тріумф», однак вона лише поїхала до ЖК «Тріумф» подивитися квартиру для своїх батьків та не була обізнана про зобов'язання ОСОБА_11 придбати для ОСОБА_6 квартиру за значно заниженою ціною Зазначене спростовується вищенаведеними судом показаннями потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_36, ОСОБА_33, ОСОБА_32, а по-друге, є алогічним з огляду на показання ОСОБА_11 про те, що вона мала вагомі підстави вважати ОСОБА_6 коханкою чоловіка, відчувала до неї почуття зневаги. Водночас, в своїх поясненнях на досудовому слідстві ОСОБА_13, обґрунтовуючи наявність між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 цивільно-правових відносин в частині виконання умов договору позики, зазначала, що вона та ОСОБА_11 знаходилися з ОСОБА_6 у дружніх стосунках, конфліктів з нею не мали, грошові кошти не повернули виключно через скрутне матеріальне становище. Про те, що вона вважала ОСОБА_6 коханкою свого чоловіка ОСОБА_13 в цих поясненнях не вказувала (Том 1 а.с.102-106).
Показання свідка захисту ОСОБА_39 лише підтверджують факт перебування ОСОБА_13 в ЖК «Тріумф» в час знаходження там ОСОБА_11 з ОСОБА_6 та не містять відомостей щодо цілей їх перебування на даному об'єкті (Том 14 а.с. 59-64).
Згідно розписок на а.с. 110 та 111 тому №1, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_13 в рахунок погашення боргу ОСОБА_11 за договором позики загалом 15775 доларів США.
З приводу зазначених розписок потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона вкотре змушена була звернутися до ОСОБА_13 з проханням повернути грошові кошти, оскільки знаходилася з дитиною в лікарні. ОСОБА_13 привезла гроші в лікарню та попросила написати розписки, що вона повертає грошові кошти за ОСОБА_13 в рахунок погашення боргу за договором позики, хоча в дійсності повертала кошти, що були надані нею (ОСОБА_6.) на придбання квартири.
Показання свідка захисту ОСОБА_40 про те, що ОСОБА_6 особисто викладала зміст розписок не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки містять істотні суперечності не лише з показаннями потерпілої, але й внутрішні суперечності щодо обставин повернення потерпілій грошових коштів (Том 14 а.с. 1-19).
Звернення потерпілої ОСОБА_6 до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_11 заборгованості за договором позики, рівно як і виконання ухваленого за цим позовом судового рішення виконавчою службою, є виключно способом захисту потерпілої її порушеного права і жодним чином не спростовує наявності умислу підсудних на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом шахрайства (Том 11 а.с. 210-212).
По епізоду незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 щодо придбання земельної ділянки по вул. АДРЕСА_7 з подальшою забудовою будинку винність ОСОБА_11 та ОСОБА_13 підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що у березні 2007 року ОСОБА_13 запропонувала йому проект по придбанню земельної ділянки з подальшою на ній забудовою по АДРЕСА_16 Остання зазначила, що вартість цього проекту, в яку входила купівля земельної ділянки та будівництва на ній нерухомості, обійдеться йому в 500 000 доларів США. Також ОСОБА_13 йому розповіла, що вони разом з чоловіком ОСОБА_11 детально вивчали його та дійшли згоди, що даний проект заслуговує на реалізацію. Він погодився на її пропозицію, але зазначив, що гроші надасть її чоловіку ОСОБА_11 так як у нього вже є певні боргові зобов'язання перед ним, і передача великої суми коштів чоловіку буде безпечніша. Під час особистої зустрічі через декілька днів він запитав в ОСОБА_11 про придбання земельної ділянки з подальшою на ній забудовою в АДРЕСА_7 Обухівського району Київської області. ОСОБА_11 зазначив, що вони з дружиною ОСОБА_13 більш детально порахували та вирішили, що для реалізації цього проекту достатньо буде 400 000 доларів США. У березні 2007 року він передав ОСОБА_11 для реалізації цього проекту 400 000 доларів США. Передача зазначених коштів проходила в присутності ОСОБА_24 В подальшому йому стало відомо, що запропонована ОСОБА_13 та ОСОБА_11 земельна ділянка в АДРЕСА_7, ще з жовтня 2006 року вже належала ОСОБА_13, а також на момент отримання від нього коштів знаходилась під іпотекою. Подальші їх дії свідчать про те, що заволодівши його грошима, ОСОБА_13 і ОСОБА_11 і не думали реалізовувати обіцяний проект, оскільки земельна ділянка була переоформлена на іншу особу і на неї був оформлений договір іпотеки. При написанні ОСОБА_11 розписки на суму 2 500 000 доларів США, яка була написана в присутності ОСОБА_28 та ОСОБА_3, взяті грошові кошти в сумі 400 000 доларів США, на купівлю зазначеної земельної ділянки та будівництва на ній нерухомості, були враховані ним при написанні цієї розписки. (Том 2, а.с.75-78, 91-98; Том 11, а.с. 76-83).
Показаннями потерпілого ОСОБА_24 про те, що в березні 2007 року ОСОБА_13 повідомила його про те, що хоче звернутися до ОСОБА_5 з проханням позичити гроші на придбання земельної ділянки в селищі Козин Обухівського району Київської області. На скільки йому відомо, в цьому ж місяці ОСОБА_13 звернулася до ОСОБА_5 з проханням позичити грошові кошти в розмірі 400 000 доларів США для придбання земельної ділянки та будівництва будинку по вул. Новій, в АДРЕСА_18 з метою подальшого продажу. Оскільки на той час у ОСОБА_5 вже були фінансові відносини з ОСОБА_11, він сказав, щоб з цього питання до нього звернувся ОСОБА_11 Через декілька днів ОСОБА_11 прийшов до ОСОБА_5 та розповів про свій намір купити земельну ділянку та будівництва будинку по АДРЕСА_17, з метою подальшого продажу. Оскільки зазначена земельна ділянка розташована в престижному районі, ОСОБА_5 погодився надати ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 400 000 доларів США для викупу земельної ділянки, будівництва житлового будинку та юридичного оформлення права власності (Том 2 а.с. 79-83; Том 11, а.с. 178-196).
Розпискою ОСОБА_11 про отримання від ОСОБА_5 2 500 000 доларів США (Том 2 а.с.239).
Показаннями свідка ОСОБА_28, про те, що він був присутній при написанні ОСОБА_11 розписки про отримання 2 500 000 доларів США, із яких - 400 000 доларів США на придбання земельної ділянки та будівництво будинку в АДРЕСА_18 (Том 2 а.с.134-136, Том 11 а.с. 228-248 ).
ОСОБА_11 в судовому засіданні, хоча і стверджував, що ОСОБА_13 не має ніякого відношення до позики грошей на придбання будинку, проте на досудовому слідстві не виключав того, що саме ОСОБА_13 зверталася до ОСОБА_5 з проханням позичити гроші для купівлі земельної ділянки в смт. Козин (Том 7 а.с. 176-177).
По показанням підсудного ОСОБА_11 із необхідних для придбання будинку 400 000 доларів США він позичив у ОСОБА_5 лише 200 000 доларів США, які згодом повернув (Том 14 а.с.28-37).
Як спростування зазначених показань підсудного суд, наряду з показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_28, враховує, що показання ОСОБА_11 стосовно джерел повернення коштів на досудовому слідстві та в судовому засіданні взаємовиключні. Так, на досудовому слідстві ОСОБА_11 стверджував, що грошові кошти повернув з продажу квартири по АДРЕСА_5 а в судовому засіданні, що ці кошти він перепозичив у ОСОБА_41
У відповідності до державного акту серії ЯЕ № 613609 на право власності на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_7 ОСОБА_13 значиться власницею даної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2006, тобто земельна ділянка належала ОСОБА_13 ще до того моменту, коли вона звернулася до ОСОБА_5 з проханням позичити гроші нібито на її придбання (Том 2 а.с.4, Том 3 а.с. 7).
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_7 станом на 16.08.2006 знаходилась в іпотеці (Том 7 а.с. 4-10).
По епізодам незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_4 винуватість ОСОБА_11 підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_3 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що 16 березня 2011 року в приміщенні офісу за адресою: м. Київ, вул. Ластовського, 5 у м. Києві до нього звернувся ОСОБА_11 з проханням позичити 540 000 доларів США для часткового погашення боргу ОСОБА_5 у строк до 30 квітня 2011 року. Він сказав, що може надати йому гроші у сумі 450 000 доларів США, а ще 90 000 доларів США ОСОБА_11 може попросити у ОСОБА_4, який був їхнім спільним знайомим. ОСОБА_11 погодився на цю пропозицію та він йому передав у приміщенні офісу гроші у сумі 450 000 доларів США, купюрами по 100 доларів США. ОСОБА_11 написав розписку із зобов'язанням повернути гроші до 30 квітня 2011 року, дані дії були зроблені у присутності ОСОБА_4 В той же день у його присутності у тому ж офісі ОСОБА_4 передав ОСОБА_11 гроші у сумі 90 000 доларів США. ОСОБА_11 також написав розписку по вказаним грошовим коштам. З настанням терміну виконання зобов'язання, він телефонував ОСОБА_11 та запитував, коли він поверне гроші. На це ОСОБА_11 говорив, що у нього на даний час немає можливості їх повернути і коли поверне, він не знає. Після цього, він звернувся до ОСОБА_5 та запитав у нього, чи повернув ОСОБА_11 йому частину грошей, на що ОСОБА_5 повідомив, що він від ОСОБА_11 жодних грошових коштів не отримував (Том 2 а.с. 20-23, 27-30, 79-83; Том 11, а.с. 178-196).
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в судовому засіданні, згідно яких на початку березня 2011 року до нього звернувся ОСОБА_3, який запитав, чи не зможе він надати у борг ОСОБА_11 кошти у сумі 90 000 доларів США для часткового закриття боргу перед ОСОБА_5 ОСОБА_11 він особисто на той час не знав, однак знав його дружину ОСОБА_29, з якою разом працював у банку «Аваль». ОСОБА_5 він знав дуже давно також по робочим питанням. ОСОБА_3 сказав, що він також дає частину грошей ОСОБА_11, щоб останній частково закрив борги перед ОСОБА_5 Знаючи дружину ОСОБА_11, а також ОСОБА_3, він погодився позичити ОСОБА_11 90 000 доларів США. 16.03.2011 у офісі по вул. Ластовського, 5 у м. Києві він зустрівся із ОСОБА_24 та ОСОБА_11 Під час даної зустрічі у його присутності ОСОБА_3 передав ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 450 000 доларів США., а він, у свою чергу, - ще 90 000 доларів США. ОСОБА_11 написав розписки про отримання грошових коштів. Як пояснив ОСОБА_11, ці гроші він мав передати ОСОБА_5 в рахунок часткового погашення боргу. Коли прийшла дата повернення грошей, ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив, що віддати гроші не може і до теперішнього часу грошові кошти не повернув (Том 2 а.с. 2-3, 7-9, Том 11 а.с.178-196).
Згідно показань потерпілого ОСОБА_5, на початку травня 2011 року до нього звернувся ОСОБА_3 та запитав, чи віддав йому ОСОБА_11 частину грошей, які він брав для реалізації вищевказаних проектів. Він сказав, що ОСОБА_11 взагалі не повернув ніяких коштів. Тоді йому ОСОБА_3 сказав, що він у березні 2011 року дав ОСОБА_11 у борг гроші в сумі 450 000 доларів США. ОСОБА_11, отримуючи гроші від ОСОБА_24, сказав, що бере їх для повернення йому частини боргу. Крім того, він дізнався від ОСОБА_24 та ОСОБА_4, що останній також дав ОСОБА_11 у борг гроші у сумі 90 000 доларів США, знову ж таки для повернення йому частини боргу. Однак, жодних коштів від ОСОБА_11 він не отримував (Том 2 а.с. 32-35, 40-46, 48-50, 75-78, 84-98; Том 11, а.с. 76-83).
Розписками ОСОБА_11 про отримання у ОСОБА_24 та ОСОБА_4 відповідно 450 000 дол. США та 90 000 дол. США (Том 2, а.с. 240, 241, 242), достовірність підпису підсудного в яких підтверджена висновком почеркознавчої експертизи № 355/тдд від 25 листопада 2011 року (Том 5 а.с.146-155).
До березня 2011 року потерпілий ОСОБА_5 без будь-яких підтверджуючих документів передав ОСОБА_11 більше 4 000 000 дол. США, а відтак у суду відсутні підстави для висновку, що розписки були написані ОСОБА_11 на прохання ОСОБА_5 без отримання від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначених в них сум.
Окрім того, для вирішення питання по суті пред'явленого підсудним обвинувачення, з урахуванням твердження останніх, що потерпілі їх обмовляють, судом детально вивчалися дані щодо характеру взаємовідносин між потерпілими та підсудними, при цьому встановлено, що підсудна ОСОБА_13 була працевлаштована в АППБ «Аваль» за сприяння потерпілого ОСОБА_4 (якого підсудні в судовому засіданні назвали порядною людиною), тривалий час працювала під керівництвом ОСОБА_5 та під безпосереднім керівництвом ОСОБА_24, яких познайомила зі своїм чоловіком ОСОБА_11 та представила його фахівцем в сфері нерухомості та земельних відносин з впливовими зв'язками в Київській міській раді, приймала участь в «круглих столах» за участю потерпілих під час обговорення спільних бізнес-проектів.
Зазначені обставини, а також довіреність ОСОБА_13 на ім'я ОСОБА_24 від 08.07.2008 на розпорядження належною їй квартирою (Том 14 а.с.69) беззаперечно свідчать про обізнаність ОСОБА_13 щодо дій її чоловіка, а по епізодам відносно потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в частині реалізації проекту по придбанню земельної ділянки в селищі Козин про спільний характер цих дій.
Аналіз наведених доказів, а також поведінка та дії підсудних, які, не надавши суду допустимих доказів на підтвердження своїх доходів, в період отримання від потерпілих грошових коштів придбали земельну ділянку в смт Козин та зробили ремонт будинку, систематично їздили відпочивати закордон, купили більше 10 дорогих автомобілів іноземного виробництва (Том 9 а.с. 33-35, 36-37; Том 7 а.с. 12-15-а) протягом тривалого часу ухилялися від потерпілих та їх неодноразових вимог повернути борги, у своїй сукупності вказують на те, що ще в момент отримання від потерпілих грошей, вони мали намір їх привласнити, не виконуючи в повному обсязі взяті на себе зобов'язання.
По епізоду службового підроблення довідки про доходи винуватість ОСОБА_13 підтверджується наступними доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_42, який в період з 2006 по 2009 роки працював на посаді провідного економіста Шевченківського відділення № 20 АТ «Райффазен Банк Аваль», про те, що 25.06.2007 до Шевченківського відділення № 20 АТ «Райффазен Банк Аваль», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 3, звернулась ОСОБА_13 з метою отримання кредиту в сумі 170 000 доларів США для придбання квартири. При оформленні кредиту ОСОБА_13 було надано оригінал «Довідки про доходи для одержання кредиту» Вих. № 7/6 від 21.06.2007 р., від імені Генерального директора ТОВ «Рекламна агенція «РА», згідно якої вона, працюючи за сумісництвом на посаді директора ТОВ «Рекламна агенція «РА» з грудня 2006 року по травень 2007 року отримала заробітну плату, та загальна сума доходу останньої становить 30 200,00 грн. До вказаної довідки ОСОБА_13 додала довідку з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Рекламна агенція «РА» (Том 2 а.с.212-215).
Аналогічними за змістом показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_44, ОСОБА_45.(Том 2 а.с.219-221; 216-218; Том 11, а.с.178-196).
Речовим доказом: оригіналом довідки про доходи для одержання кредиту вих. № 7/6 від 21.06.2007, виданої від імені Генерального директора ТОВ «Рекламна агенція «РА» ОСОБА_13, відповідно до якої остання, перебуваючи на вказаній посаді у період з грудня 2006 року по травень 2007 року, отримала заробітну плату на загальну суму 30200 грн. (Том 6 а.с. 10-12).
Інформацією, отриманою з УПМ ДПА у м. Києві від 31.05.2011 № 1596/9/26-418 та № 1597/9/26-418 відповідно до якої ОСОБА_13, перебуваючи на посаді Генерального директора ТОВ «Рекламна агенція «РА» у період з грудня 2006 року по травень 2007 року доходів не отримувала (Том 6 а.с. 219-224).
Оригіналами реєстраційних та статутних документів ТОВ «Рекламна агенція «РА»» (ЄДРПОУ 32776487), відповідно до яких ОСОБА_13, у період з грудня 2006 року по травень 2007 року перебувала на посаді директора суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «Рекламна агенція «РА» (код за ЄДРПОУ 32776487).
Як зазначено у вироку вище, ОСОБА_11 в судовому засіданні не оспорювала, що викладені в довідці про доходи ТОВ «Рекламна агенція «РА» вих. № 7/6 від 21.06.2007 відомості не відповідають дійсності, проте стверджувала, що жодного відношення до виготовлення та використання цієї довідки вона не має, яким чином вона потрапила в матеріали кредитної справи № 014/1179/74/1382, їй не відомо.
Зазначені доводи підсудної спростовуються показаннями свідка ОСОБА_44 про те, що при оформленні кредиту позичальник особисто подає документ, що мало місце у випадку з ОСОБА_13, а також висновком судово-почеркознавчої експертизи від 25.07.2013, згідно якого підпис від імені Генерального директора ТОВ «Рекламна агенція «РА» ОСОБА_13 у «довідці про доходи для одержання кредиту вих. №7/6 від 21.06.2007» виконаний ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6 (Том 15 а.с. 87-89).
Судово-почеркознавча експертиза проведена експертом з вищою освітою, який має стаж експертної роботи з 1992 року, був попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, висновки експертизи є науково обґрунтованими, узгоджуються з іншими доказами у справі, а відтак у суду відсутні підстави сумніватися в їх правильності.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а ОСОБА_13 також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, встановлених судом, та наведених у вироку вище.
Між тим, органом досудового слідства ОСОБА_11 також обвинувачується в тому, що в період часу з січня 2007 року по травень 2007 року, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами ОСОБА_5, не виконавши свої зобов'язання щодо забезпечення укладення договору оренди земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_19, в сумі 750 000 доларів США, що в еквіваленті відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складало 3 787 500,00 гривень .
За результатами судового слідства суд приходить до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_11 по даному епізоду не знайшли свого об'єктивного підтвердження, з огляду на наступне.
На підтвердження винуватості ОСОБА_11 в даному обвинуваченні орган досудового слідства посилається на показання потерпілого ОСОБА_5, похідні від них показання потерпілого ОСОБА_24, меморандум про співробітництво та взаєморозуміння між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, оригінал кадастрової справи Д-2632 на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_19 кадастровий номер 8000000000:78:041:0133 (Том 3, а.с.30-177).
Так, у відповідності до показань потерпілого ОСОБА_5 на початку січня 2007 року ОСОБА_11 наполегливо пропонував йому оформити оренду земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_11 для будівництва багатоповерхового будинку з підземним паркінгом. ОСОБА_11 запевняв його, що цю ділянку він перевіряв особисто за участю спеціалістів і вона підходить для будівництва. Щоб прискорити процедуру оформлення договору оренди, ОСОБА_11 запропонував оформляти оренду земельної ділянки на ТОВ «САН 2000», власником якого був ОСОБА_11 За вирішення питання по оформленню договору оренди на земельну ділянку ОСОБА_11 запросив у нього 750 000 доларів США. На пропозицію ОСОБА_11, він погодився та 29 січня 2007 року в своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві, між його донькою ОСОБА_30І, яку він вимагав ввести до складу засновників ТОВ «САН 2000», та ОСОБА_11 було укладено меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. Разом із зазначеним меморандумом було укладено додаток № 1 в якому було зазначено перелік робіт та строки виконання конкретних дій по оформленню оренди земельної ділянки. Грошові кошти ОСОБА_11 він передавав двома частинами: 500 000 доларів США в лютому 2007 року та 250 000 доларів США в травні 2007 року. Під час передачі грошових коштів ОСОБА_11 в своєму робочому кабінеті по вул. Ластовського, 5 в м. Києві був присутній ОСОБА_3 Восени 2007 року він почав запитувати ОСОБА_11, на якій стадії знаходиться оформлення договору оренди земельної ділянки, розташованої біля будинку АДРЕСА_11. ОСОБА_11 постійно вигадував різні відмовки. Після його неодноразових запитань про стадію оформлення оренди земельної ділянки, ОСОБА_11 надав йому копію рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 № 28/275, за позовом ТОВ «САН 2000» до Головного управління земельних ресурсів м. Києва про визнання права власності на земельну ділянку та укладення договору оренди землі, відповідно до якого було визнано дійсним договір оренди земельної ділянки для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_11. Разом з тим ОСОБА_11 надав йому копію постанови Вищого господарського суду м. Києва від 17.09.2009 про результати розгляду касаційного подання за позовом заступника прокурора м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва № 28/275 від 02.10.2008, відповідно до якого зазначене рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва. Після цього ОСОБА_11 йому сказав, що він намагається вирішити питання через суд, однак йому постійно хтось заважає. Також ОСОБА_11 сказав, що на вказаній земельній ділянці можна починати будівництво, тільки для цього потрібно дати ще грошей. Щоб перевірити слова ОСОБА_11, він направив своїх працівників на місце знаходження земельної ділянки, в результаті чого встановив, що на місці земельної ділянки, яку пропонував орендувати ОСОБА_11, знаходиться теплотраса, на якій будь-яке будівництво заборонено. Тобто, наперед знаючи про неможливість будівництва житлового будинку, ОСОБА_11 заволодів його грошовими коштами в розмірі 750 000 доларів США, якими розпорядився на власний розсуд (Том 2 а.с. 40-43, 44-46, 48-50, 75-78, 91-98; Том 11 а.с. 76-83).
Аналогічні за змістом показання дав потерпілий ОСОБА_24 (Том 2 а.с. 20-23, 27-30, 79-83; Том 11, а.с. 178-196).
Таким чином, показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_24 підтверджують виключно факт передачі ОСОБА_11 винагороди в розмірі 750 000 доларів США на виконання умов меморандуму від 29.01.2007.
Показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_24 відносно того, що ОСОБА_11 наперед знав про неможливість будівництва житлового будинку по АДРЕСА_19 не є належним засобом доказування цих обставин, встановлення яких можливе лише шляхом проведення відповідних експертиз.
Згідно умов меморандуму між ОСОБА_30 та ОСОБА_11 від 29.01.2007, останній в строк до 30 травня 2007 року зобов'язався надати договір оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_11 на ТОВ «САН 2000» (Том 2, а.с.69-70). Порядок та строки погодження ОСОБА_11 документів по відводу земельної ділянки і оформлення договору оренди були визначені додатком до меморандуму (Том 2, а.с.71-72).
Відповідно до показань підсудного ОСОБА_11 укладення договору оренди земельної ділянки було здійснено шляхом ухвалення господарським судом м. Києва рішення про зобов'язання КМДА укласти договір оренди земельної ділянки, що було і зроблено, у зв'язку з чим він вважав, що виконав зобов'язання за цим меморандумом, на підтвердження чого як директор ТОВ «САН 2000» тривалий час сплачував орендну плату за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_19.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 за позовом ТОВ «САН 2000» до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради, визнано укладеним договір земельної ділянки для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом на АДРЕСА_11 між ТОВ «САН 2000» та Київською міською радою, зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради зареєструвати зазначений договір оренди в установленому законом порядку (Том 2 а.с. 59-68; Том 6 а.с. 20-29).
03.04.2009 за №78-6-00585 між ТОВ «САН 2000» та Київською міською радою було зареєстровано договір оренди земельної ділянки , розташованої за адресою АДРЕСА_11 строком на 10 років. За цим договором ТОВ «САН 2000» сплачувало орендну плату у розмірі 3 відсотків річних від її нормативної грошової оцінки, станом на 11.03.2011 заборгованість по орендній платі була відсутня (Том 6 а.с. 30-72).
За таких обставин стверджувати про невиконання ОСОБА_11 своїх зобов'язань за меморандумом від 29.01.2007, а тим більше про направленість його умислу на заволодіння отриманими на виконання умов меморандуму грошовими коштами шахрайським шляхом, не надається можливим.
Наступне скасування рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2008 судом касаційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд зазначених висновків не спростовує (Том 2 а.с. 53-59; Том 5 а.с. 190-191).
Таким чином, по даному епізоду ОСОБА_11 підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
При призначенні покарання по епізодам, які визнані судом доведеними, суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинених злочинів, дані, які характеризують особу кожного з підсудних, думку потерпілих, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вчинили особливо тяжкий злочин, а ОСОБА_13 також злочин невеликої тяжкості. Вивченням даних про особу підсудних встановлено, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, мають вищу освіту, за місцем постійного проживання характеризуються позитивно, працевлаштовані, є батьками двох малолітніх дітей 2006 р.н. та 2010 р.н., на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають, ОСОБА_11 страждає рядом хронічних захворювань (Том 7 а.с. 90, 133, 200, 201, 202-203, 245, 246; Том 8 а.с. 41, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 55).
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом при розгляді справи не встановлено. Посилання органу досудового слідства в обвинувальному висновку як на обставини, що обтяжують покарання, вчинення злочинів потворно та за попередньою змовою групою осіб, судом до уваги не приймається, виходячи з положень ч. 4 ст. 67 КК України.
Незважаючи на позитивні дані про особу кожного з підсудних та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності та особливо великий розмір заподіяної шкоди, відсутність зі сторони підсудних будь-якого каяття у вчиненому, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_46 та ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливе й достатнє для досягнення цілей покарання. При цьому, при визначені строку покарання підсудній ОСОБА_11 суд враховує меншу, порівняно з ОСОБА_46, кількість епізодів злочинної діяльності і, з урахуванням позитивних даних про її особу, вважає можливим призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах, ближче до мінімальних санкції ч. 4 ст. 190 КК України.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, вимоги потерпілих про стягнення з підсудних грошових коштів в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди ґрунтуються на законі, а оскільки судом встановлено наявність причинного зв'язку між їх діями та завданими збитками, розмір завданих збитків підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, цивільні позови потерпілих підлягають задоволенню в розмірі збитків, визнаних судом доведеними, за вирахуванням суми добровільно відшкодованої потерпілій ОСОБА_6 (267000 доларів США - 15 775 доларів США = 252 225 доларів США, що у відповідності до курсу НБУ 1 942 132,50 грн; Том 11 а.с. 204-205, 206, 207).
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення з підсудного ОСОБА_11 3 787 500,00 гривень по епізоду оформлення договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_19 суд, залишає без розгляду у відповідності до положень ч. 3 ст. 328 КПК України.
З метою забезпечення цивільного позову та виконання вироку в частині конфіскації майна, суд вважає необхідним залишити в силі арешт, який накладений на майно підсудних згідно постанов слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_47 (Том 6 а.с. 225, 226, 228, 231, 232, 234).
Підстав для скасування арешту з земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_18 к.н. 3223155400:05:030:0031, та з житлового будинку АДРЕСА_20 з надвірними будовами, що зведений на ній, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_48, ІНФОРМАЦІЯ_8 (Том 6 а.с. 230) суд не вбачає, враховуючи, що органом досудового розслідування виділені в окреме провадження матеріали за фактом придбання підсудними та їх близьким родичами рухомого та нерухомого майна за грошові кошти, здобуті злочинним шляхом (Том 8 а.с.1-2).
На підставі ст. 93 КПК України суд стягує з підсудних процесуальні витрати за проведення судово-почеркознавчих експертиз, а долю речових доказів - вирішує у відповідності до положень ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, ч. 2 ст. 327, 333-335 КПК України, п. п. 10,11,12 розділу "Перехідні положення" КПК України 2012 року, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту фактичного затримання - з 11 серпня 2011 року (Том 7 а.с.139-145).
ОСОБА_11 по епізоду заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_19, визнати невинним і по суду виправданим за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
ОСОБА_13 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України в редакції закону України від 05.04.2001, та призначити покарання:
- за ч. 4 ст. 190 КК України 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю;
- за ч. 1 ст. 366 КК України 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. ч.1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, шляхом часткового складання основних покарань та приєднання додаткового покарання з урахуванням положень ч. ч. 1, 4 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_13 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що є її особистою власністю, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту фактичного затримання.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_49, ОСОБА_4, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з підсудного ОСОБА_11 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, на користь:
потерпілого ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - 714 663,00 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят три тисячі гривень);
потерпілого ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) - 3 573 315,00 грн. (три мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі триста п'ятнадцять гривень);
потерпілого ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 30 352 500 грн. ( тридцять мільйонів триста п'ятдесят дві тисячі п'ятсот гривень);
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення з підсудного ОСОБА_11 3 787 500,00 гривень по епізоду оформлення договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_19 - залишити без розгляду.
Солідарно стягнути з підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на користь потерпілого ОСОБА_5 - 2 020 000,00 грн. (два мільйоні двадцять тисяч гривень) в рахунок матеріальної шкоди, завданої злочином.
Солідарно стягнути з підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на користь потерпілої ОСОБА_6 1 942 132,50 грн. (один мільйон дев'ятсот сорок дві тисячі сто тридцять дві гривні 50 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з підсудного ОСОБА_11 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285) процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи № 355/тдд від 25.11.2011 в розмірі 3657, 72 грн (три тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 72 коп.).
Стягнути з підсудної ОСОБА_13 на користь держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31110106700007; МФО 820019; КЕКД 21081100;01) процесуальні витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5782/5783/13-32 від 25.07.2013 в розмірі 2576 грн (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість гривень) (Том 15, а.с. 86).
Речові докази: меморандум про співробітництво та взаєморозуміння від 06.02.2007 на 2 арк.; додаток № 1 до меморандуму про співробітництво та взаєморозуміння від 06.02.2007 на 2 арк.; меморандум про співробітництво та взаєморозуміння від 16.02.2007 на 2 арк.; додаток № 1 до меморандуму про співробітництво та взаєморозуміння від 16.02.2007 на 2 арк.; розписка про отримання у ОСОБА_5 грошових коштів від 20.08.2009 на 1 арк.; (Том 2 а.с. 231-239, 242); розписку про отримання ОСОБА_11 у ОСОБА_24 грошових коштів від 16.03.2011 на 1 арк (Том 2 а.с. 240, 242); розписку про отримання ОСОБА_11 у ОСОБА_4 грошових коштів від 16.03.2011 на 1 арк (Том 2 а.с. 241, 242); оригінали реєстраційних та статутних документів ТОВ «Компанія Рів»єра» (ЄДРПОУ 33298434)(Том 4 а.с. 49-244, Т. 5 а.с. 1-121); завірену копію реєстраційної справи будинку, що розташований по АДРЕСА_7 (Том 3 а.с. 1-28); оригінал кадастрової справи Д-2632 на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_19 кадастровий номер 8000000000:78:041:0133 (Том 3 а.с. 30-177); оригінали реєстраційних та статутних документів ТОВ «Рекламна агенція «РА»» (ЄДРПОУ 32776487)(Том 3 а.с. 181-247, Том 4 а.с. 1-47); оригінал державного акту серії ЯЕ № 613609 на право власності на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_7 (Том 6 а.с. 2-6); документи вилучені з товарної біржі «Подільська», які стосуються купівлі-продажу активів з переробки кромалістичної сировини, с. Маломолинці, Хмельницької області, укладених з ТОВ «Рекламна агенція «РА», а саме: копія протоколу № 5 проведення біржових торгів аукціону на ТБ «Подільська» від 26.11.2007, на 1 арк.; копія БУ купівлі-продажу № 3447 від 19.12.2007, на 1 арк.; копія протоколу № 2 проведення біржових торгів аукціону на ТБ «Подільська» від 31.12.2007, на 1 арк.; копія БУ купівлі-продажу № 3482 від 29.01.2008, на 1 арк.; копія протоколу № 1 проведення біржових торгів аукціону на ТБ «Подільська» від 29.12.2008, на 1 арк.; копія протоколу № 2 проведення біржових торгів аукціону на ТБ «Подільська» від 29.12.2008, на 1 арк.; копія протоколу № 2 проведення біржових торгів аукціону на ТБ «Подільська» від 02.03.2009, на 1 арк.; копія банківської виписки від 23.11.2007, на 1 арк.; копія банківської виписки від 28.11.2007, на 1 арк.; копія банківської виписки від 04.12.2007, на 1арк.; копія банківської виписки від 24.01.2008, на 1 арк.; копія банківської виписки від 29.12.2008, на 1 арк.; копія банківської виписки від 02.03.2009, на 1 арк.; копія банківської виписки від 01.04.2009, на 1 арк.; копія банківської виписки від 28.05.2009, на 1 арк.; копія банківської виписки від 25.01.2011, на 1 арк.(Том 7 а.с. 51-71); нотаріально завірений договір безвідсоткової позики від 17 квітня 2009 року укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, відповідно до якого ОСОБА_6 (позикодавець) надала у власність ОСОБА_11 (позичальнику) безвідсоткову позику в сумі 2 055 900 гривень, що за офіційним курсом НБУ на дату підписання цього договору складає 267 000 доларів США(Том 7 а.с. 75-79); завірені копії аркушів реєстру для реєстрації нотаріальних дій та заявою ОСОБА_13, про надання згоди її чоловікові - ОСОБА_11 на укладення договору позики грошових коштів в сумі 267 000 доларів США, як позичальником з позикодавцем - ОСОБА_6, вилучені у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_33(Том 7 а.с. 81-87); оригінал довідки про доходи для одержання кредиту вих. № 7/6 від 21.06.2007, виданої від імені Генерального директора ТОВ «Рекламна агенція «РА» ОСОБА_13, відповідно до якої остання, перебуваючи на вказаній посаді, у період з грудня 2006 року по травень 2007 року отримала заробітну плату на загальну суму 30200 гривень(Том 6 а.с. 10-12) - зберігати при матеріалах кримінальної справи.
З метою виконання вироку в частині конфіскації майна та забезпечення цивільних позовів потерпілих залишити під арештом майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_11, у тому числі:
- автомобіль марки «Porsche» моделі «Cayenne S 4806», д.н.НОМЕР_10, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 (Том 6 а.с.234);
- автомобіль «Тoyota» моделі «Land Cruiser 4200», д.н.з. НОМЕР_11, 2002 року випуску (Том 6 а.с.234).
З метою виконання вироку в частині конфіскації майна та забезпечення цивільних позовів потерпілих залишити під арештом майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_13, у тому числі:
- земельну ділянку, площею 0,1590 га, розташовану на території Козинської селищної ради, серія ЯЕ № 613609, к.н.3223155400:05:024:0021, (Том 6 а.с.225);
- автомобіль «Mercedes-Benz S 350» 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8, номер кузова НОМЕР_9 (Том 6 а.с. 226);
- житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (Том 6 а.с.228).
- житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (Том 6 а.с.228).
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 до набранням вироком законної сили залишити утримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_13 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі, взявши її під варту у залі суду.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя В.П. Кицюк
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2013 |
Оприлюднено | 17.09.2013 |
Номер документу | 33514377 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні