Ухвала

від 12.09.2013 по справі 10/348

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Київ К/800/21282/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУПФ), Управління Служби безпеки України у м. Києві про перерахунок пенсії (далі - УСБУ) за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправним нарахування йому пенсії за вислугу років фінансовим відділом УСБУ з 15 листопада 2006 року у розмірі 1 058,49 грн. з урахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 1 269,60 грн.;

визнати недійсним розмір призначеної йому пенсії за вислугу років у розмірі 1 058,49 грн.;

зобов'язати ГУПФ провести нарахування йому пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яке він отримував перед звільненням з військової служби, враховуючи оклад за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та зробити відповідний перерахунок за минулий період, починаючи з 15.11.2006 року, тобто з часу звільнення зі служби, відповідно до грошового атестату серії НОМЕР_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2008 року, яка набрала законної сили 25 жовтня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії УСБУ щодо нарахування пенсії ОСОБА_2 у відповідності до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано ГУПФ, починаючи з 15 листопада 2006 року, провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 і виплатити її у відповідності до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат) встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано ГУПФ виплати позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку. Судові витрати присуджено з Державного бюджету України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не прийнято рішення в частині позовних вимог про зобов'язання відповідачів при обчисленні пенсії виходити з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи перелічену в грошовому атестаті серії НОМЕР_1 оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року вимоги позивача задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_2 враховувати положення частини третьої статті 4, 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, що перелічені у грошовому атестаті серії НОМЕР_1.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 березня 2013 року додаткове рішення скасував і ухвалив нове про відмову в задоволенні заяви.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущених судом апеляційної інстанцій, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Додаткове судове рішення може бути ухвалено лише з підстав, передбачених статтею 168 КАС України. Як зазначено у частині першій цієї статті, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи за власною ініціативою прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішив питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наявні та досліджені судами матеріали справи, не дають підстав до ухвалення додаткового рішення.

Згідно постанови від 21.04.2008 року, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. У резолютивній частини суд зобов'язав ГУПФ, починаючи з 15 листопада 2006 року, провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 і виплатити її у відповідності до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат) встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, та виплати різницю між фактично отриманою і належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку.

Виходячи зі змісту додаткового рішення, суд фактично по іншому виклав резолютивну частину, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 врахувати положення частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, що перелічені у грошовому атестаті серії НОМЕР_1.

З урахуванням наведеного, підстав до постановлення додаткового судового рішення не було, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував таке рішення.

Проте, апеляційним судом допущено помилку в ухваленні процесуального документу. Відповідно до частини четвертої статті 168 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. В порушення згаданої норми, апеляційний суд ухвалив постанову, якою в задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення відмовив, тому така помилка підлягає виправленню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Виправити помилку, допущену апеляційним судом при винесенні процесуального документу за результатами розгляду справи. Вважати відмову в ухваленні додаткового рішення постановлену ухвалою, а не постановою.

В решті судове рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска