Ухвала

від 21.04.2015 по справі 10/348

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2015 р. м. Київ К/800/1509/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М,

суддів Білуги С.В.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Служби безпеки України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії,

встановила:

У листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Служби безпеки України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про перерахунок пенсії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Служби безпеки України у м. Києві щодо нарахування пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести, починаючи з 15.11.2006, перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 до дати здійснення перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року в частині задоволених позовних вимог - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року змінено, та залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року.

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зміну порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року.

У вересні 2013 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві звернувся до суду з заявою про зміну порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року заяву ОСОБА_2 задоволено, а заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року з зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсій за період з 15.11.2006 до дати здійснення перерахунку на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 59 690 грн. 19 коп.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяв про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Суди встановили, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести, починаючи з 15.11.2006, перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. На виконання зазначеної постанови Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснило відповідний перерахунок пенсії та нарахування коштів ОСОБА_2 у сумі 59 690 грн. 19 коп. Зазначена сума на час звернення позивача та відділу ДВС до суду не виплачена у зв'язку з ненадходженням до ПФУ відповідних коштів з державного бюджету.

Встановлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум пенсії буде здійснена ПФУ після надходження відповідних сум із державного бюджету.

У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_2 на перерахунок пенсії, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", прийняв постанову про зобов'язання органу ПФУ провести, починаючи з 15.11.2006, перерахунок пенсії у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_2 пенсії за спірний період судами не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на стягнення конкретної суми цієї пенсії, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зміна на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2014 року (№21-394а14).

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Служби безпеки України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 та старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Білуга

Д.В. Ліпський