Рішення

від 12.09.2013 по справі 902/1007/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2013 р. Справа № 902/1007/13

Провадження № 7/902/32/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області, м.Погребище Вінницької області

до : Погребищенської районної державної адміністрації, м.Погребище Вінницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

про відшкодування 323 100,75 грн. шкоди

при секретарі судового засідання Миколюк М.Г.

за участю представників:

позивача: Огородник Н.А., довіреність № 1 від 11.01.2013 року, посвідчення № 18 від 19.03.2003 року.

відповідача: Фроєско Л.Н., довіреність № 02-21/2184 від 11.09.2013року, паспорт серії ВМ 450572 виданий Бердичівським МРВ УМВС України у Житомирській області 26.11.1997 року.

Треті особи в судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Управлінням Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області подано позов до Погребищенської районної державної адміністрації про відшкодування 323 100,75 грн. шкоди.

Ухвалою від 15.07.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1007/13 та призначено до розгляду на 31.07.2013 року.

При порушенні провадження у даній справі судом з власної ініціативи було залучено до участі в даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи ухвалою від 31.07.2013 року відкладено до 15.08.2013 року, ухвалою від 15.08.2013 року до 28.08.2013 року, ухвалою від 28.08.2013 року до 12.09.2013 року.

Ухвалою від 28.08.2013 року виключено зі складу третіх осіб громадянина ОСОБА_4.

Треті особи в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, місце та час судового засідання повідомлялись належним чином - ухвалою від 28.08.2013 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресами вказаними в позовній заяві та яка міститься в матеріалах справи.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа третім особам.

При цьому суд констатує, що третіми особами не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дійшовши такого висновку суд врахував, що третіми особами отримано ухвалу суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи.

Про поінформованість третіх осіб про наявність в провадженні суду справи № 902/1007/13 свідчить подання останніми заяв, письмових пояснень, їх участь в судових засіданнях 31.07.2013 року та 15.08.2013 року тощо.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

На виконання постанови Ленінського районного суду м.Вінниця від 25.04.2012 року винесеною в рамках кримінальної справи № 12420010 від 10.02.2012 року Погребищенською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі за період з 01.01.2006 року по 17.04.2012 року результати якої оформлено актом № 06-22/25 від 29.05.2012 року (а.с.21-34, т.1).

Із змісту вказаного акта слідує, що 14 особам, які отримували пенсії як державні службовці, зроблено перерахунки пенсій з 01.01.2006 року відповідно до поданих ними заяв, які зареєстровані в журналі реєстрації, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

В ході проведення перевірки встановлено, що перерахунки пенсій проведені даним особам на підставі довідок виданих відповідачем, які містять недостовірні дані про розмір заробітної плати, посади, їхнього останнього місця роботи, що призвело до зайвого нарахування та виплати пенсій на загальну суму 683 611,11 грн., в тому числі: ОСОБА_1 - 17 139,84 грн., ОСОБА_2 - 80 064,23 грн., ОСОБА_3 - 58 591,62 грн., ОСОБА_4 - 92 135,01 грн., ОСОБА_5 - 18 765,28 грн., ОСОБА_6 - 11 156,29 грн., ОСОБА_7 - 24 198,56 грн., ОСОБА_8 - 23 121,81 грн., ОСОБА_14 - 219 710,78 грн., ОСОБА_11 - 12 501,10 грн., ОСОБА_15 - 53 926,28 грн., ОСОБА_17 - 72 300,31 грн..

20.06.2011 року управлінням Пенсійного фонду України у Погребищенському районі було подано до прокуратури Погребищенського району заяву про злочин в порядку ст.ст.95, 97 КПК України по факту видачі Погребищенською районною державною адміністрацією недостовірних довідок громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_17.

За результатами розгляду даної заяви прокуратурою Вінницької області було порушено кримінальну справу № 1242010 проти колишнього начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату, головного бухгалтера Погребищенської районної державної адміністрації ОСОБА_11 за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.191 КК України.

13.05.2013 року постановою Погребищенського районного суду по справі № 220/1908/2012 провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.191, ч.1 ст.366 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності та звільнено від кримінальної відповідальності.

Здійснюючи перевірку розміру заявленої до стягнення з відповідача шкоди судом встановлено, що під час досудового слідства по кримінальній справі № 1242010 громадянами ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8 подано до управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі подавались заяви про перерахунок пенсії та нові довідки про розмір заробітної плати на підставі чого позивачем було здійснено перерахунок в результаті чого сума завданих збитків зменшилась на 75 733,94 грн., в тому рахунку: ОСОБА_17 - з 72 300,31 грн. до 23 222,55 грн., тобто на 49 077,76 грн.; ОСОБА_3 - з 58 591,62 грн. до 53 329,40 грн., тобто на 5 262,22 грн.; ОСОБА_4 - з 92 135,01 грн. до 88 361,57 грн., тобто на 3 773,44 грн.; ОСОБА_6 - з 11 156,29 грн. до 639,49 грн., тобто на 10 516,80 грн.; ОСОБА_8 - з 23 121,81 грн. до 16 018,09 грн., тобто на 7 103,72 грн..

Із письмового пояснення позивача від 26.07.2013 року № 900/06-37/09 слідує наступне: відповідно до заяви громадянина ОСОБА_15 від 15.11.2011 року та від 06.06.2012 року управлінням Пенсійного фонду України у Погребищенському районі проведено перерахунок пенсії в результаті чого переплата пенсії відсутня; відповідно до заяв громадянина ОСОБА_14 від 09.07.2012 року та наданих довідок про заробітну плату управлінням Пенсійного фонду України у Погребищенському районі проведено перерахунок пенсії в результаті чого переплата пенсії складала 6 849,96 грн. частину з якої було утримано в серпні 2012 року в сумі 716,29 грн., а частину добровільно погашено в сумі 6 133,67 грн.; громадянкою ОСОБА_11 добровільно погашено переплату пенсії в сумі 12 501,10 грн. на рахунок управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі.

В письмовому поясненні від 11.09.2013 року № 1258/06-37/09 позивач, з поміж іншого, вказав на те, що в акті Погребищенської міжрайонної державної фінансової інспекції від 29.05.2012 року № 06-22/25 не вказано суму шкоди в розмірі 1 361,74 грн. заподіяної в результаті видачі Погребищенською РДА недостовірних довідок громадянці ОСОБА_9.

З врахуванням наведеного вище розмір заявленої позивачем до стягнення шкоди становить 323 100,75 грн., яка спричинена видачею відповідачем недостовірних довідок про заробітну плату, посади, останнього місця роботи, що призвело до зайвого нарахування та виплати пенсій на вказану вище суму в тому числі: ОСОБА_1 - 17 139,84 грн., ОСОБА_2 - 80 064,23 грн., ОСОБА_3 - 53 329,40 грн., ОСОБА_4 - 88 361,57 грн., ОСОБА_5 - 18 765,28 грн., ОСОБА_6 - 639,49 грн., ОСОБА_7 - 24 198,56 грн., ОСОБА_8 - 16 018,09 грн., ОСОБА_9 - 1 361,74 грн., ОСОБА_17 -23 225,55 грн..

Суд зауважує, що в підтвердження вказаного розміру шкоди позивачем надано акт Погребищенської міжрайонної фінансової інспекції від 29.05.2012 року № 06-22/25, копії заяв громадян та довідок виданих відповідачем, протоколи розрахунку переплати пенсій, розрахунок ціни позову.

20.05.2013 року позивач вручив нарочно відповідачу претензію № 1 від 17.05.2013 з вимогою проведення погашення шкоди в розмірі 323 100,75 грн. (а.с.163-165, т.1).

У відповіді на претензію від 06.06.2013 року № 02-09/1446 відповідач відмовив у задоволенні претензії з причин її невідповідності чинному законодавству (а.с.166, т.1).

Непроведення відповідачем відшкодування шкоди в добровільному порядку спонукало звернутись позивача з відповідним позовом до господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як встановлено судом довідки про заробітну плату, посади, останнього місця роботи надані відповідачем громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17 для подачі до управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області, містять недостовірні дані щодо розмірів посадових окладів, надбавок та премій зазначених осіб (завищення вказаних сум) позаяк відповідно до ч. 1 п. 5 Постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Як вбачається із матеріалів справи відповідне підвищення розміру заробітної плати відбулось в травні 2012 року, що підтверджується звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за травень 2012 року та власне не заперечується сторонами (зокрема письмовим поясненням відповідача від 14.08.2013 року № 02-21/1969).

Також не заперечується відповідачем факт видачі його працівником довідок, які містять недостовірні дані.

Слід зауважити, що неправомірність дій ОСОБА_11 при видачі довідок та внесенні до останніх недостовірних даних встановлено при розгляді кримінальної справи по її обвинуваченню, що відображено в постанові Погребищенського районного суду від 13.05.2013 року.

Таким чином, судом встановлено, що в результаті здійснення позивачем перерахунку пенсій громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17 на підставі довідок виданих відповідачем, які містять недостовірні дані про розмір посадового окладу, надбавок та премій для перерахунку пенсії мав місце факт переплати по пенсіям зазначеним особам на суму 323 100,75 грн..

Виходячи з наведеного вище суд приходить до висновку про протиправність дій Погребищенської районної державної адміністрації, яка полягає у видачі її працівником довідок для перерахунку пенсійних виплат всупереч діючого законодавства України, оскільки останні містять недостовірні дані про розмір посадового окладу, надбавок та премій.

Факт заподіяння шкоди визначається наявним в матеріалах справи розрахунком надмірної виплати коштів управлінням Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області за даними наданими відповідачем, а тому, вказані обставини знаходяться в причинному зв'язку між протиправністю дій та результатом таких дій - настанням негативного наслідку - переплати по пенсіям.

З огляду на викладене, суд вважає, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення шкоди, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача наведені у його відзиві від 29.07.2013 року № 02-21/1881 оцінюються судом критично, оскільки не спростовують правомірності та обґрунтованості заявленого позову.

Зокрема посилання відповідача на те, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати відповідно до ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" покладено на органи Пенсійного фонду України не звільняє страхувальника від обов'язку вносити достовірні дані до відповідних довідок про заробітну плату і нести матеріальну відповідальність за подання недостовірних даних до вказаних довідок.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування і на приписи Бюджетного кодексу України суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним законодавством (Цивільним кодексом України) не передбачено звільнення юридичних осіб бюджетних установ від цивільної відповідальності за шкоду, завдану винними діями їх працівників із вказаних мотивів.

Також не приймається судом до уваги посилання відповідача на приписи ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та необхідність стягнення зайво виплачених коштів з пенсіонерів, позаяк право вибору позивачем способу захисту своїх майнових прав з огляду на положення частини 1 статті 12 ЦК України, є вільним, а статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України надають особі право на можливість відшкодування шкоди, завданої будь-якою особою, в тому числі завдану працівником установи під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Крім того, як вказувалось вище, ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що саме підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду , заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Враховуючи те, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів сплати відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів стосовно вищевказаних осіб, то вимоги позивача про відшкодування шкоди внаслідок переплати по пенсіям підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі судового збору судом враховано припис, який міститься в п.4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

12.09.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 29, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116, 117 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Погребищенської районної державної адміністрації, вул.Б.Хмельницького, 110, м.Погребище Вінницької області, 22200 (ідентифікаційний код - 04051098) на користь управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області, вул.Б.Хмельницького, 75, м.Погребище Вінницької області, 22200 (ідентифікаційний код - 24898879) - 323 100 грн. 75 коп. - шкоди.

3. Стягнути з Погребищенської районної державної адміністрації, вул.Б.Хмельницького, 110, м.Погребище Вінницької області, 22200 (ідентифікаційний код - 04051098) в доход Державного бюджету України - 6 462 грн. 02 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішення законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам, третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 вересня 2013 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 13 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Б.Хмельницького, 75, м.Погребище Вінницька область 22200.

3 - відповідачу - вул. Б.Хмельницького, 110, м.Погребище Вінницька область, 22000.

4 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_10.

5 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, 22000.

6 - ОСОБА_3 - АДРЕСА_2, 22000.

7 - ОСОБА_5 - АДРЕСА_9

8 - ОСОБА_6 - АДРЕСА_8

9 - ОСОБА_7 - АДРЕСА_7

10 - ОСОБА_8 - АДРЕСА_6

11 - ОСОБА_9 - АДРЕСА_5, 22000.

12 - ОСОБА_10 - АДРЕСА_3, 22000.

13 - ОСОБА_11 - АДРЕСА_4, 22000.