Рішення

від 18.09.2013 по справі 2-339/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Живлакова Г.О. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 2-339\07

17 вересня 2013 року Справа № 22ц-778/ 4003/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя : Бондар М.С., судді : Спас О.В., Боєва В.В.

секретар - Волчанова І.М.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на земельну ділянку , -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що 25.07.2004 року між ним та відповідачем був укладений договір міни земельної ділянки на холодильник. За договором у його власність перейшла земельна частка розміром 7,48 га що території Добрівської сільської Ради Приазовського району. Спірний договір не був посвідчений нотаріально і це є перешкодою для реєстрації права власності на земельну ділянку. Тому з підстав ст.220,657 ЦК просив позов задовольнити.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 13.04.2007 року позов задоволено. Визнано договір міни дійсним та визнано за позивачем право власності на спірну земельну ділянку.

У скарзі відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач до суду не з'явився повторно. У своїй заяві зажадав відкладення слухання справи, у зв'язку з хворобою.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, та своєчасний розгляд цивільних справ.

Згідно з Конститу цією ця мета реалізується через розгляд і вирішення цивільних справ, відповідно до вимог законодавства як щодо норм матеріального, так і процесуального права.

Справа має бути розглянута і вирішена без невиправданих зволікань, що уможливить надання особі своєчасного захисту її порушеного права.

У статті 304 ЦПК йдеться, що справи у апеляційному суді розглядаються за правилами, встановленими для розгляду судом першої інстанції, за винятками й доповненнями гл.12 ЦПК.

За ст.169 ЦПК дозволяє відкласти слухання справи тільки в межах строків визначених Кодексом.

З огляду на викладене та правових приписів ч.3,4 ст.169 ЦПК, повторна неявка до суду позивача чи відповідача, незалежно від причин, не є перешкодою для розгляду справи у апеляційному суді. Тому суд слухає справу за відсутності позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.307,309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення у разі порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до державного акту земельна ділянка 7,48 га, що розташована на території Добрівської сільської Ради Приазовського району передана у власність ОСОБА_1 для ведення особистого сільськогосподарського господарства (а.с.4).

25 липня 2004 року сторони уклали між собою у простій письмовій формі договір міни, за яким відповідач в обмін на холодильник передав позивачу належну йому земельну ділянку (а.с.3).

Відповідно до частини другої статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За змістом статті 210 ЦК, частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Згідно зі статтею 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суд мав би врахувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін

Висновок про те, що визнання в судовому порядку дійсним правочину щодо нерухомості суперечить законодавству, оскільки такий правочин підлягає обов'язковій державній реєстрації, а тому частина друга статті 220 ЦК України до таких правовідносин не застосовується.

Окрім того, у Перехідних положеннях до Земельного Кодексу визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб (п.15 ).

Таким чином, для укладення угоди на відчуження земельної ділянки є передбачені законом обмеження, а тому вимоги заявлені з підстав які зазначені в позові не можуть бути задоволені.

Незастосування вище зазначених положень матеріального права судом першої інстанції призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення суду, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Стороні на користь якої ухвалено рішення присуджуються сплачені судові витрати (ст.88 ЦПК).

Керуючись ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13.04.2007 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114 грн.70 коп..

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: