Рішення

від 17.09.2007 по справі 2-339/07

КАЛАНЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №2-339/07

 справа

№2-339/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17

вересня 2007 року   Каланчацький районний

суд Херсонської області

у

складі:                      судді   Кравченко К.В.

при

секретарі Мазур Л.П., адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_9 розглянувши у відкритому

судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі - продажу будинку,

внесення змін до договору купівлі-продажу в частині суми продажу та стягнення

грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В травні

2007 року позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернулась до суду з

позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в якому просила визнати недійсним договір

купівлі - продажу будинку в с. Приморське Каланчацького району Херсонської

області по вул. Морській без номера від 04.04.2007 p.,

відновити становище, яке існувало до укладення цього договору, а саме: визнати

за позивачем право власності на зазначений об'єкт нерухомості, зобов'язати

ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 та ОСОБА_6 18700 грн., та стягнути солідарно з

відповідачів моральну шкоду в сумі 10000 грн..

В ході

судового розгляду позивач змінила позовні вимоги, просила визнати договір

купівлі - продажу будинку культури в с

Приморське Каланчацького району Херсонської області по вул. Морській без

номера від 04.04.2007 р. недійсним в частині суми продажу; вважати ціну продажу

277 750 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 236 340 грн. та судові витрати

в сумі 15 484,16 грн..

В

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала та пояснила,,

що між позивачем та ОСОБА_4 на початку 2006 року була досягнута домовленість

про те, що остання знайде покупця на будівлю буднику культури в с. Приморське

Каланчацького району Херсонської області по вул. Морській, укладе від імені

позивача договір купівлі-продажу за ціною не менш ніж гривневий еквівалент

50000 доларів США та передасть гроші від продажу об'єкта позивачу за винятком

своєї винагороди у розмірі 5% від суми продажу. Для виконання зазначених дій

позивач видала ОСОБА_4 у м. Кривий Ріг нотаріально посвідчене доручення від

22.02.2006р. строком дії до 22.02.2007р., але виконати ці дії до січня 2007

року ОСОБА_4 не змогла. У січні 2007 року позивач домовилась з ОСОБА_6 про

продаж вищевказаного об'єкта за суму

еквівалентну 55

000 доларів США. Для укладення

договору купівлі-продажу позивач 23.01.2007р. у м. Кривий Ріг видала ОСОБА_4

нове доручення, за яким остання мала право від її імені продати об'єкт на їй

відомих умовах та отримати гроші від продажу. Всі питання, пов'язані з продажем

будинку культури вирішувались нею з позивачем і потім доводились до ОСОБА_4

Остання повинна була продати об'єкт за 55000 доларів США, покласти гроші

від продажу в банківську скриньку у м. Скадовськ, при цьому сума винагороди

ОСОБА_4 була визначена на рівні 2500 доларів США, оскільки підвищення ціни продажу було обумовлено

особистими діями позивача. 04 квітня 2007 року ОСОБА_4 повідомила, що договір

купівлі-продажу об'єкту укладений у м. Скадовськ, гроші від покупців отримано

повністю в доларовому еквіваленті, з яких 2500 доларів США утримані нею як її

винагорода, 5000 доларів США вона привезе з собою у м.Кривий Ріг, 46800 доларів

США залишила в банківській скриньці Скадовського відділення Правексбанку, яку з

невідомих причин було відкрито на ім'я її чоловіка - ОСОБА_7, що супроводжував

її під час укладення угоди, а 700 доларів США вона витрачала на супутні потреби

пов'язані з укладенням угоди. Вона дійсно просила ОСОБА_7 супроводжувати свою

дружину задля забезпечення безпеки укладення угоди, але вказівок на отримання

ним грошей від покупців ні вона, ні позивач не давали. 05 квітня 2007 року

ОСОБА_4 через свого чоловіка передала їй 5000 доларів США, які вона в

подальшому передала позивачу. Ключа від банківської скриньці з рештою грошей

передано не було. 26 квітня 2007 року ОСОБА_4 зустрілась з нею та передала їй

гроші, які залишились від 700 доларів США, витрачених на укладення договору, а

саме 150 доларів США і 200 грн., також надала написані нею відомості про

розподіл грошей від продажу та копію договору купівлі-продажу будинку культури,

згідно якого продаж було здійснено за 18700 гривень. ОСОБА_4 підтвердила

отримання від покупців 55 000 доларів США, але сказала, що особисто вона

отримала лише свою винагороду, решту грошей вона не отримувала і не повинна

була їх отримувати, ключа від банківської скриньці, куди були покладені решта

грошей, не віддала, щодо місцезнаходження її чоловіка ОСОБА_7 нічого не

пояснила.

Адвокат

ОСОБА_1, яка дії в інтересах позивача, в судовому засіданні позов підтримала та

додатково пояснила, що п.3 договору купівлі-продажу будинку культури в с

Приморське Каланчацького району Херсонської області від 04.04.2007р. в частині

продажу об'єкта за 18700 грн. є недійсним, оскільки фактично за об'єкт було

сплачено 55 000 доларів США, і ОСОБА_4, яка отримала ці гроші в інтересах

позивача на підставі доручення від 23.01.2007р., зобов'язана повернути решту

грошей в сумі еквівалентній 46800 доларів США позивачу.

Відповідач

ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що у 2006 році вона

домовилась з ОСОБА_2 про те, що вона знайде покупця на належний їй будинок

культури і продасть його за 50000 доларів США

з який 5% отримає як свою винагороду. Для цього ОСОБА_2 видала їй

довіреність, строк якої закінчувався у лютому 2007 року. На початку 2007 року

знайшовся покупець на цей об'єкт, з яким ОСОБА_2 домовилась про продаж з 55 000

доларів США, при цьому її

винагорода була обумовлена з ОСОБА_2 на рівні 2500 доларів США. Для укладення

договору ОСОБА_2 в січні 2007 року видала їй нову довіреність на продаж

вказаного об'єкта, на підставі якої 04.04.2007р. вона у м.Скадовськ   уклала  

договір   купівлі-продажу   належного  

позивачу   будинку

культури в с. Приморське

Каланчацького району Херсонської області з ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Зазначений

об'єкт нерухомості був проданий за 55 000 доларів США, які в її

присутності були передані покупцями її чоловіку - ОСОБА_7, який був

уповноважений позивачем на отримання грошей. Чоловік дав їй гроші для

перерахунку, які вона перерахувала та повернула чоловіку. Суму продажу в

договорі вказали 18700 грн. згідно довідки БТІ. З отриманих від продажу грошей

2500 доларів США вона взяла собі як свою винагороду, 5000 доларів США було

привезено в м. Кривий Ріг для передачі позивачу через ОСОБА_3, 700 доларів США

утримані нею для сплати платежів, пов'язаних з укладенням угоди, а решту 46 800

доларів США її чоловік поклав у банківську скриньку у Скадовському відділені

Превексбанку, яку він відкрив на своє ім'я. В подальшому ОСОБА_3 отримала від

її чоловіка 5000 доларів США, а також нею були передані ОСОБА_3 в письмовому

вигляді відомості про розподіл грошей від продажу, а також залишки грошей, які

витрачались на укладення договору, а саме 150 доларів США та 200 гривень. Інших

грошей позивачу чи ОСОБА_3 не передавала. Ключ від банківської скриньки був у

її чоловіка, що сталось з рештою^ грошей від продажу об'єкта не знає.

Відповідач

ОСОБА_6 в судовому засідання пояснив, що про купівлю будинку культури в с Приморське

Каланчацького району Херсонської області за 55000 доларів США він особисто по

телефону домовився з ОСОБА_2. Договір купівлі-продажу був оформлений 04.04.2007

року в м. Скадовськ ним та ОСОБА_5, як покупцями, та ОСОБА_4, як представником ОСОБА_2. Гроші в сумі

55000 доларів США вони

передали в руки ОСОБА_4, яка їх перерахувала та віддала своєму чоловіку, який

поклав їх у банківську скриньку в Скадовському відділені Правексбанка. Про

отримання грошей ОСОБА_4 написала розписку. В тексті договору сума продажу

зазначена в розмірі 18700 грн. згідно довідки БТІ, це було зроблено на

пропозицію ОСОБА_4 з метою зменшення витрат на укладення договору, яка

пояснила, що це питання вона узгодила з власником об'єкту.

Представник

відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в

судовому засіданні пояснила, що 04 квітня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних

частинах придбали будинок культури в с

Приморське Каланчацького району Херсонської, за який сплатили ОСОБА_4, як

представнику власника цього об'єкта, 55 000 доларів США, яка написала їм

розписку про отримання грошей. Чоловік ОСОБА_4, який її супроводжував, поклав

ці гроші в банківську скриньку. В тексті договору сума продажу зазначена в

розмірі 18700 грн. згідно довідки БТІ, що було зроблено на пропозицію ОСОБА_4 з

метою зменшення витрат на укладення договору.

Суд,

заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані

сторонами докази, прийшов до наступного.

Згідно

договору купівлі-продажу від 04.04.2007 p., посвідченого

цього ж дня державним нотаріусом Складовської державної нотаріальної контори за

№1052, ОСОБА_2, в імені якої діяла ОСОБА_4 на підставі доручення від

23.01.2007р., продала, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 купили у рівних частинах будинок

культури з розташованими при ньому їдальнею - кухнею, душовою, двома туалетами

та водопроводом, що знаходяться за адресою с Приморське Каланчацького району Херсонської області по

вул. Морській без номера.

Як

зазначено у п.3 даного

договору, продаж зазначеного будинку культури провадиться за 18700 гривень, які

покупці сплатили продавцеві повністю до підписання цього договору.

Судом

встановлено і підтверджено всіма сторонами, що будинок культури в с Приморське

Каланчацького району Херсонської області по вул. Морській без номера фактично

було продано за договором купівлі-продажу від 04.04.2007 р. за 55 000 доларів США, про що також

свідчить розписка ОСОБА_4 від 04.04.2007р. та написані нею відомості про

розподіл грошей від продажу будинку культури, копії яких долучені до матеріалів

справи, а також підтверджено свідченнями допитаного судом свідка ОСОБА_7.

Відповідно

до ст. 215 ЦК України

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та

шостою ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи

зі змісту положень ст.ст. 203, 217 ЦК

України суд не вбачає підстав для визнання недійсним пункту 3 зазначеного

договору купівлі - продажу в частині суми продажу, оскільки сам факт отримання

продавцем від покупця грошей в більшій сумі ніж зазначено в договорі не є

безумовною підставою для визнання договору в цій частині недійсним.

Разом з

тим, суд вважає, що заявляючи вимоги про визначення судом реальної ціни продажу

предмета договору, позивач тим самим просить внести зміни до умов договору в

частині ціни предмета договору.

Оскільки

частиною 2 ст. 16 ЦК України

одним способів захисту цивільних прав та інтересів передбачена зміна

правовідношення, суд вважає за необхідне позовні вимоги про визначення у

договорі купівлі-продажу від 04.04.2007 р. реальної вартості предмета договору

задовольнити шляхом внесення зміни до п.3 цього договору, перше речення якого

викласти в наступній редакції: „Продаж зазначеного будинку культури провадиться

за 277 750 (двісті сімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень, які ПОКУПЦІ

сплатили Продавцеві до підписання цього договору."

Згідно

довіреності від 23.01.2007р., посвідченої приватним нотаріусом Криворізького

міського нотаріального округу Борисенко С.М. за №171 ОСОБА_2 уповноважила

ОСОБА_4 продати, обміняти на відомих їй умовах будинок культури в с Приморське

Каланчацького району Херсонської області по вул. Морській без номера. Для цього

ОСОБА_4 були надані певні права, серед яких і право на отримання належних

позивачу грошей від продажу зазначеного будинку культури.

Враховуючи

встановлені обставини, суд вважає, що при видачі зазначеної довіреності між

позивачем та ОСОБА_4 склались правовідношення, відповідно до яких, остання на

відплатній основі зобов'язалась вчинити від імені позивача і за її рахунок

визначені у довіреності від 23.01.2007р. певні юридичні дії, і такі

правовідношення регулюються положеннями глави 68 ЦК України.

Відповідно

до ст.ст. 1004, 1005 ЦК України

повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення;

повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Пункт 3

ст. 1006 ЦК України

передбачає обов'язок повіреного негайно передати довірителеві все одержане у

зв'язку з виконанням доручення.

Факт

отримання ОСОБА_4 від покупців 55 000 доларів США суд вважає доведеним і підтвердженим поясненнями ОСОБА_6,

ОСОБА_5 самої

ОСОБА_4, а також написаною нею розпискою від 04.04.2007р. про отримання

зазначеної сумі.

Твердження

ОСОБА_4 про те, що її чоловік ОСОБА_7 був уповноважений позивачем на отримання

грошей від покупців і розміщення їх у банківській скриньці, і саме ОСОБА_7

отримав від покупців гроші, свого підтвердження в ході судового розгляду не

знайшли і спростовується наявними у справі доказами.

Допитаний

в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що директор фірми, в якій він працював,

ОСОБА_3, яка була довіреною особою ОСОБА_2,

попросила його супроводжувати його дружину - ОСОБА_4 при укладені договору

належного позивачу будинку культури та отримати від покупців гроші і покласти

їх у банківську скриньку. Отримані від покупців гроші, за винятком тих, що

залишились у ОСОБА_4, він поклав у банківську скриньку в сумі 46800 доларів США. Дану суму він

14.04.2007р. забрав зі скриньки та в подальшому програв в казино.

Пояснення

свідка ОСОБА_7 стосовно його повноважень на отримання грошей від покупців

спростовуються поясненнями ОСОБА_3, яка пояснила, що попросила ОСОБА_7

супроводжувати ОСОБА_4 при укладенні угоди для її безпеки, отримувати гроші від

покупців йому не доручала.

Таким

чином, уклавши від імені позивача договір купівлі-продажу, ОСОБА_4 повинна була

передати позивачу отримані за договором гроші, за винятком своєї винагороди та

витрат, понесених при укладенні договору.

Ці

обов'язки ОСОБА_4 виконала частково, повернувши позивачу через ОСОБА_3 лише

5000 доларів США. Факт повернення

цієї суми сторонами не оспорюється.

Той

факт, що залишок грошей від продажу належного позивачу будинку культури в сумі

46 800 доларів США був

переданий відповідачем ОСОБА_4 своєму чоловіку - ОСОБА_7, який поклав їх у

банківську скриньку та в подальшому витратив на свої потреби, не звільняє

ОСОБА_4 від обов'язку повернути цю суму позивачу, оскільки надана позивачем

довіреність не передбачає права ОСОБА_4 на свій розсуд розпоряджатися грошима,

отриманими від продажу будинку культури.

Згідно

ст. 1212 ЦК України,

особа яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави,

зобов'язана повернути це майно.

Враховуючи

викладене, суд вважає, що розпорядившись у вищезазначений спосіб отриманими від

продажу майна позивача грошима, відповідач ОСОБА_4 таким чином незаконно

заволоділа належними позивачу грошима в сумі 46 800 доларів США, що в гривневому

еквіваленті становить 236 340 грн., а тому позовні вимоги про стягнення з

ОСОБА_4 цієї суми на користь позивача підлягають задоволенню.

Оскільки

підставою для звернення позивача до суду були саме вищенаведені протиправні дії

відповідача ОСОБА_4, суд на підставі ст. 88 ЦПК України стягує з останньої на

користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у

вигляді судового збору в сумі 1700 грн., витрат на інформаційно - технічне

забезпечення в сумі 30 грн, витрат на правову допомогу адвоката в сумі 2500

грн. та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі

2400 грн., а всього судових витрат на суму 6630 грн..

Вимоги

позивача про відшкодування решти заявлених ним судових витрат у вигляді витрат

на бензин, на приліт позивача в судове засіданні, на проживання в готелі, на

отримання довідки БТІ, на послуги банка та пошти задоволенню не

підлягають у

зв'язку з їх необґрунтованістю та не доведеністю належними доказами.

Керуючись ст.ст.

10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити

частково.

Внести

зміни до договору купівлі - продажу будинку культури в с Приморське

Каланчацького району Херсонської області по вул. Морській без номера,

посвідченого державним нотаріусом Складовської державної нотаріальної контори

04.04.2007р. за №1052, виклавши перше речення пункту 3 в наступній редакції:

„Продаж зазначеного будинку культури провадиться за 277 750 (двісті сімдесят

сім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень, які ПОКУПЦІ сплатили Продавцеві до

підписання цього договору."

Стягнути

з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 236 340

гривень, а також судові витрати в загальній сумі 6 630 гривень.

В решті позову

відмовити.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської

області, через Каланчацький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.