cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" вересня 2013 р. Справа № 26/145-12
Господарський суд Київської області у складі: головуючого судді - Лилака Т.Д., суддів - Яреми В.А., Лопатіна А.В. розглянувши справу
за позовом Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, м. Київ до 1) Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Вишгород 2) Громадської організації "Садівницьке товариство "Риболов", Київська обл., с. Новосілки про скасування розпорядження районної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки за участю представників:
прокурор:Дутчин І.М.; позивача:Романенко Л.В. (дов. № 10-14/332 від 23.01.2013 р.); відповідача 1:не з 'явилися; відповідача 2:Бойко Г.Г. (директор).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У листопаді 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про скасування розпорядження районної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.12.2012 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2012 року та 21.12.2012 року розгляд справи було відкладено відповідно на 21.12.2012 року та 24.01.2013 року.
22.01.203 року до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 26/145-12.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2013 року зупинено провадження у справі № 26/145-12 до розгляду справи № 2а-17669/12/2670 за позовом Громадської організації "Садівницьке товариство "Риболов" до Державної інспекції сільського господарства в Київській області за участю третьої особи Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
04.06.2013 року до канцелярії господарського суду Київської області надійшло клопотання Державної інспекції сільського господарства в Київській області про поновлення провадження у справі № 26/145-12.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 26/145-12, а 11.06.2013 року прийнято до провадження колегією суддів у складі : головуючого судді Лилака Т.Д., суддів - Горбасенка П.В., Яреми В.А. та призначено до розгляду на 04.07.2013 року.
Ухвалою господарського суду 04.07.2013 року відкладено розгляду справи на 01.08.2013 року.
В судовому засіданні 01.08.2013 року оголошено перерву до 27.08.2013 року та винесено ухвалу про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України.
Однак, до початку розгляду справи в судовому засіданні 27.08.2013 року суддею Лилаком Т.Д. заявлено заяву про зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 26/145-12, в зв'язку з перебуванням судді Горбасенка П.В. у відпустці.
Розпорядженням голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 217-АР від 27.08.2013 року виведено із складу колегії, яка розглядає справу № 26/145-12 суддю Горбасенка П.В. та включено до складу колегії суддю Лопатіна А.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2013 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі : головуючого судді Лилака Т.Д., суддів - Лопатіна А.В., Яреми В.А. та призначено до розгляду на 11.09.2013 року.
Разом із позовом до господарського суду Київської області прокурором було заявлено вимогу про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400361000165, яка знаходиться на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Розглянувши дану заяву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Прокурором не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист порушених прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, прокурором не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Представник відповідача 1 в судове засідання 11.09.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 1, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 13.04.2012 р. № 879 садівницькому товариству «Риболов» безоплатно у власність передано земельну ділянку загального користування площею 0,4580 га з кадастровим № 3221886400361000165 на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту).
На підставі зазначеного розпорядження 27.04.2012 р. садівницькому товариству «Риболов» видано державний акт на право власності на земельну ділянку за № 322180002000105.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Земельного кодексу України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу
управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи
органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації
із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на
земельну ділянку.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів частина земельної ділянки, яка передана у власність СТ «Риболов» відповідно до розпорядження Вишгородської РДА від 13.04.2012 року № 879, не входила в межі садівницького товариства згідно з технічною документацією по встановленню зовнішніх меж землекористування та підготовці документів для державних актів землекористувачів СТ «Риболов» та зведеного плану садівницького товариства «Риболов».
Відповідно до порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року у разі зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону, надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу) відчудження земельної ділянки (її частина), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості) розробляється проект відведення земельної ділянки.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області № 3075 від 26.10.2012 року спірна земельна ділянка передана у власність СТ «Риболов» на момент винесення розпорядження Вишгородської РДА від 13.04.2012 року № 879 не перебувала в його користуванні та не входила в його межі.
В порушення вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій», п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за № 345/3647 (далі - Інструкція) технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку СТ «Риболов» земель загального користування садівницького товариства «Риболов» на території Новосілківської сільської ради не містить матеріали польових геодезичних робіт (журнал польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки; відомості обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки).
Також технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку СТ «Риболов» земель загального користування садівницького товариства «Риболов» на території Новосілківсй сільської ради в порушення п. 1.16 Інструкції не містить збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів та експлікації земель угідь згідно з формою 6-зем.
Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
В даному випадку спірна земельна ділянка вибула з власності держави з порушенням вимог чинного законодавства в порядку безоплатного передання у власність на підставі ст. ст. 35, 116 Земельного кодексу України, а тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на користь держави відповідно до приписів ст. 387 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на те, що спірний державний акт на право власності на земельну ділянку садівницького товариства «Риболов» зареєстрований у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації цього державного акту та витребування земельної ділянки на користь держави.
Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Оспорюваним державним актом на право власності на земельну ділянку порушено інтереси держави, оскільки з державної власності протиправно вибула земельна ділянка.
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених законом.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористанні в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ (ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо скасування протиправних рішень органів державної влади.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.
Спір, що вирішується у даній справі, виник з приводу розпорядження Вишгородською районною державною адміністрацією земельними ділянками.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи самоврядування та органи державної влади.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини, які склалися між Вишгородською РДА та громадською організацією «Садівницьке товариство «Риболов» стосуються права власності на спірну земельну ділянку. Передаючи земельну ділянку у приватну власність відповідача, Вишгородська РДА як власник землі виступає суб'єктом земельних правовідносин, а не суб'єктом владних повноважень, який здійснює управлінські функції.
Порушений прокурором спір не є публічно-правовим, а є спором про право, який зводиться до визначення правомірності володіння земельною ділянкою громадською організацією «Садівницьке товариство «Риболов», скасування розпорядження Вишгородської РДА та визнання недійсним державного акту на право власності на землю.
Відповідно до позиції, викладеної в пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою.
Позов прокурором поданий в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України.
Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
За приписами статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до частини другої ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
З огляду на вищенаведене прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинен зазначати в якості позивача той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законом повноваження на подання відповідного позову до суду.
Згідно до визначення статті 1 Закону України "Про охорону земель" охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Згідно до ст.ст. 18-1, 19 Закону України "Про охорону земель", частини першої ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до статті 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункту 1 статті 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, Держсільгоспінспекція України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
За таких обставин, на момент звернення прокурора до господарського суду Київської області з позовом у справі № 26/145-12, Державна інспекція сільського господарства України є належним позивачем у справі.
Враховуючи вищевикладене, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи та подані докази, перевіривши на відповідність закону позовні вимоги прокурора, суд задовольняє позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, приймає рішення про:
1) визнання незаконним та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 879 від 13.04.12 року "Про передачу у власність земель загального користування садівницькому товариству «Риболов» на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області";
2) визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку виданий садівницькому товариству «Риболов» серії ЯМ № 569229 на земельну ділянку площею 0,4580 га з кадастровим номером 3221886400361000165, зареєстрований 27.04.2012 року за № 322180002000105 та скасувати його державну реєстрацію.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів сплату судового збору до державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 879 від 13.04.12 року «Про передачу у власність земель загального користування садівницькому товариству «Риболов» на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області».
3. Визнати недійсним акт на право власності на земельну ділянку виданий садівницькому товариству «Риболов» серії ЯМ № 569229 на земельну ділянку площею 0,4580 га з кадастровим номером 3221886400361000165, зареєстрований 27.04.2012 року за № 322180002000105 та скасувати його державну реєстрацію.
4. Зобов'язати Садівницьке товариство «Риболов» (код 20578250) повернути земельну ділянку площею 0,4580 га з кадастровим № 3221886400361000165, яка знаходиться на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, до власності держави.
5. Стягнути з Садівницького товариства «Риболов» (07362,
Київська обл., с. Новосілки, урочище Бурилово, код 20578250)
в доход державного бюджету України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
6. Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 23569369) в доход державного бюджету України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
7. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Київській області (01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2, код 38060805) на користь Державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 16.09.2013 р.
Головуючий суддя Т.Д. Лилак
Судді А.В. Лопатін
В.А. Ярема
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2013 |
Оприлюднено | 18.09.2013 |
Номер документу | 33530768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні