Постанова

від 03.09.2013 по справі 818/7038/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Справа №818/7038/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (далі по тексту - позивач, УПФУ в м. Лебедині та Лебединському районі) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області (далі по тексту - відповідач, ВВДФССНВВПЗУ у м. Лебедин) про зобов'язання прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень-червень 2013 року в сумі 441грн.93коп., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на обов'язок відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В судове засідання представники сторін не з'явились, позивач надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника (а.с.6), відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання (а.с.29-30), надіслав заперечення на позовну заяву, в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.31-38), а також заяву, в якій прохав розгляд справи проводити у його відсутність (а.с.40).

Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку суми витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_1, який отримав трудове каліцтво у державі СНД, за період квітень-червень 2013 року в сумі 441грн.93коп.

На підтвердження вмотивованості позовних вимог позивачем надані до суду відповідні таблиці розбіжностей, список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.10, 14-16), а також довідки МСЕК НОМЕР_1 від 01.09.1998 року та НОМЕР_2 від 02.07.1998 року та копія акту Н-1 №1 від 23.02.1998 року (а.с.19-23).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми на виплату та доставку основної пенсії по інвалідності, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належить гр. ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на виплату пенсії.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту вказаної норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у справі та пов'язані з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік колишнього СРСР.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13 березня 1992 року підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За таких обставин, неприйняття відповідачем до заліку витрат на пенсії ОСОБА_1 за квітень-червень 2013 року в сумі 441грн.93коп. є неправомірним.

Тому позовні вимоги в частині відшкодування витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 за квітень-червень 2013 року в сумі 441грн.93коп. підлягають задоволенню.

Цей висновок також підтверджується постановою Верховного суду України від 21.05.2013 року у справі № 21-129а13 (а.с.42-45), а також постановами Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 21-1087во06 та від 12 червня 2012 року № 21-165а12.

З приводу посилань позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (далі по тексту - Порядок №5-4/4), суд зазначає наступне.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку № 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

При цьому, суд звертає увагу, що Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Таким чином, оскільки у спосіб, встановлений зазначеним вище Порядком, не можливо поновити порушене право позивача на відшкодування понесених ним витрат, суд приходить до висновку, що здійснені ним витрати необхідно стягнути з відповідача на його користь, що у даному випадку буде належним способом захисту порушеного права.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача скласти та підписати акт звірки розрахунків, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Так, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права у формі зобов'язання скласти та підписати акт звірки розрахунків , суд вважає таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки у разі відсутності згоди на підписання актів та неприйняття до заліку витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про включення до актів щомісячної звірки суми понесених витрат та прийняття до заліку понесених витрат, а також зобов'язання вчинити дії по підписанню актів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даній частині позов задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову та стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_1, який отримав каліцтво у державі СНД, за період квітень-червень 2013 року в сумі 441грн.93коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області (42200, м. Лебедин Сумської області, вул. К. Маркса,12, ідентифікаційний код 24016431) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (42200, м. Лебедин, Сумська область, вул. Антонова, 6-Б, ідентифікаційний код 37345550) витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за квітень-червень 2013 року в сумі 441грн.93коп. (чотириста сорок одна грн. дев'яносто три коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова