Рішення

від 18.09.2013 по справі 336/1972/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

18.09.2013

336\1972\2013

2\336\1355\2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Лупінос Є.А.,за участю адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4,треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю(далі ТОВ)»ЛАЄН»,РС Головного управління юстиції у Запорізькій області,МРЕВ № 2 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області ,про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 р.ОСОБА_3звернулася до суду з позовом,уточненим в процесі розгляду справи,в якому зазначає,що 16.02.2002 р.вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4,який був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.06.2011 р.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,який тимчасово проживає з відповідачем.

В період шлюбу сторонами за спільні кошти було придбано майно,яке є спільною сумісною власністю сторін,а саме:

-земельна ділянка з розташованими на ній двома приватними будинками по АДРЕСА_1

-земельна ділянка з розташованим на ній приватним будинком по АДРЕСА_2

-побутові прилади ,меблі та інші речі домашнього вжитку ,які знаходяться в будинку по АДРЕСА_2

-автомобіль «ЗАЗ 11055» р.н.НОМЕР_1 1995 року випуску

-автомобіль «ГАЗ 3302» р.н.НОМЕР_2 2005 року випуску

-автомобіль «Hyunday Gets» р.н.НОМЕР_3 2007 року випуску.

Також відповідач є засновником ТОВ «ЛАЄН»,статутний капітал якого в сумі 11 800 гр.був сформований в період шлюбу між сторонами.

Крім того,для здійснення підприємницької діяльності за кошти сімейного бюджету сторін були придбані офісні меблі,оргтехніка,станки,зварювальні апарати 2 штуки,монтажні ліси.

Після розірвання шлюбу відповідач розпорядився автомобілем «Hyunday Gets» р.н.НОМЕР_3 без згоди позивачки та позбавив позивачку можливості проживати у спільно набутій нерухомості і користуватись іншим спільним майном,чим порушив її права на частку у спільній сумісній власності.

Посилаючись на те,що добровільно поділ майна подружжя не відбувся,іншого житла,ніж спірна нерухомість ,вона не має,,позивачка на підставі ст.60-62,63,65,69-71 СК України просить суд визнати за нею

-право власності на 1\2 частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн» чи на 1\2 доходів від діяльності ТОВ «Лаєн»,

-право власності на 1\2 частину земельної ділянки та домоволодіння по АДРЕСА_1,1\2 частину рухомого майна,що знаходиться за вказаною адресою,

-право власності на 9\50 частин земельної ділянки та 9\50 частин житлового будинку по АДРЕСА_2,1\2 частину рухомого майна,що знаходиться за вказаною адресою,

-право власності на 1\2 частину автомобіля «ЗАЗ 110550» д.н.НОМЕР_1 1995 року випуску,

-право власності на 1\2 частину автомобіля «ГАЗ 3302» д.н.НОМЕР_2 2205 року випуску,

-стягнути з відповідача на її користь 1\2 частину вартості автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску р.н.НОМЕР_3 в сумі 35721 гр.28 коп.,витрати по оплаті судового збору 3441 гр.,проведення оцінки майна в сумі 253 гр.26 коп.

В судовому засіданні позивачка та її представники адвокат ОСОБА_1та за довіреністю ОСОБА_6позов підтримали та пояснили,що в період з 16.02.2002 р.до 22.06.2011 р.сторони перебували в зареєстрованому шлюбі ,мали спільний бюджет,за рахунок якого придбали вказані у позовній заяві нерухомість,земельні ділянки,меблі та побутову техніку,які після розірвання шлюбу між сторонами знаходяться в користуванні відповідача.Також відповідач є засновником ТОВ «Лаєн», у статутний фонд якого в 2003 р.в період шлюбу були внесені спільні кошти подружжя. З метою здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Лаєн» сторонами за спільні кошти були придбані офісні меблі,оргтехніка,станки,зварювальні апарати 2 шт.,монтажні ліси,автомобілі,один з яких «Hyunday Gets» відповідачем був проданий без компенсації відповідачці її частки у власності. Посилаючись на те,що все вказане у позові,з урахуванням уточнень, майно є спільною сумісною власністю сторін,проте відповідач заперечує проти його добровільного поділу та позбавив позивачку можливості користуватись ним,просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_2позов визнали частково з посиланням на те,що під час шлюбу між сторонами дійсно було придбане майно,яке є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу.Зокрема,визнали позов в частині визнання за позивачкою права власності на 9\50 частин житлового будинку по АДРЕСА_2,права власності на 1\2 частину автомобіля «ЗАЗ 110550» д.н.НОМЕР_1 1995 року випуску та на 1\2 частину автомобіля «ГАЗ 3302» д.н.НОМЕР_2 2205 року випуску.

Частково визнали позов про стягнення на користь позивачки 1\2 вартості автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску,оскільки заявлена сума 35721 гр.28 коп.,на їхню думку,не відповідає дійсній ринковій вартості спірного автомобіля,який після пошкодження був проданий відповідачем за 5000 доларів США,не заперечували компенсувати позивачці половину цієї суми 2500 доларів США.

В іншій частині проти позов заперечували з тих підстав,що вказана позивачкою земельна ділянка по АДРЕСА_2 не підлягає поділу між сторонами ,оскільки є власністю територіальної громади та у власність відповідача не передавалась.

Право власності на 1\2 частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн» чи на 1\2 доходів від діяльності ТОВ «Лаєн»,на їхню думку,не може бути визнано за позивачкою,оскільки вказане ТОВ було засновано у 2000 р.із внесенням статутного фонду майном,яке не є спільною сумісною власністю сторін.

Право власності на 1\2 частину домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1,на їхню думку,не може бути визнано за позивачкою,оскільки земельна ділянка була набута відповідачем у власність шляхом приватизації із видачею Державного акту , розташоване на земельній ділянці нерухоме майно використовується для ведення господарської діяльності ТОВ «ЛАЄН», тому є особистою власністю відповідача.

Також вважають,що рухоме майно,яке вказане у позові як спільна сумісна власність,не може бути предметом поділу між сторонами,оскільки позивачка не підтвердила доказами його обсяг та факт придбання в період шлюбу з відповідачем,наявність в натурі на час розгляду справи.

Треті особи ТОВ»ЛАЄН»,РС Головного управління юстиції у Запорізькій області,МРЕВ № 2 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області участь представника в судовому розгляді справи не забезпечили, про позицію у справі суд не повідомляли,справа розглянута без їхньої участі.

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши пояснення сторін та їхніх представників,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку,що позов заявлений обгрунтовано,підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та перевірено доказами,що сторони в період з 16.02.2002 р.до 05.07.2011 р.перебували в зареєстрованому шлюбі,який був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, про що надано копія рішення та підтверджено відомостями паспорта позивачки про розірвання шлюбу(а.с. ).

Сторони мають спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,яка на теперішній час проживає з відповідачем(а.с.

Відповідно до ст.22 КпШС України( в ред.1963 р.), аналогічної норми ст.60 СК України, ст.368 ЦК України ,які регулюють правовідносини сторін щодо режиму спільної сумісної власності на майно,набуте за час шлюбу, майно,придбане подружжям в період шлюбу,належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу).

Стаття 69 СК передбачає,що дружина та чоловік мають право на розділ майна,що належить їм на праві спільної сумісної власності,незалежно від розірвання шлюбу.

При розділі майна,що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя,частки майна дружини та чоловіка є рівними,якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором,що встановлено ч.1 ст.70 СК України та ст.372 ЦК України.

Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови № 11 від 21.12.2007 р.»Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,вирішуючи спори між подружжям про майно ,необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна,наявного на час припинення спільного ведення господарства,з*ясовувати джерело його придбання.

З матеріалів справи суд встановив,що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.07.2003 р.відповідач ОСОБА_4набув у власність 9\25 частин домоволодіння АДРЕСА_2,право власності відповідача було зареєстровано в ОП ЗМБТІ 02.09.2003 р.(а.с. )

В судовому засіданні відповідач та його представник визнали,що 9\25 частин вказаного вище спірного будинку АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя,оскільки були придбані у власність в період шлюбу між сторонами,та не заперечували проти поділу,виходячи із рівності часток сторін.

За таких обставин суд вважає позов в цій частині ґрунтованим на законі та задовольняє його із визнанням за позивачкою права власності на 9\50 частин вказаного будинку.

Разом з тим,підстав для поділу між сторонами 9\25 частин земельної ділянки по АДРЕСА_2 як майна,придбаного в період шлюбу,суд не встановив,оскільки доказів на підтвердження набуття вказаної земельної ділянки у власність відповідача в період шлюбу між сторонами в процесі розгляду справи позивачем надано не було,інформацією Головного управління Держземагенства України в Запорізькій області ці обставини не підтверджені.

Відповідно до оперативних даних інформаційної системи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 23.04.2013 р.№ 637,в період шлюбу між сторонами за відповідачем були зареєстровані транспортні засоби: автомобіль «ЗАЗ 110550» 1995 року випуску р.н.НОМЕР_1, автомобіль «ГАЗ 3302» 2005 року випуску р.н.НОМЕР_2.

З викладених вище підстав суд задовольняє позов в частині поділ цих автомобілів між сторонами як спільної сумісної власності подружжя із визнанням за позивачкою права власності на 1\2 частину кожного з них.

При вирішенні позову про визнання за позивачкою права власності на 1\2 частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн» чи на 1\2 доходів від діяльності ТОВ «Лаєн»,суд виходить з наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2013 р., державна реєстрація юридичної особи ТОВ «ЛАЄН» була проведена 19.07.2000 р.,статутний фонд у сумі 11800 гр. закінчено формуванням 01.01.2003 р.

Засновником (учасником) ТОВ «ЛАЄН» є відповідач ОСОБА_4,розмір його внесу до статутного фонду становить 11800 гр.(а.с.

Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» ,який діяв на час державної реєстрації юридичної особи ТОВ «ЛАЄН»,підприємство-це самостійний господарюючий статутний суб*єкт,який має права юридичної особи.

Згідно ст.26 Закону України «Про власність»,об*єктом права власності господарського товариств є,зокрема,грошові та майнові внески його членів,майно,набуте внаслідок господарської діяльності,а за змістом ст.12 Закону України «Про господарські товариства» визначено,що товариство є власником, зокрема,майна,переданого йому засновниками і учасниками у власність,а також іншого майна,набутого на підставах,не заборонених законом.

Статтею 13 Закону України «Про господарські товариства» визначено перелік видів внесків(вкладів)учасників та засновників господарського товариства,одним з яких є майно. Внесок ,оцінений у карбованцях,становить частку учасника у статутному фонді.

Таким чином,майнові внески засновників товариства,які є одним із джерел формування майна останнього,включаються до його статутного фонду як вклад,є часткою учасника в ньому та стають власністю товариства,а засновник з моменту вчинення зазначених дій набуває корпоративного права.

Цивільний Кодекс України в системі об*єктів цивільних прав не виділяє окремо такий об*єкт,як корпоративні права.

Разом з тим,ст.167 Господарського кодексу до корпоративних прав віднесено права особи,частка якої визначена у статутному фонді(майні)господарської організації,що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,отримання певної частки прибутку(дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону,а також інші правомочності,передбачені законом та статутними документами.

У частині 1 ст.100 ЦК України зазначається,що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Водночас у ст.190 ЦК України зазначається,що майном як об*єктом вважаються окрема річ,сукупність речей,а також майнові права та обов*язки.

Враховуючи те,що право на участь в управлінні має майновий характер,оскільки здійснюється з метою отримання прибутку,то й правомочності,що охоплюються поняттям «корпоративні права»,також є майновими.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку,що корпоративні права належать до майна у розумінні ст. 190 ЦК України та можуть бути предметом поділу між подружжям,як і інше майно,оскільки чинне законодавство не відносить корпоративне право,яке набувається засновником або учасником щодо товариства,до особистих майнових прав.

Свої вимоги про визнання права на 1\2 частку корпоративних прав ТОВ «Лаєн» позивачка обґрунтувала тим,що внесок відповідача ОСОБА_4у статутному фонді ,який становить його частку як учасника цього товариства,був зроблений в період шлюбу між сторонами.

Однак з такими доводами позивачки та її представників суд не погоджується,оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені доказами.

З матеріалів справи видно,що державна реєстрація юридичної особи ТОВ «ЛАЄН» була проведена 19.07.2000 р.,статутний фонд у сумі 11800 гр.був внесений двома учасниками ОСОБА_4та ОСОБА_705.07.2000 р.в рівних частках,тобто відповідачем ОСОБА_4в сумі 5900 гр.,що дорівнює 50% Статутного фонду ,підтверджується копією протоколу установчих зборів ТОВ «Лаєн» № 1 від 05.07.2000 р.та копією акту оцінки,приймання та передачі майна у статутний фонд ТОВ «Лаєн»(а.с.

Таким чином,50% статутного фонду ТОВ «Лаєн» були внесені відповідачем до реєстрації шлюбу з позивачкою за власні кошти,не належать сторонам на праві спільної сумісної власності,оскільки були набуті особисто відповідачем і є його особистою приватною власністю.

Відповідно до протоколу № 3 від 01.04.2002 р.,із складу учасників ТОВ «Лаєн» був виключений ОСОБА_7та включена ОСОБА_8,якій була передана частка ОСОБА_750% статутного фонду ТОВ «Лаєн» (

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2013 р.видно,що статутний фонд у сумі 11800 гр. закінчено формуванням 01.01.2003 р.і єдиним учасником ТОВ «Лаєн» є відповідач ОСОБА_4

Оскільки сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.02.2002 р.,відповідач отримав частку 50% статутного фонду ТОВ «Лаєн» в період з квітня 2002 р.по 01.01.2003 р.,іншого по справ не встановлено та ці обставини не спростовані,суд дійшов до висновку, що 50% статутного фонду ТОВ «Лаєн» були внесені відповідачем в період зареєстрованого шлюбу з позивачкою за спільні кошти,належать сторонам на праві спільної сумісної власності,в якій виходячи із рівності часток сторін позивачка має право на 1\2 частину або 25%(1\4 частину)від корпоративних прав ТОВ «Лаєн».

З урахуванням того,що корпоративні права включають правомочності учасника підприємства на отримання певної частки прибутку(дивідендів) даної організації,суд не вбачає підстав додатково визнавати за позивачкою право на отримання доходів від діяльності ТОВ «Лаєн».

Також з матеріалів справи вбачається,що в період зареєстрованого шлюбу між сторонами на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.03.2006 р.відповідач ОСОБА_4набув у власність домоволодіння АДРЕСА_1, про що надана копія договору, право власності зареєстровано 28.03.2006 р.(а.с.).

Зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя,оскільки було придбано в період зареєстрованого шлюбу,підлягає поділу на загальних підставах із визнанням за позивачкою права власності на 1\2 його частину.

Посилання відповідача та його представника на те,що вказане нерухоме майно використовується для підприємницької діяльності на передано в іпотеку банку на висновки суду не впливають,так як зазначені обставини не передбачені чинним законодавством як підстава для позбавлення позивачки права на частку у спільному майні.

Разом з тим,в задоволенні вимог позивачки про визнання за нею права власності на 1\2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 за вказаними в позові підставами суд відмовляє,виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно,що відповідач ОСОБА_4набув право власності на цю земельну ділянку в порядку приватизації із видачею на його ім*я Державного акту серії ЯК № 911391 на підставі рішення тридцять дев*ятої сесії п*ятого скликання Запорізької міської ради від 24.03.2010 р.№87\143(а.с. )

Позивачкою не заявлялися вимоги про визнання недійсним Державного акта на спірну земельну ділянку на ім*я відповідача.

На вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно,яке судом визнано спільною сумісною власністю подружжя та право власності на 1\2 його частину визнається за позивачкою.

У такому випадку перехід до позивачки права власності на частину цієї земельної ділянки підлягає вирішенню у відповідності до ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Також з матеріалів справи суд встановив,що 04.05.2007 р.в період шлюбу між сторонами ними за спільні кошти був придбаний у власність автомобіль «Hyunday Gets» 2007 року випуску р.н.НОМЕР_3,зареєстрований в органах ДАІ на ім*я позивачки.

На підставі доручення ВРК 460209 від 28.04.2011 р.відповідач ОСОБА_4зняв вказаний автомобіль з обліку для продажу(а.с.

За поясненнями відповідача в судовому засіданні,вказаний автомобіль був ним проданий за 5000 доларів США,половину вказаної суми він не заперечує передати позивачці як компенсацію її частки власності у вказаному автомобілі.

Заперечуючи проти вартості спірного автомобіля та відповідно розміру грошової компенсації,заявленої позивачкою в сумі 35721 гр.28 коп.,відповідач посилався на те,що автомобіль був у пошкодженому стані,через що його продаж відбувся за ціною,яка нижча від середньої ринкової вартості аналогічного автомобіля.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України сторона відповідача повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підстави своїх заперечень проти позову,надавши докази відповідно до вимог ст.57-60 ЦПК України.

На час розгляду справи відповідач та його представник в порушення вказаних приписів процесуального закону згідно вимог змагальності сторін не довів вказаних ними обставин,на які вони посилалися як на підстави своїх заперечень проти позову в цій частині,тому суд вважає їх заперечення недоведеними та не приймає їх до уваги.

Разом з тим,середня ринкова вартість спірного автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску в сумі 71442 гр.56 коп.була доведена позивачкою ,про що наданий звіт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУУМВС України в Запорізькій області від 09.07.2013 р.

Враховуючи,що докази позивачки про середню ринкову вартість спірного автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску відповідач жодним чином не спростував,суд приймає їх уваги та стягує на користь позивачки як компенсацію її частки власності у вказаному автомобілі суму 35721 гр.28 коп.( 71442 гр.56 коп.:2)

Вирішуючи позов в частині визнання за позивачкою права власності на 1\2 частину рухомого майна, суд виходить з наступного.

Позивач,заявивши вимоги про поділ побутового майна та техніки,вказала в позовній заяві та в суді,що в період шлюбу з відповідачем за спільні кошти ними були придбані

Дитячий комп'ютер з ігровою приставкою 3000 грн.

Спальний гарнітур - 3000 грн.

Диван та 2 крісла - 3000 грн.

Етажерка - 7 000 грн.

Журнальний столик - 500 грн.

Диванний куток - 3000 грн.

Комп'ютерний стіл - 1000 грн.

Кухонні меблі - 4000 грн.

Кухонний куток зі столом та стільцями 2000 грн.

Тумба під телевізор - 400 грн.

Телевізор 3 шт. - 1000 грн. + 2200 грн. + 1000 грн.

Холодильник - 4000 грн.

Мікрохвильова пічка - 1000 грн.

Газова плита - 2 200 грн.

Кухонна витяжка І 700 грн.

Кондиціонер - 2000 грн.

Відеокамери 2 шт. - 2 200 грн.

Фотоапарат - 600 грн. ^

DVD плеєр та домашній кінотеатр - 2 500 грн.

Музичний центр - 1200 грн.

Ноутбук- 1500 грн.

Гарнітур ванної кімнати - 1700 грн.

Пральна машинка - 3000 грн.

Джакузі - 1000 грн.

Унітаз - 700 грн.

Шафа-купе- 1500 грн.

Велотренажер 1 600 грн.

Тренажер для м'язів пресу 700 грн.

Пилосос 2000 грн.

яке за змістом позовної заяви знаходиться в буд.205 по ул.Шевченка в м.Запоріжжі,

Комп'ютерний стіл - 3000 грн.

Крісло директорське -2000 гри.

Кушетка з кріслом - 6000 грн.

Полка для документів - 1000 грн.

Комп'ютер - 5000 грн.

Ноутбук - 6000 грн.

Дизайнерська:

Стіл робочий 2 шт. - 5000 грн.

Компьютер - 2 шт. - 1000 грн.

Крісло - 2 шт. - 2000 грн.

Стільці офісні - 6 шт. - 3000 грн.

Журнальна полка 1500 грн.

Сканер - 1500 грн.

Принтер 2 шт.-2000 грн.

Прийомна:

Стіл комп'ютерний - 2 шт. - 4700 грн.

Крісло - 2 шт. - 12 000 грн.

Комп'ютери - 2 шт. - 6 000 грн.

Плотер- 1000 доларів США

Стіл журнальний - 1000 грн.

Принтер лазерний 32000 грн.

Кондиціонер - 2000 грн.

Факс - 2 шт. - 2700 грн.

Телефон - 1000 грн.

Шафа-купе - 4000 грн.

Столи - 2 шт. - 2700 грн.

Крісло-1000 грн.

Принтер - 1500 грн.

Шафа для документів 2000 грн.

Стіл - тумба - 1000 грн.

Станок метражний -4000 грн.

Станок ріжучий - 2000 грн.

Шовкотрафаретні станки - 3 шт. - 5000 доларів США

Фен для спайки тентів - 3 шт. - 2000 доларів США

Карусельний трафаретний станок - 2000 доларів США

Зварочний апарат - 2 шт. - 800 доларів США

Монтажні ліси - 3000 грн.

яке за змістом позовної заяви знаходиться в буд.АДРЕСА_1.

Разом з тим,матеріали справи не містять ніяких об*єктивних відомостей ні щодо вартості цих предметів на час розгляду справи та їх придбання в період шлюбу між сторонами,ні щодо їх фактичної наявності на час розгляду справи.

Відповідач,заперечуючи проти позову,посилався на те,що в його користуванні на теперішній час знаходяться деякі побутові речі та техніка ,які не є об*єктом спільної сумісної власності з позивачкою, оскільки були придбані на його особисті кошти,до реєстрації шлюбу.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу,права сторони на свій розсуд розпоряджатися своїми правами,оспорювання відповідачем вказаного позивачкою обсягу та оцінки майна і відсутності достовірних допустимих доказів вартості спірного майна і придбання його в період шлюбу між сторонами,суд позбавлений можливості перевірити вартість та обсяг майна, яку вказала позивачка як спільну власність сторін,і вирішувати спір на користь позивача,виходячи лише зі змісту її позову,законних підстав не вбачає.

Оскільки позов розглянутий відповідно до ст.10,11 ЦПК України в межах заявлених вимог,на підставі наданих сторонами доказів, підстав для його задоволення в частині визнання за позивачкою права власності на 1\2 частину рухомого майна суд не встановив.

На підставі ст.88 ЦПК України позивачці компенсуються судові витрати по оплаті судового збору 3441 гр.та на проведення авто товарознавчого дослідження 253 гр.26 коп.,які підтверджені квитанціями.

На підставі ст.22 КпШС,ст.60,69,70,71 СК України,ст.16,100,190,364,368,372 ЦК України,ст.3,10,11,57,60,212-215,218 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,паспорт серії НОМЕР_4,виданий 10.04.2010 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області,право власності на 9\50 частин житлового будинку № АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,паспорт серії НОМЕР_4,виданий 10.04.2010 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, право власності на 1\2 частину житлового будинку № АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,паспорт серії НОМЕР_4,виданий 10.04.2010 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, право власності на 1\2 частину автомобіля «ЗАЗ 110550» 1995 року випуску р.н.НОМЕР_1,право власності на 1\2 частину автомобіля «ГАЗ 3302» 2005 року випуску р.н.НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,паспорт серії НОМЕР_4,виданий 10.04.2010 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області,право власності на 1\4 частину корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю »ЛАЄН» реєстраційний номер юридичної особи 10031768165 ідентифікаційний код юридичної особи 31051249 місцезнаходження м.Запоріжжя,вул.Тельмана 6 дата державної реєстрації юридичної особи 19.07.2000 року.

Стягнути з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.,паспорт серія НОМЕР_5,виданий 24.09.1997 р. Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області,ІПН НОМЕР_6,на користь ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,паспорт серії НОМЕР_4,виданий 10.04.2010 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області,компенсацію вартості 1\2 частини автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску р.н.НОМЕР_3 в сумі 35721(тридцять п*ять тисяч сімсот двадцять одну) гривну 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.,паспорт серія НОМЕР_5,виданий 24.09.1997 р. Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області,ІПН НОМЕР_6,на користь ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,паспорт серії НОМЕР_4,виданий 10.04.2010 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області судові витрати по оплаті судового збору 3441 гр.,витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження в сумі 253 гр.26 коп.,а всього стягнути суму 3694(три тисячі шістсот дев*яносто чотири) гривні 26 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 20.09.2013 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.А.Галущенко