Постанова

від 19.08.2013 по справі 826/11445/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року 16:32 № 826/11445/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центус»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Центус» (надалі - позивач, Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012р. № 0014652204 та № 0014662204.

Ухвалою суду від 23 липня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем норм ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), ст. 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (із змінами та доповненнями). На думку позивача висновки, викладені в акті не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення - рішення винесені за наслідками даного акту є незаконними, прийнятими з перевищенням повноважень та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість. у зв'язку з чим правомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Центус» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт від 07.12.2012р. № 1139/22-4/32775845.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Центус» в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97 ВР (із змінами та доповненнями) не надало до перевірки договорів, накладних або актів виконаних робіт, укладених (отриманих) від ТОВ «Скап Холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), що не дає можливості встановити зв'язок отриманих товарів (послуг) із господарською діяльністю позивача, у зв'язку з чим ТОВ «Центус» неправомірно включило до складу валових витрат за II квартал 2010 року суму у розмірі 230 625, 00 грн., що призвело до несплати у Державний бюджет податку на прибуток підприємства у розмірі 57 656, 00 грн.

Також, ТОВ «Центус» в порушеня п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в період з березня 2010 року по грудень 2011 року включило до складу податкового кредиту по контрагентах ТОВ «Штудіан» (код ЄДРПОУ 36147815), ТОВ «Компанія Олімпік» (код ЄДРПОУ 37165044), ТОВ «Інтехтрейд» (код ЄДРПОУ 36284136), ТОВ «Торгова Хата Аркуш» (код ЄДРПОУ 33598314), ПП «О.А.М.» (код ЄДРПОУ 22866131), ТОВ «Ювіна» (код ЄДРПОУ 6521197), ТОВ «Інвест-Ком Центр» (код ЄДРПОУ 35740144) та ТОВ «БМТС» (код ЄДРПОУ 31237762) суму ПДВ у розмірі 116 204, 57 грн., що не підтверджена податковими накладними.

Крім того, ТОВ «Центус» в порушення п.200.3 ст.200 ПКУ у декларації з ПДВ за серпень 2012 року від 19.09.2012 року №9050423731 у рядку 21 Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду задекларувало суму у розмірі 19 137,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2012 року на суму 19 137, 00 грн.

Також, при проведенні перевірки відповідач прийшов до висновку про те, що всі правочини, укладені ТОВ «Центус» з ТОВ «Скап Холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960), ТОВ «Фатіс» (код ЄДРПОУ 37099490), ТОВ «Фірма «П.С.В.» (код ЄДРПОУ 36053958), ТОВ НВП «Термохауз» (код ЄДРПОУ 35528364) та ТОВ «Лігал-Едвайзінг» (код ЄДРПОУ 37883181) в період з травня 2010 року по листопад 2011 року є нікчемними та фіктивними, що призвело до порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97 ВР (із змінами та доповненнями) та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПКУ, у зв'язку з чим позивачем занижено ПДВ на загальну суму 488 698,48 грн.

На підставі висновків акту перевірки 18.12.2012р. податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0014652204, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 72 070,00 грн., у тому числі 57 656,00 грн. основного платежу та 14 414,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0014662204, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 751 761,00 грн., у тому числі 624 041,00 грн. основного платежу та 127 720,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, суд не може погодитись із правомірністю податковим органом прийнятих рішень, з огляду на наступне.

Щодо встановлених відповідачем порушень при взаємовідносинах з ТОВ «Скап Холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960) суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що зазначена у акті перевірки сума у розмірі 230 625, 00 грн., була позивачем помилково включена у II кварталі 2010 року до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства. Наступною податковою декларацією з прибутку та ПДВ дана сума була скорегована відповідно як самостійно виявлена помилка платником податків, та не вплинула на розмір податкового зобов'язання за перевіряє мий період.

Як зазначив позивач, ТОВ «Центус» фактично не мало фінансово-господарських відносин з ТОВ «Скап Холдінгс» (код ЄДРПОУ 34715960) в перевіряємому періоді.

Відповідач не надав жодних доказів, не навів обґрунтованих доводів в заперечення вказаних позивачем обставин.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що зазначені в акті перевірки господарські операції по придбанню ТОВ «Центус» товарів у ТОВ «Скап Холдінгс» фактично не існувало, тобто дана операція жодним чином не впливає на розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ Позивача.

У зв'язку з наведеним суд вважає необґрунтованим донарахування позивачу податку на прибуток підприємств на суму 57 656, 00 грн. та податку на додану вартість на суму 46 125,06 грн. по операціям з ТОВ «Скап Холдінгс».

Щодо доводів відповідача щодо безпідставного формування податкового кредиту на загальну суму 116 204,57 грн. в період з березня 2010 року по грудень 2011 року та не наданням до перевірки оригіналів податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Штудіан», ТОВ «Компанія Олімпік», ТОВ «Інтехтрейд», ТОВ «Торгова Хата Аркуш», ПП «О.А.М.», ТОВ «Ювіна», ТОВ «Інвест-Ком Центр» та ТОВ «БМТС», суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, вказаний висновок базується на зазначених відповідачем обставинах надання ТОВ «Центус» факсимільних копій податкових накладних.

В свою чергу позивач зазначає, що до перевірки надавались всі оригінали податкових накладних. В обґрунтування таких доводів позивач звертає увагу на те, що під час складання Акту перевірки не складався жодний акт, який засвідчує факт відмови позивача від надання документів, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, що передбачено п. 85.6 ст.85 ПКУ. Також даний Акт відмови відсутній і в матеріалах перевірки.

Суд звертає увагу на те, що жодних доказів відмови надання оригіналів податкових накладних відповідачем не надано.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії всіх податкових накладних по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Штудіан», ТОВ «Компанія Олімпік», ТОВ «Інтехтрейд», ТОВ «Торгова Хата Аркуш», ПП «О.А.М.», ТОВ «Ювіна», ТОВ «Інвест-Ком Центр» та ТОВ «БМТС», на підставі яких позивачем було сформовано спірні суми податкового кредиту, а також інші первинні документи: договори, товаро-транспортні накладні тощо.

Судом встановлено, що зазначені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 116 204,57 грн. в період з березня 2010 року по грудень 2011 року із вищезгаданими контрагентами підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно висновки податкового органу про протилежне суд вважає неправомірними.

Щодо висновків податкового органу про порушення п.200.3 ст.200 ПКУ, у зв'язку з чим у декларації з ПДВ за серпень 2012 року від 19.09.2012 року №9050423731 у рядку 21 Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду задекларувало суму у розмірі 19 137,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2012 року на суму 19 137, 00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Центус» було подано уточнюючий розрахунок до Декларації з ПДВ за липень 2012 року №9052803604 від 31.08.2012 року, відповідно до якого у рядку 10.1 ТОВ «Центус» зменшило задекларований податковий кредит на суму 19 137, 00 грн. та значення рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на суму 19 137, 00 грн.

Як пояснив позивач, подача даного уточнюючого розрахунку відбулась в результаті збою програмного забезпечення, що використовується позивачем для подачі податкової звітності в електронному вигляді до контролюючої ДПІ.

Вказаний уточнюючий розрахунок жодним чином не вплинув на дані облікової картки Позивача.

В підтвердження даного факту ТОВ «Центус» зазначає, що уточнюючий розрахунок до Декларації з ПДВ за липень 2012 року №9052803604 від 31.08.2012 року складений з нелогічними математичними помилками, до того ж в рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок18-рядок21.1-рядок21.2)» суму ПДВ у розмірі 19 137, 00 грн. не вказана.

Відповідно до реєстру ТОВ «Центус» отриманих податкових накладних, що є додатком до Декларації з ПДВ за липень 2012 року, не має такої податкової накладної, де б сума ПДВ дорівнювала 19 137, 00 грн.

До того ж, в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в обліковій картці платника податків ТОВ «Центус» хоча і значиться поданим уточнюючий розрахунок до Декларації з ПДВ за липень 2012 року №9052803604 від 31.08.2012 року, але сума ПДВ у розмірі 19 137, 00 грн. до сплати не стоїть, що також є свідченням того, що вказаний уточнюючий розрахунок був помилково відісланим в серпні 2012 року засобами електронного зв'язку до ДПІ у Печерському районі м. Києва та жодним чином не вплинув на розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ Позивача.

Окрім цього, відповідно до п.86.10 ст.86 ПКУ, особа, що здійснює перевірку суб'єкта господарювання повинна зазначати в акті перевірки як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Однак, в порушення норм ст.86 ПКУ, особи, що здійснювали перевірку ТОВ «Центус» не досліджували вищезазначені факти та не перевіряли відповідний податковий період на предмет наявності податкової накладної контрагента позивача де б сума ПДВ дорівнювала 19 137, 00 грн., що також є порушенням норм діючого податкового законодавства України.

Враховуючи те, що сума ПДВ за згаданий період підтверджена необхідними податковими накладними, при досліджені яких судом не виявлено факту заниження податкового зобов'язання по вказаному податку, то суд приходить до висновку про те, що визначене податковим органом спірне податкове зобов'язання 19 137, 00 грн. є неправомірним.

Щодо висновків податкового органу стосовно нікчемності та фіктивності всіх правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Фатіс», ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ НВП «Термохауз» та ТОВ «Лігал-Едвайзінг» в період з травня 2010 року по листопад 2011 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджено представником відповідача в судових засідання, вказаний висновок податкового органу був сформований у зв'язку з інформацією, що міститься в актах перевірок та звірок контрагентів позивача.

Зокрема, Миргородською ОДПІ складено акт від 06.02.2012 №147/23-410/37099490/15 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Фатіс", код за ЄДРПОУ 37099490, щодо підтвердження господарських, відносин із платниками податків покупцями за період з червня 2010 р. по лютий 2011 оку, в якому зазначено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, директора знайти неможливо, його доходи в повній мірі невідомі. Також відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Також, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська складено численні акти про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «П.С.В.» (код ЄДРПОУ 36053958) та акт про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідно до яких встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів у ТОВ «Фірма П.С.В.» та продажу товарів (послуг за період за травень-жовтень 2010року), які підпадають під визначення Податкового кодексу України, оскільки підприємство здійснювало діяльність з фіктивними підприємствами, такими як ТОВ "Гермес ЛТД" (код ЄДРПОУ 36728505).

Крім того, ТОВ «Фірма ПСВ» не знаходиться за юридичною адресою та здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов 'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також, Білоцерківською ОДПІ складено акт від 07.10.2011 року № 5141/23-2/35528364/202 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП "Термохауз", код за ЄДРПОУ 35528364 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТДК «Трейд», у відповідності до якого ТОВ НВП "Термохауз" відмовилось від надання копій документів, запитуваних податковим органом, відсутнє за юридичною адресою.

В свою чергу, ТОВ "ТДК "Трейд" має ознаки фіктивності, почеркознавче дослідження підписів директора показали, що такі підписи виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

Також, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт від 22.05.2012р. №1431/22-8/37883181 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігал-Едвайзинг» (код за ЄДРПОУ 37883181), в якому зазначено, що одним з основних постачальників ТОВ «Лігал-Едвайзинг» було Товариство з обмеженою відповідальністю «Терикон Маркет», яке сформувало податковий кредит у розмірі 6 022 640 грн., що становить 99,9 % від загального податкового кредиту, тому останнє є фіктивним підприємством.

На підставі викладеного відповідач прийшов до висновку про фіктивність угод, укладених позивачем з його контрагентами.

Проте, суд не може погодитись із правомірністю вказаних висновків податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України.

Так, згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні такі первинні документи:

- щодо ТОВ «Фатіс» копії: Договору надання маркетингових послуг №03 від 01.07.2010 року, Актів здачі-прийняття виконаних послуг, Податкових накладних, Платіжних доручень та самі маркетингові дослідження;

- щодо ТОВ «Фірма «П.С.В.» копії: Договору №73 від 01.11.2010 року, Додаткових угод, Актів прийому-передачі, Калькуляцій, Рахунків-фактур, Видаткових накладних, Податкових накладних, товарно-транспортних накладних, Платіжних доручень;

- щодо ТОВ «Термохаус» копії: Договору купівлі-продажу товарів №09 від 01.04.2011 року, Рахунків-фактур, Видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, Податкових накладних, Платіжних доручень;

- щодо ТОВ «Лігал-Едвертайзінг» копії: Договору №08 від 01.11.2011 року, Додатків до договору, Актів здачі-прийняття виконаних послуг, товарно-транспортних накладних, Податкових накладних та Платіжних доручень.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою робіт, товарів та послуг контрагентам на виконання зобов'язань по залючених договорах.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні норми містить податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, податкові накладні за договірними відносинами позивача з контрагентами, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168 та Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, правильність оформлення яких відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних контрагенти Товариства були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що мали відповідні свідоцтва, з Реєстру виключені не були, а отже мали право складати податкові накладні.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про «безтоварність» господарських операцій між позивачем та ТОВ «Скап Холдінгс», ТОВ «Фатіс», ТОВ «Фірма «П.С.В.», ТОВ НВП «Термохауз» та ТОВ «Лігал-Едвайзінг», оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами та є недостатніми, для можливості стверджувати про фіктивність вказаних операцій.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем надані товаро-транспортні накладні, замовлені брошури, фото виставок, які організовувались за домовленістю з контрагентами, що підтверджує факт виконання замовлених послуг.

Крім того, операції позивача з ТОВ «Скап Холдінгс» вказані не здійснювались та не відображались позивачем для формування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 18.12.2012р. № 0014652204 та № 0014662204.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 02 вересня 2013р.