Рішення

від 05.09.2013 по справі 908/2484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/83/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 Справа № 908/2484/13

за позовом: Садівничого товариства «Дніпробудівець» (70410, с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 9)

до відповідача-1: Обслуговуючого садівничого кооперативу «Механізатор-83» (юридична адреса: 70410, с. Кірове Запорізького району Запорізької області; адреса для листування: 69096, м. Запоріжжя, вул. Мурманська, буд. 3, кв. 93)

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж, (69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, буд. 38)

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1:

1. Обслуговуючий садівничий кооператив «Світанок-7» (70410, с. Кірове Запорізького району Запорізької області)

2. Садівниче товариство «Наладчик» (70410, с. Кірове Запорізького району Запорізької області)

про визнання права власності на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, заводський номер 23463,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Габрукович М.Є. (голова), протокол № б/н від 19.05.2013 р.; Гончаренко С.М., довіреність № б/н від 02.08.2013 р.; Земцова В.О., довіреність № б/н від 02.08.2013 р;

від відповідача-1 : Саєнко О.І. (голова), паспорт серії СА 918685 від 08.12.1998 р., довідка АА № 553009 від 13.03.2012 р.; Логачов В.В., довіреність № б/н від 07.08.2013 р.; Кригін В.В., довіреність № б/н від 13.08.2013 р.;

від відповідача-2: Ковальчук О.С., довіреність № 69 від 13.03.2013 р.;

від третьої особи-1: Лупина О.О. (голова), протокол № 1 від 17.05.08;

від третьої особи-2: Таранчук С.Д. (голова), виписка № 421343 від 27.05.13; Карпій М.А., довіреність № б/н від 29.08.2013 р.

До господарського суду Запорізької області звернулося Садівниче товариство «Дніпробудівець» з позовною заявою до Обслуговуючого садівничого кооперативу «Механізатор-83» та Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж про визнання за СТ «Дніпробудівець» права власності на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, заводський номер 23463.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 316, 317, 319, 328, 392 Цивільного кодексу України. При цьому вказує, що землі позивача безпосередньо межують з землями відповідача-1 і обидва товариства отримували електричну енергію від трансформаторної підстанції потужністю у 75 кВт, проте, в подальшому, у зв'язку із збільшенням членів кооперативу виникла необхідність у збільшенні електричних потужностей. За поясненнями позивача, ним у 1988 році у Запорізькому центральному підприємстві електричних мереж «Дніпроенерго» було отримано дозвіл на приєднання до електричних мереж підприємства та на виконання технічних вимог позивачем була придбана збірна трансформаторна підстанція СКтП-6 з трансформатором ТМ 400-10/04, заводський номер 23463. На підтвердження факту придбання трансформаторної підстанції та її монтажу позивач посилається на квитанцію до приходно-касового ордеру № 34 від 04.04.1989 р., накладну № 25 від 07.04.1989 р., інвентарну картку № 3 обліку основних засобів та акт здачі-приймання електромонтажних робіт від 14.09.1989 р. Також вказує, що до трансформаторної підстанції були підключені СТ «Дніпробудівець» та користувачі ОСК «Механізатор-83» на підставі договору на користування електричною енергією № 0155, і як вважав позивач, споживачем за яким було СТ «Дніпробудівець». Також вказує, що будь-яких спірних питань до 2012 року не виникало, проте, у 2012 році, після конфліктної ситуації, йому стало відомо, що при переукладання 11.02.2011 р. договору № 0155 споживачем за цим договором значиться ОСК «Механізатор-83», але на підставі наданих раніше документів, зокрема, щодо трансформаторної підстанції. За доводами позивача, незважаючи на належність трансформаторної підстанції СТ «Дніпробудівець», на однолітній схемі електропостачання СТ «Дніпробудівець» навіть не значиться споживачем, при цьому, з боку ОСК «Механізатор-83» здійснюються самовільні дії щодо відключення електроенергії та вимагання оплати за використану електроенергію готівкою. Крім того вказує, що ключі від трансформаторної підстанції на даний час знаходяться у ОСК «Механізатор-83» і позивач, як власник, не має доступу до неї. Заперечення прав власності позивача на трансформаторну підстанцію з боку ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ позивач вбачає в тому, що на його неодноразові звернення щодо поновлення дії договору № 0155 з СТ «Дніпробудівець» було отримано відмову з посиланням на те, що таке відновлення можливо тільки за умови визнання прав власності у судовому порядку. Наведене, на думку позивача, є підставою для звернення за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2484/13 та присвоєно номер провадження справи 30/83/13, судове засідання призначено на 14.08.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відповідач-1 - Обслуговуючий садівничий кооператив «Механізатор-83» - у відзиві на позов проти доводів позивача заперечує. Вказує, що СТ «Механізатор» на відведеній йому земельній ділянці було збудовано ряд об'єктів інфраструктури для обслуговування членів садівничого товариства, в тому числі трансформаторну підстанцію КТП 113-495 з трансформатором 100 кВт, ЛЕП-10 кВ, ЛЕП-0,4 кВ, що, на його думку, підтверджується листом комбінату «Запоріжбуд» тресту «Запоріжбудмеханізація» від 27.06.1979 р. № 18/3-1-243 про відпуск товарно-матеріальних цінностей, кошторисом від 30.06.1979 р. на будівництво ЛЕП-10 кВ і ЛЕП-0,4 кВ, актом прийняття робіт по будівництву ЛЕП та інших об'єктів інфраструктури від 23.12.1980 р. та актом інвентаризації від 25.12.1980 р. Відповідач-1 вважає, що СТ «Механізатор» набуло право власності на трансформаторну підстанцію КТП 113-495 з трансформатором 100 кВт в 1980 році як на новостворене майно. Також вказує, що 1983 році СТ «Дніпробудівець», яке не мало своїх систем водо- та електропостачання, виявило намір приєднатися до відповідних мереж СТ «Механізатор», у зв'язку із чим 01.10.1983 р. між СТ «Механізатор» та СТ «Дніпробудівець» був укладений договір-зобов'язання, згідно якого СТ «Дніпробудівець» отримало можливість приєднатися до діючої мережі водо- та електропостачання, але, в свою чергу, зобов'язалося за власний рахунок здійснити посилення потужності трансформатора, перенос електропередачі та ремонт підстанції. Як вважає відповідач-1, Технічні умови Запорізького ЦПЕМ від 04.07.1988 р., на які посилається позивач в якості доказу свого самостійного приєднання до мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго», мали такі саме вимоги як і договір-зобов'язання від 01.10.1983 р. Також вказує, що СТ «Дніпробудівець» здійснило заміну трансформаторної підстанції КТП 113-495 потужністю 100 кВт на потужність 400 кВТ та з метою звільнення території під забудову здійснило перенос трансформаторної підстанції з місця її первинного розташування на територію своєї земельної ділянки. Як зазначає відповідач 1, ніяких перешкод позивачу у доступі до користування електроенергією він не чинить, всі правовідносини в даній сфері відбуваються в рамках договорів про спільну діяльність по використанню майна для поливу садових ділянок, водопостачання та пропорційного використання електроенергії, які укладаються щорічно з 2011 року між ОКС «Механізатор-83», СТ «Дніпробудівець», СТ «Наладчик» та ОСК «Світанок-7».

Судовий процес зафіксовано аудиозаписом за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Ухвалою господарського суду від 14.08.2013 р. № справі № 908/2484/13, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено до 05.09.2013 р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідача-1: Обслуговуючий садівничий кооператив «Світанок-7» (с. Кірове Запорізького району Запорізької області) та Садівниче товариство «Наладчик» (с. Кірове Запорізького району Запорізької області).

В судовому засіданні 05.09.2013 р. розгляд справи продовжено.

Представники позивача в судовому засіданні в повному обсязі підтримали вимоги, викладені у позові та доповненнях до нього. За доводами позивача, договір-зобов'язання не передбачав ніякого збільшення електричних потужностей, на яке посилається відповідач-1, всі умови договору з боку СТ «Дніпробудівець» були виконані: встановлено 15 залізобетонних опор, змонтована мережа 0.4 кВ із заміною проводу з перетину 35мм на 50мм від насосної до підстанції, змонтовано для спільного використання 2 насоси типу К -90/55 з електродвигунами потужністю 30 кВт, замість раніше встановлених ЗК-9, встановлено дві ємності 60 куб.м. та 72 куб.м. Наголошує на тому, що саме на виконання п.1 технічних вимог (ТВ), які були отримані позивачем у 1988 році від Запорізького центрального підприємства електричних мереж «Дніпроенерго» (технічні вимоги № 1063/22 від 4.07.1988 р.) і відповідно до яких необхідно було зробити заміну трансформатора потужністю 100 кВА на 250 кВА, СТ «Дніпробудівець» придбало збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ 400-10/04, заводський номер 23463. Крім цього, відзначає, що зазначеними технічними вимогами передбачено, що до нової трансформаторної підстанції 113/495 повинні бути приєднані СТ «Дніпробудівець» та СТ «Механізатор». Доводи відповідача-1 про належність йому трансформаторної підстанції заперечує та вказує, що жодних документальних доказів відповідачем-1 не надано, тому не зрозуміло, на підставі яких документів зазначена підстанція була поставлена на облік основних засобів ОСК «Механізатор».

Також, у судовому представниками позивача надано для огляду оригінал схеми (викопіровки), згідно якої Трансформатор потужністю 75 кВА був розташований на двох стовпах, а також фотокартки діючої Трансформаторної підстанції, якими підтверджується, що збірна ТП з трансформатором потужністю 400 кВА змонтована на фундаментних блоках на відокремленій площадці на землях СТ «Дніпробудівець», тобто був виконай наземний варіант розташування ТП. Крім того, у судовому засіданні представниками позивача надано до матеріалів справи оригінали документів на підтвердження придбання збірної ТП СКтП-6 з трансформатором ТМ 400-10/04, заводський номер 23463: лист № 4 від 04.03.1989 р., квитанція до приходно-касового ордеру № 34 від 04.04.1989 р., накладна №25 від 07.04.1989р., інвентаризаційна картка № 3 обліку основних засобів СТ «Дніпробудівець» (дата - 29.09.1989 р.). Наголошують на тому, що мачтова трансформаторна підстанція потужністю 75 кВА, від якої до 1989 року отримували електричну енергію як СТ «Дніпробудівець» так і ОСК «Механізатор», була перенесена на нове місце розташування зі згоди володільця - ТП колгоспу ім. Шевченка, отже не була придбана ОСК «Механізатор».

Представники відповідача-1 у судовому засіданні в повному обсязі підтримали доводи, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Наголошують на тому, що трансформаторна підстанція, яка є предметом позову, та трансформаторна підстанція, зазначена у договорі № 0155 : КТП 113-495 є одним і тим же. Відповідач-1 належність позивачу трансформаторної підстанція КТП 113-495 заперечує, на його думку, наведене підтверджується тим, що обслуговування та ремонт зазначеної трансформаторної підстанції здійснюється за рахунок чотирьох садівничих товариств: згідно протоколу загальних засідань кооперативів від 01.10.2011 р. в 2011 році на ремонт зазначеного трансформатору було витрачено коштів на суму 29380,00 грн. з яких СТ «Дніпробудівець» сплатило 13650,00грн., ОСК «Механізатор» - 10790,00 грн., СТ «Світанок-7» - 1690,00 грн., СТ «Наладчик» - 3250,00 грн. Також відповідач-1 відзначає, що позивачем не надано належних доказів того, що трансформаторну підстанцію КТП 113-495 розташовано в межах земельної ділянки, виділеної СТ «Дніпробудівець». За доводами відповідача-1, фактично, трансформаторну підстанцію розміщено на узбіччі дороги, і згідно довідки сільської голови Лукашевської сільської ради № 01-30/542 від 01.08.2013 р. питання стосовно виділення СТ «Дніпробудівець» земельної ділянки для розташування трансформаторної підстанції Лукашевською сільською радою не розглядались. На підтвердження свого права власності на ТП відповідач-1 посилається на наступне:

- 12.09.2005 р. Цехом по ремонту обладнання ВАТ «Запоріжжяобленерго» складено протокол № 379 про іспити стану трансформаторного масла трансформаторної підстанції КТП 113-495, де замовником цих робіт зазначено саме ОСК «Механізатор-83»;

- 25.06.2007 р. Запорізьким РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» було складено акт перевірки та зняття показників лічильника ОСК «Механізатор-83» у якому зазначено, що КТП 113-495 відноситься до ОСК «Механізатор-83»;

- листом № 1839 від 22.08.2008 р. ВАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило ОСК «Механізатор-83» про необхідність переукладання договору № 155 про користування електричною енергією;

- листом № 13431/019-26 від 14.09.2010 р. ВАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило ОСК «Механізатор-83» про переузгодження схеми розрахункового обліку, у якому зазначено про необхідність проведення певних робіт з трансформатором.

За твердженням відповідача-1, наведені обставини додатково підтверджують, що саме ОСК «Механізатор-83» є власником трансформаторної підстанції КТП 113-495, та що саме з ОСК «Механізатор-83» було підписано договір № 0155 на користування електричної енергією ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 05.09.2013 р. підтримав викладені у відзиві на позов обставини. За поясненнями відповідача-2, ВАТ «Запоріжжяобленерго» право власності позивача на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, заводський номер 23463, не оспорює, тому не може бути відповідачем у даній справі. Оскільки спір не стосується ВАТ «Запоріжжяобленерго», просить провадження у справі відносно відповідача-2 припинити. Як пояснив представник ВАТ «Запоріжжяобленерго» у судовому засіданні, номер трансформатора КТП 113/495, зазначений у додатку № 8 до договору № 0155, є номером фідеру (приєднання до електромережі), який присвоєно спочатку укладення договору № 0155 (1991 рік), тобто, він не є ідентифікуючим номером трансформаторної підстанції.

Обслуговуючий садівничий кооператив «Світанок-7», третя особа-1 у справі, у наданих суду поясненнях вказує, що споживання електроенергії та використання спірної трансформаторної підстанції здійснюється відповідно до договору від 10.05.2013 р. «Про спільну діяльність по використанню майна для поливу садівничих дільниць, у системі водозабору, водопостачання, водоакумуляції та пропорційного електроспоживання» укладеного з ОСК «Механізатор-83». Також зауважує, що відомостями стосовно того, кому саме належить право власності на спірну трансформаторну підстанцію він не володіє, проте, позовні вимоги вважає необґрунтованими. Наведене підтвердили представники ОСК «Світанок-7» у судовому засіданні.

Садівниче товариство «Наладчик», третя особа-2 у справі, у письмових поясненнях повністю підтверджує наведені позивачем доводи. Вказує, що з 1989 року єдиним власником трансформаторної підстанції вважалося СК «Дніпробудівець», з яким у садівничих товариств ніколи не було ніяких суперечок відносно водопостачання та електропостачання, рахунки за електроенергію не завищувалися. Також пояснює, що з 2011 року, з моменту правління в ОСК «Механізатор-83» Саєнко О.І., почалися постійні порушення по подачі поливної води та електроенергії, при цьому, на висловлені зауваження щодо перебоїв водо- та електропостачання, а також завищення оплати електроенергії, з боку голови ОСК «Механізатор-83» отримані були лише погрози щодо повного відключення. За поясненнями СТ «Наладчик», ОСК «Механізатор-83» самовільно, без погодження з садівничими кооперативами було переукладено від свого імені договір на електропостачання з ВАТ «Запоріжжяобленерго», і діючи як монополіст, голова ОСК «Механізатор» приховує покази лічильника (доступ до нього має тільки він), при цьому, рахунки виставляються ним явно завищені, без врахування холостого ходу та витрат на лінії. Представники третьої особи-2 у судовому засіданні повністю підтримали наведені обставини, позовні вимоги підтримують.

В судовому засіданні 05.09.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів № 164 від 28 квітня 1983р. Запорізькому управлінню механізованих робіт УБ «Дніпробуд» було виділено земельну ділянку площею 3,6га для організації колективного саду та було надано Держаний акт на право користування землею.

08 червня 1983 р. було зареєстроване Садівниче товариство «Дніпробудівець».

Також, згідно з рішеннями № 111 від 25 березня 1986р. та № 89 від 12 березня 1992р. Виконавчого комітету Запорізької районної Ради народних депутатів УБ «Дніпробуд» додатково було виділено земельні ділянки площею 2,5га та 6,72 га, відповідно.

Землі СТ «Дніпробудівець» безпосередньо межують із землями обслуговуючого садівничого кооперативу «Механізатор-83».

Як встановлено судом і підтверджується сторонами, ОСК «Механізатор» отримувало електричну енергію від трансформаторної підстанції потужністю 75 кВА, яка належала Колгоспу ім. Шевченко (лист № 228 від 25.06.1979 р.), до якої у 1983 році приєдналося і СТ «Дніпробудівець».

Як пояснює позивач та підтверджується сторонами, у зв'язку із збільшенням членів кооперативу трансформаторної підстанції потужністю у 75 кВт, від якої отримували електричну енергію СТ «Дніпробудівець» і ОСК «Механізатор-83», не вистачало та виникла необхідність у збільшенні електричних потужностей.

У 1988 році СТ «Дніпробудівець» у Запорізькому центральному підприємстві електричних мереж «Дніпроенерго» отримано дозвіл на приєднання до електричних мереж підприємства.

Матеріали справи свідчать, що на виконання технічних вимог (п. 1), позивачем згідно квитанції до приходно-касового ордеру №34 від 4.04.1989 р. та накладної №25 від 07.04.1989р. було придбано збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ 400-10/04, заводський номер 23463.

Згідно інвентаризаційної картки № 3 обліку основних засобів СТ «Дніпробудівець» трансформаторна підстанція СКтП-6 з трансформатором ТМ 400-10/04, заводський номер 23463, була поставлена на обік основних засобів СТ «Дніпробудівець». Зазначена трансформаторна підстанція була змонтована на території СТ «Дніпробудівець» на землях площею 0.0671 га , виділених під господарський двір.

Землі входять до складу земель СТ «Дніпробудівець», що підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку та схемою розташування (арк. справи 21-25, том 1).

Електромонтажні роботи з монтування збірної трансформаторної підстанції СКтП-6 були прийняті за актом здачі-приймання від 14.09.1989 р. (арк. справи 33, том 1).

Позивач вказує, що у зв'язку з введенням трансформаторної підстанції в експлуатацію, був укладений договір на користування електричною енергією № 0155, який з боку споживача було підписано представниками СТ «Дніпробудівець» і на підставі якого ВАТ «Запоріжжяобленерго» приймало кошти за використану СТ «Дніпробудівець» електричну енергію. На підтвердження отримання енергопостачальною організацією коштів позивачем надано платіжні доручення по сплаті вартості електроенергії та бухгалтерську довіку.

Судом встановлено, що до трансформаторної підстанції також підключені користувачі ОСК «Механізатор-83», про що свідчить однолінійна схема електропостачання, яка є додатком до договору № 0155.

Позивач, вказуючи на те, що у зазначеному договорі, з невідомих йому на теперішній час причин, у якості споживача зазначено СТ «Механізатор», керівником якого був Зелінський В.С., однак на договорі поставлена печатка та підпис керівника СТ «Дніпробудівець» Арсієнко Н.Я., вважає неправомірним переукладання з енергопостачальною організацією договору на користування електричною енергією № 0155 одноособово ОСК «Механізатор-83», за відсутності СТ «Дніпробудівець» у цьому договору в якості споживача. За поясненнями позивача, рініше між підприємствами суперечок щодо використання електромереж не було, проте, 06.06.2012 р. між сторонами була спроба укладення договору «Про спільну діяльність по використанню майна для поливу садових ділянок, яке входить до системи водозабору, водоподачі, водоакумуляції та пропорційного використання електроспоживання», з п. 5 якого позивач довідався про те, що ОСК «Механізатор-83» до майна, яке знаходиться на його балансі, було віднесено і ТП - 113/495.

За доводами позивача, неправомірні дії з боку ОСК «Механізатор-83» щодо відключення електроенергії та ненадання йому, як власнику, доступу до трансформаторної підстанції, а також відмова ВАТ «Запоріжжяобленерго» в поновлення дії договору № 0155 з СТ «Дніпробудівець», є підставою для звернення до суду за захистом свого права щодо визнання за ним права власності на спірний об'єкт.

Позовні вимоги про визнання за СТ «Дніпробудівець» права власності на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, заводський номер 23463, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін , суд вважає позовні вимоги відносно відповідача-1 такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного .

Приписами ч. 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб. Згідно зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до приписів статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставою такого позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно, що може підтверджуватися правовстановлюючими документами або будь-якими іншими доказами приналежність позивачу спірного майна. Таким чином, приписи вказаної статті регулюють питання захисту наявного права власності.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання отриманого у Запорізькому центральному підприємстві електричних мереж «Дніпроенерго» дозволу (технічні вимоги №1063/22 від 4.07.1988р. - арк. справи 27, том 1) на приєднання до електричних мереж підприємства СТ «Дніпробудівець» було придбано та змонтовано збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ 400-10/04, заводський номер 23463.

Наведене підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, а саме: квитанцією до приходно-касового ордеру № 34 від 04.04.1989 р., накладною № 25 від 07.04.1989 р., інвентарною карткою № 3 обліку основних засобів та актом здачі-приймання електромонтажних робіт від 14.09.1989 р. Слід зазначити, що відповідачем-1 вказані обставини не заперечуються.

В пункті 5 вищенаведених технічних вимог визначено, що необхідно передбачити загальний облік використаної електричної енергії та роздільний для СТ «Механізатор» і СТ «Дніпробудівець», тобто зазначеними технічними вимогами визначено, що до нової трансформаторної підстанції 113/495 повинні бути приєднані СТ «Дніпробудівець» та СТ «Механізатор», що і було виконано позивачем, про що свідчить однолінійна схема електропостачання, яка є додатком до договору № 0155 від 01.10.1998 р.

Щодо посилання відповідача-1 на те, що позивачем було здійснено заміну трансформаторної підстанції в рамках договору-зобов'язання, суд відзначає, що вказані відповідачем-1 обставини не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Дійсно у 1983 році між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір-зобов'язання, відповідно до п. 2 якого СТ «Дніпробудівець» зобов'язалося перенести електричні мережі та виконати ремонт діючої підстанції. Всі умови договору з боку СТ «Дніпробудівець» були виконані: встановлено 15 залізобетонних опор, змонтована мережа 0.4 кВ із заміною проводу з перетину 35мм на 50мм від насосної до підстанції, було змонтовано для спільного використання 2 насоси типу К-90/55 з електродвигунами потужністю 30 кВт, замість раніше встановлених ЗК-9, встановлено дві ємності 60куб.м та 72куб.м. Проте, п.2 цього договору не передбачав ані збільшення потужностей, ані заміну трансформаторної підстанції.

Крім того, як встановлено судом та підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні, трансформатор потужністю 75 кВА був розташований на двох стовпах: у судовому засіданні оглянуто оригінал схеми мачтової трансформаторної підстанції, а також вбачається з однолінійної схеми електропостачання від 15.05.1980р., на якій зазначена МТП-113/122 (мачтова трансформаторна підстанція). Збірна ж трансформаторна підстанція з трансформатором потужністю 400 кВА змонтована на фундаментних блоках, що також не оспорюється сторонами та підтверджується наданими позивачем у судовому засіданні фотокартками. Отже, трансформаторна підстанція 75кВА, що належала колгоспу ім. Шевченко і від якої ОСК «Механізатор» отримувало електричну енергію з 1989 року, і до якої у 1983 році приєдналося СТ «Дніпробудівець», та трансформаторна підстанція СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, визнання права власності на яку є предметом спору, не можуть вважатися одним і тим же об'єктом.

Наведене спростовує доводи відповідача-1 щодо ідентичності трансформатора, вказаного у договорі № 0155 від 24.05.1991 р. та трансформатора, зазначеного у договорі №0155 в редакції 11.02.2011 р. Як встановлено судом та підтверджено представником ВАТ «Запоріжжяобленерго» у судовому засіданні, номер трансформатора КТП 113/495, зазначений у додатку № 8 до договору № 0155, є номером фідеру (приєднання до електромережі), який присвоєно спочатку укладення договору № 0155 (1991 рік), тобто, він не є ідентифікуючим номером трансформаторної підстанції.

Жодних документальних доказів на підтвердження свого права власності на трансформаторну підстанцію відповідачем-1 не надано. Надані відповідачем-1 акти щодо проведення ОСК «Механізатор-83» планових ремонтних робіт та проведення Запорізьким РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» перевірок та іспитів не можуть бути підтвердженням набуття права власності на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6, а лише свідчать про наявність договірних відносин з енергопостачальною організацією.

Відносно посилання відповідача-1 на те, що СТ «Механізатор-83» набуло право власності на трансформаторну підстанцію як на новостворене майно, оскільки ним збудовано ряд об'єктів інфраструктури для обслуговування членів садівничого товариства, в тому числі трансформаторну підстанцію КТП 113-495 з трансформатором 100 кВт, ЛЕП-10 кВ, ЛЕП-0,4 кВ, суд зазначає наступне. Відповідач-1 на підтвердження своїх доводів посилається на наступні документи: лист комбінату «Запоріжбуд» тресту «Запоріжбудмеханізація» від 27.06.1979 р. № 18/3-1-243 про відпуск товарно-матеріальних цінностей, кошторис від 30.06.1979 р. на будівництво ЛЕП-10 кВ і ЛЕП-0,4 кВ, акт прийняття робіт по будівництву ЛЕП та інших об'єктів інфраструктури від 23.12.1980 р. та акт інвентаризації від 25.12.1980 р. Проте, розглянувши надані відповідачем-1 докази, суд встановив, що, по-перше, в листі комбінату «Запоріжбуд» тресту «Запоріжбудмеханізація» від 27.06.1979р. № 18/3-1-243 про відпуск товарно-матеріальних цінностей йдеться мова про прохання надати згоду на відпуск матеріалів для влаштування поливу ділянок та їх електрифікації, а саме: труби нарізні, провід алюмінієвий, насоси б/у 3х9, опори ЛЕП, водозабірна арматура. По-друге, в акті прийняття робіт по будівництву ЛЕП та інших об'єктів інфраструктури від 23.12.1980 р. та в акті інвентаризації від 25.12.1980 р. йдеться мова лише про висновки комісії у складі представників ОСК «Механізатор-83» щодо проведених садівничим товариством робіт по налаштуванню поливної системи, насосної станції, запуску в експлуатацію анкарномачтової підстанції з потужністю трансформатору 100 кВ, підведення ліній електропередач від підстанції до насосної та садівничих ділянок. Отже, наведені акти є внутрішніми документами ОСК «Механізатор-83» і ніяким чином не підтверджують набуття права власності на новостворене майно - збірної трансформаторної підстанції. Щодо наданого відповідачем-1 кошторису від 30.06.1979 р. на будівництво ЛЕП-10 кВ і ЛЕП-0,4 кВ, вказаний кошторис є також внутрішнім документом ОСК «Механізатор-83» і може свідчити тільки про наміри понесення товариством витрат на певні будівельні роботи, проте, не є підтвердженням таких витрат та введення в дію нової підстанції.

Щодо посилання відповідача-1 на те, що наданий позивачем паспорт на трансформаторну підстанцію датований 1994 роком, тоді як придбано та змонтовано підстанцію у 1989 році, суд зауважує, що відсутність паспорту 1989 року не може бути підставою заперечення придбання підстанції, за наявності відповідних доказів. Крім того, у паспорті, виготовленому на підстанцію у 1994 році ПП «Партнер-94 після проведених ремонтних робіт, значиться заводський номер 23463.

На підстави викладеного, враховуючи надані позивачем оригінали доказів правомірного придбання та монтування спірної трансформаторної підстанції, суд робить висновок, що право власності на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, заводський номер 23463, набуте Садівничим товариством «Дніпробудівець» правомірно.

Відтак, звертаючись з позовними вимогами у даній справі до відповідача-1, яким право власності оспорюється, позивач скористався передбаченим статтею 1 Господарського процесуального кодексу України способом захисту свого права шляхом пред'явлення позову про визнання права власності, керуючись при цьому ст. 392 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо відповідача-1, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача-2, суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ жодним чином не оспорюється право власності позивача на спірний об'єкт.

Відносно доводів позивача про відмову енергопостачального організації від поновлення дії договору № 0155 з СТ «Дніпробудівець», суд відзначає, що договірні відносини щодо постачання електроенергії не є предметом розгляду даної справ.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Садівничого товариства «Дніпробудівець» (с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області) до Обслуговуючого садівничого кооперативу «Механізатор-83» (с. Кірове Запорізького району Запорізької області) задовольнити повністю.

Визнати за Садівничим товариством «Дніпробудівець» (70410, с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 20526572) право власності на збірну трансформаторну підстанцію СКтП-6 з трансформатором ТМ400-10/04, заводський номер 23463.

Стягнути з Обслуговуючого садівничого кооперативу «Механізатор-83» (юридична адреса: 70410, с. Кірове Запорізького району Запорізької області; адреса для листування: 69096, м. Запоріжжя, вул. Мурманська, буд. 3, кв. 93, код ЄДРПОУ 20525578, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Садівничого товариства «Дніпробудівець» (70410, с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 20526572, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог Садівничого товариства «Дніпробудівець» (с.Лукашеве Запорізького району Запорізької області) до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж, (69089, м.Запоріжжя, вул. Шушенська, буд. 38) відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.09.2013 р.