Постанова

від 10.09.2013 по справі 5015/2419/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 5015/2419/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Борщ І.

за участю представників сторін:

від прокурора - Куцик В. Б.( посвідчення № 011165)

від позивача - не з'явився

від відповідача (апелянта) - ОСОБА_3- адвокат

розглянувши апеляційну скаргу прокуратури Буського району Львівської області від 12.12.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.08.2012 р. (суддя Козак І.Б.)

у справі № 5015/2419/2012

за позовом Прокуратури Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_4

про визнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року №38 та стягнення 150 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 16.08.2012 року у справі за № 5015/2419/2012 у задоволенні позову Прокуратури Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року №38 та стягнення 150 000 гривень - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що Договір від 19.08.2009 року №38 та Додаткова угода від 16.12.2009 року №1 до вказаного договору укладені сторонами відповідно до механізму здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, що визначена Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджено постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (із змінами та доповненнями). Сторони, укладаючи основну та додаткову угоду, володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, уклали договір від 19.08.2009 року №38 та додаткову угоду від 16.12.2009 року до договору №38 від 19.08.2009 року, яка передбачала лише зменшення сторонами ціни договору, всі інші істотні умови договору залишилися без змін. Суд дійшов висновку, що зміст додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38 не суперечить актам цивільного законодавства, а позивач не навів належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків при укладенні вказаних договору та угоди.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, мотивуючи це тим, що при винесенні зазначеного рішення судом не враховано що ОСОБА_4 на час подання пропозиції тендерному комітету, проведення тендеру, при укладенні з ним угод не мав жодних документів, які на законних підставах давали йому можливість вчиняти з цим трактором будь-які цивільно-правові угоди. Крім того, бульдозер не був придбаний безпосередньо у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг, як того вимагає Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Відтак, тендерний комітет повинен був відхилити дану тендерну пропозицію ФОП - ОСОБА_4 Проте ФОП - ОСОБА_4 було визнано переможцем тендеру та укладено договір про закупівлю трактора - бульдозера Т-130, 1987 року випуску за ціною 180000,0 грн., який перебував у користуванні та який підпадав під умови тендерної пропозиції. Однак згодом міський голова, не будучи уповноваженим на те, уклав додаткову угоду до даного договору, у якій без проведення іншого тендеру було передбачено умови про закупівлю іншого трактора - Т-130Б та за іншою ціною - 150000,0 грн. Вважає, що кошти, за які було закуплено бульдозер виділені із фонду охорони навколишнього природного середовища Львівської обласної ради, чим спричинено тяжкі наслідки державним та громадським інтересам, враховуючи крім того, і незадовільний стан придбаного трактора. Крім того, у своїх запереченнях покликається на вирок від 29.10.2012 року, яким міського голову міста Буська ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.365, ч.2 ст. 366 КК України. На додаток, представник прокуратури не був належним чином повідомлений про судове засідання судом першої інстанції, оскільки не був присутній на судовому засіданні 14.08.12 року, у якому розгляд справи було перенесено на 16.08.13 року, коли було винесено рішення у відсутності представника прокуратури.

У поданих поясненнях відповідач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що уся апеляційна скарга позивача базується в основному на обвинувальному висновку по кримінальній справі про обвинувачення колишнього міського голови ОСОБА_6, а вирок від 29.10.2012 року про обвинувачення ОСОБА_6 скасовано.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.10.2008 року Буський міський голова звернувся до голови Львівської облдержадміністрації та голови постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради з проханням профінансувати з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році зокрема, такий природоохоронний захід як «будівництво полігону твердих побутових відходів у м.Буськ» ( в розмірі 300000,0 грн.) (Т.2, а с.14). Долучено графік реалізації такого природоохоронного заходу та відповідний кошторис витрат.

З Переліку першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету у 2009 році (а.с.20-21, Т.2) (що є додатком до Рішення Львівської обласної ради від 09 квітня 2009 року № 861) вбачається, що будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Буську віднесене до таких першочергових природоохоронних заходів. У 2009оці підлягало освоєнню - 200,0 тис. грн., джерело фінансування, обласний екофонд - 150,0 тис.грн

Станом на квітень 2009 року було дано Екологічний висновок щодо фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища природоохоронного заходу «Будівництво полігону твердих побутових відходів у м.Буську» (а.с.12-12 Т.2), в якому зокрема, вказано, що виконання даного заходу спрямоване на створення належних умов для складування та переробки твердих побутових відходів в місті Буську. Зазначено, що даний вид робіт входить до «Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», затвердженого постановою КМУ від 17.09.1996 року і тому може фінансуватися із фондів охорони навколишнього природного середовища. Враховуючи вищенаведене, було визнано за доцільне профінансувати у 2009 році даний проект з цільового фонду охорони навколишнього природного середовища в складі обласного бюджету в сумі 150000,0 грн.

З копії Протоколу засідання тендерного комітету Буської міської ради, головою якого був ОСОБА_6 - голова міської ради ОСОБА_6, від 23.07.2009 року (т.2, а.с.192) вбачається, що було прийнято рішення про необхідність придбання трактора - бульдозера на гусеничному ходу, який був у користуванні. Обговорено, що очікувана вартість закупівлі не може становити більше аніж 200,000,0 грн. Закупівлю машини вирішено здійснювати за процедурою запиту цінових пропозицій. Беручи до уваги нагальність у проведенні такої закупівлі було проголосовано одноголосно «за».

З копії Запрошення (запиту) цінових пропозицій на закупівлю від 23.07.2009 року вбачається, що кінцевим строком подачі пропозиції - є 10.08.2009 року. Предметом закупівлі є - трактор - бульдозер на гусеничному ходу, який був у користуванні.

Одночасно, у даному Запрошенні міститься посилання на п.6 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, згідно якого така закупівля здійснюється виключно у безпосередніх виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг або їх офіційних представників.

Згідно ч. 2 Запрошення фінансування закупівлі здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Згідно ч. 11 Запрошення умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Як вбачається з матеріалів справи, до такої тендерної (цінової) пропозиції учасник тендеру повинен подати документи, які відповідають технічним вимогам для предмету закупівлі. Зокрема, технічні вимоги повинні відповідати бульдозеру типу Т-130 або еквіваленту. Бульдозер повинен бути у стані, придатному для максимального його використання.

З копії листа Буського міського голови від 06.08.2009 року голові Львівської обласної державної адміністрації (а.с.29, Т.2) вбачається, що рішенням обласної ради № 861 від 09.04.2009 року та розпорядженням голови ОДА від 29.04.2009 року № 359/0/5-09Буській міській раді з фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 150000,0 грн. на будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Буськ. Зокрема, 100000,0 грн. на придбання обладнання та 50000, 0 на поточні видатки. Відтак, Буський міський голова просив кошти з поточних фондів спрямувати на придбання обладнання (бульдозера) у зв'язку з виробничою необхідністю.

Згідно копії Розпорядження голови Львівської ОДА від 03.09.2009 року «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 29.04.2009 року» (а.с.28) субвенцію на виконання природоохоронних заходів по спеціальному фонді обласного бюджету для Буського районного бюджету за КФК 250380 КЕК 2420 збільшити на суму 50000,0 грн. за рахунок їх зменшення за КФК 250380 КЕК 1320.

З копії Протоколу розкриття тендерних пропозицій, яке відбулося 10 серпня 2009 року, вбачається, що було подано три тендерні пропозиції та всіма надавачами таких пропозицій було дотримано правильності оформлення всіх необхідних документів.

Згідно копії Протоколу оцінки тендерних пропозицій від 10.08.2009 року (а.с.43-44, Т.2) встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 запропонував найнижчу ціну - 180 000,0 грн. та відповідно набрав найбільш балів, а відтак став переможцем тендеру. Йому ж було вирішено надіслати повідомлення про акцепт тендерної пропозиції.

Згідно копії звіту про результати здійснення процедури запиту цінових пропозицій № 1 від 19 серпня 2009 року встановлено, що очікувана вартість закупівлі або розмір бюджетного асигнування - 180000,0 грн. Єдиним критерієм обрання пропозиції - є запропонована ціна. Ціна обраної пропозиції -180000,0 грн. Переможцем торгів є ОСОБА_4 Дата укладення договору про закупівлю та його ціна - 19.08.09 року на суму 180000,0 грн.

19.08.2009 року між Виконавчим комітетом Буської міської ради (надалі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - продавець, відповідач) на підставі Рішення тендерного комітету Буської міської ради від 10.08.2009 року укладено договір № 38 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця (повне господарське відання) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно договору.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

Повноваження покупця на укладення основного договору, а відповідно і на укладення додаткової угоди визначені Законом України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (із змінами та доповненнями), Положенням про тендерний комітет Буської міської ради, організацію закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке затверджене рішенням Буської міської ради від 23.01.2009 року, відповідач - ОСОБА_4 діяв відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3, у Свідоцтві про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 видом діяльності підприємця зазначено торгово-посередницьку діяльність, продаж автотранспортних засобів.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 19.08.2009 року №38 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та другорядними ознаками зазначений договір є договором купівлі - продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кількість товару визначається в Додатку №1 до договору. Ціна договору становить 180 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що кількість обладнання, що постачається продавцем, визначається в додатку до договору.

Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків між сторонами. Так, форма розрахунку за договором - безготівкова, платіжним дорученням.

Згідно пункту 5.1. договору поставка здійснюється на умовах франко-склад. Право власності набувається в момент оплати товару.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2009 року.

Згідно пункту 9.2. договору він може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що укладається додаток до договору.

Розділом 12 договору встановлено порядок зміни договору. Так, згідно пункту 12.1. договору його умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з укладанням письмового документу.

Специфікацією обладнання, що є додатком №1 до договору, встановлено, що продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Бульдозер ДЗ-160 у кількості 1 шт. вартістю 180 000 грн. 00 коп.

Протоколом узгодження договірної ціни на постачання бульдозера ДЗ-160 для об'єкта "Полігон твердих побутових відходів м. Буська", що є додатком №2 до договору, сторони погодили, що вартість бульдозера ДЗ-160 складає 180 000 грн. 00 коп. Даний протокол є основою для проведення розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Буській міській раді було виділено лише 150000,0 грн. коштів на реалізацію погоджених заходів.

16.12.2009 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Бульдозер ДЗ-160 вартістю 150 000 грн. 00 коп. для об'єкту "Полігон твердих побутових відходів м. Буськ" згідно специфікації, яка є додатком № 1 до додаткової угоди.

Специфікацією обладнання, що є додатком №1 до додаткової угоди, встановлено, що вартість Бульдозера ДЗ-160 становить 150 000 грн. 00 коп.

Протоколом узгодження договірної ціни на постачання бульдозера ДЗ-160 для об'єкта "Полігон твердих побутових відходів м. Буська", що є додатком №2 до додаткової угоди (а.с. 90, Т.2, зворот), встановлено вартість Бульдозера ДЗ-160 в розмірі 150 000 грн. 00 коп. Даний протокол є основою для проведення розрахунків між покупцем і продавцем.

Отже, в даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського Договору від 19.08.2009 року №38 та Додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до вказаного договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Предметом даного спору є визнання недійсною лише додаткової угоди від 16.12.2009 року до Договору від 19.08.2009 року. Так, як вбачається, з матеріалів справи додаткова угода відрізняється від основного Договору лише зменшеною ціною предмету закупівлі.

Відповідно до пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (в редакції чинній станом на 19.08.2009 року, тобто на час підписання договору, надалі - Положення) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

На час підписання додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до договору від 19.08.2009 року № 38 пункт 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти не передбачав можливості зменшення ціни договору про закупівлю. Проте, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету міністрів України від 08.12.2009 №1335, якою внесено вказані зміни, чітко зазначено, що процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до дня набрання чинності цією постановою, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності цією постановою.

На виконання вимог п. 84 було затверджено Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю (Наказ Міністерства економіки України від 30.01.2009 року), згідно п. 8. якого ціна товарів, робіт, послуг (без зміни кількості (обсягу) товарів, робіт, послуг) може змінюватися, якщо зміна ціни відбувається в бік зменшення.

Згідно п.3 Порядку істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у

таких випадках: 3.1. У разі необхідності зміни окремих номенклатурних позицій за одночасної наявності таких умов: загальна вартість номенклатурної позиції товару, послуги, що змінюються, повинна становити не більше 5 відсотків від ціни договору про закупівлю; такі зміни не повинні призводити до збільшення витрат замовника; нова номенклатурна позиція товару, послуги за своїми характеристиками повинна відповідати умовам тендерної документації (запиту щодо цінових пропозицій)........................................................................

Отже, зміна ціни предмету закупівлі у додатковій угоді до договору не суперечить вимогам чинного законодавства про закупівлю товарів, що діяло на момент початку процедури закупівлі товарів і послуг. Відтак, укладення додаткової угоди зі зміною такої істотної умови договору як ціна в бік її зменшення є правомірним.

Згідно п.10. Порядку інші істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у разі, якщо ці умови не належали до критеріїв та методики оцінки при визначенні переможця процедури закупівлі та їх зміни не призводять до виникнення додаткових витрат з боку замовника.

Як встановлено, лише ціна товару була єдиним критерієм при визначенні переможця тендеру.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, тендерної документації, технічні вимоги предмету закупівлі повинні були відповідати бульдозеру типу Т-130 або еквіваленту. Бульдозер повинен бути у стані, придатному для максимального його використання.

22 липня 2009 року від імені ОСОБА_4 було укладено біржову угоду № 05839 купівлі - продажу транспортного засобу (агрегату) марки : Бульдозер - Т130Б, 1984 року випуску, марка двигуна Д-160. (а.с.59, Т2).

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 14.12.2009 року №45 (що було зроблено до моменту продажу транспортного засобу), . встановлено, що трактор-бульдозер на гусеничному ходу марки Т, моделі 130Б 1984 року виготовлення, жовтого кольору, шасі НОМЕР_4, є технічно справний, в робочому стані, після проведеного відновлювального ремонту. Вартість розмитненого і зареєстрованого на території України трактора-бульдозера Т130Б, ідентифікаційний номер 52578, 1984 року виготовлення, станом на момент виконання дослідження з врахуванням митних платежів та зборів становить 150 000 грн. 00 коп.

Платіжним дорученням від 21.12.2009 року № 5 Виконавчим комітетом Буської міської ради на підставі Рахунку від 18.12.2009 року №09/12 та Накладної від 18.12.2009 року №18/12 перераховано СПД ОСОБА_4 кошти в сумі 150 000 грн. 00 коп. за машину землерийну -трактор-бульдозер згідно додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38.

Відповідач належним чином виконав умови договору, поставив, а Виконавчий комітет Буської міської ради прийняв у задовільному технічному стані бульдозер Т-130Б, 1984 року випуску, жовтого кольору, шасі НОМЕР_4, марка двигуна Д-160, що підтверджується долученим до матеріалів справи Актом передачі - приймання від 30.12.2009 року (а.с.51, Т.2). Вказаний Акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток сторін за договором.

В подальшому, Актом приймання-передачі Трактора-Бульдозера Т-130Б з балансу Буської міської ради на баланс Буського МКП Буською міською радою передано на баланс Буського міського комунального підприємства Бульдозер Т-130Б 1984 року випуску, жовтого кольору, шасі НОМЕР_4.

На підставі вказаного Акту Буським міським комунальним підприємством здійснено реєстрацію права власності на Бульдозер Т-130Б 1984 року випуску, шасі НОМЕР_4, марка двигуна - Д-160, що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином завіреною копією Свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_5 від 04.02.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Крім того, позивач, який не є стороною оскаржуваного правочину, повинен довести порушення своїх прав таким вчиненим правочином.

Вирішуючи даний спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як встановлено на підставі аналізу матеріалів справи та чинного законодавства, зміст додаткової угоди від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38 не суперечить законодавству, а позивач не навів належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків при укладенні вказаних договору та угоди. Зменшення ціни предмету закупівлі в укладеній додатковій угоді також відповідає вимогам чинного законодавства України.

Крім того, позивачем не доведено порушення його прав укладенням такої додаткової угоди та не надано доказів на підтвердження цього. З відома позивача для реалізації природоохоронних заходів Буською міською радою було виділено 150000,0 грн., з відома позивача дані кошти були призначені на закупівлю бульдозера для упорядкування Буського міського сміттєзвалища. Даний бульдозер було закуплено у задовільному технічному стані за надані кошти.

Крім того, прокурором та позивачем не подано суду належних, однозначних та допустимих доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України про те, що купівля трактора за Додатковою угодою від 16.12.2009 року №1 до Договору від 19.08.2009 року №38 проведена за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища Львівського обласного бюджету і заподіяння вказаним фактом шкоди бюджету Львівської області. З матеріалів справи вбачається, що джерелом фінансування закупівлі були кошти місцевого бюджету.

Додаткову угоду №1 від 16.12.2009 року сторонами виконано в повному обсязі, Буською міською радою звернено у власність майно, набуте за Договором від 19.08.2009 року №38, що підтверджується актом передачі-приймання від 30.12.2009 року та платіжним дорученням від 21.12.2009 року №5, в наступному трактор-бульдозер передано на баланс Буському міському комунальному підприємству для складування твердих побутових відходів, що оформлено відповідним актом приймання-передачі. Отже, правочин сторонами виконаний, ними досягнуто мети його укладення.

Прокурор у справі також вважає, що додаткова угода від 16.12.2009 року №1 до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Виконавчий комітет Буської міської ради закупив інший трактор-бульдозер, аніж вирішено тендерним комітетом Буської міської ради та за іншою ціною, а тому просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 16.12.2009 року до Договору від 19.08.2009 року № 38 та стягнути з відповідача 150 000 грн. 00 коп. коштів, сплачених за вказаним договором.

Згідно копії Листа Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для с/г виробництва імені Леоніда Погорілого» трактор Т130Б є модифікацією трактора Т-130 з розбіжністю в габаритах та масі, з особливостями конструкції «болотяних» тракторів. На цих тракторах встановлено однаковий двигун - марки Д-160.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, покупцем було закуплено еквівалент (модифікацію) трактора - бульдозера Т130, зокрема, Т130Б, марка двигуна Д-160, у задовільному технічному стані та який був у користуванні. Така тендерна пропозиція була виставлена самим тендерним комітетом з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням суми виділених грошових коштів для реалізації природоохоронних заходів.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач просить визнати укладену додаткову угоду недійсною з тих підстав, що додаткова угода не відповідає вимогам законодавства, зокрема, предмет закупівлі не було здійснено у безпосереднього виробника товару; продавець ОСОБА_4 на час укладення з ним угод не мав повноважень на здійснення таких угод, зокрема, повноважень власника, тендерному комітету такі документи надані не були, а тому він повинен був не приймати таку пропозицію відповідача; товар було придбано за іншою ціною, аніж це передбачено у тендерній документації, порушено принципи законодавства про закупівлю товарів і послуг за державні кошти.

Проаналізувавши вищенаведене, необхідно зазначити, що вищенаведені заперечення скаржника насамперед стосуються не додаткової угоди як такої, оскільки остання є лише невід'ємною частиною основного договору, який в свою чергу, укладений на підставі рішень тендерної комісії. Зокрема, саме рішенням тендерної комісії було вирішено надіслати відповідачу акцепт тендерної пропозиції та укласти основний договір купівлі - продажу.

А відтак, обраний прокурором спосіб захисту прав позивача - визнання недійсною додаткової угоди - не є обґрунтований, ефективним.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України. Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як вбачається з позову та матеріалів справи, позивач не є стороною оскаржуваного правочину, а відтак його позовна вимога до відповідача про повернення коштів у сумі 150000,0 грн., які були надані Буській міській раді (стороні правочину) у розпорядження, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Слід також зазначити, що вирок Буського районного суду Львівської області від 29.10.2012 року, на який покликається скаржник у апеляційній скарзі, скасовано згідно Ухвали апеляційного суду Львівської області з передачею справи на новий розгляд. А відтак, перевищення повноважень Буського міського голови при укладенні Договору купівлі - продажу та додаткової угоди до нього є недоведеним.

Крім того, скаржник покликається як на підставу скасування оскаржуваного рішення - неналежне повідомлення його про судове засідання, в якому прийняте рішення, внаслідок чого представник скаржника був відсутній у судовому засіданні.

З цього приводу слід зазначити, що в судовому засіданні 14.08.2012 року був присутній представник позивача - особи, в інтересах якої прокуратурою подано позов, яка належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, призначеного на 16.08.12 року. Ухвала про відкладення розгляду справи та копія судового рішення були належним чином надіслані прокурору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам). Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Судом першої інстанції у позові було відмовлено, однак у резолютивній частині не було вирішено питання про стягнення судового збору, враховуючи, що даний позов було заявлено прокурором в інтересах позивача - Львівської обласної ради.

Апеляційний суд вважає, що судові витрати в даному випадку слід покласти на відповідача у даній справі ФОП ОСОБА_4 Відтак, з відповідача в доход державного бюджету України слід стягнути 1073,0 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру та 3000,0 грн. за вимогу майнового характеру, а всього - 4073,0 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції, та 536,5 грн. та 1500,0 грн. за вимоги немайнового та майнового характеру відповідно, всього - 2036.5 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області господарського суду Львівської області від 16.08.2012р. у справі № 5015/2419/2012 року - залишити без змін, апеляційну скаргу прокуратури Буського району Львівської області від 12.12.2012р. - без задоволення.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1, в доход Державного бюджету України 6109,5 грн. (шість тисяч сто дев»ять гривень п»ятдесят копійок).

3. Місцевому суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 16.09.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.