Постанова

від 13.11.2013 по справі 5015/2419/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 5015/2419/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. ( доповідач), розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради на рішення та постанову Господарського суду Львівської області від 16.08.2012 Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі№ 5015/2419/12 Господарського суду Львівської області за позовом Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради доСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Буська міська рада провизнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 №1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року №38 та стягнення 150000,00 грн. за участю представники сторін:

прокурора: Сіромашенко Р.Л., посв. від 09.10.2013 №020951

позивача: не з'явилися

відповідача: ОСОБА_5, дог. від 10.11.2013 №10-11/13, посв. від 27.09.2012 №2031

ОСОБА_6, дог. від 10.11.2013 №10-11/13, посв. від 10.02.2011 №101

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про визнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 № 1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року №38 та стягнення 150000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2012 у справі № 5015/2419/12 (суддя Козак І.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.013 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якимець Г.Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначені судові рішення у цій справі, позов прокуратури Буського району задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 27.10.2008 Буський міський голова звернувся до голови Львівської облдержадміністрації та голови постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради з листом, в якому просив профінансувати з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році, зокрема, такий природоохоронний захід як "будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Буськ" у розмірі 300000,00 грн. До вказаного листа додані запит на фінансування, кошторис витрат та графік реалізації.

Згідно із Переліком першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету у 2009 році, що є додатком до Рішення Львівської обласної ради № 861 від 09.04.2009, до таких першочергових природоохоронних заходів віднесено будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Буську. У 2009 році підлягало освоєнню - 200,0 тис. грн., джерело фінансування обласний екофонд - 150,0 тис.грн.

Відповідно до Екологічного висновку щодо фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища природоохоронного заходу "Будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Буську (ІІ черга)", даний вид робіт входить до "Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів", затвердженого постановою КМУ від 17.09.1996 року і тому може фінансуватися із фондів охорони навколишнього природного середовища. Враховуючи вищенаведене, було визнано за доцільне профінансувати у 2009 році даний проект з цільового фонду охорони навколишнього природного середовища в складі обласного бюджету в сумі 150000,0 грн.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, тендерним комітетом Буської міської ради було прийнято рішення про закупівлю машини землерийної (трактора - бульдозера на гусеничному ходу, який був у користуванні) за процедурою запиту цінових пропозицій.

Відповідно до Запрошення (запиту) цінових пропозицій на закупівлю від 23.07.2009 року кінцевим строком подачі пропозиції - є 10.08.2009, предметом закупівлі є - трактор - бульдозер на гусеничному ходу, який був у користуванні.

Частиною 2 Запрошення визначено, що фінансування закупівлі здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Згідно із частиною 11 Запрошення умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із технічними вимогами предмет закупівлі повинен відповідати бульдозеру типу Т-130 або еквіваленту. Бульдозер повинен бути у стані, придатному для максимального його використання.

Рішенням обласної ради № 861 від 09.04.2009 та розпорядженням голови ОДА від 29.04.2009 року № 359/0/5-09 Буській міській раді з фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 150000,0 грн. на будівництво полігону твердих побутових відходів, зокрема, 100000,00 грн. на придбання обладнання та 50000,00 на поточні видатки. Відтак, Буський міський голова листом від 06.08.2009 року просив кошти з поточних фондів спрямувати на придбання обладнання (бульдозера) у зв'язку з виробничою необхідністю.

Розпорядженням голови Львівської ОДА від 03.09.2009 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 29.04.2009 року" субвенцію на виконання природоохоронних заходів по спеціальному фонді обласного бюджету для Буського районного бюджету за КФК 250380 КЕК 2420 збільшено на суму 50000,00 грн. за рахунок їх зменшення за КФК 250380 КЕК 1320.

Відповідно до Протоколу розкриття тендерних пропозицій, яке відбулося 10.08.2009, на торги було подано три тендерні пропозиції та всіма учасниками процедури закупівлі було дотримано правильність оформлення всіх необхідних документів.

Згідно із Протоколом оцінки тендерних пропозицій від 10.08.2009 найнижча ціна - 180000,00 грн. запропонована суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4, який став переможцем тендеру і йому вирішено надіслано повідомлення про акцепт тендерної пропозиції.

Судами встановлено, що 19.08.2009 між Виконавчим комітетом Буської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі Рішення тендерного комітету Буської міської ради від 10.08.2009 року укладено договір № 38 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця (повне господарське відання) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що кількість товару визначається в Додатку №1 до договору. Ціна договору становить 180000 грн. 00 коп.

Згідно із п. 3.1. договору кількість обладнання, що постачається продавцем, визначається в додатку до договору.

Як передбачено п. 5.1. договору, поставка здійснюється на умовах франко-склад. Право власності набувається в момент оплати товару.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2009 року.

Відповідно до пункту 12.1. договору його умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з укладанням письмового документу.

Специфікацією обладнання, що є додатком №1 до договору, встановлено, що продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Бульдозер ДЗ-160 у кількості 1 шт. вартістю 180000 грн. 00 коп.

Протоколом узгодження договірної ціни на постачання бульдозера ДЗ-160 для об'єкта "Полігон твердих побутових відходів м. Буська", що є додатком № 2 до договору, сторони погодили, що вартість бульдозера ДЗ-160 складає 180000,00 грн. Даний протокол є основою для проведення розрахунків між сторонами.

Як зазначено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Буській міській раді було виділено лише 150000,00 грн. на реалізацію погоджених заходів.

16.12.2009 між сторонами договору укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Бульдозер ДЗ-160 вартістю 150000,00 грн. для об'єкту "Полігон твердих побутових відходів м. Буськ" згідно специфікації, яка є додатком № 1 до додаткової угоди.

Специфікацією обладнання та Протоколом узгодження договірної ціни, що є додатками №1 та №2 до додаткової угоди, встановлено вартість Бульдозера ДЗ-160 у розмірі 150000,00 грн.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що 22.07.2009 від імені ОСОБА_4 було укладено біржову угоду № 05839 купівлі - продажу транспортного засобу (агрегату) марки : Бульдозер - Т130Б, 1984 року випуску, марка двигуна Д-160.

Згідно із Висновком експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу №45 від 14.12.2009 трактор-бульдозер на гусеничному ходу марки Т, моделі 130Б 1984 року виготовлення, жовтого кольору, шасі №52578, є технічно справний, в робочому стані, після проведеного відновлювального ремонту. Вартість розмитненого і зареєстрованого на території України трактора-бульдозера Т130Б, ідентифікаційний номер 52578, 1984 року виготовлення, станом на момент виконання дослідження з врахуванням митних платежів та зборів становить 150000 грн. 00 коп.

Судами попередніх інстанцій визначено, що платіжним дорученням № 5 від 21.12.2009 на підставі рахунку №09/12 від 18.12.2009 та накладної №18/12 від 18.12.2009 Виконавчий комітет Буської міської ради перерахував відповідачу кошти в сумі 150000,00 грн. за машину землерийну - трактор-бульдозер згідно додаткової угоди №1 від 16.12.2009 до Договору №38 від 19.08.2009.

Як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач належним чином виконав умови договору та поставив, а Виконавчий комітет Буської міської ради прийняв у задовільному технічному стані бульдозер Т-130Б, 1984 року випуску, жовтого кольору, шасі №52578, марка двигуна Д-160, що підтверджується Актом передачі - приймання від 30.12.2009.

В подальшому, вказаний трактор-бульдозер Т-130Б передано з балансу Буської міської ради на баланс Буського міського комунального підприємства.

Предметом позову у справі є визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 16.12.2009 до Договору № 38 від 19.08.2009 та стягнення з відповідача на користь Львівської обласної ради 150000,00 грн. коштів фонду охорони навколишнього природного середовища.

Обґрунтовуючи підстави недійсності зазначеної додаткової угоди, прокурор посилається на те, що Буський міський голова не був уповноважений тендерним комітетом на укладання додаткової угоди № 1 від 16.12.2009 до Договору № 38 від 19.08.2009 про закупівлю Буською міською радою у відповідача трактора бульдозера Т-130Б, шасі 52578, 1984 року випуску за ціною 150000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що Договір №38 від 19.08.2009 та Додаткова угода №1 від 16.12.2009 до вказаного договору укладені сторонами відповідно до механізму здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, який визначений Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2008 року № 921 (із змінами та доповненнями); сторони, укладаючи основну та додаткову угоду, володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності; уклали додаткову угоду від 16.12.2009 до договору, яка передбачала лише зменшення сторонами ціни договору, всі інші істотні умови договору залишилися без змін.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст додаткової угоди №1 від 16.12.2009 до Договору № 38 від 19.08.2009 не суперечить актам цивільного законодавства, а позивач не навів належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків при укладенні вказаних договору та угоди.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу у повному обсязі в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що з відома позивача для реалізації природоохоронних заходів Буською міською радою було виділено 150000,00 грн., які були призначені на закупівлю бульдозера для упорядкування Буського міського сміттєзвалища; бульдозер було закуплено у задовільному технічному стані за надані кошти; зменшення ціни предмету закупівлі в укладеній додатковій угоді відповідає вимогам чинного законодавства України; позивачем не доведено порушення його прав укладенням додаткової угоди; додаткову угоду №1 від 16.12.2009 сторонами виконано в повному обсязі, і в наступному трактор-бульдозер передано на баланс Буському міському комунальному підприємству для складування твердих побутових відходів.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди №1 до Договору № 38 від 19.08.2009.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Львівської обласної ради 150000,00 грн. коштів фонду охорони навколишнього природного середовища суд апеляційної інстанції виходив також з того, що прокурором та позивачем не доведено, що закупівля проведена за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища Львівського обласного бюджету та заподіяння шкоди бюджету Львівської області; наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, в той час як позивач не є стороною оскаржуваного правочину.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним" передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, на позивача, який не є стороною оскаржуваного правочину, покладається обов'язок довести порушення своїх прав вчиненням такого правочину.

Встановивши, що кошти у розмірі 150000,00 грн. було виділено з відома позивача для реалізації природоохоронних заходів і дані кошти були призначені на закупівлю бульдозера для упорядкування Буського міського сміттєзвалища, додаткову угоду виконано у повному обсязі і Буською міською радою набуте у власність майно, що є предметом договору, суди дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що позивачем не доведено порушення його прав укладенням спірної додаткової угоди.

Станом на дату укладення Договору № 38 від 19.08.2009 механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти був визначений Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921.

Відповідно до пункту 84 Положення (в редакції, чинній на дату укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету міністрів України від 08.12.2009 №1335, якою внесено зміни до пункту 84 Положення, визначено, що процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до дня набрання чинності цією постановою, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання нею чинності.

Таким чином, зміна ціни предмету закупівлі не суперечить вимогам законодавства про закупівлю товарів і послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що технічні вимоги предмету закупівлі повинні відповідати бульдозеру типу Т-130 або еквіваленту, бульдозер повинен бути у стані, придатному для максимального його використання, і покупцем було закуплено еквівалент (модифікацію) трактора - бульдозера Т130, зокрема, Т130Б, марка двигуна Д-160, у задовільному технічному стані та який був у користуванні. Судом апеляційної інстанції зазначено, що додаткова угода відрізняється від основного Договору лише зменшеною ціною предмету закупівлі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що зміст додаткової угоди №1 від 16.12.2009 до Договору №38 від 19.08.2009 не суперечить законодавству, а зменшення ціни предмету закупівлі в укладеній додатковій угоді відповідало вимогам законодавства України, що регулює механізм здійснення державних закупівель.

З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, беручи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсною оспорюваної Додаткової угоди № 1 від 16.12.2009 до Договору № 38 від 38 від 19.08.2009.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 5015/2419/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова