Рішення

від 10.09.2013 по справі 910/10214/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10214/13 10.09.13

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського

тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС»

Про розірвання договору та виселення

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Магратій Я.В. - представник за довіреністю № 06-5/16 від 02.01.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо до Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС» про:

- розірвання Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07., який укладений між Комунальним підприємством «Київпастранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС»;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС» з займаних нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25, на І-ІІ-ІV поверхах корпусу № 1, загальною площею 257,00 кв.м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по сплаті орендної плати та інших платежів за Договором про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07., що зумовило звернення до суду з вимогою про розірвання Договору оренди та виселення відповідача з орендованого ним приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.13. порушено провадження у справі № 910/10214/13; розгляд справи призначено на 18.06.13. о 12-20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 18.07.13. о 10-30.

В судовому засіданні 18.07.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.07.13. о 11-10.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 30.07.13., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/10214/13 передано для розгляду судді Літвіновой М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.13. суддею Літвіновою М.Є. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 10.09.13. о 11-50.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.08.13., справу № 910/10214/13 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.13. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

Позивач в судовому засіданні 10.09.13. подав додаткові документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.13. підтримав свої позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/10214/13.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.07. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 2) Орендодавець на підставі рішення Київради № 526/583-1 від 21.12.06. передає, а Орендар приймає в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25, для розміщення виробництва. Об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 314,00 кв.м в. т. ч. на другому поверсі 63,00 кв.м, на четвертому 251,00 кв.м.

Приписами п. 4.2. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків своєї фінансово-господарської діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем істотних умов Договору, а саме простроченням сплати орендних платежів та інших платежів за Договором про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач в судовому засіданні 18.07.13. подав письмові заперечення по справі, в яких просить суд визнати недійсним Договір про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07., оскільки на думку відповідача, позивач без достатніх правових підстав виступив Орендодавцем за спірним Договором, оскільки до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №34/6250, на яке посилається відповідач, орендодавцями за цим Положенням є:

- Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);

- районні в місті Києві державні адміністрації (далі - райдержадміністрації) - щодо майна, яке передане їм в управління;

- комунальні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Спірний договір укладений відповідно рішення Київської міської ради від 28.09.06. № 34/91, яким затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типовий договір про оренду майна територіальної громади міста Києва.

Відповідно до даного Порядку (п. 2) Орендодавцями за ним є:

- органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, часток у пакетах акцій або часток у статутних фондах юридичних осіб, майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);

- підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач є Орендодавцем за спірним Договором, та вищезазначені заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1, відповідно до якого Договір укладено строком на 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців, що діє з 01.09.07. до 30.08.08.

Частина 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що в силу приписів закону Договір про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07. неодноразово продовжувався на той сам термін і на тих самих умовах.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

При цьому, приписами п. 9.7. Договору встановлено, що на вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірваний за рішенням суду господарського суду у разі невиконанням сторонами свої зобов'язань.

Договір може бути розірваний за погодженням сторін (п. 9.6. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 06-1/34 від 07.03.13. звернувся до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання Договору. Крім того, позивачем було направлено проект Угоди про розірвання Договору про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07. Направлення даного лист підтверджується відповідним поштовим документом.

З матеріалів справи вбачається, що даний лист позивача, відповідачем залишився без розгляду.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002 недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору (Відповідна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 3-74гс11).

Договором, зокрема п. 5.1. сторони погодили, що при несплаті Орендарем орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежів Орендодавець має право порушити справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення Орендаря.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі 910/4529/13 від 20.06.13. позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо до Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС» задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС» на користь Комунального підприємства «Київпастранс» 305 972,79 грн. - орендної плати, та 21 507,77 грн. податку на землю, 1 299,96 грн. комунальних послуг, 22 072,47 грн. пені, 9229,85 грн. 3% річних, 7201,66 грн. судового збору.

26.07.13. на виконання вищевказаного рішення Господарським судом м. Києва був виданий наказ № 910/4529/13 від 26.07.13.

Даним рішенням встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС» наявна заборгованість по сплаті орендних та інших платежів за період з квітня 2011 року по лютий 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати та інших платежів свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору (отримання орендної плати).

Враховуючи викладене, вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Орендодавцю (п. 4.14 Договору).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З розірванням Договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, а тому позовна вимога про виселення відповідача з орендованого ним приміщення за Договором, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування фактів та обставин, викладених позивачем в позовній заяві, як і не надано доказів повернення спірного орендованого приміщення.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про передачу майна комунальної територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 04/23-07 від 01.09.07., який укладений між Комунальним підприємством «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132; ідентифікаційний код 19021526).

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132; ідентифікаційний код 19021526) з займаних нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25, на І-ІІ-ІV поверхах корпусу № 1, загальною площею 257 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132; ідентифікаційний код 19021526) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 25; ідентифікаційний код 23390156) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.09.13.

Суддя Т.М. Ващенко