Постанова

від 18.09.2013 по справі 58/168-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 11» вересня 2013 р. Справа №58/168-08

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

При секретарі Голозубовій О.І.,

За участі представників сторін:

Прокурор - Здор Т.О., посв. Від 06.12.2012 року,

Позивач - Звєздов С.О., дов. від 07.02.2013 року,

Відповідач - Бондарева З.І., голова, Миронов О.А., дов. від 18.06.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №2503 Х/1-42) відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2009 року по справі №58/168-08,

за позовом прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», м. Харків,

до Гаражного кооперативу «Меркурій», м. Харків,

про усунення перешкод у користуванні і володінні майном, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2009р. по справі №58/168-08 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Гаражний кооператив "Меркурій" самостійно знести об'єкт незаконного будівництва - самовільно зведені гаражі №№ 8, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 36, 37, 38, 39, 45, 46, 47, 48, 49, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 127, 128, 129, розташовані на території Гаражного кооперативу "Меркурій" та привести земельну ділянку у вихідний стан; присуджено до стягнення з Гаражного кооперативу "Меркурій" на користь державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення видано відповідні накази.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2009 року по справі №58/168-08 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказує на те, що в 2008-2010 роках відповідач узгоджував розміщення та збереження гаражних боксів кооперативу з органами місцевої влади, в тому числі з ДКП КГ «Харківкомуночиствод».

Окрім того, апелянт зазначає, що дана судова справа була розглянута без участі представника відповідача.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №7384 від 29.08.2013 року), де Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» заперечує проти апеляційної скарги та просить суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від апелянта надійшло клопотання (вх. №7370 від 29.08.2013 року) про долучення до матеріалів справи відповідних документів в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів в обґрунтування апеляційної скарги (вх. №7668 від 09.09.2013 року).

До судового засідання, яке відбулося 11.09.2013 року, з'явились прокурор, позивач та відповідач.

В судовому засіданні позивач просив приєднати додатковий доказ до матеріалів справи, а саме копію акту обстеження зовнішніх мереж каналізації від 04.09.2013 року.

Згідно із пунктом 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. "Про деякі практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Колегія суддів, враховуючи, що вищезазначений акт було складено вже після прийняття господарським судом Харківської області рішення від 12.01.2009 року у справі №58/168-08, та не був предметом дослідження у суді першої інстанції, ухвалила клопотання Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» про приєднання до матеріалів справи копії акту обстеження зовнішніх мереж каналізації від 04.09.2013 року в якості додатково поданого доказу, залишити без задоволення.

В той же час, надані відповідачем докази по даній справі колегія суддів розглянула та дійшла висновку про їх приєднання до матеріалів справи, з огляду на те, що відповідач не приймав участі у розгляді справи №58/168-08 у суді першої інстанції, а тому не мав змоги подати відповідні документи до суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" 08.04.2008 року під час проведення систематичного огляду трас залягання колекторів, був виявлений факт будівництва гаражів, які обслуговуються обслуговуючим кооперативом "Гаражний кооператив "Меркурій", в межах охоронної зони каналізаційного колектора, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. П'ятихатська, б. 2-А.

Матеріалами справи встановлено, що гаражі №№ 8, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 36, 37, 38, 39, 45, 46, 47, 48, 49, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 127, 128, 129, розташовані на території Гаражного кооперативу "Меркурій", знаходяться безпосередньо над каналізаційним колектором діаметром 300мм, який належить та експлуатується ДКПКГ "Харківкомуночиствод".

За вищевказаним фактом відповідачеві направлено припис від 08.04.2008 року про зупинення будівництва гаражів на вказаному колекторі до надання технічної документації на право вищевказаного будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний припис відповідачем не виконано.

Рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання фізичним та юридичним особам дозволу на збереження об'єктів самочинного будівництва та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок для експлуатації вказаних об'єктів» дозволено Обслуговуючому кооперативу «Гаражний Кооператив «Меркурій» збереження самочинно побудованих гаражів (155 боксів, пост контролю та охорони, електрощитова) по вул. П'ятихатська, б. 2-А у м. Харкові та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею орієнтовно 1,3500 га для експлуатації об'єкту самочинного будівництва.

Прокурор вважає, що будівництво вищевказаних гаражів здійснено з порушенням вимог містобудівного законодавства, та не тільки перешкоджає нормальній експлуатації каналізаційного колектора, власником якого є позивач по справі, але й створює реальну загрозу екологічному благополуччю й нормальному життєзабезпеченню району, оскільки може відбутися руйнування каналізаційного колектора, що призведе до непередбачуваних екологічних наслідків для прилеглої території.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача знести самочинне будівництво - гаражі, та застосував при цьому 376 Цивільного кодексу України.

Пунктом 7 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача самостійно знести об'єкт незаконного будівництва - самовільно зведені відповідачем гаражі і привести земельну ділянку у вихідний стан.

В той же час, знесення - це є цивільно-правова санкція, яка маже бути застосована лише до особи, яка є власником цього майна, або до особи, що його побудувала.

По-перше, у даному випадку, в предмет доказування входить визначення суб'єкта самовільного будівництва, тобто визначення особи, яка має бути відповідачем у даній справі, а також наявність порушень будівництвом положень ст. 376 Цивільного кодексу України.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Із п.1.1. Статуту відповідача вбачається, що Гаражний кооператив «Меркурій» є обслуговуючим кооперативом який створено його засновниками-громадянами України, на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством, з метою задоволення потреб його членів в послугах по належному зберіганню, охороні та експлуатації транспортних засобів.

Кооператив створюється для обслуговування переважно своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності Кооперативу є задоволення потреб його членів в послугах по належному зберіганню, охороні та експлуатації транспортних засобів. (п.3.1. Статуту).

При вступі в Кооператив для організаційного забезпечення його діяльності кожна фізична і юридична особа робить вступний внесок у грошовій формі у розмірі 100 гривень (п.7.1. Статуту).

Усі матеріальні цінності Кооперативу належать його членам у розмірі, пропорційно їх вкладам у діяльність Кооперативу (п.15.2. Статуту).

Кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени Кооперативу відповідають за зобов'язаннями Кооперативу тільки в межах вступного та членських внесків (п.9.1. Статуту).

Таким чином, майно, яке передано у власність Кооперативу, еквівалентне 100 грн. внеску кожного члену Кооперативу.

Статутом не передбачено, що при вступі до кооперативу особи мають вносити до його статутного фонду нерухоме майно.

При цьому, в Статуті Гаражного кооперативу «Меркурій» не визначено про те, що гаражі є власністю кооперативу, або передаються в якості внеску.

З другого боку, п.6.1. Статуту визначені права членів Кооперативу, такі як користуватися, обмінювати, відчужувати на свій розсуд гараж або стоянкове місце, які притаманні власнику майна.

Тобто, наведені суб'єктивні права членів кооперативу щодо гаражів або стоянкових місць, в розумінні ст. 317 Цивільного кодексу України, визначають зміст права власності.

Згідно приписів статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що власниками спірних гаражем є саме громадяни - члени кооперативу, але ж ніяк не юридична особа Гаражний кооператив «Меркурій».

Як зазначалось вище, Гаражний кооператив «Меркурій» є лише обслуговуючою організацією та, відповідно положенням Статуту, до мети діяльності кооперативу не входить ані створення, ані володіння збудованими гаражами, лише - обслуговування.

Окрім того, в судовому засіданні представник відповідача у своїх поясненнях зазначав, що спірні гаражі побудовані ще до створення кооперативу, на балансі або бухгалтерському обліку кооперативу не перебувають.

З наведеного випливає, що ці гаражі побудовані конкретними громадянами та належать їм на праві приватної власності, також громадяни проводять відповідні дії з легалізації та погодження розташування спірних гаражів.

При цьому, ані прокурором, ані позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту самовільної забудови саме Гаражним кооперативом «Меркурій».

Приписи ч.3 ст.96 Цивільного кодексу України визначають, що юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника.

Відповідно до цього, Гаражний кооператив «Меркурій», як юридична особа, не може бути зобов'язаний знести спірні гаражі, та бути відповідачем у даній справі. Оскільки, у такому випадку, будуть порушені приватні майнові права громадян власників гаражів.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач - Гаражний кооператив «Меркурій» не здійснював самочинного будівництва, а прокурор не надав належних доказів на підтвердження своєї позовної вимоги.

По-друге, матеріали справи свідчать, що на засіданні постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 11.06.2010 року розглянуто питання щодо можливості збереження самочинно побудованих гаражів (155 боксів, пост контролю та охорони, електрощитова). Отримані позитивні висновки органів Головного управління МНС України в Харківській області Орджонікідзевський районний відділ №3/1984 від 03.09.2008 року, Орджонікідзевськогї районної санітарно-епідеміологічної станції №3.1/210 від 01.09.2009 року, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області №6-25-521 від 27.08.2008 року з приводу можливості збереження даної забудови.

Також, Інспекцією Держархбудконтролю проведена відповідна перевірка та за результатами цієї перевірки встановлено, що спірні гаражі є самочинним будівництвом. За порушення у сфері містобудування Інспекцією Держархбудконтролю по справі за адміністративне правопорушення на власників гаражів ОК «ГК «Меркурій» накладено штраф, який було сплачено громадянами власниками гаражів.

Окрім того, в матеріалах справи містяться заяви 20 громадян до Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», де вони виступають в якості власників гаражів та осіб, де зазначені громадяни звертаються до позивача з пропозицією погодження гаражів.

Наведені обставини вказують не те, що на даний час громадянами-членами кооперативу здійснюється законодавчо визначена довготриваюча процедура погодження в законному порядку самовільно побудованих гаражів.

По-третє, заявляючи позовні вимоги, прокурор повинен був довести суду, серед іншого, місцезнаходження самих гаражів кожного окремо, місцезнаходження каналізаційного колектору, розташування кожного окремо гаражу відносно колектору, факт знаходження кожного гаражу в охоронній зоні, а також саме межі охоронної зони.

Втім прокурором не надано суду доказів наведених обставин, оскільки в матеріалах відсутні належні акти, протоколи, приписи відповідних уповноважених органів.

З тих схем, наявних в матеріалах справи, неможливо визначити які конкретно гаражі, якою їх частиною перетинають охоронну зону, та неможливо визначити межі охоронної зони.

Також не можуть бути розцінені як доказ наведених обставин пояснювальні записки, рапорти працівників Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», оскільки вони не є документами що фіксують земельні правопорушення.

Відповідно ч.1 ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не здійснював самовільного будівництва на території охоронної зони каналізаційного колектору, не володіє спрними гаражами, а прокурор не надав належних доказів на підтвердження своєї позовної вимоги.

Що виключає наявність правових підстав для зобовязння відповідача знести самочинно збудовані гаражі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає позовну вимогу прокурора про зобов'язання відповідача самостійно знести об'єкт незаконного будівництва - самовільно зведені гаражі №№ 8, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 36, 37, 38, 39, 45, 46, 47, 48, 49, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 127, 128, 129, розташовані на території Гаражного кооперативу "Меркурій" та привести земельну ділянку у вихідний стан необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Окрім того, перевіряючи твердження апелянта про те, що господарський суд Харківської області ухвалив спірне рішення за відсутності представника відповідача який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної судової справи, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції належним чином повідомив Гаражний кооператив "Меркурій" про час та місце проведення судового засідання, направивши йому ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2008 року у справі №58/168-08 про відкладення розгляду справи. Про вказане свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа сторонам, відповідно до приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу у належні строки.

Вказаним спростовується посилання апелянта на неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи неправильне вирішення спору судом першої інстанції, та неправомірне застосування ним положень ст. 376 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку правомірним є відмова в задоволенні таких позовних вимог, рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2009р. по справі №58/168-08 підлягає скасуванню повністю із прийняттям нового рішення, яким в позові відмовити.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2009р. по справі №58/168-08 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Повний текст постанови складено 16.09.2013 року.

Головуючий суддя В. П. Бондаренко

Суддя В. В. Россолов

Суддя П. В. Тихий