Постанова

від 17.09.2013 по справі 7/619-41/431-64/225

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 7/619-41/431-64/225

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державної виконавчої служби України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2013 року

у справі № 7/619-41/431-64/225

господарського суду міста Києва

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал"

на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал"

до 1.Київської міської державної адміністрації

2.Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості в сумі 14018422,22 грн.

за участю представників

позивача - Богач О.Є.

відповідачів 1.Попчук Т.О.

2.Попчук Т.О.

ДВСУ - Рубель І.В.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо винесення постанови від 23.01.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №7/619-41/431-64/225 від 04.06.2012р. та скасувати постанову від 23.01.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання зазначеного судового наказу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12 квітня 2013 року (суддя Зеленіна Н.І.) у справі № 7/619-41/431-64/225, залишеній без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2013 року (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Дкманської А.Л. - незаконними, постанову серії ВП № 36238145 від 23.01.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження скасовано.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та ухвалою, Державна виконавча служба України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київвводоканал" у задоволенні скарги.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судам попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2011 р. у справі № 7/619-41/431-64/225 стягнуто солідарно з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) на користь Публічного акціонерного товариства "Київводоканал" суму нарахувань щомісячної адресної безготівкової допомоги окремим категоріям соціально незахищених верств населення міста Києва за період з 01.06.2009 р. по 31.12.2009 р. за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення у розмірі 14018422,22 грн., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

04.06.2012 р. на виконання зазначеного рішення господарського суду міста Києва видано наказ про його примусове виконання.

23.01.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. винесено постанову серії ВП № 36238145 про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", що і стало підставою для звернення позивача із скаргою у даній справі.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі ст.124 Конституції України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.11 Закон України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Водночас, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками, зокрема, є обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, 2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Разом з тим, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" по відношенню до згаданих положень носить спеціальний характер та визначає, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України (ч.1 ст.3 Закону). Згідно ч.2 ст.2 Закону дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Пунктом 2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" передбачено, що виконавчий орган Київської міської ради паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви "Київська міська державна адміністрація".

Конституційний Суд України у Рішенні від 25.12.2003 №21-рп/2003 надав тлумачення ст.10 Закону України "Про столицю - місто-герой Київ" та зазначив: "Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади".

Таким чином, Київська міська державна адміністрація як самостійний орган діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" як орган виконавчої влади, а як виконавчий орган Київської міської ради - на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

З огляду на зазначене, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" для стягнення заборгованості з Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) необхідно звертатися до Державної казначейської служби України, а для стягнення заборгованості з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Таким чином, постанова Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України серії ВП № 36238145 від 23.01.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження є необгрунтованою, незаконною, а отже, суди дійшли вірного висновку про задоволення скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Натомість, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі зазначеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2013 року зі справи №7/619-41/431-64/225 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко